№ 20602856, 22.12.2011, Чернігівський окружний адміністративний суд

22.12.2011 Справа № 2а/2570/5993/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2011 р.м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді - Бородавкіної С.В.

при секретарі - Андрушко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігів-Петрол" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 22.11.2011 року звернувся до суду із позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернігові і просить визнати визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 19 жовтня 2011 року №0017851510 та № 0017861510.

Свої позовні вимоги мотивує тим, механізм обліку податкових збитків викладений у п. 150.1 Податкового кодексу України, згідно з яким, якщо за підсумками податкового року платник податку-резидент отримав збиток (від'ємне значення об'єкта оподаткування), його включають до витрат І кварталу наступного податкового року. Надалі протягом усього року об'єкт оподаткування обчислюють з урахуванням таких збитків у складі витрат наростаючим підсумком. Враховуючи, що у зв'язку із набранням саме з 01.04.2011 року чинності розділу III Податкового кодексу України, п. 150.1 ПКУ слід застосовувати з певними особливостями, викладеними в п.3 підрозділу 4 р. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а саме: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Виходячи з положення даної норми, мова йде про від'ємне значення отримане в результаті розрахунку платником податку - резидентом об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року, тобто про ввесь збиток, задекларований у рядку 08 декларації за цей період. А тому, до витрат II кварталу 2011 року мав потрапити весь податковий збиток, задекларований за підсумками І кварталу поточного року. Таким чином, позивач при відображенні в рядку 06.6 «відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового періоду» декларації за ІІ квартал 2011 року суми 5214817 грн., діяв виключно в межах чинного законодавства України.

Представник позивач позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та зазначив, що відповідно п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України дають підстави вважати, що до складу 2 кварталу 2011 року включається виключне відємне значення обєкту оподаткування, отримане субєктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за 1 квартал 2011 року без врахування відємного значення обєкта оподаткування за 2010 рік та 80% відємного обєкту оподаткування 2009 року у відповідності до п.22.4 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що увійшли до складу першого кварталу 2011 року. Підтвердженням вказаного також слугує абз.2 п.3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, яким визначено, що розрахунок обєкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 р. здійснюється з урахуванням відємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011 року без врахування будь-яких інших звітних періодів. Таким чином, для включення до складу витрат, починаючи з ІІ кварталу 2011 року, враховується відємне значення обєкта оподаткування, отримане за результатами здійсненої господарської діяльності у І кварталі 2011 року, яке відображається в рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, без урахування відємного значення обєкта оподаткування за підсумками 2010 року та 80% відємного значення обєкта оподаткування 2009 року у відповідності до п.22.4 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Враховуючи те, що у звязку із набранням 01.04.2011 р. чинності розділом ІІІ ПКУ та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року відємного значення обєкта оподаткування, окрім того що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 р., відємне значення обєкта оподаткування 2010 р., що увійшло до першого кварталу 2011 р. відповідно до п.22.4 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу відємного значення другого кварталу 2011 р. не включається.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

04.10.2011 року працівниками Державної податкової інспекції у м.Чернігові було проведено камеральну перевірку за звітний податковий період ІІ квартал 2011 року декларації з податку на прибуток платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігів-Петрол", за результатами якої було складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток №817/15-124 від 04.10.2011 р. (а.с.9-10).

Перевіркою було встановлено заниження Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігів-Петрол" грошового зобовязання з податку на прибуток на 32741 грн., а саме: податкове зобовязання задеклароване платником 0 грн., податкове зобовязання встановлене перевіркою 32741 грн., заниження складає 32741 грн. та завищення Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігів-Петрол" відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток на 5072467 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від №0017851510 від 19 жовтня 2011 року, яким зменшено суму відємного значення обєкту оподаткування з податку на прибуток на суму 5072467 грн. (а.с.11) та податкове повідомлення-рішення від №0017861510 від 19 жовтня 2011 року, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток на суму 32741 грн. (а.с.12).

Відповідно до ст.150 Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей абзацу першого цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.

Орган державної податкової служби не може відмовити у прийнятті податкової декларації, яка містить від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, з причин наявності такого від'ємного значення.

У разі якщо від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування декларується платником податку протягом чотирьох послідовних податкових періодів, орган державної податкової служби має право провести позапланову перевірку правильності визначення об'єкта оподаткування. В інших випадках наявність значення такого від'ємного значення не є достатньою підставою для проведення такої позапланової перевірки.

Відповідно до п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Прикінцевих положень Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до абз.5 п.1 розділу ХІХ Прикінцевих положень Податкового кодексу України цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім: розділу III цього Кодексу, який набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при складанні декларації з податку на прибуток у І кварталі 2011 року керувався нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". При цьому порядок обліку відємного значення обєкту оподаткування в наступних податкових періодах здійснювався на підставі ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до ст.3 Закону України від 28.12.1994, № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до ст.6 Закону України від 28.12.1994, № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Відповідно до п.22.4 ст.22 цього Закону у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Як вбачається з декларації з податку на прибуток підприємства за 1-й квартал 2011 року (а.с.69) при розрахунку рядка 08 «Обєкт оподаткування позитивний (+) відємний (-) ((± 03 (± 06) -07)» безпосередньо приймало участь відємне значення минулого податкового періоду (рядок 04.9 декларації з податку на прибуток підприємства), тобто: „+ чи - скоригований валовий дохід поточного періоду” мінус „+ чи - скориговані валові витрати поточного періоду” та мінус „+ чи - сума амортизаційних відрахувань”.

В декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 р. позивачем до рядка 06.6 «Відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (відємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або відємне значення обєкту оподаткування за 1 квартал 2011 року» задекларовано суму 5214817 грн. (а.с.51-52).

Тобто, виходячи з аналізу вищезазначених, норм позивач дійшов висновку, що в новій декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 28.02.2011 року за № 114, яка складалася позивачем за 2-й квартал 2011 року, і по якій відповідач проводив перевірку, для відображення відємного значення, розрахованого за результатами 1-го кварталу 2011 року, слугує рядок 06.6 «Відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (відємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або відємне значення обєкту оподаткування за 1 квартал 2011 року)», тобто саме рядок 0.8 декларації з податку на прибуток підприємства за 1-й квартал 2011 року.

Рядок 07 „Обєкт оподаткування від усіх видів діяльності = рядок 01 „Доходи, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування” мінус рядок 04 „Витрати, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування”, який в свою чергу вираховується (тобто бере участь у розрахунку) як сума рядка 05 „Витрати операційної діяльності, в тому числі:” та рядка 06 „Інші витрати”, який в свою чергу (рядок 06) вираховується як сума рядків з 06.1 по 06.6 включно, а рядок 06.6 в декларації за 2-й квартал 2011 року і є тим відємним значенням обєкту оподаткування за 1-й квартал 2011 року, який у відповідності до п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Суд погоджується з висновком позивача, та зазначає, що норми Податкового кодексу України є схожими з нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а тому збитки, сформовані в рамках дії Закону, не мають строку давності, та можуть враховуватись у від'ємному значенні з податку на прибуток у II кварталі 2011 року до повного погашення такого від'ємного значення.

Тобто в даному випадку законодавчі норми мають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків, а тому відповідно до пункту 4.1.4 ПКУ визнається презумпція правомірності рішень платника податку, а пункт 56.21 ПКУ вказує, що за умови, коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до ч.2 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" визнано порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд дійшов висновку про порушення прав заявника, гарантованих статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, у зв'язку з тим, що:

відповідне національне законодавство не було чітким та узгодженим і, таким чином, не відповідало вимозі "якості" закону та не забезпечувало адекватність захисту від свавільного втручання у майнові права заявника;

національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника (платника податку), коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

Відповідно до п. 44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом вищезазначених норм, відповідні витрати вважаються сформованими платником податку правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарських операцій платника податків у податковому обліку фактичним даним, що відповідачем не було доведено.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як субєкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи те, що позивачем при поданні декларації з податку на прибуток за другий квартал 2011 року були дотриманівсі вимоги законодавства, а тому позовні вимоги про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 19 жовтня 2011 року № 0017851510 та № 0017861510 з підстав, наведених позивачем у позовній заяві, підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись ст.160-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 19 жовтня 2011 року № 0017851510 та № 0017861510.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р31212206700002, ГУДК України в Чернігівській області, код22825965, МФО853592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігів-Петрол" судові витрати в розмірі 29,55 грн.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Бородавкіна С.В.