Постановление суда № 20529590, 23.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

________________

УХВАЛА

про повернення заяви

про порушення справи про банкрутство

23.12.2011

№ 05-5- 46 / 14306

Суддя Омельченко Л.В., розглянувши матеріали за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-консалтінг груп"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛІНГТОН" (ідентифікаційний код 34972650)

про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника відповідно до особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство відносно вищевказаного боржника відповідно до особливостей, передбачених ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у зв’язку з неспроможністю підприємства погасити прострочену та присуджену до стягнення заборгованість в сумі 49 928,00 грн. та його відсутністю за місцезнаходженням.

Статтею 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява, так само як і заява про порушення провадження у справі про банкрутство, повинна містити зазначення доказів, що підтверджують позов. У п. 4 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України вказується, що до позовної заяви додаються документи, котрі підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Заявником не вказано у поданій заяві на належні докази, якими стверджується відсутність боржника за місцезнаходженням, з якими законодавець пов'язує підстави вести мову про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (відсутній витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, де у графі “статус відомостей про юридичну особу” вміщено запис про відсутність юридичної особи - боржника за місцезнаходженням).

Даний висновок суду щодо належності доказів відсутності юридичної особи за місцезнаходженням відповідає позиції Вищого господарського суду України (див.: постанову від 07.12.2005 р. у справі № Б 40/31/05).

При цьому, суд приймає до уваги посилання заявника на довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АЖ № 427991 від 22.11.2011 р., але не приймає її в якості доказу відсутності підприємства - боржника за місцезнаходженням.

Як слідує з даних довідки серії АЖ № 427991 від 22.11.2011 р., державним реєстратором вчинено значну кількість реєстраційних дій щодо Товариства з обмеженою відовідальністю "ВЕЛЛІНГТОН", що стосуються відомостей про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням. Згідно з зазначеною довідкою, 08.10.2010 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців було внесено запис "внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою", а 19.01.2011 р. запис "зняття з обліку" та "взяття на облік".

Крім того, відповідно Закону України "Про державну реєстрцію юрирдичних осіб та фізичних осіб-підприємців" на запит від 23.12.2011 р. судом було отримано спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців, де в графі "статус відомостей про юридичну особу" міститься запис "не підтверджено", що не означає її відсутність за місцезнаходженням.

За таких обставин, підстави для порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відовідальністю "ВЕЛЛІНГТОН" за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-консалтінг груп" (без вихідного номеру і дати, що надійшла до суду 22.12.2011 р.) в порядку спеціальної процедури, визначеної ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відсутні.

Таким чином, керуючись приписами вказаного нормативного акту та п. 3 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву про порушення справи про банкрутство з додатками повернути без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

Суддя Л.В. Омельченко