Решение № 20583385, 14.12.2011, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2 - 3875- 2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2011 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Лаптєва М. В.

при секретарі - Хміль О. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Науково - дослідний інститут високих напруг»про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, -

В С Т А Н О В И В:

30 листопада 2011 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що з 4.08.1969 року по 25.03.2011 року працював у відповідача та звільнений за власним бажанням. Вказує на те, що в день звільнення з ним повний розрахунок не проведено. Просив суд стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в розмірі 14420, 44 грн., компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 3540,45 грн.

Позивач надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, пославшись на обставини зазначені у позовній заяві.

Представник відповідача, ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги позивача не визнала та надала письмові заперечення проти позову, посилаючись на те, що компенсація за невикористану відпустку у розмірі 3540,45 грн. стягненню не підлягає бо підприємство є банкрутом.

Вислухавши пояснення сторін у справі, дослідивши подані позивачем та представником відповідача документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач 4.08.1969 року наказом № 146 був прийнятий на роботу до ДП «Науково - дослідний інститут високих напруг»на посаду керівника фарфорового виробництва, а 25.03.2011 року наказом № 26 звільнений у звязку з власним бажанням.

Відповідно до довідки Державного підприємства «Науково - дослідний інститут високих напруг» від 16.09. 2011 року за № 03-308 заборгованість відповідача перед позивачем по заробітній платі складає 14420,44 грн.

За таких обставин, суд вважає доведеними обставини, якими позивач обґрунтовує вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі, а саме, що відповідачем в порушення вимог ст. 116 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) не своєчасно та не в повному обсязі виплачено позивачу заробітну плату, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 14420,44 грн.

Позивач посилається на те, що відповідачем не проведено повного розрахунку при звільненні, а тому, просить стягнути компенсацію, передбачену ст. 117 КЗпП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Статтею 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, «а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності»(Постанова, Пленум Верховного Суду України, від 24.12.1999, № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці")

З наданої суду довідки від 16.09. 2011 року за № 03-308 та копією трудової книжки, в якій зазначено, що наказом від 25 березня 2011 року за № 26 позивач був звільнений 25 березня 2011 року з займаної посади, станом на 14 березня 2011 року розрахунок з позивачем не проведений.

В Ухвалі Верховного Суду України Судової палати у цивільних справах Верховного Суду, від 30.09.2009, "Про стягнення заборгованості за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди" зазначено з посиланням на Постанову Пленуму Верховного Суду України, від 24.12.1999, № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», «…що відповідно до ст. 2 Закону України "Про оплату праці" структура заробітної плати складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, а також заохочувальних та компенсаційних виплат. До останніх належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. Тобто компенсація за невикористану відпустку входить до структури заробітної плати…»

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 24.12.1999, № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" визначено, що судам, розглядаючи спори про виплату грошової компенсації за невикористану відпустку, необхідно виходити з того, що згідно зі ст. 83 КЗпП вона може бути стягнена на вимогу працівника за всі дні невикористаної ним основної й додаткової щорічної відпустки та додаткової відпустки для працівників, які мають дітей (ст. 182-1 КЗпП), тільки в разі звільнення його з роботи. Якщо працівник з не залежних від нього причин (не з його вини) не використав щорічну відпустку і за роки, що передували звільненню, суд на підставі ст. 238 КЗпП має право стягнути грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки. Таким чином, оскільки позивач звільнився з роботи, то підлягає стягненню на його користь компенсація за невикористану відпустку.

Таким чином, суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача, що невиплачена компенсація за невикористану відпустку не входить до структури заробітної плати.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3540,45 грн. в рахунок компенсації за невикористану відпустку є обґрунтованими.

Таким чином, суд при розгляді справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст.ст. 60, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст. 115-117 КЗпП України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Науково - дослідний інститут високих напруг»про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства «Науково - дослідний інститут високих напруг»п/р 26004187845001 № МФО 335548 в Краматорській філії ПАТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 00130441, ІПН 001304405226 на користь ОСОБА_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, заборгованість по заробітній платі в сумі 13420,44 грн. та компенсацію за невикористану відпустку в сумі 3540,45 грн., загалом 16960,89 грн.

Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний інститут високих напруг»п/р 26004187845001 № МФО 335548 в Краматорській філії ПАТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 00130441, ІПН 001304405226, судовий збір у доход держави в сумі 188 грн. 20 коп. одержувач Державний бюджет м. Словянська код ЄДРПОУ 34686605, банк ГУ ДКУ у Донецькій області МФО 834016 на р/р № 31210206700075 код платежу 22030001.

Рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги через Словянський міськрайонний суд Донецької області, протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Лаптєв М.В.