Постановление суда № 20669049, 08.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" грудня 2011 р. м. КиївК-16795/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючогоСтепашка О.І.

суддів:Костенка М.І.

Маринчак Н.Є.

Островича С.Е.

Усенко Є.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03.12.2008

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.03.2009

у справі №2-а-28148/08

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс»

доДержавної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс»(далі по тексту позивач, ТОВ «Армлит-Донбасс») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області (далі по тексту відповідач, ДПІ у м. Харцизьку Донецької області) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 15.09.2008 №0000152340/0.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03.12.2008, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.03.2009, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є юридичною особою, зареєстроване як платник податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №316496405264.

Відповідачем була здійснена невиїзна документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку по декларації за червень 2008 року, за результатами якої був складений акт перевірки від 12.09.2008 №1948/23-4/31649644.

В акті перевірки зазначено, що позивачем завищено суму бюджетного відшкодування, а саме в порушення п.12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України за від 30.05.1997 №165 в частині включення до складу податкового кредиту травня 2008 року податкової накладної, в якій невірно вказаний індивідуальний податковий номер платника ПДВ покупця (ТОВ «Армлит-Донбасс»), що привело до завищення суми бюджетного відшкодування.

На підставі висновку акта перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення від 15.09.2008 №0000152340/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 348,00 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до листа від 13.05.2008 №291\10\1 позивач звернувся до КП компанія «Дефа»з пропозицією відпустити пиломатеріали. Згідно до платіжного доручення від 14.05.2008 № 1689 позивачем оплачена вартість пиломатеріалів у сумі 2090,76 грн., в тому числі ПДВ 348,46 грн. Фактичне отримання товару позивачем відбулося згідно з видатковою накладною від 15.05.2008 №198, однак в податковій накладній поставщик невірно визначив індивідуальний податковий номер покупця (позивача в справі).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів(послуг) , але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20% від звичайної ціни на такі товари (послуги) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними. У разі , коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Колегія суддів погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій в частині того, що недоліки в заповненні податкової накладної КП Компанією «Дефа» при визначенні індивідуального податкового номеру покупця, не робить таку накладну недійсною та не свідчить про її неналежність та недопустимість як доказу. Спірна накладна не перешкоджає ідентифікації контрагента підприємства та встановленню достовірності фактичного здійснення господарської операції, сплати податку на додану вартість у складі ціни товару.

Недотримання в даному випадку позивачем порядку, встановленого підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону «Про податок на додану вартість» не є підставою для висновку про неправомірність включення сплачених позивачем сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не свідчить про обгрунтованність рішення податкового органу, так як згідно з абзацом 2 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту на момент перевірки платника податку. Як зазначено судами, що під час судового розгляду справи представником відповідача не заперечувався факт наявності під час перевірки спірної податкової накладної та інших документів, що підтверджують здійснення господарської операції.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про неправомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішеннявід 15.09.2008 №0000152340/0, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином зясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03.12.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.03.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко

Судді(підпис)М.І. Костенко

(підпис)Н.Є. Маринчак

(підпис)С.Е. Острович

(підпис)Є.А. Усенко

З оригіналом згідно

Помічник суддіО.Я. Меншикова Суддя(підпис)О.І. Степашко З оригіналом згідно Відповідальний секретарІ.Ю. Гончарук Суддя О.І. Степашко