Постановление суда № 208923, 19.09.2006, Апеляційний суд Одеської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-3917/2006 Головуючий в 1 інстанції- суддя

Бошков Н.І. Суддя-доповідач- Кварталова А.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2006р. Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Кварталової А.М.,

суддів- Левенця Б.Б., Громік Р.Д.,

при секретарі - Чебан Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою

представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення

Кілійського районного суду Одеської області від 24 січня 2003 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ПБП „Агросвіт" про поновлення на роботі стягнення середнього заробітку за час

вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2002 року ОСОБА_2 звернувся до суду до Приватного багатопрофільного підприємства „Агросвіт" (далі ПБП „Агросвіт) про поновлення на роботі , стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу , посилаючись на те , що він працював в КСП „Трудовий" де отримав земельний пай , а після створення ПБП „Агросвіт " здав земельний, пай в створюване підприємство , заключив з власником договір оренди земельної частки строком на 3 роки до 15.11.2003 року" В березні 2000 року був прийнятий на роботу в ПБП „Агросвіт" слюсарем мехмайстерні, але про,те що він був прийнятий на умовах тільки під час здійснення договору оренди земельного паю, йому не було відомо. В лютому 2002 року власник підприємства пропонував усім орендодателем земельних паїв переукласти договір оренди строком на 10 років, з чім він був не згоден , тому написав заяву про зупинення договору оренди . Після написання ним заяви про зупинення договору земельного паю з 01.03.2002р. він був звільнений в зв'язку з припиненням трудового договору , з наказом про звільнення не був ознайомлений . Тому просив поновити його на роботі слюсарем мехмайстерні, та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на те, що позивач звільнений на законних підставах, при створенні ПБП „Агросвіт" був виданий наказ №1-6 від 17.03.2000р. про те, що усі особи які уклали договір оренди земельних паїв , приймаються на роботу на час договору оренди . Про цей наказ було оголошено на загальних зборах підприємства.

Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 24 січня 2003 року позовні вимоги -задоволенні . Суд поновив ОСОБА_2 на роботі в ПБП „Агросвіт" слюсарем ДКУ механізованого току з 01.03.2002р. Стягнув з ПБП „Агросвіт" на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 1373 грн.68 коп. і судовий збір в сумі 51 грн.

В апеляційній скарзі апелянт ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнути з відповідача 1550 грн., в іншої частині рішення залишити без змін , посилаючись на те, що судом були порушені норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Ухвалою суду від 29.11,2004р. апеляційна скарга ПБП „Агросвіт" залишена без розгляду.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, яка доповіла колегії суддів зміст оскаржуваного рішення, мотиви і доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог і доводів апеляційної скарги, вислухавши пояснення на неї учасників процесу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно п.Зст.10 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставина, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст. 11 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що звільнення позивача по п.2 ст. 36 КЗпП України з роботи здійснено з грубим порушенням вимог трудового законодавства.

Суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що наказ від 01.03.2002 року про звільнення позивача з роботи в зв'язку з припиненням строку трудового договору, не відповідає закону - п. 2 ст. 36 КЗпП України, оскільки не містить конкретних підстав звільнення, передбачених цією нормою закону .

Тому суд першої інстанції обґрунтовано захистив порушені трудові права ОСОБА_2 та задовольнив його вимоги про поновлення на роботі.

При винесення рішення про поновлення на роботі, згідно із ч.2 ст.235 КЗпП України, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, приймається рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Правильним є висновок суду про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в сумі 1373 грн.68 коп., виходячи з середнього заробітку позивача за два останніх місяця (249,76:2+124,88 х 11 мес.= 1373,68 грн.)

Висновки суду відповідають обставинам справи і закону - ст.ст. 235 КЗпП України.

Суд першої інстанції постановив законне, обґрунтоване та справедливе рішення.

Доводи скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права, яке призвело, або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи все вищевикладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційної скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, не можуть бути підставою для його скасування.

За таких обставин апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без зміни.

Стягнути з Приватного багатопрофільного підприємства „Агросвіт" витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 7,50 грн. на рахунок -Одержувач: апеляційний суд Одеської області, код ОКПО 02892913, розрахунковий рахунок 35227007000098, банк: УДК в Одеської області, МФО банку 828011.

Керуючись ст.ст. 208,209,218,303,307ч. 1п. 1,308,313,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Кілійського районного суду Одеської області від 24 січня 2003 року залишити без змін.

Стягнути з Приватного багатопрофільного підприємства „Агросвіт" витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 7,50 грн. на рахунок -Одержувач: апеляційний суд Одеської області, код ОКПО 02892913, розрахунковий рахунок 35227007000098, банк: УДК в Одеської області, МФО банку 828011.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: