Решение № 20793388, 21.12.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.11 Справа № 32/5009/6956/11

Суддя Колодій Н.А.

за позовом Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району (69091, м. Запоріжжя,

бул. Гвардійський, 137; 69057, м. Запоріжжя, вул. Адм. Нахімова, 4)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Рифай” (69037,

м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 45-Б)

про стягнення основного боргу в розмірі 1304,29 грн. та 3% річних - 32,90грн.

Суддя Колодій Н.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1., на підставі довіреності № 03/27 від 04.01.2011р.

від відповідача: Раджаб Ю.А., на підставі Статуту № 11031050001009429 від 16.11.2005р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

30.10.2011 року Концерн «Міські теплові мережі»звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Рифай” про стягнення основного боргу в розмірі 1304,29 грн. та 3% річних - 32,90грн., державного мита 102грн.00коп. та 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.11.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 32/5009/6956/11 з призначенням судового засідання на 15.11.2011р.

В судовому засіданні 15.11.2011 р. з метою витребування від сторін додаткових доказів судом оголошено перерву в розгляді справи до 21.12.2011р.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві. Заявлені вимоги позивач обґрунтовує ст. ст. 1, 2, 54-57 ГПК України, ст. ст. 526, 530, 626, ЦК України, ст. ст. 1, 2, 193 ГК України та умовами Договору «Купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді»№ 202077 від 01.10.2007 року (далі Договір). Зокрема позивач зауважує, що у звязку з неналежним виконанням відповідачем умов договору № 202077 від 01.10.2007р. щодо оплати спожитої теплової енергії у відповідача в період: січень 2010р., з квітня 2010р. по вересень 2010р., за листопад 2010р., за грудень 2010р., з лютого 2011р. по серпень 2011р. утворилась заборгованість в розмірі 1586,72грн. За вказаний період відповідач здійснив часткову оплату за відпущену теплову енергію в сумі 282,43грн.

Таким чином, заборгованість останнього, станом на 01.10.2011р. становить 1304,29грн. Цю суму позивач просить стягнути з відповідача.

Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних - 32,90грн., оскільки відповідачем прострочено виконання грошових зобовязань.

Відповідач позовні вимоги не визнав, з нарахованими сумами не погодився, свій контррозрахунок заявленої до стягнення суми суду не надав.

21.12.2011р. справу розглянуто, прийнято рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2007 р. між Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Рифай” (відповідачем) був укладений договір № 202077 «Купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді»(далі за текстом договір).

За умовами договору позивач (теплопостачальна організація) зобовязався постачати відповідачу (споживачу) теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору.

Згідно її. 3.2.6. Договору, Відповідач взяв зобов'язання виконати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Порядок розрахунків узгоджено сторонами пунктами 6.1-6.8 вказаного договору, якими передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно п. 6. 7 Договору, Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі.

Споживач зобовязаний до 20 числі місця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.

Як свідчать вивчені матеріали, на оплату наданих відповідачу послуг з постачання теплової енергії позивачем направлено відповідачу рахунки на суму 1586,72грн. Відповідач за вказаний період здійснив лише часткову оплату відпущеної теплової енергії в сумі 282,43грн.

Як вказує позивач, відповідач в порушення умов договору в узгоджені строки та в узгоджених розмірах не розрахувався за спожиту теплову енергію, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 1304 грн. 29 коп.

Статтею 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приймаючи до уваги те, що відповідач, станом на грудень 2011 року, має заборгованість в сумі 1304 грн. 29 коп., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення основного боргу в такому розмірі підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 32 грн. 90 коп. суми 3% річних.

Згідно зі ст. 625 ГК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування 3 % річних, встановлено, що вимоги в цій частині є законні і обгрунтовані, а тому підлягають задоволенню судом.

Відповідач доказів виконання зобовязання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми не надав.

Таким чином, вимоги про стягнення суми 1304,29грн. основного боргу та суми 3% річних в розмірі 32,90грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд, не приймає до уваги заперечення відповідача з приводу невірного нарахування заборгованості, оскільки будь-якого документального обґрунтування своєї позиції відповідач не надав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Рифай” (69037,

м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 45-Б, р/р 26009301168016 у ПІБ, МФО 313355, ЄДРПОУ 25474271) на користь Концерну «Міські теплові мережі»(69091 м.Запоріжжя, бул. Гвардійський 137, п/р зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у філії Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк», МФО 313957, ЄДРПОУ 32121458) 1304 ( одна тисяча триста чотири ) грн. 29 коп. боргу, 32 (тридцять дві) грн. 90 коп. суми 3% річних, 102 (сто дві) грн. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 23.12.2011р.

23.12.2011