№ 20954521, 03.10.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/16517/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13 год.25 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Абдукадирової К.Е.

при секретарі           Окрибелашвілі О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька

до Приватного підприємства «Варліта», м. Донецьк

про припинення юридичної особи Приватного підприємства «Варліта»

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 – за дов. від 10 листопада 2011 року

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька заявлено позов до Приватного підприємства «Варліта» про припинення юридичної особи Приватного підприємства «Варліта».

Правовою підставою припинення юридичної особи представник позивача під час розгляду справи вважає норми Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 року № 755-ІV, ст.ст. 16, 20, 49 Податкового кодексу України.

Відповідач у судове засідання не з’явився. Відповідно до статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що юридична особа повідомлена про час та місце слухання справи, якщо судова повістка доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Оскільки повістка направлена відповідачу рекомендованим листом за адресою реєстрації, але була повернута на адресу суду з відміткою пошти, що «за зазначеною адресою відсутнє», суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача – Приватного підприємства «Варліта» належним чином про час і місце розгляду справи. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «Варліта» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Київської районної ради м. Донецька 29.05.2000р., включено до ЄДРПОУ за номером 30998387, перебуває на податковому обліку з 23.06.2000р. (арк. справи 5, 9, 10).

Відповідно до акту про неподання звітності про фінансово-господарську діяльність № 741 від 22.04.20011р. (арк. справи 4), відповідач не надавав звітність до податкового органу з лютого 2010р. та по теперішній час звітність не надає, у зв’язку з чим позивач звернуся до суду з даним позовом.

Підпунктом 20.1.12. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011р., органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Згідно із п. 67.2. ст. 67 цього Кодексу, органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців.

З огляду на те, що відповідач не надавав звітність з лютого 2010р. і правові наслідки неподання звітності виникли у 2011р., тобто, після набрання чинності Податковим кодексом України, факт порушення вимог законодавства щодо своєчасності надання звідності суд встановлює за приписами законодавства, що є чинним на момент неподання відповідачем податкової звітності.

Згідно із пп. 16.1.3. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Підпунктом 47.1.1. п. 47.1. ст. 47 Податкового кодексу України встановлено, що відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Відповідно до п.п. 49.1., 49.2. ст. 49 цього Кодексу, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509– ХІІ передбачено, що державні податкові інспекції в районах у містах контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, інших платежів.

Як встановлено судом відповідач не подавав податкову звітність до податкового органу з лютого 2010р.

Крім того слід зазначити, що підприємство не має заборгованості з податків і зборів (арк. справи 6, 7).

Згідно ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» неподання юридичною особою протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності є підставою для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач не спростував ненадання податкових декларацій та документів фінансової звітності до податкового органу протягом року, вимоги позивача про припинення відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька до Приватного підприємства «Варліта» про припинення юридичної особи Приватного підприємства «Варліта» – задовольнити.

Припинити юридичну особу Приватне підприємство «Варліта».

У день набрання постановою законної сили направити копію постанови державному реєстратору за місцем реєстрації юридичної особи – Приватного підприємства «Варліта» для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 3 жовтня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 7 жовтня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                       Абдукадирова К.Е.