№ 20958387, 16.01.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/1961/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2012 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бутенко А.В.,

за участю секретаря - Рачкова О.І.,

за участю сторін:

представник позивача - ОСОБА_1 (по довіреності)

представник прокуратури - не зявився

представник відповідача - ОСОБА_2 (по довіреності)

представник відповідача - ОСОБА_3 (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія 1»до Південної митниці та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, за участю прокуратури м. Одеси про визнання дії протиправними, скасування картки відмови в прийняті митної декларації, оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500000006/1/50028 від 28.01.2011 року та Рішення про визначення митної вартості товарів №500000006/2011/510097/1 від 28.01.2011 року, зобовязання вчинити певні дії та стягнення з Державного бюджету України надміру сплаченого податку на додану вартість у розмірі 927,31 грн.

ВСТАНОВИВ:

З адміністративним позовом до суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Енергія 1»до Південної митниці та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, за участю прокуратури м. Одеси про визнання дії протиправними, скасування картки відмови в прийняті митної декларації, оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500000006/1/50028 від 28.01.2011 року та Рішення про визначення митної вартості товарів №500000006/2011/510097/1 від 28.01.2011 року, зобовязання вчинити певні дії та стягнення з Державного бюджету України надміру сплаченого податку на додану вартість у розмірі 927,31 грн.

У судовому засіданні 12.01.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, зіславшись на обставини зазначені у позовній заяві та додаткових поясненнях (а.с.3-8, 78-79,126). Так, 28 січня 2011 року Південна митниця склала Рішення про визначення митної вартості товарів №500000006/2011/510097/1 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500000006/1/50028. Відповідно до графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості»в Рішенні про визначення митної вартості товарів №500000006/2011/510097/1 відповідачем з метою встановлення митної вартості товару, ввезеного Позивачем, застосований резервний метод (ст.273 Митного кодексу України, метод №6) та здійснено коригування в сторону збільшення митної вартості задекларованих позивачем товарів, з чим представник позивача категорично не погоджується. Крім того, представник позивача просив звернути увагу суду на те, що застосована Південною митницею при винесенні вищезазначеного спірного рішення про визначення митної вартості товарів вантажна митна декларація №124000008/0/85180 від 02.11.2010 року стосується товару іншого виробника, а цього ж дня позивачем був задекларований аналогічний товар, за яким митна декларація прийнята та який відповідачем оформлений. З огляду на вищенаведене, представник ТОВ «Енергія 1»просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник Південної митниці позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зіславшись на обставини, зазначені у запереченні до адміністративного позову (а.с.65-68) та пояснив, що під час проведення перевірки документів, поданих декларантом на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було виявлено, що розмір його був нижчий, ніж середній рівень митної вартості подібних за характеристиками товарів, які оформлювалися іншими субєктами зовнішньоекономічної діяльності. Декларант був ознайомлений із зазначеним переліком, про що свідчить відповідний запис у ДМВ від 24.01.2011 року. В той же день декларантом було повідомлено митний орган про неможливість подання додаткових документів, які були витребувані. Виходячи із зазначеної інформації, митним органом було прийнято рішення про необхідність коригування заявленої декларантом митної вартості товару та було винесено відповідне рішення про визначення митної вартості №500000006/2011/510097/1 від 28.01.2011 року. Визначений рівень митної вартості на товар «Масло індустріальне з вмістом нафти або нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних мінералів»становив 1,36 дол.США /кг. Зазначений товар ТОВ «Енергія 1»було подано до митного оформлення з урахуванням спірного рішення та випущено у вільний обіг зі сплатою митних платежів за ВМД від 03.02.2011 року №500050001/2010/000305, а тому на підставі вищевикладеного у позові слід відмовити у повному обсязі.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області позовні вимоги також не визнала у повному обсязі, в задоволенні позову просила відмовити з підстав, наведених представником Південної митниці.

Представник прокуратури у судове засідання 12.01.2012 року не зявився, хоча був належним чином сповіщений про дату, час та місце слухання справи (а.с.134), а тому на підставі ст.128 КАС України справа слухалась за його відсутності.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідачів, суд встановив наступне.

Субєкт зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Енергія 1», згідно зовнішньоекономічної угоди від 10.12.2010 року №СМ-02/10613/10 (а.с.22-26), ввіз на митну територію України на умовах поставки згідно INCOTERMS товар «мастильні матеріали». З метою проведення митного оформлення товару позивачем була подана 24.01.2011 року до Південної митниці вантажна митна декларація №500050001/2011/ та декларація митної вартості №500050001/2011/ (а.с.9-14), у якій заявлено до митного оформлення товар №3 (а.с.11) на суму 14415,90 грн., що підтверджує графа 23 Декларації митної вартості товарів №500050001/2011/ від 24.01.2011 року (а.с.13).

Судом також встановлено, що 28 січня 2011 року Південна митниця склала Картку відмови в прийнятті митної декларації, оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500000006/1/50028 (а.с.16) та Рішення про визначення митної вартості товарів №500000006/2011/510097/1 (а.с.15). Відповідно до пункту 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, то використовувалися митним органом для визначення митної вартості»(а.с.15 зв.бік) в Рішенні про визначення митної вартості товарів №500000006/2011/510097/1 Південною митницею з метою встановлення митної вартості товару, ввезеного позивачем, застосований резервний метод №6 (ст.273 Митного кодексу України) та здійснено коригування в сторону збільшення митної вартості задекларованих ТОВ «Енергія 1»товарів, а саме - товару №3 за поданою декларацією митної вартості та вантажною митною декларацією (масло індустріальне, з вмістом нафти або нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних мінералів /суміш аліфатичних вуглеводнів/ більш 70% мас. в якості основних компонентів, без вмісту дисульфіду молібдену, призначення: для змащування машин і механізмів технологічного обладнання, що працюють з великими швидкостями та малим навантаженням, торговельна марка «ТНК», код товару 2710199900; далі товар №3).

В рішенні про визначення митної вартості товарів №500000006/2011/510097/1 від 28.01.2011 р. відповідачем зазначено митну вартість в доларах США в сумі 2 399,04 дол. США (графа 30 «Коригування»Рішення про визначення митної вартості товарів), що в національній валюті склало 19 052,46 грн.

31.01.2011 року позивачем було подано заяву з додатками до Південної митниці за №31/01/11-1 про надання дозволу на випуск товару у вільний обіг під гарантійне зобовязання у вигляді сплати до державного бюджету суми податків та зборів згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом відповідно до Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобовязання при ввезені їх на митну територію України, затвердженого наказом ДМСУ від 17.03.2008 року №230 (а.с.17).

Відповідно до листа №15/28-05/1420 від 02.02.2011 року Південна митниця надала дозвіл щодо випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобовязання та звернуло увагу на те, що згідно з п.5 Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобовязання при ввезені їх на митну територію України, митний орган має право контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення митного контролю, оформлення та пропуску товарів через митний кордон України (а.с.45).

Таким чином, здійснено оформлення вантажної митної декларації №500050005/2011/000305 від 03.02.2011 р. (а.с.18-21) з митною вартістю товару №3, що була встановлена відповідачем у Рішенні про визначення митної вартості товарів №500000006/2011/510097/1 від 28.01.2011 pоку та позивачем сплачений податок на додану вартість в розмірі, виходячи з визначеної Південною митницею митної вартості товару №3. Сума податку на додану вартість, сплаченого позивачем, склала: 19 052,46 грн. (вартість, визначена Південною митницею) х 20% = 3 810,49 грн., замість 14 415,90 грн. (вартість, визначена ТОВ «Енергія 1») х 20% = 2 883,18 грн.

З огляду на вищенаведене, позивач оскаржив до суду рішення Південної митниці, а саме - Рішення про визначення митної вартості товарів №500000006/2011/510097/1 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500000006/1/50028.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частина 2 ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, здійснюється у відповідності до розділу ІХ Митного кодексу України від 11.07.02 року, постанови КМУ №1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження».

Відповідно до ст. 265 Митного кодексу України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості. Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

Згідно зі статтею 42 Митного кодексу України, під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

Відповідно до ст. 259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Із змісту ст. 266 Митного кодексу України вбачається, що визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, ясі імпортуються (вартість операції"); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного. Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). При цьому, якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271 цього Кодексу, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 Кодексу.

В ході проведення перевірки документів, поданих декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, та відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.06 №1766 (далі Порядок), на етапі контролю митної вартості Південною митницею було виявлено, що заявлений декларантом рівень митної вартості товару №3 нижчий, ніж середні рівні митної вартості подібних за характеристиками товарів, які оформлюються іншими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.

З урахуванням наявної цінової інформації щодо митних оформлень ідентичних та подібних товарів, яка міститься в ЄАІС Держмитслужби України, Південною митницею встановлено, що митна вартість зазначеного товару склала 1,36 дол.США/кг., однак суд з цим не погоджується з наступного.

Пунктом 2 Порядку №1766 передбачено визначення митної вартості товарів як сукупність дій, які вчиняються декларантом та/або митним органом з метою визначення вартості товарів відповідно до положень Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Пунктом 11 Порядку передбачено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Абзацом другим даного пункту передбачено, що посадова особа митного органу у графі 2 "для відміток митного органу" декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складанням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис. Абзацом 3 зазначеного пункту Порядку передбачено, що посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі "для відміток митного органу".

Декларація митної вартості 500050001/2011/ від 24.01.2011 року була повернута без жодних відміток у відповідній графі щодо додаткового надання документів (а.с. 12-13). У той же час, 02 лютого 2011 року відповідач згідно Листа №15/28-05/1420 вимагає надати цілий перелік документів, котрі, у свою чергу, не були зазначені у графі «Для відміток митного органу»ДМВ 500050001/2011/ від 24.01.2011 року.

Також, відповідач в оскаржуваному Рішенні про визначення митної вартості №500000006/2011/510097/1 від 28.01.2011 року посилається на ВМД №124000008/0/85180 від 02.11.2010 року (а.с.119-121), з урахуванням якої було винесено оскаржуване рішення.

Суд зазначає, що при застосуванні Південною митницею ВМД №124000008/0/85180 від 02.11.2010 року під час винесення спірного рішення про визначення митної вартості товарів №500000006/2011/510097/1, визначено задекларовану ціну за одиницю іншого товару, ніж той, що задекларований позивачем, а також товару іншого виробника.

Так, у судовому засіданні встановлено, що при визначені ціни за одиницю товару в сумі 1,36 дол.США/кг, відповідачем розраховано ціну на мастила пластичні, з сум. вмістом нафти та нафтопродуктів (вуглеводів), одержаних з бітумінозних мінералів більше 70% в якості основного компонента без вмісту дис. молібдена, тобто ціну на товар «Смазка Литол-24», який має такий самий код. Разом з тим, у тій самій декларації також значиться ідентичний товар: Масло И-20А

(олива індустріальна, з сум. вмістом нафти або нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних мінералів більш 70% мас. в якості основного компонента, без вмісту дисульфіду молібдену), виробник Газпромнефть-СМ , код товару 2710199900, ціна за одиницю якого складає 0,92 дол. США/кг, тобто менше, ніж задекларовано позивачем, а саме 96 каністр по 20 літрів, в яких умовна ціна за одиницю склала 1,03 дол.США/кг.

Крім того, згідно з матеріалами справи, одночасно (28.01.2011 року) відповідачем було завершено митне оформлення ВМД №500050001/2011/000467 (а.с.127-131) того самого декларанта (ТОВ «Енергія 1»), за якою, в тому числі було здійснено оформлення ідентичного товару масло індустріальне (товар №7), код товару 2710199900 за ціною 47815,09 грн., загальною вагою 5760 кг. в бочках (32 шт.) по 180 кг в кожній.

При прийнятті спірного рішення про визначення митної вартості №500000006/2011/510097/1 від 28.01.2011 року, відповідач здійснив коригування вартості товару, вказавши цю вартість у розмірі 1,36 дол.США/кг. Однак, за ВМД №500050001/2011/000467 від 28.01.2011 року така умовна вартість дорівнює: 47815,09 грн. : 5760 кг. : 7,942 грн. (курс дол. США) = 1,045 дол.США/кг.

Відповідно до ст. 273 Митного кодексу України, для визначення митної вартості товарів за резервним методом не може використовуватися довільно встановлена чи достовірно не підтверджена ціна товарів, мінімальна митна вартість, більша з двох альтернативних вартостей.

Таким чином, суд вважає, що застосування відповідачем вищої з розглянутої ним цінової інформації на не ідентичний товар є прямим порушенням наведеного положення Митного кодексу України, а тому Рішення про визначення митної вартості товарів №500000006/2011/510097/1 та Картка відмови в прийнятті митної декларації, оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500000006/1/50028 - є противоправними та такими, що порушують права й законі інтереси позивача, а тому повинні бути скасовані.

З огляду на те, що рішення про визначення митної вартості товарів №500000006/2011/510097/1 та Картка відмови в прийнятті митної декларації, оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500000006/1/50028 визнані судом незаконними, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги щодо зобовязання Південної митниці Державної митної служби України скласти та надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області про повернення ТОВ «Енергія 1»надміру сплаченого податку на додану вартість на загальну суму 927,31 грн. та зобовязання Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на підставі висновку Південної митниці Державної митної служби України повернути ТОВ «Енергія 1»з Державного бюджету України надміру сплаченого податку на додану вартість на загальну суму 927 (девятсот двадцять сім) гривень 31 коп. шляхом зарахування на поточний рахунок ТОВ «Енергія 1»(Код ЄДРПОУ 36501935, р/р 260020234282 в АТ «Сбербанк Росии», МФО 320627) з наступного.

Так, позивач звернувся до Південної митниці з проханням відповідно до ст.264 Митного кодексу України надати дозвіл на випуск у вільний обіг товарів під гарантійне зобов'язання шляхом сплати до державного бюджету суми податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною Південною митницею, до прийняття остаточного рішення по визначенню митної вартості. При цьому здійснено оформлення вантажної митної декларації №500000005/2011/000305 від 03.02.2011 року з митною вартістю товару №3, що була встановлена Південною митницею, позивачем сплачено податок на додану вартість в розмірі, виходячи з визначеної відповідачем митної вартості товару №3. Сума податку на додану вартість за товар №3, сплаченого позивачем склала 3 810,49 грн., замість 2 883,18 грн., відповідно до митної вартості товару №3, зазначеної позивачем. Різниця складає: 3810,49 грн. - 2 883,18 грн. = 927,31 грн.

Відповідно до п.14.1.115 ст.14 Податкового кодексу України сплачена позивачем на підставі Рішення про визначення митної вартості товарів №500000006/2011/510097/1 від 28.01.2011 року в якості податку на додану вартість сума 927,31 грн. є надміру сплаченим грошовим зобов'язанням. У відповідності до п.43.5. ст.43 Податкового кодексу України на Південну митницю як на контролюючий орган у випадку наявності надмірно сплачених грошових зобов'язань платником податків покладений обов'язок складання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подачу такого висновку для виконання відповідному органу Державного казначейства України. При цьому на підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів здійснює повернення надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України. Повноваження щодо повернення зазначеної суми як надмірно сплаченого грошового зобов'язання покладено на органи Державного казначейства України. За місцезнаходженням позивача таким органом Державного казначейства України є Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області.

Разом з цим, суд вважає необґрунтованою та безпідставною позовну вимогу позивача щодо зобовязання відповідача здійснити митне оформлення товару (масло індустріальне, з вмістом нафти або нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних мінералів /суміш аліфатичних вуглеводнів/ більш 70% мас. в якості основних компонентів, без вмісту дисульфіду молібдену, призначення: для змащування машин і механізмів технологічного обладнання, що працюють з великими швидкостями та малим навантаженням, торговельна марка ТПК, код товару 2710199900) за Додатком №2 до зовнішньоекономічного контракту № СМ-02/01613/10 від 12.01.2011 року у повному обсязі з дотриманням строків, визначених Митним кодексом України з обовязковим зазначенням в відповідних графах ВМД вартості товару в сумі 14415,90 грн., оскільки вищезазначений товар вже оформлений та випущений Південною митницею у вільний обіг, а повторне митне оформлення є неможливим. Крім того, порядок вибору та використання методів визначення митної вартості визначений Митним Кодексом України та передбачає вчинення певних дій у взаємовідносинах між декларантом та митним органом.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В судовому засіданні представник позивача довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланням на відповідні положення законодавства, правомірність своїх дій та протиправність рішень Південної митниці.

Разом з тим, Південною митницею не надано доказів правомірності винесення оскаржуваних рішень, у звязку з чим, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані позивачем та відповідачами по справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Також, на підставі положень ч.2, 3 ст.162 КАС України суд вважає за необхідне винести постанову, яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод, інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом.

Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія 1»до Південної митниці та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, за участю прокуратури м. Одеси - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Південної митниці Державної митної служби України по видачі Картки відмови в прийнятті митної декларації, оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №.500000006/1/50028 від 28.01.2011року та Рішення про визначення митної вартості товарів №500000006/2011/510097/1 від 28.01.2011 року.

3. Скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №.500000006/1/50028 від 28.01.2011року та Рішення про визначення митної вартості товарів №500000006/2011/510097/1 від 28.01.2011 року.

4. Зобовязати Південну митницю Державної митної служби України скласти та надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області про повернення ТОВ «Енергія 1»надміру сплаченого податку на додану вартість на загальну суму 927,31 грн.

5. Зобовязати Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на підставі висновку Південної митниці Державної митної служби України повернути ТОВ «Енергія 1»з Державного бюджету України надміру сплаченого податку на додану вартість на загальну суму 927 (девятсот двадцять сім) гривень 31 коп. шляхом зарахування на поточний рахунок ТОВ «Енергія 1»(Код ЄДРПОУ 36501935, р/р 260020234282 в АТ «Сбербанк Росии», МФО 320627).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати розподілити відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 16 січня 2012 року.

Суддя Бутенко А.В.