Решение № 20798917, 14.09.2011, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Справа № 2-347/11р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2011 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Луста С.А.,

при секретарі Дячук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2011 року позивач звернувся до Березнегуватського районного суду Миколаївської області з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позові зазначив, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний Банк «Дельта», правонаступником прав і обовязків якого є він та відповідачкою було укладено кредитний договір про відкриття карткового рахунку в національній валюті, видано платіжну картку та ПІН-код. Згідно укладеного договору позивач надав відповідачці кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії з лімітом, який розраховується позивачем самостійно. В свою чергу відповідачка зобовязалася щомісячно здійснювати погашення частини заборгованості в розмірі, згідно договору. Відповідачка зобовязань по сплаті частини кредиту не виконала, платежі у визначеному розмірі та у встановлений термін не вносила, станом на 29 червня 2011 року її заборгованість склала 2727,17 грн.

Представник позивача в судове засідання не зявився, в позові заявив про слухання справи у його відсутність, підтримання позовних вимог в повному обсязі та не заперечення проти розгляду справи в заочному порядку.

Відповідачка в судове засідання також не зявилася, направила заяву про слухання справи за її відсутності та визнання позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

17 березня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний Банк «Дельта», правонаступником прав і обовязків якого, відповідно до Статуту, є позивач та відповідачкою було укладено кредитний договір № 001-14094-170308 про надання кредиту шляхом відкриття кредитної лінії в розмірі 30000 грн. з лімітом на рахунку 2 000,00 грн., з видачею платіжної картки та ПІН-коду (а.с.5-6).

Відповідно до п.3.6. укладеного договору, відповідачка зобовязалася щомісячно здійснювати погашення заборгованості у вигляді обовязкового мінімального платежу в розмірі 7% від суми кредитного ліміту, згідно Тарифів (а.с.7), однак взятих на себе зобовязань не виконала.

Станом на 29 червня 2011 року заборгованість відповідачки перед позивачем склала 2727,17 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту (а.с.12).

Відповідачка суму заборгованості перед позивачем в добровільному порядку не сплачує.

Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільно-правові відносини із зобовязального права за кредитним договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязуються надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення ст. ст. 1046 1053 цього Кодексу якщо інше не випливає з суті кредитного договору.

Частина 2 ст. 1050 ЦК України передбачає, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачка порушила умови кредитного договору та суму боргу в добровільному порядку не сплачує, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою i підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України суд покладає на відповідачку обовязок по відшкодуванню позивачу судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», р/р 26252902297714, МФО 380236, код ЄДРПОУ 34047020, заборгованість за кредитним договором № 001-14094-170308 від 17 березня 2008 року, в розмірі 2727,17 (дві тисячі сімсот двадцять сім грн. 17 коп.) грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», р/р 6499100199, МФО 380236, код ЄДРПОУ 34047020, витрати по сплаті судового збору, в розмірі 51,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 120,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів, з дня отримання його копії.

Суддя С. А. Луста