Постановление суда № 21007993, 10.01.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2012 року м. КиївК-44218/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаРибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова

на постанову Господарського суду Чернівецької області від 09 вересня 2008 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2009 року

у справі № 9/78

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ярекс»

до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Чернівецької області від 09 вересня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2009 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ярекс» (далі позивач) до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова (далі відповідач) задоволено. Визнано нечинним податкове повідомленням-рішення № 0002732321/0/33395147 від 30 липня 2007 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Ярекс»державне мито в розмірі 3,40 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, ДПІ у Галицькому районі м. Львова, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Господарського суду Чернівецької області від 09 вересня 2008 року, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2009 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну планову перевірку Львівської філії ТОВ «Ярекс»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 24 березня 2005 року по 01 квітня 2007 року, за результатами якої складено акт № 1600/23-209/33395147 від 17 липня 2007 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002732321/0/33395147 від 30 липня 2007 року, яким Львівській філії ТОВ «Ярекс»визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 16 165,13 грн. (11 109,54 грн. основний платіж, 5 055,59 грн. штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення філією підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, підпункту 5.4.10 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон № 334/94-ВР) у звязку з неправомірним віднесенням до складу валових витрат вартості послуг мобільного звязку та послуг реклами, а також недотриманням порядку оформлення подорожніх листів вантажних автомобілів, що призвело до безпідставного віднесення до складу валових витрат вартості пального.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, оператором мобільного звязку на адресу Львівської філії ТОВ «Ярекс»щомісячно направлялись персоніфіковані рахунки за надані послуги мобільного звязку, які мають всі необхідні обовязкові реквізити.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що доводи відповідача про неможливість віднесення платником податків до складу валових витрат вартості, понесених послуг мобільного звязку та рекламних послуг, у звязку з відсутністю підтверджуючих документів щодо наявності ділових звязків з партнерами Львівської філії ТОВ «Ярекс»при веденні переговорів за допомогою мобільного звязку та відповідного обліку дзвінків, а також відсутністю звіту про місце розташування реклами підприємства є безпідставними та необґрунтованими.

Крім того, як встановлено судами, подорожні листи філією велися у відповідності до вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 1997 року, у звязку з чим дії Львівської філії ТОВ «Ярекс»щодо ведення подорожніх листів вантажних автомобілів та віднесення вартості витраченого пального до складу валових витрат є правомірними.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Господарського суду Чернівецької області від 09 вересня 2008 року та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2009 року.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова відхилити, а постанову Господарського суду Чернівецької області від 09 вересня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийРибченко А.О.

СуддіГолубєва Г.К.

Карась О.В.

Федоров М.О.

Шипуліна Т.М.

Суддя А.О. Рибченко