№ 20603122, 27.12.2011, Чернігівський окружний адміністративний суд

27.12.2011 Справа № 2а/2570/6278/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

<Список >

27 грудня 2011 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіТкаченко О.Є.,

за участю секретаря Серкіної О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Комунального підприємства «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» до Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

13.12.2011 року Комунальне підприємство «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» (далі - КП «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства») звернулось до суду з адміністративними позовом до Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції Чернігівської області (далі Ніжинська ОДПІ) та просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.12.2011року №0003261530, яким позивачу визначено суму штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на додану вартість в розмірі 72910,86 грн., та від 01.12.2011року № 0003251530, яким позивачу визначено суму штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на додану вартість в розмірі 3151,58 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що висновки акту перевірки від 23.11.2011 року № 1445/15-32009905 не відповідають дійсності і суперечать чинному законодавству. На час сплати податкового зобовязання позивачем податку на додану вартість у 2009-2010 роках був чинним Закон України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181, положення якого мають застосовуватись до зазначених правовідносин. Позивач вказує на те, що податковим органом не враховано того факту, що на КП «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» починаючи з 16.05.2007 року ухвалою Господарського суду Чернігівської області порушено провадження у справі про банкрутство та запроваджено процедуру санації боржника. Оскільки, згідно із п.4 ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду, а протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), тому позивач вважає, дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство. У звязку із цим, позивач наголошує, що відносно боржника процедура судової санації завершилася навесні 2011року, що підтверджується копією мирової угоди. За таких обставин позивач вважає, що податковим органом неправомірно визначено суму штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на додану вартість в розмірі 72910,86 грн. та 3151,58 грн., а податкові повідомлення-рішення від 01.12.2011року №0003261530 та № 0003251530 є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просив в його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що в результаті проведеної перевірки податкової звітності з ПДВ КП «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» встановлено порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасна сплата податкових зобовязань з податку на додану вартість, про що складено акт перевірки від 23.11.2011 року № 1445/15-32009905. За результатами перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 01.12.2011року №0003261530, яким позивачу визначено суму штрафних санкцій в розмірі 20% від суми сплати податкового боргу, а саме 72910,86 грн., а також від 01.12.2011року №0003251530, яким позивачу визначено суму штрафних санкцій в розмірі 10% від суми сплати податкового боргу, а саме 3151,58 грн. Представник відповідача вважає, що податковим органом правомірно застосовано норми Податкового кодексу України, оскільки сплата податку на додану вартість відбулась у 2011 році, а вищевказані податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а тому не підлягають скасуванню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

КП «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» (ідентифікаційний код-32009905) зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Ніжинської міської ради 24.05.2002року та взято на податковий облік до Ніжинської ОДПІ з 30.05.2002 року, що підтверджується актом про результати перевірки податкової звітності з ПДВ від 23.11.2011 року № 1445/15-32009905 (а.с. 7-8).

Судом встановлено, що КП «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» подано до Ніжинської ОДПІ податкові декларації з податку на додану вартість за 2009 та 2010 роки, а саме:

-№ 16640 від 18.06.2009 року (а.с. 23-24);

-№ 9001739541 від 18.05.2010 року (а.с. 21-22);

-№ 99470 від 19.04.2010 року (а.с. 25-26);

-№ 9000607598 від 17.03.2010 року (а.с. 27-28).

Ніжинською ОДПІ на підставі п. 75.1 ст. 75 та п. 111.2 ст. 111 Податкового кодексу України проведена перевірка податкової звітності з ПДВ, за результатами якої складено акт від 23.11.2011 року № 1445/15-32009905 (а.с. 7-8).

В акті перевірки від 23.11.2011 року № 1445/15-32009905 встановлено порушення п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасна сплата податкових зобовязань з податку на додану вартість, відповідальність за що передбачена ст. 126 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки Ніжинською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 01.12.2011року №0003261530, яким позивачу визначено суму штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на додану вартість в розмірі 72910,86 грн., та від 01.12.2011року № 0003251530, яким позивачу визначено суму штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на додану вартість в розмірі 3151,58 грн. (а.с. 5,6).

Податкові зобовязання, самостійно обчислені КП «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» і зазначені у поданій підприємством податковій декларації з податку на додатну вартість за травень 2009 року № 16640 від 18.06.2009 року складають 96555,00 грн., граничний термін сплати 30.09.2009 року. Станом на 30.09.2009 року на особовому рахунку платника рахувався борг в сумі 96555,00грн. Податкові зобовязання сплачені з порушенням граничних строків сплати , а саме:

- 11488,84 грн. сплачено 30.11.2009 року;

- 23720,46 грн. сплачено 30.11.2009 року;

- 28965,09 грн. сплачено 26.02.2010 року;

- 743,28 грн. сплачено 10.03.2010 року;

- 4829,44 грн. погашено 11.03.2010 року;

-26807,89 грн. погашено 30.03.2010 року.

Податкові зобовязання самостійно обчислені КП «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» і зазначені у поданій підприємством податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року № 9000607598 від 17.03.2010 року складають 120353,00 грн., граничний термін сплати 30.03.2010 року. Станом на 30.03.2010 року на особовому рахунку платника рахувався борг в сумі 120353,00 грн. Податкові зобовязання сплачені з порушенням граничних строків сплати, а саме:

-29092,00 грн. сплачено 01.04.2010 року;

-2423,80 гри. сплачено 23.04.2010 року;

- 48466,20 гри. сплачено 30.04.2010 року;

- 4929,10 грн. сплачено 18.05.2010 року;

-235,85 грн. сплачено 21.05.2010 року;

-1970,25 грн. сплачено 21.05.2010 року;

-2942,25 грн. сплачено 31.05.2010 року;

-19696,65 грн. сплачено 31.05.2010 року;

-10596,90 грн. сплачено 19.08.2010 року.

Податкові зобовязання самостійно обчислені КП «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» і зазначені у поданій підприємством податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року № 9950 від 19.04.2010 року складають 83632,00 грн., граничний термін сплати 30.04.2010 року. Станом на 30.04.2010 року на особовому рахунку платника рахувався борг в сумі 53632,00грн. Податкові зобовязання сплачені з порушенням граничних строків сплати, а саме:

-2651,81 грн. сплачено 19.08.2010 року;

-3299,20 грн. сплачено 20.08.2010 року;

-9943,41 грн. сплачено 14.09.2010 року;

-7275,30 грн. сплачено 15.09.2010 року;

-2977,72 грн. сплачено 16.09.2010 року;

-2977,48 грн. сплачено 21.09.2010 року;

-9921,75 грн. сплачено 27.09.2010 року;

- 9910,47 грн. сплачено 30.09.2010 року;

- 13215,09 грн. сплачено 20.10.2010 року;

- 9905,39 грн. сплачено 28.10.2010 року;

- 9597,06 грн. сплачено 29.10.2010 року;

- 1957,32 грн. сплачено 19.11.2010 року.

Податкові зобовязання самостійно обчислені КП «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» і зазначені у поданій підприємством податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року № 9001739541 від 18.05.2010 року складають 95530,00 грн., граничний термін сплати 30.05.2010 року. Станом на 30.05.2010 року на особовому рахунку платника рахувався борг в сумі 95530,00грн. Податкові зобовязання сплачені з порушенням граничних строків сплати, а саме:

- 11241,23 грн. сплачено 19.11.2010 року;

- 5000,00 грн. сплачено 28.02.2011 року;

- 34412.58 грн. сплачено 28.02.2011 року;

- 2000,00 грн. сплачено 11.03.2011 року;

- 30000,00 грн. сплачено 31.03.2011 року;

- 7000,00 грн. сплачено 04.04.2011 року;

- 5876,19 грн. сплачено 23.05.2011 року.

Згідно із п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобовязані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобовязання перед погашенням податкового боргу забороняється.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В додатку до акту перевірки викладено розрахунок штрафних санкцій, в якому визначено: дати нарахування зобовязання, дати сплати боргу, суми сплаченого боргу, кількість днів затримки та сума штрафних санкцій (а.с. 9-12).

Згідно із ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобовязання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з ухвалою Господарського суду Чернігівської області від16.05.2007 №9/74б порушено провадження у справі про банкрутство КП“Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, що підтверджується поясненнями представників сторін.

При цьому, 10.06.2011 року ухвалою Господарського суду Чернігівської області №9/746/56/136/126/106 за заявою боржника КП “Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства” затверджено мирову угоду від31.05.2011 року, укладену кредиторами в особі голови комітету кредиторів, боржником в особі керуючого санацією, у звязку з чим провадження у справі припинено (а.с. 19-20, 79).

Таким чином, суд враховує, що відповідно до п.1.32. ст.1 Закону України від28.12.1994№334 в редакції від22.05.1997 №283 “Про оподаткування прибутку підприємств”(зі змінами та доповненнями), (даліЗакон №283) - господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

А згідно ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом“ від14.05.1992 №2343 - мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків та зборів (обовязкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Положення ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків та зборів (обовязкових платежів), стосуються вимог, зобовязань, які охоплюються поняттям мораторію. Таким чином, зазначені положення ст.12 слід застосовувати з урахуванням визначення мораторію, наведеного у ст.1 цього Закону.

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку наявні зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати договори та вчиняти інші правочини, у зв'язку з чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних засадах.

З огляду на наведене можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Враховуючи те, що строк виконання податкових зобов'язань настав у позивача після 16.05.2007 року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, дія мораторію на виконання цих податкових зобов'язань не поширювалась.

Цей висновок кореспондує зі змістом ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», згідно з якою нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Системний аналіз змісту зазначених норм права та письмових доказів по справі свідчить про те, що на час винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, дію мораторію було припинено, отже, були відсутні підстави, що зупиняють виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків та зборів (обовязкових платежів), а отже, не припиняються і заходи, спрямовані на їх забезпечення.

Невиконання таких зобовязань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення в разі невиконання зазначених зобовязань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на їх виконання і штрафних санкцій, - ґрунтуються на законі.

Таким чином, суд, з огляду на наведене визнає: якщо дію мораторію було припинено, то за цими зобовязаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня).

Дослідивши строки погашення недоїмки по вищевказаних деклараціях, суд встановив, що нарахування штрафних санкцій за порушення строків виконання податкових зобовязань відбулося в період, коли дія мораторію на виконання цих податкових зобовязань не розповсюджувалась.

З огляду на викладене, оскільки встановлено порушення відповідачем вимог Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, за якими зобов'язання щодо сплати штрафу за встановлені порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання не виконано, а дію мораторію було припинено, тому норми Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суд визнає такими, що не поширюються на зобовязання КП“Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства” в цей період.

Посилання позивача на те, що податковий орган при нарахування штрафних санкцій повинен дотримуватись норм Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.10.2000року № 2181, а не Податкового кодексу України, судом не беруться до уваги, оскільки сплата частини наявного податкового боргу по ПДВ відбулась тільки у 2011 році, а, отже, на ці правовідносини поширюються норми саме Податкового кодексу України.

При цьому, з виписок банку, наданих представником відповідача, вбачається, що податковим органом враховано сплату податку на додану вартість з призначенням платежу за лютий 2010 року (а.с. 80-82).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від прийнято податковим органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без порушенням використаного повноваження, з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, та з врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення; добросовісно та розсудливо.

Відповідач як субєкт владних повноважень довів правомірність своїх дій та рішень.

Також суд звертає увагу на те, що ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 15.12.2011 року зобовязано позивача надати в судове засідання платіжні доручення про сплату податку на додану вартість у 2009-2010 роках, проте позивачем витребувані документи в судове засідання не надано.

На підставі викладеного, позовні вимоги Комунального підприємства «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» до Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про скасування податкових повідомлень-рішень є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» до Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ткаченко О.Є.