№ 20560946, 31.10.2011, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2011 р. Справа № 2a-3363/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мигалюка Ю.В.

секретаря Цюпа У.Л.

за участю сторін:

представника позивача: Рущак І.Р.,

представника відповідача: Витвицького В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Івано-Франківську в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод»до Відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції про скасування постанов про відкриття виконавчих проваджень

ВСТАНОВИВ:

18.10.2011 року Державне підприємство Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод»звернулося до суду з адміністративним позовом до Відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції про скасування постанов про відкриття виконавчих проваджень про скасування постанов про відкриття виконавчих проваджень.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та пояснила, що державним виконавцем заступником начальника Відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції протиправно винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень №22043028 від 19.10.2010 року, № 23038985 від 02.12.2010 року, № 23972004 від 26.01.2011 року та №25767668 від 11.04.2011 року на підставі вимог про сплату боргу Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, які у звязку із внесенням змін у законодавство не є виконавчими документами. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, зазначивши що позов безпідставний. В своє обґрунтування послався на норми Закону України «Про виконавче провадження». Просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши та оцінивши докази, суд прийшов до висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що державним виконавцем заступником начальника Відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень щодо виконання:

вимоги Управління Пенсійного фонду України у м. Івано-Франківську №1278/7 від 06.09.2010 року про стягнення з ДП МОУ «63 Котельно-зварювальний завод»67078,61 грн. боргу (постанова про відкриття провадження - 19.10.2010 року).

вимоги Управління Пенсійного фонду України у м. Івано-Франківську №1278/8 від 05.10.2010 року про стягнення з ДП МОУ «63 Котельно-зварювальний завод»60201,95 грн. боргу (постанова про відкриття провадження - 02.12.2010 року).

вимоги Управління Пенсійного фонду України у м. Івано-Франківську №1278/9 від 06.12.2010 року про стягнення з ДП МОУ «63 Котельно-зварювальний завод»151845,46 грн. боргу (постанова про відкриття провадження - 26.01.2011 року).

вимоги Управління Пенсійного фонду України у м. Івано-Франківську №1278/10 від 04.03.2011 року про стягнення з ДП МОУ «63 Котельно-зварювальний завод»133095,63 грн. боргу (постанова про відкриття провадження - 11.04.2011 року).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються спеціальним Законом «Про виконавче провадження»із змінами та доповненнями.

Згідно ст.1 даного Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За ст.2 даного Закону примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження передбачено Главою 3 даного Закону.

За вимогами ст.19 Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.

Стаття 17 Закону зазначає, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом та перелічує такі виконавчі документи.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, зазначені у ст.17 даного Закону, в тому числі і рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Щодо правомірності винесення державним виконавцем постанов про відкриття виконавчого провадження від 19.10.2010 року та 02.12.2010 року суд встановив таке.

Станом на день винесення даних постанов (19.10.2010 року та 02.12.2010 року) діяв Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», відповідно до частини 3 ст.106 якої вимога про сплату недоїмки Управління Пенсійного фонду є виконавчим документом, а згідно частини 4 даної статті «вимога про сплату недоїмки або рішення суду про стягнення недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.»

Таким чином, суд приходить до переконання що державним виконавцем правомірно винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень від 19.10.2010 року та 02.12.2010 року, оскільки на момент їх винесення вимога про сплату боргу була виконавчим документом, на підставі якого державний виконавець вправі був відкрити провадження.

Що стосується правомірності дії державного виконавця при винесенні постанов про відкриття виконавчих проваджень від 26.01.2011 року та 11.04.2011 року, суд зазначає наступне.

Встановлено, що на момент винесення постанов про відкриття виконавчих проваджень (26.01.2011 року та 11.04.2011 року) діяли та діють нині Закони України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування»та «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до розділу 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з 01.01.2011 року, деякі законодавчі акти втратили чинність, а до деяких законодавчих норм внесено значні зміни.

Пунктом 12 розділу 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування»частини першу - дев'яту статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(в тому числі і частину 3, якою вимогу про сплату недоїмки пенсійного органу встановлено виконавчим документом) виключено.

В той же час, частиною 4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування»зазначено, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Тому, суд приходить до переконання про правомірність дій державного виконавця при винесенні 26.01.2011 року та 11.04.2011 року постанов про відкриття виконавчих проваджень на підставі вимог Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську №1278/9 від 06.12.2010 року про стягнення з ДП МОУ «63 Котельно-зварювальний завод»151845,46 грн. боргу та №1278/10 від 04.03.2011 року про стягнення 133095,63 грн. боргу, оскільки останні є виконавчими документами.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, позов не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 2, 8-14, 86, 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 05.11.2011 року.

Суддя:Мигалюк Ю.В.