Решение № 20949708, 17.01.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи <Текст >

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.12 Справа № 4/5009/7397/11

Суддя Зінченко Н.Г.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “КАЙБОТТ”, (юридична адреса: 28040, смт. Димитрове м. Олександрія Кіровоградської області, вул. Ціолковського, буд. 11; поштова адреса: 39610, м. Кременчук Полтавської області, вул. Тельмана, буд. 28, кв. 20)

до відповідача Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50) в особі філії “Куйбишевський райавтодор”, (71001, смт. Куйбишево Запорізької області, вул. Смирнова, буд. 25)

про стягнення 53 771,12 грн. основного боргу за договором № К-28/08 від 11.08.2010 р., 858,19 грн. пені, та 167,55 грн. 3 % річних

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників:

Від позивача ОСОБА_1, довіренність №21/01-1 від 21.02.2011р.;

Від відповідача ОСОБА_2., довіреність №13/11-07 від 09.11.2011р.

21.11.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “КАЙБОТТ”, смт. Димитрове м. Олександрія Кіровоградської області з позовною заявою до відповідача Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, м. Запоріжжя в особі філії “Куйбишевський райавтодор”, смт. Куйбишево Запорізької області про стягнення 53 771,12 грн. основного боргу за договором № К-28/08 від 11.08.2010 р., 858,19 грн. пені, та 167,55 грн. 3 % річних.

Ухвалою від 21.11.2011р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 21.12.2011 р. Ухвалою суду від 21.12.2011 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався до 17.01.2012р.

В судовому засіданні 17.01.2012 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 549, 551, 610, 611, 625 ЦК України та ст. 230 ГК України і полягають в тому, що 11.08.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № К-28/08, згідно якого позивач зобов'язався продати та передати у власність відповідача бітум (товар), а відповідач зобов'язався протягом терміну дії договору прийняти та оплатити товар на умовах даного Договору. Пунктом 4.2. Договору визначені умови оплати - 100% передплата вартості товару на протязі 2-х банківських днів з дня виставлення рахунку. Так на виконання умов договору, на підставі видаткових накладних № РН - 0000059 від 13.08.2010р., № РН - 0000066 від 02.09.2010р., № РН - 0000077 від 17.09.2010р., № РН - 0000079 від 20.09.2010р., № РН -0000093 від 14.10.2010р., № РН -0000127 від 29.11.2010р., позивач здійснив поставку товару передбаченого умовами договору, на загальну суму 532003,00 грн. Відповідач, за поставлений товар, розрахувався частково, сплативши грошові кошти в сумі 478231,88 грн. 16.09.2011р. на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою оплатити 53 771,12 грн. боргу. Претензія була вручена представнику відповідача -27.09.2011р., про що свідчить підпис на повідомленні. Вказана претензія залишена без відповіді та задоволення. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, м. Запоріжжя в особі філії “Куйбишевський райавтодор” 53 771,12 грн. основного боргу за договором № К-28/08 від 11.08.2010 р., 858,19 грн. пені та 167,55 грн. 3 % річних.

В судовому засіданні 17.01.2012 р. відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги про стягнення 53 771,12 грн. основного боргу за договором №К-28/08 від 11.08.2010 р. визнав в повному обсязі. Пояснив суду, що несплата суми боргу в добровільному порядку виникла внаслідок того, що у відповідача склались обставини, які ускладнюють погашення боргу перед позивачем, а саме: на даний час Замовником - Службою автомобільних доріг у Запорізькій області не прийнято обсяги виконаних підрядних дорожніх робіт та не сплачено в повному обсязі кошти за виконані обсяги дорожніх робіт підрядника - ДП «Запорізький облавтодор», що станом на 17.01.2012р. склало 42 000 000,00 грн., та підтверджується довідкою. Заборгованість має стабільний характер, а її розмір щомісячно зростає. При цьому ДП «Запорізький облавтодор»має кредит в банку в розмірі 20 000 000,00грн. В результаті того, що перед Дочірнім підприємством «Запорізький облавтодор», існує заборгованість Служби автомобільних доріг України в Запорізькій області, внаслідок несвоєчасного фінансування останньої з бюджету, тому відповідач не має можливості своєчасно розраховуватись з постачальниками матеріалів, а з першочергових платежів - виплатити заробітну плату, та сплатити обов'язкові платежі та збори бюджету (збори до Пенсійного фонду, податок на прибуток, ПДВ). Так, заборгованість по виплаті заробітної плати за листопад - грудень 2011 року складає 4 254 400, 00 грн. грн. довідка за підписом головного бухгалтера підприємства додається, заборгованість по платежам до бюджету складає 4 384 000, 00грн. (в т.р. заборгованість по податку на додану вартість за листопад 2011р. - 2 584 000,00грн., за грудень 2011р. - 1800,00грн.). Просить розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області по справі № 4/5009/7397/11 строком на 6 місяців зі сплатою рівними платежами кожного місяця по 9132,81грн. починаючи з лютого 2012р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

11.08.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “КАЙБОТТ” (позивачем у справі) та Дочірнім підприємством “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, м. Запоріжжя в особі філії “Куйбишевський райавтодор” (відповідачем у справі) був укладений договір №К-28/08 (далі за текстом Договір).

За умовами Договору позивач (постачальник) зобовязався в порядку та на умовах, визначених договором, поставити бітум (товар), а відповідач (покупець) зобов'язався в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти та оплатити товар.

Пунктом 4.2. Договору визначені умови оплати - 100% передплата вартості товару на протязі 2-х банківських днів з дня виставлення рахунку.

Пкнктом 4.3. Договору, сторони узгодили, що оплата здійснюється шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Згідно з п. 7.7 договір набуває чинності в день підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2010р., а в частині взаєморазрахунків до їх повного завершення.

Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, позивач, в період з серпня 2010року по листопад 2010 року, здійснив поставку товару передбаченого умовами договору.

А саме поставку бітуму згідно:

- видаткової накладної № РН - 0000059 від 13.08.2010 року - 105060,00 грн.,

- видаткової накладної № РН-0000066 від 02.09.2010 року - 108715,00 грн.,

- видаткової накладної № РН- 0000077 від 17.09.2010 року - 61600,00 грн.,

- видаткової накладної № РН- 0000079 від 20.09.2010 року - 91136,00 грн.,

- видаткової накладної № РН- 0000093 від 14.10.2010 року - 91492,00 грн.,

- видаткової накладної № РН-0000127 від 29.11.2010 року - 74000,00 грн.,

а всього на загальну суму 532 003,00 грн.

Всі зазначені видаткові накладні узгодженні між позивачем і відповідачем, мають підписи уповноважених осіб сторін та скріплені печатками підприємств. (Оригінали зазначених документів досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії залучені до матеріалів справи).

Таким чином, позивач взяті на себе зобовязання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, оплата товару, отриманого за вказаними видатковими накладними, відповідачем була здійснена частково, на загальну суму 478 231,88 грн.

Решту вартості поставленого товару відповідач на час звернення позивача до суду з даним позовом не оплатив.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобовязаний сплатити повну ціну переданого товару.

Отже, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору № К-28/08 від 11.08.2010 р. зобовязання та вимоги чинного законодавства, зобовязання по оплаті отриманого товару належним чином та в повному обсязі не виконав.

16.09.2011р. на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою оплатити 53 771,12 грн. боргу. Вказана претензія була направлена за належною юридичною адресою відповідача, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, який скріплений відбитком календарного штемпелю відділення звязку 27.09.2011 р.

Відповідачем претензія залишена без відповіді та задоволення.

Статтею 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав, позовні вимоги визнав у повному обсязі про що повідомів у своєму відзиві.

Згідно з ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Господарський суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Статтею 78 ГПК України передбачено, що уразі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову, за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує права та інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе прийняти визнання відповідачем позову, у звязку з чим прийняти рішення про задоволення позовної заяви про стягнення з ДП “Запорізький облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” в особі філії “Куйбишевський райавтодор” на користь “КАЙБОТТ” 53 771,12 грн. основного боргу за договором № К-28/08 від 11.08.2010 р.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 5.4 Договору, в якому сторони узгодили, що в разі несплати відповідачем отриманого товару на протязі 3-х календарних днів, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день просрочки.

Відповідно до розрахунку позивача сума пені за спірний період складає 858,19 грн.

З огляду на вищенаведені норми законодавства, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання грошових зобовязань за Договором № К-28/08 від 11.08.2010 р. є обґрунтованою, але розрахунок пені позивачем виконаний не вірно, стягненню підлягає пеня в розмірі 867,70 грн. за період з 04.10.2011 р. по 11.11.2011 р. Однак, оскільки відповідно до ст. 83 ГПК України судом спір вирішується в межах заявлених позовних вимог, а позивачем за невиконання відповідачем грошових зобовязань за Договором № К-28/08 від 11.08.2010 р. заявлено до стягнення 858,19 грн. пені, то судом позовні вимоги в цій частині задовольняються в межах суми, заявленої позивачем.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних.

Сума 3% річних за прострочення виконання грошового зобовязання, згідно розрахунку позивача, становить 167,55 грн., яка розрахована за період з 04.10.2011 року по 11.11.2011 року.

Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування 3% річних та встановлено, що вимоги в цій частині є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши клопотання відповідача про надання йому розстрочки виконання рішення господарського суду Запорізької області по справі №4/5009/7397/11 строком на 6 місяців зі сплатою рівними платежами кожного місяця по 9132,81грн., заслухавши думку представника позивача з цього приводу, суд відхиляє клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області по справі №4/5009/7397/11, оскільки надані відповідачем в обґрунтування заяви документи на дають змогу вважати, що обставини ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим.

Згідно з п. 2 Розяснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 р. з наступними змінами та доповненнями вирішуючи питання про розтрочку виконання судового рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси і фінансовий стан обох сторін, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Докази, на які посилається відповідач в обґрунтування клопотання, не свідчать про наявность виключних обставин, що перешкоджають виконанню рішення суду в строк визначений законом. Доказів відсутності майна чи грошових коштів, необхідних для погашення боргу перед позивачем відповідач судові не довів.

З огляду на вищевикладене, враховуючи фінансовий стан та матеріальні інтереси сторін, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання ДП “Запорізький облавтодор” ВАТ Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, м. Запоріжжя в особі філії “Куйбишевський райавтодор” про надання відстрочки виконання судового рішення у даній справі.

Разом із тим, суд вважає за необхідне розяснити відповідачу, що це не позбавляє його можливості звернутися до суду в порядку ст. 121 ГПК України з аналогічним клопотанням про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення у справі № 4/5009/7397/11 на стадії виконання судового рішення, надавши суду відповідні документи і докази в обґрунтування необхідності надання відстрочки або розстрочки.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50) в особі філії “Куйбишевський райавтодор”, (71001, смт. Куйбишево Запорізької області, вул. Смирнова, буд. 25, код ЄДРПОУ 26249702, р/р № 26006193652 в ВАТ «Райфайзен банк Аваль», м. Запоріжжя, МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “КАЙБОТТ”, (юридична адреса: 28040, смт. Димитрове м. Олександрія Кіровоградської області, вул. Ціолковського, буд. 11; поштова адреса: 39610, м. Кременчук Полтавської області, вул. Тельмана, буд. 28, кв. 20, код ЄДРПОУ 35767138, р/р № 26006046023980 в Філії «Придніпровське РУ»ПАТ Банк «Фінанси та кредит»м.Комсомольськ, МФО 331564) 53771 (п'ятдесят три тисячі сімсот сімдесят одна) грн. 12 коп. основного боргу, 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 19 коп. пені, 167 (сто шістдесят сім) грн. 55 коп. 3% річних та 1 411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “20” січня 2012 р.

20.01.2012