Постановление суда № 2076721, 12.08.2008, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа:  №  22-а-1440/08                                                    Головуючий у І інстанції: Хрипун О.О.

                                                                                                                   Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

«12» серпня 2008 року                                                                                 м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

         головуючого - судді               Усенка В.Г,   

                                суддів               Бистрик Г.М.та Романчук О.М.,                               

                   при секретарі                Літоміній Н.В.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва на постанову господарського суду м.Києва від 05 квітня 2007 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Побужський феронікелевий комбінат»  до Державної податкової інспекції у Голованіському районі Кіровоградської області, третя особа -  Державна податкова інспекція у Печерському районі м.Києва про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000012310/1 від 08.08.2006р., -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою господарського суду м.Києва від 05 квітня 2007 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Побужський феронікелевий комбінат» задоволено: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голованівському районі №0000012310/1від 08.08.2006р.Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судового збору. (т.2 а.с.15-20).

Судове рішення мотивовано тим, що готова продукція (товар), вироблена з давальницької сировини і визначена як кінцева у контракті між замовником та виконавцем, належить до матеріальних активів у розумінні п.1.1 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Згідно з п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить «0»відсотків до бази оподаткування.

Оскільки операції по виготовленню готової продукції з сировини, яка ввезена на давальницьких умовах, передбачають створення матеріального активу, і відносяться до поставки товарів, суд вважає обґрунтованим твердження позивача, що оподаткування таких операцій повинно здійснюватись за нульовою ставкою податку на додану вартість.

В апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва  просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні його вимог (т.2 а.с.30-32).

У відзиві на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Побужський феронікелевий комбінат»  (далі – «ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат») просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін.

Заслухавши пояснення учасників процесу, які з’явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов контракту №333/03  від 10.09.2003р. ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» здійснювало переробку давальницької сировини (руди нікелевої) нерезидента - компанії "FERRONICKELTRADINGLIMITED" в готову продукцію - феронікель з вмістом нікелю 18-25% (т.1 а.с.64-70).

У травні 2005 року позивачем перероблено 63933,8 т давальницької сировини на суму 4379465.30 дол. США, що відповідно до курсу Національного банку України становить 22116299.77 грн.

Для оподаткування зазначених операцій ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» застосовував нульову ставку податку на додану вартість.

Службовими особами Державної податкової інспекції у Голованівському районі Кіровоградської області(далі – «ДПІ у Голованіському районі») проведено виїзну позапланову перевірку позивача на предмет достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період – травень 2005 року.

За наслідками перевірки складено акт №18/23-1-17/31076956  від 30.06.2006р. про порушення ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» про порушення позивачем положення п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.6.1.1 п.6.1 ст.6, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7  та п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (т.1 а.с.11-35).

 В акті перевірки зазначено, що позивачем застосовувалась нульова ставки податку на додану вартість при здійсненні операцій з надання послуг з переробки давальницької сировини та операцій з надання послуг, пов'язаних з поверненням готової продукції компанії - нерезиденту «FERRONICKELTRADING LIMITED»на виконання умов контракту №333/03від 10.09.2003р.Зазначені операції, на думку відповідача, є об'єктом оподаткування згідно з п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» та підлягають включенню до бази оподаткування у відповідності до п. 4.1 ст. 4 цього Закону на дату їх здійснення (п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону). Фактично вищезазначені операції кваліфіковані відповідачем як операції з надання позивачем нерезиденту послуг з переробки давальницької сировини з місцем їх надання на митній території України, в той час як позивач стверджує, що в даному випадку мала місце поставка товару нерезиденту - виготовленої продукції з давальницької сировини, призначених для споживання та використання за межами митної території України.

Також службовими особами ДПІ у Голованіському районі  під час перевірки встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту включено 969996,51 грн. податку на додану вартість, сплаченого у складі вартості послуг з перевезення давальницької сировини по генеральному договору №0402/03 ГЄ, укладеному з Українсько-американським спільним підприємством "Трейс" (м. Іллічівськ). Відповідач вважає, що такі витрати не відносяться до складу валових витрат товариства, оскільки право власності на давальницьку руду не належить товариству, а послуги, які надавались по договору, не пов'язані з веденням господарської діяльності підприємства та не підпадають під визначення операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічній діяльності.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.07.2006р. №0000012310/0, яким позивачу згідно з абз. «б» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», пп. 3.1.1 п. 3.1 ст.3, п.4.1 ст. 4, п.п.6.1.1 п. 6.1 ст.6, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за травень 2005 року на 5393256,46 грн. (т.1 а.с.36).

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення №0000012310/0 від 05.07.2006р. залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення (т.1 а.с.40-42, 49-53, 60-63).

08 серпня 2006 року ДПІ у Голованіському районі прийнято податкове повідомлення-рішення за №0000012301/1, яке за змістом повністю співпадає з податковим повідомленням-рішенням від 05.07.2006р. №0000012310/0.

Відповідно до п.11.9ст.11Закону України «Про податок на додану вартість» (далі – «Закон») до приведення законодавчих актів України щодо оподаткування давальницької сировини у відповідність з нормами цього Закону сплата податку на додану вартість по операціях з ввезення давальницької сировини на митну територію України здійснюється у порядку, встановленому Законом України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах».

Статтею 1 Закону України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» визначено, що давальницька сировина- це сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію України іноземним замовником (чи закуплені іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезені за її межі українським замовником для використання у виробленні готової продукції. Давальницька сировина не може бути придбана іноземним замовником на митній території України за національну валюту України або отримана ним в результаті проведення інших операцій, у тому числі товарообмінних. Право власності на давальницьку сировину на кожному етапі її переробки, а також на вироблену з неї готову продукцію належить замовнику. Замовник- це суб'єкт господарської діяльності, який надає давальницьку сировину для вироблення готової продукції. Операція з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах- це операція з перероблення (оброблення, збагачення чи використання) давальницької сировини в результаті технологічного процесу із зміною коду по ТН ЗЕД (незалежно від кількості виконавців), а також етапів (операцій з перероблення цієї сировини) з метою отримання готової продукції за відповідну плату. До операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах належать операції, в яких сировина замовника на конкретному етапі переробки, а також на заключному, є основним матеріалом та її вартість становить не менш як 20 відсотків загальної вартості готової продукції, при цьому обов'язковим є попереднє здійснення поставки виконавцю давальницької сировини відносно повернення виготовленої з неї готової продукції замовнику. При розрахунку вартості давальницької сировини у вартості готової продукції враховуються вартість всієї вивезеної (ввезеної) давальницької сировини та витрати по доставці цієї сировини до виконавця.

Статтею 229 Митного кодексу України встановлено, що переробка на митній території України - митний режим, відповідно до якого ввезені на митну територію України товари, що походять з інших країн, піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання, за умови вивезення за межі митної території України продуктів переробки відповідно до митного режиму експорту.

Виходячи із зазначених положень норм Закону України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» та Митного кодексу України позивач є суб'єктом господарської діяльності, який здійснює операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, а саме: здійснює переробку окисленої нікелевої руди в готову продукцію - феронікель, визначену як кінцеву у контракті від 10.09.2003р. №333/03, укладеному з компанією «FERRONICKELTRADINGLIMITED», тобто виконує операції по вивезенню за межі митної території України продуктів переробки відповідно до митного режиму експорту. Готова продукція (товар), вироблена з давальницької сировини і визначена як кінцева у контракті між замовником та виконавцем, належить до матеріальних активів у розумінні п. 1.1 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п.п.3.1.3 п.3.1 ст.3 Закону об'єктом оподаткування є операції з вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорту), поставки транспортних послуг по перевезенню пасажирів, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України.

Згідно з п.6.2 ст.6 Закону при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить «0»відсотків до бази оподаткування.

Оскільки операції по виготовленню готової продукції з сировини, яка ввезена на давальницьких умовах, передбачають створення матеріального активу, і відносяться до поставки товарів, то на думку колегії суддів апеляційної інстанції, господарський суд дійшов правильного  висновку  про те, що оподаткування таких операцій повинно здійснюватись за нульовою ставкою податку на додану вартість.

Посилання особи, яка подала апеляційну скаргу, на неправомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по транспортно-експедиційним послугам СП "Трейс" з доставки давальницької руди,  оскільки, як вважає третя особа, зазначені витрати не відносяться до складу валових витрат, у зв’язку з тим, що право власності на давальницьку сировину не належить підприємству.

Положеннями пункту 10.3 статті10 контракту на переробку давальницької сировини №333/03  від 10.09.2003р.увартість переробки руди в феронікель включені витрати позивача на транспортування, перевалку, експедирування, митне очищення руди на території України. Даний факт підтверджують також додатки до контракту щодо визначення заставної вартості руди, загальної вартості переробки партії руди, загальної вартості партії феронікеля.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Господарською діяльністю згідно п. 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»  визнається будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

За умовами контракту на перероблення давальницької сировини до витрат на переробку руди включені витрати на доставку руди. Таким чином, позивач в складі доходів від переробки давальницької сировини одержує від компанії "FERRONICKELTRADINGLIMITED" компенсацію понесених витрат на доставку давальницької сировини у грошовому виразі, тобто здійснює господарську діяльність у розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно з п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на викладене, оскільки судове рішення є законним та обґрунтованим, то воно підлягає залишенню без змін. 

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову господарського суду м.Києва від 05 квітня 2007 року – без змін.

          Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

 Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.

 Головуючий - суддя:                                                                            Усенко В.Г.,

        судді:                                                                                                         Бистрик Г.М.,

                                                                                                                          Романчук О.М.