Постановление суда № 20881097, 01.12.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2011 р. Справа № 1447/11 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Кушнерика М.П.,

за участю секретаря судового засідання Луцак І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Львівтекстиль» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Львівтекстиль» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова, управління Державного казначейства України у Сихівському районі м. Львова, Головного управління Державного казначейства України у Львівській області про стягнення переплати з податку на додану вартість,

в с т а н о в и л а:

ВАТ «Львівтекстиль» 09.06.2010 року звернулося в суд з адміністративним позовом в якому, уточнивши позовні вимоги, просить стягнути на користь позивача переплату з податку на додану вартість в розмірі 1133210,62 гривень.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Відкрите акціонерне товариство «Львівтекстиль» оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду даним обставинам справи.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми ст.ст. 22, 23, 25, 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що згідно ст. 202 КАС України є підставами для скасування постанови Львівського окружного адміністративного суду від 14.12.2010 року та ухвалення нового рішення.

Так,судом не прийнято до уваги, що в картці особового рахунку платника ПДВ - ВАТ «Львівтекстиль» облікується переплата в сумі 1 133 210,62 грн., яка підлягає стягненню з Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

При апеляційному розгляді представник позивача апеляційну скаргу підтримав з зазначених в ній підстав.

Представники Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова вимоги апеляційної скарги заперечили, вважають прийняте судом першої інстанції рішення законним та обґрунтованим.

Представник Головного управління Державного казначейства України у Львівській області в судове засідання не з»явився, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч.4 ст.196 КАС України ха його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід задовольнити , постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 7.7.1. п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 вищевказаного Закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, розрахованого згідно з п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до абзацу "а" п.п. 7.7.7 п.7 .7 ст. 7 Закону у разі, якщо за наслідками документальної виїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, значеної податковим органом внаслідок таких перевірок, то платнику надсилається податкове повідомлення-рішення, в якому зазначається сума такого заниження та підстави для її рахування.

У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Судом першої інстанції встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Львівтекстиль», згідно свідоцтва №17814905 серії НВ №946681 від 21.07.1997 року зареєстроване платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер №015522613046.

11 листопада 2009 року державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова проведено позапланову виїзну документальну перевірку ВАТ «Львівтекстиль» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2009 року, за наслідками якої складено акт № 2936/23-209/01552262 від 11.11.2009 року.

Перевіркою встановлено , зокрема, порушення підприємством пп. 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - заниження заявленої суми бюджетного відшкодування за вересень місяць 2009 року на суму 3 260 071, 00 грн.

На підставі вищевказаного акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.11.2009 року № 0002152321/0 форми «В2», яким збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3 260 071, 00 грн.

Виходячи з вищенаведеного, залишок переплати, яка обліковується згідно карточки особового рахунку ВАТ «Львівтекстиль» станом на 01.07.2010 року становить 1 133 210, 62 грн.

26.11.2009 року Головою ліквідаційної комісії Відкритого акціонерного товариства «Львівтекстиль» на підставі ст. 110 Цивільного кодексу та ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» було подано до господарського суду Львівської області заяву про порушення справи про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Львівтекстиль».

Відповідно до Постанови господарського суду Львівської області від 04.12.2009 року по справі №21/153 Відкрите акціонерне товариство «Львівтекстиль» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Босака Олега Євгеновича, ліцензія НОМЕР_1, який виявив вищевказану переплату ПДВ.

Оголошення про визнання банкрутом ВАТ «Львівтекстиль» було опубліковане 08.12.2009 року в газеті «Голос України» №232 (4732).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що залишок переплати станом на 01.07.2010 року в розмірі 1133210,62 грн., який обліковується на карточці особового рахунку ВАТ «Львівтекстиль» виник за рахунок збільшення суми бюджетного відшкодування згідно податкового повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова форми «В2» від 18.11.2009 року № 0002152321/0 в розмірі 3260071,00 грн., винесеного на підставі акта про результати позапланової документальної виїзної перевірки від 11.11.2009 року № 2936/23-209/01552262, а не за рахунок сплати грошовими коштами, а відтак згідно пп. 7.7.3, 7.7.7 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» така сума не підлягає поверненню на розрахунковий рахунок платника, а враховується у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодах.

Проте такий висновок суду першої інстанції, на погляд колегії суддів, не відповідає встановленим обставинам по справі та нормам права.

Як слідує з податкових декларацій ВАТ «Львівтекстиль» з податку на додану вартість, від'ємне значення з податку на додану вартість у ВАТ «Львівтекстиль» виникло в липні 2007 року в сумі 2 003 692,00 грн. та в серпні 2007 року в сумі 4 850 788,00 грн. Всього 6 854 480,00 грн., що відображено в Декларації по ПДВ по ряд. 26 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду».

Це підтверджено актами планової виїзної перевірки №2739/23-209/01552262 від 04.12. 2007 року та №2936/23-209/01552262 від 11.11.2009 року.

В наступних звітних періодах у підприємства виникало позитивне значення ПДВ, яке зменшувало залишок від'ємного значення попередніх періодів.

За період з серпня 2007 року по вересень 2009 року зменшено залишок від'ємного значення попередніх періодів на 1 439 060,00 грн. В результаті, станом на 01.10.2009 року (період, що по який проведена перевірка ПДВ органами ДПІ) залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 26 Декларації з податку на додану вартість) склав - 5 415 420,00 грн.

В п. 3.2.3 акту перевірки від 11.11.2009 року наведено зведені дані та зроблено висновки щодо перевірки ПДВ, яке підлягає бюджетному відшкодуванню.

Так, при перевірці встановлено, що від"ємне значення ПДВ виникло внаслідок проведення робіт з реконструкції власного приміщення торгового центру ВАТ «Львівтекстиль» Роботи з реконструкції проводилися ТзОВ ТК «Інтермаркет». (від"ємне значення в сумі 4927035,00 грн. виникло внаслідок подання уточненої декларації в серпні 2007року за червень місяць 2007року.). Відповідно до вищевикладеного ВАТ «Львівтекстиль» занизив суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2009 року на 3 260 071,00 грн., яка виникла в червні 2007 року (сума від"ємного значення зменшилася з 4 927 035,00 до 3 260 071,00 грн. за рахунок поточних податкових зобов'язань) та фактично сплачена підприємством у цьому ж періоді.

Тобто, самим податковим органом в акті перевірки №2936/23-209/01552262 від 11.11.2009 року підтверджено факт сплати ВАТ «Львівтекстиль» суми податку на додану вартість грошовими коштами.

Крім того, сам факт винесення податкового повідомлення-рішення від 18.11.2009 року №0002152321/0 форми «В2», яким збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3 260 071,00 грн.,( а не зменшення його, якщо не було б сплачено грошовими коштами), однозначно підтверджує те, що ВАТ «Львівтекстиль» мав право на більшу суму бюджетного відшкодування.

Слід зазначити, що ДПІ у Сихівському районі м. Львова підтверджує наявність вказаної переплати з податку на додану вартість в сумі 1 133 210,62 грн., тільки вказує на те, що оскільки позивачем не заявлялась ця сума до відшкодування , то згідно пп. 7.7.3, 7.7.7 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник добровільно відмовився від відшкодування, а тому вона має враховуватися у зменшення податкових зобов'язань з цього податку у наступних податкових періодах.

Колегія суддів погоджується з апелянтом, що, оскільки позивача визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру і з цього моменту припинено виникнення нових зобов»язань боржника, в тому числі з податків і зборів, то не існує наступних податкових періодів у яких могла б бути врахована вказана переплата згідно підпункту 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваженні], зокрема:приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження;виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

З матеріалів справи також слідує, що після реалізації всього майна позивача, залишок кредиторської заборгованості складає більше 14 млн. грн., що вказує на необхідність стягнення з Державного бюджету України переплати з податку на додану вартість як дебіторської заборгованості з метою погашення кредиторських вимог.

Таким чином, вказані грошові кошти, що становлять переплату ВАТ «Львівтекстиль» з податку на додану вартість підлягають стягненню як дебіторська заборгованість та підлягають включенню до ліквідаційної маси з метою проведення ліквідаційної процедури підприємства банкрута.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, допустив порушення норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, доводи апеляційної скарги є суттєвими, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.3, 202 ч.1 п.3, 4, 205 ч.2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Львівтекстиль» задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року у справі №2а-4933/09 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Львівтекстиль» задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Львівтекстиль» суму переплати з податку на додану вартість в розмірі 1133210,62 гривень (один мільйон сто тридцять три тисячі двісті десять гривень 62 копійки).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

На постанову може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

М..П.Кушнерик

Постанова у повному обсязі складена 06.12.2011 року.