Приговор № 20437726, 25.07.2011, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

вул.Булаєнка,4 м.Красилів, Красилівський р-н, Хмельницька обл., Україна ін.31000

Справа № 1-3/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.07.2011м.Красилів Красилівський районний суд Хмельницької області в складі: судді Красняка В.І., при секретарі Федченко Л.В., з участю прокурора Вжешневського В.Ф., захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, потерпілих- цивільних позивачів: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, представників потерпілих-цивільних позивачів: ОСОБА_8, ОСОБА_9, представника цивільного позивача ОСОБА_10, представників цивільних відповідачів: відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант»” ОСОБА_11; відкритого акціонерного товариства «Поділля-Плюс» ОСОБА_12; ОСОБА_13, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Красилові кримінальну справу по обвинуваченню: - ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого сторожем в ЗОШ № 7 м. Хмельницький, одруженого, не судимого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, військовозобов’язаного, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.3 КК України, - ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, пенсіонера, не судимого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_7, не військовозобов’язаного, в вчиненні злочину, передбаченого ст. 287 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_14, працюючи на підставі трудового договору від 23.04.2008 року в приватного підприємця ОСОБА_13 на посаді водія, 20 вересня 2008 року близько 8 години 30 хвилин, керуючи технічно несправним автобусом «Iveco Mago» реєстраційний номер НОМЕР_1, виконуючи міжобласний рейс «Хмельницький-Луцьк», рухаючись автодорогою з вологим асфальтобетонним покриттям сполученням Житомир-Чернівці в напрямку м. Старокостянтинів, на 151 кілометрі + 053 м зазначеної дороги, яка являє собою пряму в плані та профілі з повздовжнім ухилом 30 о/оо , розділену лінією горизонтальної розмітки 1.5 , загальною шириною 7,55 метри, з шириною смуг руху ліворуч - 3,75 метри, праворуч -3,8 метри, при видимості зустрічного транспорту в напрямку руху 1800 метрів, під час керування автобусом не врахував, що проїзна частина дороги є мокрою та слизькою, вiдволiкся від керування автобусом на розмову з зятем ОСОБА_16 та протирання скла, що запотівало, проявив неуважність, не вибрав безпечної швидкості та дистанції, при виникненні перешкоди для руху у виді автомобіля «ГАЗ 3307», реєстраційний номер НОМЕР_2, який рухався в попутному напрямку і почав гальмувати, та автомобіля «DAF XF 95.430», реєстраційний номер (BG) РВ6342СН, з причепом «TROUILLET RT3240», реєстраційний номер (BG) РВ2985ЕН, які знаходилися частково на проїзній частині, частково на узбіччі в нерухомому стані в напрямку його руху і які він мав можливість бачити,негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним транспортного засобу, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не застосовуючи екстреного гальмування, всупереч вимогам пунктів 1.5 (ч. 1), 10.1., 11.2., 11.3., 12.1., 12.3. Правил дорожнього руху, виїхав на праве узбіччя, по якому продовжив подальший рух, звідки, побачивши перед собою причеп «TROUILLET RT3240», реєстраційний номер (BG) РВ2985ЕН, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним автобуса, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не переконавшись в тому, що смуга зустрічного руху вільна від транспортних засобів, не застосовуючи гальмування, скерував автобус на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем «Skoda Octavia A5», реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_17, який разом з пасажиром ОСОБА_18 рухалися в напрямку м. Хмельницького.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «Skoda Octavia A5», реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_17 і пасажир ОСОБА_18 отримали тілесні ушкодження, від яких настала їх смерть.

Пасажири автобуса «Iveco Mago», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4 і ОСОБА_6 отримали тілесні ушкодження, які за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров’я, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 отримали легкі тілесні ушкодження.

Підсудним ОСОБА_14 не були виконані вимоги п.п. 1.5 (ч. 1), 2.3. б), 10.1., 11.2., 11.3., 12.1., 12.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N1306, якими відповідно встановлено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров’ю громадян, завдавати матеріальних збитків; для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний: а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу i не вiдволiкатися від керування цим засобом у дорозі; перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; нерейкові транспортні засоби повинні рухатись якнайближче до правого краю проїзної частини; на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу; під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу контролювати його рух та безпечно керувати ним; у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди.

Невиконання підсудним названих вимог Правил дорожнього руху знаходиться в причинному зв’язку із скоєним злочином.

Органами досудового слідства ОСОБА_15 обвинувачується в тому, що він, працюючи на підставі наказу Голови правління ВАТ «Поділля-Плюс» № 61а від 19.05.2008 року на посаді механіка відділу технічного контролю ВАТ «Поділля-Плюс», перебуваючи на зміні з 8 години 19 вересня 2008 року до 8 години 20 вересня 2008 року, 20 вересня 2008 року о 6 годині 45 хвилин в місті Хмельницькому по вулиці Тернопільській, 13, згідно посадової інструкції, будучи особою, відповідальною за технічний стан транспортних засобів при виїзді на маршрути і при поверненні в гараж, всупереч переліку перевірки технічного стану систем, вузлів і агрегатів автобусів (ДТЗ) механіком ВТК при випуску на маршрути, надав водію ОСОБА_14 дозвіл про здійснення поїздки на технічно несправному автобусі «Iveco Mago», реєстраційний номер НОМЕР_1, що мав несправності у вигляді тріщин та короблення гальмівних дисків гальмівних механізмів передніх коліс та контактування трубопроводу гідроприводу гальмівного механізму задніх правих коліс автобуса з елементами випускної системи, внаслідок внесення до неї конструктивних змін, при яких його експлуатація заборонена, згідно до вимог пунктів 31.1, 31.4, 31.4.1 а), в) Правил дорожнього руху. Внаслідок цього, 20.09.2008 року близько 8 годин 30 хвилин водій ОСОБА_14, керуючи технічно несправним автобусом «Iveco Mago», реєстраційний номер НОМЕР_1, виконуючи міжобласний рейс «Хмельницький-Луцьк», рухаючись на 151 км автодороги Житомир-Чернівці в напрямку м.Старокостянтинів, при виникненні перешкоди – автомобіля «ГАЗ 3307», реєстраційний номер НОМЕР_2, який рухався попутно, при застосуванні гальмування для дотримання безпечної дистанції не зміг загальмувати, оскільки внаслідок дії внутрішнього тиску (гальмівної рідини) та зменшення несучої спроможності стінки трубопроводу утворився наскрізний отвір у вказаному трубопроводі, що призвело до провалювання педалі керування робочою гальмівною системою та зменшення ефективності гальмування. Внаслідок цього водій ОСОБА_14 з метою об’їзду перешкоди – автомобіля «ГАЗ 3307» змушений був виїхати на праве узбіччя, де виявив автомобіль «DAF XF 95.430», реєстраційний номер (BG) РВ6342СН, з причепом «TROUILLET RT3240», реєстраційний номер (BG) РВ2985ЕН, який з технічних причин знаходився в нерухомому стані, частково на проїзній частині, частково на узбіччі. Не маючи можливості гальмувати, для об’їзду вказаного причепа ОСОБА_14 змушений був скерувати автобус на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем «Skoda Octavia A5», реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_17, який рухався в напрямку м. Хмельницького.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_17 та пасажир ОСОБА_18, які знаходилися в автомобілі «Skoda Octavia A5» загинули. Пасажири автобуса «Iveco Mago», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад їх здоров’я; ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 та водій автобуса ОСОБА_14 отримали легкі тілесні ушкодження.

Посилаючись на те, вищевказане порушення правил експлуатації транспортних засобів знаходиться в прямому причинному зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками – смертю потерпілих ОСОБА_17 і ОСОБА_18 та спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_23 і ОСОБА_5, органи досудового слідства обвинувачують ОСОБА_15 в вчиненні злочину, передбаченого ст. 287 КК України.

Підсудний ОСОБА_14 свою вину в скоєні злочину при вказаних обставинах в судовому засіданні не визнав, показав, що він працював водієм у приватного підприємця ОСОБА_13 За ним був закріплений автобус «Iveco Mago», реєстраційний номер НОМЕР_1. Автобус знаходився в технічно справному стані, оскільки кожні 3 місяці проходив державний техогляд в ДАІ. Особисто він участі в такому техогляді не приймав. Хто це робив, йому не відомо. Від ОСОБА_24, який за вказівкою власниці автобуса ОСОБА_13 займався ремонтом автобуса, йому було відомо про тріщини та короблення гальмівних дисків гальмівних механізмів передніх коліс. Про це знала від нього і ОСОБА_24 ОСОБА_13, яка мала замінити гальмівні диски. Про стан цих дисків механіків ВАТ «Поділля Плюс» він не повідомляв. Будь-яких конструктивних змін до гальмівної системи він не вносив, гумовий шланг до трубопроводу не чіпляв, обов’язок відповідати за технічний стан автобуса на нього не покладався. На лінію автобус та водія випускали механіки та лікар ВАТ «Поділля Плюс». За 7 днів до ДТП він був в оглядовій ямі і не бачив гумової накладки на гальмівній трубці. 19.09.2008 року в нічний час він повернувся на вказаному автобусі з рейсу до м. Київ. При заїзді на територію ВАТ «Поділля Плюс», де була визначена стоянка автобуса, технічний стан останнього перевірив механік ОСОБА_15, який не виявив жодних несправностей. 20.09.2008 року близько 6 години 30 хвилин він пройшов медичний огляд на території ВАТ «Поділля Плюс», після чого сам провів зовнішній огляд автобуса, наявність та рівень масла в двигуні та систем, на території автопарку провів контрольне гальмування. Впевнившись в справності автобуса, подав його для огляду механіку ОСОБА_15. Останній, перевіривши технічний стан автобуса, надав йому дозвіл на виїзд з гаража. Близько 7 години він виїхав з території ВАТ «Поділля Плюс», щоб виконати рейс за маршрутом «Хмельницький-Луцьк». По дорозі на зупинці взяв до автобуса свого зятя ОСОБА_16, який в дорозі сидів справа від нього. На місце посадки пасажирів став о 7 годині 30 хвилин. Виїхав з м. Хмельницького о 7 годині 50 хвилин. На автовокзалі у автобус сіло 17 пасажирів. При виїзді з автовокзалу у салон сіло ще 6 пасажирів. Близько 8 години 30 хвилин, керуючи вказаним автобусом, він рухався автодорогою Чернівці-Житомир в напрямку м. Старокостянтинова. Був тверезий і не втомлений. Погода була хмарною, дощило, дорога і узбіччя були мокрі. Він включав пічку, обдув, протирав скло ганчіркою. Бокове скло справа протирав його зять, якому він давав ганчірку. Це не відволікало його від керуванням автомобіля, він нормально бачив дорогу. Під час руху неодноразово гальмував, проблем з гальмами не було. Перед місцем ДТП вів автобус із швидкістю близько 60-70 км/год на відстані близько 0,5 метра від правого краю проїзної частини дороги. Видимість у напрямку руху була достатня для обраної ним швидкості. Перед ним на відстані близько 40 метрів в попутному напрямку рухався автомобіль-фургон ГАЗ-3307. За вказаним автомобілем він рухався більше одного кілометра. У зустрічному напрямку рухались різні транспортні засоби. Попутний автомобіль раптово почав гальмувати, про що свідчили його увімкнені стоп-сигнали. Автомобіля «DAF» з причепом він не бачив. Щоб уникнути зіткнення з попутним автомобілем, він також почав плавно загальмувати. Після натискання на гальмову педаль гальма відбулося часткове гальмування, потім педаль різко «провалилась» вниз і назад в попередній стан не повернулася. Автобус так і не загальмував і, не зменшуючи швидкості, продовжував рух. У зв’язку з відмовою гальмівної системи, перебуваючи в аварійній ситуації, з метою уникнення зіткнення з попутним автомобілем, він вирішив виїхати на праве узбіччя, куди й скерував автобус. При виїзді на узбіччя побачив, що попереду в напрямку його руху, частково на узбіччі, а частково на проїзній частині дороги стоять спочатку причіп, а перед ним – вантажний автомобіль. Перед причепом на проїзній частині дороги, на віддалі менше 30 метрів від нього, він побачив купу гілля. Не маючи змоги зупинити автобус до причепа чи об’їхати його та автомобіль справа, він різко вивернув рульове колесо вліво. При цьому автобус частково занесло і він у стані часткового заносу виїхав спочатку на праву, а потім на зустрічну смугу проїзної частини дороги, де відбулось зіткнення із зустрічним автомобілем «SKODA OKTAVIA A5», який він побачив безпосередньо перед зіткненням і вже нічого не зміг зробити для уникнення зіткнення. Причиною зіткнення став його вимушений виїзд спочатку на узбіччя, а потім і на смугу зустрічного руху в зв’язку з відмовою гальмівної системи. Причина відмови гальмівної системи йому на той час була не відома. Після ДТП у зв’язку з отриманими тілесними ушкодженнями перебував на стаціонарному лікуванні у відділі торокальної хірургії ОСОБА_25 обласної лікарні. Після ознайомлення з матеріалами справи і судових засідань вважає, що причина відмови гальмівної системи полягає в зламі штока вакуумного підсилювача гальмівного приводу автобуса внаслідок того, що він натиснув на педаль гальм. З викладених підстав просив за вказаним обвинуваченням його виправдати.

Підсудний ОСОБА_15 не визнав своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ст. 287 КК України, показав, що на ВАТ «Поділля-Плюс» він працював на посаді механіка відділу технічного контролю. Ввечері 19.09.2008 року о 22 годині в гараж заїхав водій ОСОБА_14. Він перевірив технічний стан автобуса «Івеко-Маго»: оглянув автобус в оглядовій ямі, перевірив гальма, підтікань не було, після чого автобус поїхав в бокс. Вранці 20.09.2008 року він при заїзді автобуса перевірив стоянкові гальма, спустившись в оглядову яму, перевірив гальма на наявність підтікань, рульову систему і світлову сигналізацію. Гумового шлангу біля гальмівної трубки не було. Гальмівна трубка до моста була прикріплена добре. Сліди протікання гальмівного трубопроводу були відсутні. Слідів контактування гальмівного трубопроводу з глушником не було, оскільки вони знаходилися на відстані 20 см один від одного. Після перевірки водій ОСОБА_14 розписався у нього в журналі, а він в шляховому листі. Він перевірив технічний стан автобуса «Івеко-Маго» згідно вимог своєї посадової інструкції і, вважає, що свої обов’язки виконав належним чином. З викладених підстав за вказаним обвинуваченням просив його виправдати.

Дослідивши та перевіривши в повному обсязі докази обвинувачення, оцінивши їх з точки зору стосовності, допустимості і достовірності, проаналізувавши і співставивши їх, в тому числі з показаннями підсудних і доказами захисту, суд вважає, що незважаючи на невизнання своєї вини підсудним ОСОБА_14, його вина у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується дослідженими в судовому засіданні наступними доказами :

-          показаннями потерпілого ОСОБА_26 про те, він є чоловіком ОСОБА_18, яка, як пасажир, перебувала в автомобілі «Шкода Октавія» під керуванням водія ОСОБА_17. Внаслідок ДТП його дружина загинула і він залишився з двома дітьми. Він був на місці події, де побачив свою дружину без ознак життя. Її службовий автомобіль знаходився в кюветі за смугою руху в напрямку м. Хмельницького після зіткнення з автобусом «Івеко», який також знаходився в кюветі. Водій ОСОБА_17 також був без ознак життя. В зв’язку з тим, що йому та його сім’ї спричинена непоправна моральна шкода, він просить відшкодувати її з винних в смерті дружини осіб відповідно до заявленого ним і його дітьми позову;

-          показаннями потерпілого ОСОБА_27 про те, що 20.09.2008 року близько 12 години, перебуваючи вдома, він від батька дізнався про смерть матері ОСОБА_18 під час дорожньо-транспортної пригоди. В зв’язку з тим, що йому спричинена непоправна моральна шкода, він просить відповідно до заявленого ним цивільного позову стягнути цю шкоду з винних осіб;

-          показаннями потерпілого ОСОБА_7 про те, що 20.09. 2008 року близько 13 години його повідомили про смерть сина ОСОБА_17, який загинув під час дорожньо-транспортної пригоди, що трапилась поблизу с. Мотрунки Красилівського району. Йому відомо, що автобус під керуванням підсудного ОСОБА_14 виїхав на смугу руху його сина, де і відбулось зіткнення. Спричинену йому непоправну моральну шкоду та понесені матеріальні витрати на поховання сина він просить стягнути з винних осіб відповідно до заявленого ним цивільного позову;

- показаннями потерпілого ОСОБА_4 про те, що 20.09.2008 року близько 7 години 50 хвилин він разом з своїм зятем ОСОБА_5 на автобусі сполученням «Хмельницький-Луцьк» виїхав з м. Хмельницького в м. Рівне. В автобусі він знаходився на місці № 1, що відразу за водієм біля вікна. Поруч з ним з правого боку на місці № 2 знаходився його зять. В автобусі всі сидячі місця були зайняті. В той час йшов дощ, дорожнє покриття було мокрим. Він за дорогою не слідкував, оскільки оглядовість йому закривала куртка водія. На його думку швидкість автобуса була близько 70 км/год. В той час, коли вони проїхали с. Мотрунки Красилівського району, раптово водій виїхав на узбіччя, потім почав повертати наліво. Він лише сказав «куди ти їдеш?» і сталося зіткнення, від чого втратив свідомість. До свідомості він прийшов на узбіччі, де лежав з розбитим обличчям справа та з переломами правої руки та ноги. Він побачив, що зіткнення автобуса відбулося з легковим автомобілем, водій і пасажир якого померли на місці. Після цього з місця ДТП його та зятя забрали в травматологічне відділення ОСОБА_25 обласної лікарні, де він проходив стаціонарне лікування. Цивільний позов підтримує в повному обсязі з викладених в ньому підстав;

- показаннями потерпілого ОСОБА_5, який підтвердив покази тестя ОСОБА_4 і показав, що за вказаних обставин в автобусі він знаходився на місці № 2. Попереду, справа від водія сиділо двоє хлопців, яким раз чи два водій автобуса давав ганчірку протерти бокове вікно справа. В салоні автобуса працював телевізор, який він іноді дивився. Коли вони проїхали с. Мотрунки Красилівського району, то швидкість автобуса складала 70 км/год. В той час він за дорогою не слідкував. Коли автобус повело вправо, гальмування не було. Автобус з’їхав на праве узбіччя, по якому продовжив подальший рух. Коли подивився вперед, помітив, що на відстані 10-15 м знаходиться причіп вантажного автомобіля, який стояв в більшості на проїзній частині. В той же час він побачив, що автобус дуже різко почав виїжджати на проїзну частину, спочатку на смугу руху в напрямку м. Старокостянтинова, а потім на смугу зустрічного руху в напрямку м. Хмельницького. Як тільки автобус виїхав на смугу руху в напрямку м. Хмельницького, він помітив, що по вказаній смузі на відстані 1-2 м від автобуса рухався автомобіль, з яким відразу ж відбулось зіткнення. Під час зіткнення він лівою рукою вдарився в поручень за сидінням водія. Після зіткнення автобус та легковий автомобіль зупинились в кюветі за смугою руху в напрямку м. Хмельницького. ОСОБА_4 був без свідомості і він разом з іншим пасажиром автобуса витягнули його на вулицю та поклали на узбіччі. Він бачив, що в автомобілі «ОСОБА_28 А5» чорного кольору, який зіткнувся з автобусом, знаходився водій без ознак життя та пасажирка, яка була без свідомості. Остання померла через 10 хвилин після того, як її дістали з автомобіля. Згодом приїхали працівники МНС, міліції та швидка медична допомога, яка доставила його та ОСОБА_29 в травматологічне відділення ОСОБА_25 обласної лікарні, де вони проходили стаціонарне лікування;

- показанням потерпілої ОСОБА_6 про те, що 20.09.2008 року близько 8 години вона сіла в автобус сполученням «Хмельницький-Луцьк», щоб доїхати додому в м. Шепетівка. У неї було місце № 14 з правої сторони автобуса. Поруч з нею біля вікна сиділа молода дівчина віком 15-16 років, яка також їхала в м. Шепетівка. На той час накрапував дощ, проїзна частина дороги була у вологому стані, був невеликий туман. Вона майже не дивилась на дорогу. ОСОБА_30 с. Мотрунки Красилівського району вона побачила, що з правої сторони на узбіччі знаходився вантажний автомобіль. Водій автобуса, об’їжджаючи вказаний автомобіль, виїхав на зустрічну смугу руху, де зіткнувся з автомобілем іноземного виробництва темного кольору, який рухався в напрямку м. Хмельницького. Після зіткнення автобус з’їхав в лівий по ходу руху кювет. В результаті ДТП вона отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому правої руки. В Шепетівській ЦРЛ їй на праву руку наклали гіпс. Вона лікувалась амбулаторно. Вважає,що ДТП сталась з вини водія автобуса ОСОБА_14, який виїхав на смугу зустрічного руху;

- показаннями свідка ОСОБА_16 про те, що 20.09.2008 року близько 7 години , маючи намір їхати в м. Шепетівка, він вийшов на зупинку громадського транспорту біля Університету по вул. Інституцькій в м. Хмельницькому, звідки його на автобусі «Івеко» синього кольору забрав тесть ОСОБА_14, з яким про це вони домовилися раніше. Коли він сідав в автобус, окрім водія ОСОБА_14, там нікого не було. Коли вони рухались м. Хмельницьким, ОСОБА_14 на технічний стан автобуса не скаржився і розмову на цю тему вони з ним не вели. Спочатку ОСОБА_14 заїхав на автовокзал № 1, де в автобус сіли пасажири, які зайняли всі сидячі місця. Стоячих пасажирів в автобусі не було. В автобусі він знаходився на передньому пасажирському сидінні справа, ближче до вікна. На автовокзалі біля нього сів незнайомий йому раніше хлопець. Близько 7 години 50 хвилин автобус виїхав з автовокзалу. В той час була світла пора доби, йшов дощ, дорожнє покриття було мокрим. Він дивився вперед, слідкував за дорогою. В салоні автобуса працював телевізор. Під час руху, коли цього вимагали дорожні умови, автобус іноді гальмувався гальмами. Водій ОСОБА_14 під час руху на технічний стан автобуса не скаржився, від керування автобусом не відволікався. Потреби в екстреному гальмуванні не було. Вікно, біля якого він сидів, запотівало, а тому він витирав його ганчіркою. Переднє вітрове скло також іноді запотівало і водій ОСОБА_14 його витирав. Коли вони проїхали с. Мотрунки Красилівського району, то після повороту за межами вказаного села він помітив, що попереду рухались попутні автомобілі, а саме дві легкові машини, а перед ними вантажний фургон, але на якій відстані від них повідомити не може. Також не може повідомити швидкість тих автомобілів. Потім два легкових автомобіля здійснили обгін вантажного фургона. Назустріч також рухались поодинокі транспортні засоби. В той час швидкість автобуса була близько 60-70 км/год і він рухався посередині смуги руху в напрямку м. Старокостянтинова. Наближаючись до фургона, він помітив, що останній їде з меншою швидкістю, ніж автобус. В той час він відчув, що автобус почав різко гальмуватись, а потім ефективність гальмування зменшилась в порівнянні з початковою. Коли відстань до фургона ще більше скоротилась, водій ОСОБА_14 почав з’їжджати на узбіччя, щоб об’їхати фургон справа. Коли автобус виїхав на праве узбіччя, він помітив попереду причіп вантажного автомобіля, що знаходився частково на узбіччі, частково на смузі руху в напрямку м. Старокостянтинова. Проїхавши фургон, автобус різко виїхав з узбіччя на проїзну частину, перетнув смугу руху в напрямку м. Старокостянтинова і виїхав на зустрічну смугу руху. Там він помітив, що у напрямку м. Хмельницького недалеко від автобуса рухався легковий автомобіль з ввімкненим світлом фар. Після цього на зустрічній смузі руху відбулося зіткнення автобуса і вказаного автомобіля. Після зіткнення автобус разом з автомобілем з’їхали в кювет. Під час зіткнення він вдарився головою в скло автобуса. Коли отямився від того, що трапилось, виламав сидіння, що перешкоджало виходу з автобуса та допоміг винести з салону чоловіка, який не міг звідти самостійно вийти. На вулиці побачив, що автобус зіткнувся з автомобілем «Шкода» чорного кольору, в якому знаходилися водій та пасажир. Згодом на місце пригоди приїхали працівники МНС, міліції та автомобіль швидкої медичної допомоги.           Він дізнався, що водій і пасажир автомобіля «Шкода» загинули. Він отримав незначні тілесні ушкодження і за медичною допомогою не звертався. Матеріальних претензій ні до кого не має;

-          показаннями свідка ОСОБА_31, даними ним під час досудового слідства і перевірених в судовому засіданні, про те, що 20.09.2008 року вранці 8 годині він з автовокзалу м. Хмельницького виїхав автобусом сполученням «Хмельницький-Луцьк» в напрямку м. Рівне. Він сидів на передньому сидінні автобуса, праворуч від водія. Близько 8 години 30 хвилин вони проїхали с. Мотрунки і, проїхавши близько 1 км за межі села, рухалися на спуск. Попереду автобуса він побачив автомобіль ГАЗ 3307, який стояв на правій смузі руху та пропускав зустрічний транспорт. Попереду автомобіля «ГАЗ» на правому узбіччі та частково на правій смузі руху стояв вантажний автомобіль з причепом. Водій автобуса не застосовував гальмування, а прийняв праворуч та об’їхав автомобіль «ГАЗ» по правому узбіччі, після чого знову виїхав на проїзну частину, проїхав між автомобілем «ГАЗ» та вантажним автомобілем і , об’їжджаючи вантажний автомобіль ліворуч, виїхав на зустрічну смугу руху. Там він побачив, що на зустріч автобусу їде автомобіль «Шкода Октавія», після чого відбулося зіткнення цих транспортних засобів. Після зіткнення автобус та автомобіль з’їхали в кювет, що ліворуч від проїзної частини. Пасажири вийшли з автобуса та надали допомогу потерпілим. Водій та пасажир автомобіля «Шкода» загинули. Внаслідок ДТП він отримав незначні тілесні ушкодження;

-          показаннями свідка ОСОБА_32, даними нею під час досудового слідства і перевірених в судовому засіданні, про те, що 20.09.2008 року о 7 годині 50 хвилин вона виїхала вказаним автобусом з м. Хмельницького в м. Луцьк. Вона сиділа на місці № 3 біля вікна. Поряд з нею сиділа ОСОБА_33. Під час руху на дорогу не дивилась, оскільки періодично спала. Як сталась дорожньо-транспортна пригода пояснити не може. Відчула, що автобус із чимось зіткнувся і з’їжджає з дороги. Тілесних ушкоджень вона не отримала;

-          показаннями свідка ОСОБА_33, даними нею під час досудового слідства і перевірених в судовому засіданні, про те, що 20.09.2008 року вона їхала вказаним автобусом в м. Луцьк, сиділа на місці № 4 біля вікна. Поряд з нею сиділа ОСОБА_32. Під час руху на дорогу не дивилась, спала. Як сталась дорожньо-транспортна пригода пояснити не може. Відчула, що автобус із чимось зіткнувся і впала з сидіння на підлогу. Тілесних ушкоджень не отримала;

-          показаннями ОСОБА_21, даними нею під час досудового слідства і перевірених в судовому засіданні, про те, що 20.09.2008 року о 7 год. 50 хв. вона разом з своїм сином ОСОБА_34 виїхала вказаним автобусом з м. Хмельницького в м. Луцьк. Вона сиділа з лівої сторони біля вікна на третьому ряді сидінь. Дорога була мокра, видимість була не дуже добра. Момент ДТП вона не пам’ятає. Пам’ятає, що після зіткнення побачила, що з голови у неї йде кров і її забрала швидка медична допомога в м. Старокостянтинів. Син повідомив їй, що автобус зіткнувся з автомобілем;

-          показаннями свідка ОСОБА_34, даними ним під час досудового слідства і перевірених в судовому засіданні, про те, що він їхав у вказаному автобусі разом з матір’ю ОСОБА_21, з якою сидів поряд і спав. Проснувся від сильного удару, внаслідок якого деформувався кузов автобуса і повиривало всі сидіння. Претензій ні до кого не має;

-          показаннями свідка ОСОБА_20, даними нею під час досудового слідства і перевірених в судовому засіданні, про те, що 20.09.2008 року вона разом зі своїм онуком ОСОБА_30 в м. Хмельницький на автовокзалі сіли в вказаний автобус, яким їхали в м. Старокостянтинів. Вона сиділа в автобусі в четвертому ряду зліва біля вікна, а її онук поруч біля проходу. Що відбувалось на дорозі вона повідомити не може, так як в салоні був ввімкнений телевізор і вона дивилась художній фільм. Пам’ятає лише те, що перед зіткненням вона подивилась в ліве вікно, де побачила стоячий вантажний автомобіль. В той же час автобус різко загальмував від удару і з’їхав в кювет. Потім невідомі чоловіки допомогли їй залишити автобус. На вулиці вона побачила, що автобус зіткнувся з автомобілем;

-          показаннями свідка ОСОБА_30,даними ним під час досудового слідства і перевірених в судовому засіданні, про те,що під час руху у вказаному автобусі він сидів поряд з ОСОБА_20 Автобус рухався зі швидкістю 70-80 км/год.. Виконуючи об’їзд справа вантажного автомобіля, що стояв, автобус виїхав на зустрічну смугу руху, де відбулося його зіткнення з автомобілем «Шкода». Під час ДТП йшов дощ;

-          показаннями свідка ОСОБА_35, даними ним під час досудового слідства і перевірених в судовому засіданні, про те, що 20.09.2008 року він їхав з м. Хмельницького в м. Рівне. В автобусі він сидів позаду і через вітрове скло дивився на дорогу. Видимість на дорозі була задовільною. Автомобілів на дорозі було мало. Він побачив, що попереду стояв якийсь вантажний автомобіль. Водій автобуса виїхав на зустрічну смугу руху, де зіткнувся з зустрічним автомобілем «Шкода Октавія». Перед зіткненням водій автобуса маневрував;

-          показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_22, даними нею під час досудового слідства і перевірених в судовому засіданні, про те, що 20.09.2008 року близько 8 години вона виїхала вказаним автобусом з м. Хмельницького в м. Шепетівку. В автобусі вона сиділа на місці № 13, що біля вікна. Поруч сиділа невідома їй жінка. В той час була світла пора доби, йшов дощ. В автобусі вона дивилася телевізор, за дорогою не слідкувала. В якийсь період шляху вона відчула, що автобус почав різко повертати, а потім відчула удар і вдарилась обличчям в сидіння попереду. Коли автобус зупинився, вона самостійно вийшла з нього. Побачила, що автобус знаходиться в кюветі. Також вона побачила легковий автомобіль чорного кольору, з яким зіткнувся автобус. На проїзній частині дороги вона бачила вантажний автомобіль з причепом, який стояв на смузі руху в напрямку м. Старокостянтинова. Машиною швидкої медичної допомоги її доставили в Старокостянтинівську ЦРЛ, де надали медичну допомогу і вона поїхала додому. Матеріальних претензій вона не має;

-          показаннями свідка ОСОБА_36, даними нею під час досудового слідства і перевірених в судовому засіданні, про те, що 20.09.2008 року близько 7 години 30 хвилин вона разом зі своєю подругою ОСОБА_37 на автобусі сполученням «Хмельницький-Луцьк» їхали до м. Славути. В білетах були вказані місця № 5 та № 6. Вона сиділа на місці справа, біля проходу відразу ж за вхідними дверима, ОСОБА_37 сиділа справа від неї. Всі сидячі місця в автобусі були зайняті. На час виїзду з м. Хмельницького була світла пора доби, накрапував дощ, дорожнє покриття було мокрим на протязі всього руху. В салоні автобуса працював телевізор. Під час руху вона задрімала і не спостерігала за дорогою. Вона звернула увагу на дорогу, коли почула, що хтось із пасажирів автобуса вигукнув «Ой, що робиться?!...». Подивившись вперед, помітила, що автобус виїжджає з узбіччя на проїзну частину. Попереду автобуса частково на смузі руху, частково на узбіччі знаходився причіп вантажного автомобіля та вантажівка. Як тільки автобус виїхав на зустрічну смугу руху, відбулось зіткнення з легковим автомобілем, який рухався в напрямку м. Хмельницького. Від зіткнення вона вдарилась в конструктивні частини салону автобуса ногами. Вийшовши після зупинки автобуса на вулицю, побачила, що автобус знаходиться в кюветі і що він зіткнувся з автомобілем «Шкода Октавія» чорного кольору. Деякі пасажири автобуса сильно травмувались і разом з ОСОБА_37 вона допомагали їм вийти з автобуса. Вона бачила, що водій легкового автомобіля та його пасажирка померли. Матеріальних претензій ні до кого не має;

-          показаннями свідка ОСОБА_37, даними нею під час досудового слідства і перевірених в судовому засіданні, про те, що за вказаних обставин вона їхала в одному автобусі з ОСОБА_36, сиділа справа від неї біля вікна за вхідними дверима. На час виїзду з м. Хмельницького була світла пора доби, накрапував дощ, дорожнє покриття було мокрим на протязі всього руху. До ДТП автобус по мірі необхідності гальмував. В салоні автобуса працював телевізор. Увагу на дорогу вона звернула в зв’язку з тим, що автобус, не гальмуючи, здійснив різкий поворот вправо. Помітила, що автобус виїхав на праве узбіччя, рухаючись по якому, об’їхав вантажівку-фургон, що рухалася попутно. Попереду в напрямку руху автобуса на узбіччі вона побачила причіп вантажного автомобіля і сам вантажний автомобіль, що стояли. Водій автобуса відразу ж повернувся на свою смугу руху, звідки виїхав на зустрічну смугу руху, де відбулося зіткнення з легковим автомобілем, що рухався в напрямку м. Хмельницького. Від зіткнення вона вдарилась в конструктивні частини салону автобуса. Вийшовши після зупинки автобуса на вулицю, побачила, що автобус знаходиться в кюветі і що він зіткнувся з автомобілем «Шкода Октавія» чорного кольору. Матеріальних претензій ні до кого не має;

-          показаннями свідка ОСОБА_19 про те, що 20.09.2008 року близько 7 години 30 хвилин вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_38 придбали в касі автовокзалу № 1 м. Хмельницького білети на автобус сполученням «Хмельницький-Луцьк» до м. Славути. В білетах були вказані місця № 17 та № 18. Вона сиділа на останньому місці справа, біля аварійного виходу, її чоловік сидів зліва від неї. Місця, на які вони придбали білети, були зайняті іншими пасажирами, тому вона з чоловіком сіла на вільні місця. На вулканізації перед «кругом», що на перехресті вулиць Старокостянтинівське шосе та ОСОБА_39 водій зупинився і зібрав гроші з пасажирів, у кого не було білетів, придбаних у касі. Потім вони продовжили рух. Під час руху вона іноді спостерігала за дорогою. На час виїзду з м. Хмельницького була світла пора доби, йшов дощ, дорожнє покриття було мокрим на протязі всього руху. Водій іноді відволікався від керування, а саме розмовляв з пасажиром, що знаходився справа від нього. В автобусі запотіли вікна, в тому числі і вікно водія, яке останній періодично протирав ганчіркою. Їй здалось, що водій їхав дуже швидко в дорожніх умовах, що були на той час. Коли вони проїхали с. Мотрунки Красилівського району, вона за дорогою не слідкувала, а дивилась в бокове скло. Вона постійно їздить з чоловіком і за швидкістю слідкує по спідометру. Їй в той час здалося, що швидкість автобуса складала понад 100 км/год.. Вона з цього приводу неодноразово говорила чоловікові, що водій автобуса при таких погодних умовах їде швидко. Дивлячись в бокове вікно, вона відчула, що автомобіль почало заносити в різні сторони, а потім почула звук удару, після якого автобус зупинився. Від удару вона разом з чоловіком перелетіли на іншу сторону автобуса, де їх розвернуло. Вийшовши після зупинки автобуса на вулицю, побачила, що автобус знаходиться в кюветі, де також знаходився пошкоджений автомобіль іноземного виробництва чорного кольору, водій та пасажирка якого померли. Деякі пасажири автобуса сильно травмувались. Їй були заподіяні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я. Цивільний позов подавати не буде ;

- показаннями свідка ОСОБА_38 про те, що він дійсно з дружиною ОСОБА_19 за вказаних нею обставин їхав на автобусі під керуванням водія ОСОБА_14. Під час руху він іноді спостерігав за дорогою. На протязі всього руху йшов дощ, дорожнє покриття було мокрим. Під час руху водій розмовляв з пасажиром, який сидів біля нього, періодично протирав ганчіркою вікно водія, що запотівало. Під час руху за с. Мотрунки Красилівського району він за дорогою не слідкував. За 3-4 хвилини до ДТП дружина сказала йому, що автобус дуже швидко їде. На його думку водій автобуса рухався зі швидкістю 80-90 км/год. Коли автобус почало кидати, побачив автомобіль зліва. Встиг сказати дружині: «Що це таке робиться?». Поштовху від гальм не відчув. Після цього почув удар і відчув поштовх, від якого разом з дружиною вони перелетіли в інший бік автобуса. При виході з автобуса відчув біль в лівій руці та лівій нозі. На вулиці побачив, що автобус знаходиться в кюветі, де також знаходився пошкоджений автомобіль іноземного виробництва чорного кольору, водій та пасажирка якого померли на місці ДТП. На проїзній частині дороги він бачив вантажний автомобіль з причепом, що був відчеплений від автомобіля. Перед вказаним автомобілем стояв автомобіль ГАЗ – 53. Матеріальних претензій він ні до кого не має;

          - показаннями свідка ОСОБА_40 про те, що 20.09.2008 року близько 9 години він рухався в напрямку м. Старокостянтинова за кермом автомобіля ГАЗ-3307, номерний знак НОМЕР_2. З ним в кабіні був експедитор ОСОБА_41. Дорожнє покриття було мокрим. Рухаючись за с. Мотрунки по прямій дорозі зі швидкістю 60 км/год, він за 250 метрів побачив на узбіччі вантажівку з причепом, яка стояла там вже декілька днів і перед якою за 40 метрів були розкидані гілки. При цьому він дивився в дзеркало заднього виду, але автобуса не бачив. Так як зустрічною смугою руху їхали автомобілі, то для безпечного об’їзду причепа вантажного автомобіля він увімкнув лівий поворот та приблизно за 50 метрів до задньої частини причепа спокійно без блокування коліс, приймаючи вліво ближче до осьової лінії почав пригальмовувати, а приблизно за 15 метрів від неї зупинив автомобіль, оскільки до нього по зустрічній смузі наближався легковий автомобіль. В цей час побачив, що справа його на немаленькій швидкості обігнав автобус синього кольору, який потім виїхав між його та стоячим вантажним автомобілем на зустрічну смугу руху, по якій їхав легковий автомобіль, де зіткнувся з останнім. Передня частина легкового автомобіля перед зіткненням знаходилась на рівні задньої частини причепа вантажного автомобіля. Водій легкового автомобіля не приймав ні вліво, ні вправо, він навіть не встиг зреагувати. Після зіткнення автобус з легковим автомобілем з’їхали в кювет. Він об’їхав вантажівку і зупинився. Коли підійшов до легкового автомобіля, побачив, що його водій був зажатий і йому вже не можна було допомогти. Ззаду за водієм знаходилась жінка, яка була ще жива, але невдовзі померла. Після ДТП водій автобуса тримався за груди і щось говорив за гальма. Водій автобуса міг бачити вантажівку «DAF» і причеп, тому що вони вищі за його автомобіль. Під час відтворення з його участю на слідстві не все було так, як насправді. Слідчий фіксував, коли він гальмував. На узбіччі були сліди повороту автобуса, слідів юзу, гальмування останнього він не бачив. Дорога була рівна, водій автобуса вивертав з узбіччя під кутом 45 градусів. Швидкість у автобуса була більша ніж 50 км/год..

Сліди зіткнення були на проїжджій частині там, де їхав легковий автомобіль «Шкода»;

-          показаннями свідка ОСОБА_41 про те, що 20.09.2008 року близько 8 години 30 хвилин на автомобілі ГАЗ-3307, номерний знак НОМЕР_2, яким керував водій ОСОБА_40, вони їхали ділянкою дороги «Житомир-Чернівці» біля с. Мотрунки Красилівського району в напрямку м. Старокостянтинова. В той час була світла пора доби, дорожнє покриття було мокрим. Коли їх автомобіль наблизився за 50-60 метрів до стоячого в напрямку їх руху на узбіччі причепа та автомобіля, водій ОСОБА_40 почав знижувати швидкість керованого ним автомобіля, щоб надати дорогу трьом автомобілям, що рухались назустріч. Приблизно за 15 метрів до причепа ОСОБА_40 повністю зупинив автомобіль і сказав до нього: «Дивись, що робить». Подивившись праворуч, він побачив, що узбіччям на відстані до двох метрів від їх автомобіля, їхав автобус синього кольору. З узбіччя автобус виїхав на смугу їх руху, пересік її між їх автомобілем та причепом стоячого вантажного автомобіля і виїхав на зустрічну смугу руху, де зіткнувся з автомобілем, що рухався по зустрічній смузі руху. ОСОБА_40 закінчив маневр об’їзду причепа та вантажівки і зупинив свій автомобіль перед ними. Після зупинки автомобіля він вийшов з нього та разом з ОСОБА_40 допомагав винести з автобуса чоловіка з поломаною ногою. Також він допомагав витягнути пасажира з легкового автомобіля, яка в той час ще була жива, а потім померла;

-          показаннями свідка ОСОБА_42, даних ним під час досудового слідства і перевірених в судовому засіданні, про те, що 18.09.2008 року він службовим автомобілем «ДАФ 95» , номерний знак НОМЕР_4, їхав через територію Хмельницької області, де близько 23 години за с. Мотрунки у нього зламався причіп. Він від’їхав в сторону та зупинився, частково на проїзній частині, а частково на узбіччі. Оскільки подальший рух був не можливий, він увімкнув аварійну світлову сигналізацію, виставив знак аварійної зупинки та наломав гілля, яке поклав позаду причепа, щоб забезпечити безпечний об’їзд транспортних засобів. 20.09.2008 року близько 8 години 30 хвилин він сидів в кабіні автомобіля, звідки почув сильний удар на дорозі. Вийшовши з автомобіля, побачив, що на зустрічній смузі зіткнулись автобус і автомобіль «Шкода», які після зіткнення знаходилися в кюветі;

-           показаннями свідка ОСОБА_13 про те, що вона займається підприємницькою діяльністю, має в приватній власності є автобус «Iveco Mago», реєстраційний номер НОМЕР_1, який вона придбала в березні 2008 року у приватного підприємця з м. Рівне. У неї є ліцензія на право надання послуг з перевезення пасажирів, укладені договори про надання їй, як приватному підприємцю, автопідприємством ВАТ «Поділля Плюс» послуг по забезпеченню медичного контролю водіїв, з якими у неї укладені трудові договори, та проведення щоденного контролю технічного стану вказаного автобуса «Iveco Mago» , його технічного обслуговування і ремонту. У неї також укладений договір з ВАТ «Хмельницьктранс» про сумісну діяльність, пов’язану з перевезенням пасажирів через автобусні станції, зокрема ОСОБА_25 автобусну станцію № 1, в якості резерву. 20.09.2008 року о 8 годині 33 хвилини водій ОСОБА_14 зателефонував на її мобільний телефон і повідомив, що коли він виконував пасажирське перевезення на належному їй автобусі «Iveco Mago», реєстраційний номер НОМЕР_1, за маршрутом «Хмельницький-Луцьк», за с. Мотрунки Красилівського району в автобуса відмовили гальма і він зіткнувся з легковим автомобілем, що рухався назустріч. Вона на місце пригоди не їздила. На вказаному автобусі працювали водії ОСОБА_43 та ОСОБА_14. Останній відповідав за технічний стан автобуса. Ремонт та технічне обслуговування вказаного автобуса здійснював ОСОБА_24. Їй відомо, що влітку в м. Києві ОСОБА_14 в якійсь майстерні проводив зварювальні роботи глушника. Потім він про це повідомив ОСОБА_13 та привіз квитанцію на витрачені кошти на ремонт глушника. Чи ремонтувалась гальмівна система їй не відомо. ОСОБА_14 з нею в ДАІ для проходження технічного огляду на вказаному автобусі не їздив;

- показаннями свідка ОСОБА_24 про те, що на протязі трьох останніх років він знайомий з ОСОБА_13, яка має у власності кілька автобусів «Івеко», на прохання останньої і водіїв, які в неї працювали, неодноразово здійснював поточний ремонт автобусів, що належать ОСОБА_13 Приблизно з березня 2008 року він по мірі необхідності здійснював поточний ремонт автобуса «Івеко Маго», номерний знак НОМЕР_1, на території ВАТ «Поділля-Плюс» в м. Хмельницькому. Зокрема, він здійснював заміну шарових опор опорного ричага передньої підвіски, рульових тяг, рульових наконечників, замінював масло та коробку перемикання передач, регулював двері, замінював передня гальмівні колодки. Коли він здійснював заміну гальмівних колодок, то бачив, що диски передніх гальмівних механізмів потріскані і їх необхідно замінити. Про це він повідомив водію ОСОБА_14 та ОСОБА_13 за три тижні до ДТП. Ремонт гідравлічного трубопроводу гідроприводу гальмівного механізму він не здійснював і йому не відомо чи здійснював такий ремонт хтось інший. Здійснюючи ремонт автобуса від моменту його покупки до ДТП, він не звертав увагу на те, чи були внесені зміни в конструктивний механізм гідроприводу гальм. Прокачування передніх гальм він робив за два тижні перед ДТП. Все було добре. На ямі дивився, чи є підтікання по циліндрах. На трубопровід не дивився,оскільки про це його не просили. ОСОБА_14 був присутній при цьому, дивився до бачка. В ямі він не був, на задній міст і трубку не дивився. 20.09.2008 року близько 10 години йому на мобільний телефон зателефонувала ОСОБА_13, яка повідомила, що автобус «Івеко Маго» потрапив в ДТП за селом Мотрунки Красилівського району і попросила під’їхати туди, щоб визначити можливість транспортування автобуса своїм ходом чи на буксирі. Приїхавши на місце ДТП разом з водіями ОСОБА_13 Тіхоновим та ОСОБА_44, він допоміг викликати евакуатор, забрав з автобуса речі ОСОБА_13 і ОСОБА_14. Відкривши кришку капота, бачив, що рівень гальмівної рідини в бачку мав допустиму норму. Педаль гальм була провалена і не працювала, не піднімалась. Прибравши обломки, вони зачепили автобус за ричаги спереду і трактором витягли з кювету на проїзну частину за допомогою тросу. Автобус тягнули до евакуатора 20-30 метрів. Вихлопна труба була на місці, тертя не було. Під час транспортування трубка могла пошкодитись, оскільки вивантажували автобус задньою частиною.

Автобус завезли на штрафний майданчик в м. Красилів. Відвіз водія ОСОБА_14 з ОСОБА_45 в ОСОБА_25 обласну лікарню. По дорозі ОСОБА_14 повідомив йому, що натиснув на гальма, педаль провалилась і автобус почав прискорюватись. Через кілька днів ОСОБА_13 попросила його допомогти при проведенні експертизи автобуса «Івеко Маго» в ОСОБА_45 Він був присутній під час проведення експертизи. При огляді автобуса бачив, що трубопровід заднього контуру гальмівного механізму був пошкоджений і через нього витікала гальмівна рідина. На відрізок трубопроводу гідроприводу гальмівного механізму заднього контуру на праві задні колеса була поставлена гумова трубка для зменшення тертя трубопроводу об вихлопну систему в районі заднього моста. Хто ставив ту трубку йому не відомо, раніше він не звертав увагу на це і не бачив її. Трубку могли підкласти, коли ремонтували (підварювали) вихлопну систему. Схожі хомути, якими прикріплена гумова трубка, він бачив в автобусі, коли забирав речі ОСОБА_14 та ОСОБА_13. Гальмівної рідини вже не було. На вимогу експерта він відкусив частину гальмівної трубки разом з гумовим шлангом, який був прикріплений до неї 3 чи 4 білими хомутами. З трубки текла рідина. Трубка була брудна і він її витер. Прориву не було. На його думку, було стороннє втручання. Він був шокований тим фото, на якому в збільшеному вигляді була випуклість, але такого пошкодження трубки, як на фото, на час її зняття ним не було. Рідина сочилась. Провівши пальцем в місці виділення рідини,він отвору не знайшов. Тоді було темно, тому йому підсвічували. Знявши трубку, він віддав її слідчому. Трубку помили. На ній був слід тертя, а сліду розриву не було. Хтось тоді сказав, що могла тертись об глушник. Кріплення на трубопроводі не було. До трубки, глушника під час ремонтів він не ліз. Без водіїв не робив ремонт. ОСОБА_14 безвідповідально ставився до автобуса, приїжджав без масла, з незакритим капотом. Чи була змінена конфігурація трубопроводу сказати не може,оскільки його не оглядав.

Після ДТП гальмівна рідина була. Коли приїхали на експертизу, її вже не було, що свідчило про її витікання. Потім рідину доливали. Дослідженням вакууму встановили, що він був відірваний. Шток був відламаний від удару, а не внаслідок демонтажу. Шток не міг пошкодитись від натискання на педаль. Про поломку спідометра йому не було відомо, оскільки з електрикою він не працює. Раніше працював з автобусом «Івеко-Маго», не раз був присутній на техогляді. Спеціалісту вистачає 3 хвилин для огляду. При огляді автобуса ОСОБА_15 не міг виявити пошкодження на трубці, оскільки потрібно було дивитись на рівні моста. В автобусі була «рітарда» – горні гальма біля керма, якими водій теж міг гальмувати;

- показаннями свідка ОСОБА_43 про те, що з липня 2008 року він працює водієм у приватного підприємця ОСОБА_13 на підміні на різних автобусах. На автобусі, що потрапив в ДТП, він півтора місяця їздив і сам, і з ОСОБА_14. Змін в гальмівну систему не вносив. Йому було відомо, що в м. Києві ОСОБА_14 проводив зварювання глушника. Про необхідність заміни дисків йому не було відомо. 20.09.2008 року він разом з водієм ОСОБА_14 зранку мали їхати на автобусі «Івеко Маго», номерний знак НОМЕР_5, з м. Хмельницького в м. Луцьк. Для цього він близько 6 години прийшов у ВАТ «Поділля-Плюс», на території якого знаходився автобус, де зустрівся з ОСОБА_14. Разом вони пройшли медичний огляд, але огляд автобуса він не проводив. Огляд проводив механік ОСОБА_15 з ями і ззовні. ОСОБА_15 кожного разу проводив огляд автобуса якісно. У нього не було проблем з гальмами на цьому автобусі. Так як у нього були термінові справи в м. Старокостянтинові, він власним автомобілем «Форд Транзит» поїхав в м. Старокостянтинів, про що повідомив ОСОБА_14. Перебуваючи в м. Старокостянтинові, близько 9 години 20.09.2008 року він дізнався, що ОСОБА_14 за селом Мотрунки Красилівського району, керуючи автобусом «Івеко Маго», потрапив в ДТП. Він своїм автомобілем поїхав на місце пригоди, де вже були працівники міліції. Там він з ОСОБА_14 не спілкувався. Оглядаючи автобус з ОСОБА_24, бачив гальмівну рідина в бачку. Педаль гальм була в нижньому положенні і не піднімалася. Під час погрузки автобуса на евакуатор він чіпляв його за фаркоп. Коли вантажили автобус на евакуатор чути було скрегіт, відірвався бензобак. Лафет був короткий і задня частина автобуса чіпляла асфальт. Про несправності в автобусі «Івеко Маго» йому нічого не було відомо. Він не проводив ремонт вказаного автобуса, але не раз спускався в яму і оглядав автобус. При цьому він не бачив гумового шлангу над гальмівним трубопроводом. Він знав, що лічильник спідометра не працював, кілометраж писали м/р;

- показаннями свідка ОСОБА_46 на досудовому слідстві про те, що він, як старший ДАІ АТІ ВДАІ м. Хмельницького УДАІ УМВС України в Хмельницькій області, проводив щоквартальний державний технічний огляд автобуса «Івеко Маго», державний номерний знак НОМЕР_1. На час перевірки механічних пошкоджень, невідповідності вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього, конструктивних змін, не передбачених заводом - виробником, виявлено не було. Він звертав він увагу на гальмівну систему автобуса, зокрема на гальмівні диски гальмівних механізмів передніх коліс, встановив, що вони перебували в справному стані, оглядав вказаний транспортний засіб з оглядової ями, якою обладнаний пункт технічного контролю, змін в конструкції гідроприводу гальмівної системи він на час огляду не виявив. Під час огляду була власник автобуса. Хто був з водіїв і якого саме числа проводив огляд автобуса, не пам’ятає. 27.06.2008 року видав талон, який вступив в дію з 1.07.2008 року. На час перевірки і видачі талона автомобіль був придатний до експлуатації. Пробіг автобуса він не фіксував. Слідів зварювання не бачив;

-          показаннями свідка ОСОБА_47, даними ним під час досудового слідства і перевіреними в судовому засіданні, про те, що навесні 2008 року він продав автобус «Івеко Маго», а кому саме, не пам’ятає. Вказаний автобус він придбав через оголошення в журналі «Автобазар» в м. Луцьк у невідомих людей. В той час всі системи автобуса знаходились в технічно справному стані. Вказаним автобусом ОСОБА_47 користувався сам, конструктивні зміни в спосіб кріплення трубопроводу гідроприводу гальмівного механізму задніх правих коліс, яке б унеможливлювало його контактування з суміжними деталями транспортного засобу при його русі не здійснювались, оскільки в таких змінах не було потреби. Взагалі гальмівна система не ремонтувалась, а лише проводилась заміна гальмівних колодок. Коли він продавав автобус «Івеко Маго» в березні 2008 року, то він знаходився в технічно справному стані, гальмівна та випускна системи працювали. Окрім того, перед продажем автобуса ним здійснювалась перевірка всіх систем. Хто і коли вніс конструктивні зміни в гальмівну систему задніх правих коліс автобуса йому не відомо;

- показаннями експерта ОСОБА_48 про те, що твердження підсудного ОСОБА_14 про різке падіння педалі гальма при натисканні ним на неї перед ДТП і її неповернення в зворотне положення спростовується висновком проведеної ним експертизи (висновок №226 від 27.10.2008 року). Ним було виявлено несправність гальмівної системи, від якої могла провалитись педаль гальм під час руху і натискання на неї, але в зворотне положення вона повернулась за допомогою пружини (ілюстрація №9). На момент дослідження педаль не була провалена, пружина не була зламана.

Твердження підсудного ОСОБА_14 про те, що шток вакуумного підсилювача зламався до ДТП, внаслідок чого він втратив можливість гальмувати, також спростовується висновком вказаної експертизи. Ним по характеру завальцовки, напрямку руйнування, було встановлено, що руйнування штоку має аварійний характер внаслідок ударного навантаження. Кришка штоку від удару змістилася. До ударного навантаження не могло відбутися пошкодження штоку. Після ДТП він виїжджав на місце події. Оглянув автобус разом з слідчим, коли доставляли автобус на територію ОСОБА_45 райвідділу міліції. В бачку була рідина в межах норми. На час проведення експертизи рідина витекла через пошкодження трубки. Трубка не могла поламатись раніше. Вона поламалась в момент натискання педалі під час гальмування;

- показаннями експерта ОСОБА_49 про те, що при проведенні експертизи ним встановлена невідповідність дій водія ОСОБА_14 технічним вимогам ПДР, які регламентують вимоги до технічного стану та обладнання транспортних засобів, а також заборону зміни конструкції, тобто дії водія повинні бути спрямовані на забезпечення належного технічного стану керованого ним технічного засобу перед виїздом та під час руху. З технічної точки зору причиною даної ДТП могла стати технічна несправність гальмівної системи, яка виникла перед ДТП і виразилася у розгерметизації контуру гідравлічного приводу задніх коліс автобуса, що призвело до провалювання педалі керування гальмівної системи та зменшення ефективності гальмування. Проте він не можу стверджувати це категорично. Така несправність могла бути однією з причин. Він виходив з того, що це беззаперечний факт. Водій міг перебувати в аварійній обстановці і кожний водій може по іншому вести себе в певній критичній ситуації;

- показаннями свідка ОСОБА_44 про те, що 20.09.2008 року він близько 9 години приїхав на місце ДТП з чоловіком власниці автобуса ОСОБА_50, який працює в міліції. Він стояв біля автобуса і ніяких дій не робив, з ОСОБА_14 не говорив. Дивився у бачок, який був відкритий. Бачок був повний гальмівної рідини. В його присутності автобус трактором тягнули з кювета на евакуатор. В день ДТП автобус завезли на штрафний майданчик в м. Красилів. Через 2-3 дні вони з ОСОБА_24 приїхали в м. Красилів, де допомагали слідчому і експерту при проведенні огляду. Робили те, що їм говорили робити. Він ОСОБА_24 лише подавав інструменти. Понятим при огляді не був і нічого не посвідчував. Хто відрізав гальмівну трубку і чи змінився рівень гальмівної рідини в бачку йому невідомо.

- показаннями експерта ОСОБА_51 про те, що вона, як експерт – металознавець, досліджувала представлений для дослідження відрізок трубопроводу гідроприводу гальмівного механізму заднього правого колеса автобуса «Івеко-Маго». Трубка поступила чистою, без рідини. Під час дослідження виявила, що трубопровід має пошкодження у вигляді локального счесу металу його стінки з наскрізним отвором на даній ділянці. Счесаність була утворена внаслідок тривалого рухомого контакту ділянки даного трубопроводу зі сторонніми твердими предметами в горизонтальному напрямку. Наскрізний отвір був утворений від дії внутрішнього тиску (гальмівної рідини), що могло відбутись в умовах звичайної експлуатації. Було два кріплення на відстані близько 11 мм (це зазначено в експертизі), але на самому пошкодженні не було кріплення;

- показаннями свідка ОСОБА_52 про те, що 20.09.2008 року вона проводила медичний огляд водіїв ОСОБА_14 і ОСОБА_53. Вони були здоровими, ні на що не скаржилися;

- показаннями свідка ОСОБА_54 про те, що він, як механік ВАТ «Поділля-Плюс», за день до ДТП випускав вказаний автобус в рейс, проводив його огляд, але пошкоджень або конструктивних змін не виявив. Трубка була прикручена хомутами, гумового шланга біля неї не було. Кріплення відповідало стандарту. Про мікротріщини на дискових гальмах водій йому не повідомляв, а він міг їх виявити лише тоді, коли на них не має ковпаків;

- показаннями свідка ОСОБА_55 про те, що автобус «Івеко-Маго» він випускав в вересні 2008 року до 4 числа, оскільки пізніше знаходився у відпустці. Під час огляду в ямі гумового шланга на трубопроводі не було, трубопровід знаходився в робочому стані;

- показаннями свідка ОСОБА_56 про те,що він, як експерт, при огляді місця ДТП 20.09.2008 року виявив сліди при перетині асфальто - бетонного покриття та узбіччя. Слідів гальмування і витікання гальмівної рідини на дорожнє покриття не виявив. Розсип скла був на асфальто – бетонному покритті. Транспортні засоби, що зіткнулися, були в кюветі. Всі фото передав слідчому. Під час огляду автобуса рівень гальмівної рідини в бачку був більше половини, слідів підтікання він не бачив. Педаль гальм знаходилась в звичайному стані, стояла на одному рівні з педаллю зчеплення. Він легенько рукою натиснув на педаль і відпустив, після чого вона повернулася назад під дією пружини. Провалювання педалі не було;

- протоколом огляду місця ДТП, схемами до нього та фототаблицею від 20.09.2008 року, згідно яких вбачається, що зіткнення транспортних засобів відбулось на лівій смузі руху в напрямку на м. Старокостянтинів, про що свідчить слідова інформація: осип ґрунту, початок розливу мастила, скупчення частин розбитих деталей автомобілів, пошкодження асфальтного покриття, сліди кочення автомобілів та їх пошкодження ;

- актом обстеження автомобільної дороги державного значення Н-03 Житомир – Чернівці км 151 + 025 від 20.09.2008 року, згідно якого встановлено, що ділянка дороги, де сталося ДТП , являє собою пряму в плані та профілі з повздовжнім ухилом 30 о/оо , проходить праворуч у насипу висотою 1,5 метрів з крутизною відкосу 1:1,7, ліворуч-у виїмці глибиною 0,7 метра, з облаштованим ліворуч кюветом глибиною 0,3 метра, проїзна частина якої розділена лінією горизонтальної розмітки 1.5 і має ширину 7,55 метри з шириною смуг руху ліворуч - 3,75 метри, праворуч -3,8 метри, В місці скоєння ДТП дорога має двоскатний профіль з поперечним нахилом ліворуч 25 о/оо, праворуч 22 о/оо. Ширина узбіччя складає 5,0 метрів по ходу кілометражу та 4.3 метри в зворотному напрямку. Узбіччя укріплене грунтощебенем. На час проведення замірів дорожнє покриття вологе. Стан покриття задовільний, без ямковості та деформацій. Коефіцієнт зчеплення на час обстеження становив 0,65. Видимість зустрічного транспорту в напрямку руху до м. Старокостянтинів складав 1800 метрів, до м. Хмельницький - 220 метрів ;

-          протоколом огляду транспорту від 20.09.2008 року з фототаблицею, згідно якого зафіксовано пошкодження автобуса «Iveco Mago», реєстраційний номер НОМЕР_1, в передній правій частині;

-           протоколом огляду транспорту від 20.09.2008 року з фототаблицею, згідно якого зафіксовано пошкодження автомобіля «Skoda Octavia A5», реєстраційний номер НОМЕР_3 , більше в передній лівій частині автомобіля;

-          висновком судової експертизи технічного стану автобуса «Iveco Mago», реєстраційний номер НОМЕР_1 № 226А, від 27.10.2008 року, згідно якого:

1. На момент дослідження автобуса «Iveco Mago» д.н. НОМЕР_1 ознак, котрі б свідчили про несправність його ходової частини, не виявлено. Рульове керування та гальмівна система вказаного транспортного засобу перебувають в несправному стані.

2. Несправності рульового керування заключаються у пошкодженні рульового механізму, деформації правої тяги рульового приводу, пошкодженні елементів кріплення рульової колонки до передньої панелі, носять аварійний характер, оскільки розташовані в області найбільших деформацій конструкції транспортного засобу під час ДТП і могли виникнути внаслідок дії ударного навантаження в процесі розвитку ДТП. Під час дослідження ознак, які б свідчили про несправність рульового керування автобуса «Iveco Mago» д.н. НОМЕР_1 до моменту ДТП не виявлено. Несправності гальмівної системи виражені у пошкоджені кінематичного зв'язку між органами керування і виконавчими органами через пошкодження вакуумного підсилювача гальмівного приводу, відсутності належного кріплення і руйнуванні по цій причині трубопроводу гідроприводу гальмівного механізму задніх правих коліс, наявності тріщин, раковин та короблення на робочих поверхнях гальмівних дисків гальмівних механізмів передніх коліс. Несправність вакуумного підсилювача гальмівного приводу і пошкодження кінематичного зв'язку між органами керування і виконавчими органами носить аварійний характер, оскільки пошкодження розташовані в зоні максимальної деформації елементів конструкції автобуса і утворились внаслідок взаємного зміщення частин вакуумного підсилювача гальмівного приводу в напрямку дії деформуючого зусилля, що спричинило дані пошкодження, що співпадає з напрямком деформації елементів конструкції транспортного засобу внаслідок дії ударного навантаження в процесі розвитку ДТП. Тріщини та короблення робочих поверхонь гальмівних дисків гальмівних механізмів передніх коліс носять експлуатаційний характер, утворені під час експлуатації транспортного засобу до ДТП. Відсутність належного кріплення трубопроводу гідроприводу гальмівного механізму задніх правих коліс, яке б унеможливлювало його контактування з суміжними деталями транспортного засобу при його русі носить виробничий характер, мала місце до ДТП, оскільки на пошкодженій ділянці трубопроводу наявні ознаки некваліфікованого усунення вказаної несправності у вигляді закріплення до трубопроводу відрізку гумового шлангу. Розрив трубопроводу гідроприводу гальмівного механізму задніх правих коліс носить експлуатаційний характер, міг виникнути безпосередньо перед ДТП, через відсутність належного кріплення трубопроводу, при збільшенні тиску в системі під час гальмування транспортного засобу, внаслідок послаблення (зменшення товщини стінки) трубки трубопроводу.

3. Нормальна робота гальмівної системи у значній мірі забезпечує збереження стійкості та керованості транспортного засобу, що виражається у можливості збереження водієм обраного напрямку руху шляхом впливу на органи його керування. При порушенні герметичності одного з контурів робочої гальмівної системи автобуса «Iveco Mago» д.н. НОМЕР_1 (у даному випадку - заднього контуру) під час гальмування працював лише один (передній) контур, тобто могли гальмуватись лише передні колеса автобуса, при цьому транспортний засіб міг сповільнюватися з меншою інтенсивністю та подолати більшу, ніж за звичайних умов, відстань. Несправність гальмівних механізмів передніх коліс, могла стати причиною додаткового зменшення ефективності гальмування, за рахунок зменшення щільності контакту фрикційних пар та виникнення різниці гальмівних моментів по бортах транспортного засобу в ході його руху, що могло призвести до виникнення крутного моменту, який намагається відхилити транспортний засіб від обраного курсу. Тобто, з технічної точки зору, вказані вище несправності гальмівної системи автобуса «Iveco Mago», д.н. НОМЕР_1, які мами місце до ДТП, як у своїй сукупності, так і окремо одна від одної могли вплинути на керованість транспортного засобу та його сповільнення під час гальмування.

4. До моменту ДТП в гальмівній системі автобуса «Iveco Mago» д.н. НОМЕР_1 існували несправності, які заключаються в наявності тріщин та короблення робочих поверхонь гальмівних дисків гальмівних механізмів передніх коліс, відсутність належного кріплення трубопроводу гідроприводу гальмівного механізму задніх правих коліс, яке б унеможливлювало його контактування з суміжними деталями транспортного засобу при його русі та розриву трубопроводу гідроприводу гальмівного механізму задніх правих коліс. Несправність гальмівних механізмів передніх коліс могла бути виявлена водієм (чи механіком) як при візуальному огляді при проведенні чергового ТО автобуса, так і водієм під час руху, оскільки при гальмуванні, із-за деформації і короблення гальмівних дисків, гальмівне зусилля дещо передається на педаль у вигляді пульсацій (биття) педалі. Відсутність належного кріплення трубопроводу гідроприводу гальмівного механізму задніх правих коліс, яке б унеможливлювало його контактування з суміжними деталями транспортного засобу при його русі, можна виявити візуально без застосування спеціального обладнання шляхом візуального огляду з оглядової ями (за ознаками контактування трубопроводу із частинами автобуса (потертості в нижній частині вихлопної труби, потертості у верхній частині металевої трубки гідравлічного трубопроводу). Розрив трубопроводу гідроприводу гальмівного механізму задніх правих коліс під дією внутрішнього тиску міг відбутись при русі транспортного засобу під час гальмування транспортного засобу безпосередньо перед ДТП і проявитись у провалюванні педалі керування робочою гальмівною системою;

-          висновком судової металознавчої експертизи № 10441 від 20.02.2009 року, згідно якого представлений для дослідження відрізок трубопроводу гідроприводу гальмівного механізму заднього правого колеса автобуса «Iveco Mago», реєстраційний номер НОМЕР_1, має пошкодження у вигляді локального счесу металу його стінки з наскрізним отвором на даній ділянці. Счесаність, що призвела до утоніння стінки шлангу, була утворена внаслідок тривалого рухомого контакту відповідної ділянки даного об'єкту зі сторонніми твердими предметами. В свою чергу наскрізний отвір був утворений від дії внутрішнього тиску (гальмівної рідини), що могло відбутись в умовах звичайної експлуатації, зважаючи на суттєве зменшення несучої спроможності стінки шлангу на счесаній ділянці;

-          висновком судової автотехнічної експертизи № 71А від 8.05.2009 року, згідно якого:

1. Дії водія автобуса «Iveco Mago» д.н. НОМЕР_6 ОСОБА_14 не відповідали технічним вимогам пп. 2.3 (б), 31.1, 31.4.1 (а) Правил дорожнього руху України, які регламентують вимоги до технічного стану та обладнання транспортних засобів, а також заборону зміни конструкції, тобто дії водія щодо забезпечення належного технічного стану керованого ним ТЗ як під час його руху, так і перед виїздом.

2. При заданих слідством обставинах даної події та з урахуванням обставин встановлених при проведенні даної експертизи, з технічної точки зору, причиною даної дорожньо-транспортної пригоди могла стати технічна несправність гальмівної системи автобуса «Iveco Mago» д.н. НОМЕР_6, яка виникла безпосередньо перед ДТП та виразилася у вигляді розгерметизації контуру гідравлічного приводу задніх коліс автобуса, що призвело до провалювання педалі керування робочої гальмівної системи автобуса та зменшення ефективності гальмування;

-          висновком судово-медичної експертизи № 59 від 20.10.2008 року, згідно якого ОСОБА_17 отримав тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми голови (перелом основи черепа, крововилив під м’які мозкові оболонки ), грудної клітини (перелом восьми ребер по лопатковій лінії справа), верхніх кінцівок (переломи правої та лівої плечових кісток), живота (розрив печінки з розвитком кровотечі), нижніх кінцівок (перелом лівого стегна), від яких настала його смерть;

-          висновком судово-медичної експертизи № 137 від 16.10.2008 року, згідно якого ОСОБА_18 отримала тілесні ушкодження у вигляді політравми, яка виразилась закритою черепно-мозковою травмою, субдуральною гематомою, субарахноїдальним крововиливом, закритою травмою грудної клітки, переломом ребер зліва та справа, забоєм органів межистіння та органів шиї, відкритим переломом правого стегна на межі середньої та нижньої третини, закритим багатоуламковим переломом лівої плечової кістки на межі верхньої та середньої третини, закритим переломом лівого стегна в нижній третині, переломом верхньої та нижньої щелепи справа, переломом правої ключиці, від якої настала її смерть;

-          висновком судово-медичної експертизи № 2593 від 04.11.2008 року, згідно якого ОСОБА_5, отримав тілесні ушкодження у вигляді набряку м’яких тканин нижньої третини правого передпліччя і закритого перелому нижньої третини променевої кістки лівого передпліччя в типовому місці, які за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров’я;

-           висновком судово-медичної експертизи № 2675 від 08.12.2008 року, згідно якого ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді ран правого кута рота, правого колінного суглобу, набряків правої половини обличчя, п’ясних кісток правої кисті, правого колінного суглобу, перелому 1-ї п’ясної кістки правої кисті з зміщенням відламків, відкритого багатоскалкового перелому правого наколінника, травматичного шоку 1 ступеня, які за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров’я;

-          висновком судово-медичної експертизи № 448 від 29.05.2009 року, згідно якого ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді гвинтоподібного перелому нижньої третини променевої кістки правої руки, які за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров’я;

-          висновком судово-медичної експертизи № 2801 від 03.12.2008 року, згідно якого ОСОБА_21 отримала тілесні ушкодження у вигляді забійної рани голови, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки;

-          висновком судово-медичної експертизи № 2799 від 04.12.2008 року, згідно якого ОСОБА_22 отримала тілесні ушкодження у вигляді забою лівої половини обличчя, гематоми обличчя, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки;

-          висновком судово-медичної експертизи № 2800 від 04.12.2008 року, згідно якого ОСОБА_20 отримала тілесні ушкодження у вигляді забою м’яких тканин обличчя, гематоми правої повіки, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки;

-          висновком судово-медичної експертизи № 2592 від 04.11.2008 року, згідно якого ОСОБА_19 отримала тілесні ушкодження у вигляді крововиливу м’яких тканин лівої гомілки, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я;

-          договором № 128 від 28.03.2008 року, згідно якого ВАТ «Поділля-Плюс» зобов’язався здійснювати щоденний технічний контроль стану автобуса «Iveco Mago», реєстраційний номер НОМЕР_1;

-          наказом № 61а Голови правління ВАТ «Поділля-Плюс» від 19.05.2008 року, згідно якого ОСОБА_15 переведений з посади водія автоколони механіком ВТК з 19.05.2008 року;

-          графіком роботи механіків ВТК ВАТ «Поділля-Плюс» на вересень 2008 року, згідно якого механік ОСОБА_15 чергував з 19 на 20 вересня 2008 року;

-           посадовою інструкцією механіка ВТК (відділу технічного контролю) ВАТ «Поділля-Плюс» від 24.07.2006 року, в якій вказано, що 22.05.2008 року з нею ознайомлений ОСОБА_15, який згідно пункту 2.1.1. взяв на себе зобов’язання здійснювати контроль за технічним станом автотранспорту при виїзді на лінію і при поверненні в гараж;

-          посадовою інструкцією механіка ВТК (відділу технічного контролю) ВАТ «Поділля-Плюс» від 07.03.2007 року, згідно пункту 2.1. якого на ОСОБА_15, як механіка ВТК, було покладено обов’язок здійснювати контроль за технічним станом автотранспорту при виїзді на лінію і при поверненні в гараж;

-          переліком перевірки технічного стану систем, вузлів і агрегатів автобусів (ДТЗ) механіком ВТК при випуску на маршрути ВАТ «Поділля-Плюс», який затверджено головою правління ВАТ «Поділля-Плюс» ОСОБА_57 в 2008 році, згідно якого забороняється експлуатація ДТЗ при наявності таких технічних несправностей, як: порушення герметичності гальмового гідроприводу, пневматичного, пневмогідравлічного, гальмових трубопроводів і їх кріплення; не працюючому спідометрі; наявність вузлів і деталей, гальмівної рідини, які не передбачені заводом-виробником.

Оцінивши наведені докази, суд приходить до висновку про те, що вина підсудного ОСОБА_14 в порушенні правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту під час керування автобусом «Iveco Mago», реєстраційний номер НОМЕР_1, що спричинило смерть потерпілих ОСОБА_17 і ОСОБА_18, заподіяння потерпілим ОСОБА_5, ОСОБА_4 і ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров’я, потерпілим ОСОБА_20, ОСОБА_21 , ОСОБА_19 та ОСОБА_22 легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, і кваліфікує його дії за ст. 286 ч. 3 КК України.

          Разом з тим, суд вважає, що обвинувачення ОСОБА_14 в частині свідомого порушення ним вимог пунктів 2.3. а), б), 31.1., 31.3. а), 31.4., 31.4.1 а), в) Правил дорожнього руху є надуманим, безпідставним і таким, що не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні. Органом досудового слідства не надано жодного доказу на підтвердження того, що несправності гальмової системи у вигляді контактування трубопроводу гідроприводу гальмівного механізму задніх правих коліс автобуса з елементами випускної системи мали місце до ДТП і що ОСОБА_14 достовірно знав про це та особисто вніс до гальмової системи ці конструктивні зміни. Не здобуто таких доказів і в судовому засіданні. З викладених підстав цю частину обвинувачення суд виключає з обвинувачення ОСОБА_14.

Посилання органу досудового слідства, як на доказ вини підсудних ОСОБА_14 і ОСОБА_15, на відрізок трубопроводу гідроприводу гальмівного механізму заднього контуру на праві задні колеса з прикріпленим до нього гумовим шлангом суд оцінює критично. Як вбачається з матеріалів справи і встановлено в судовому засіданні показами підсудних, свідків ОСОБА_24, ОСОБА_44, ОСОБА_58, ОСОБА_56, експерта ОСОБА_48, протоколами огляду місця ДТП і автобуса «Iveco Mago», реєстраційний номер НОМЕР_1, від 20.09.2008 року, висновком експерта №226А від 27.10.2008 року, на місці дорожньо-транспортної пригоди 20.09.2008 року стан рульового керування, гальмівної системи та інших агрегатів не перевірявся. 20.09.2008 року автобус за допомогою троса трактором витягнули на проїзну частини дороги, де затягнули на евакуатор та доставили на територію ОСОБА_45 УМВС України в Хмельницькій області. 20.09.2008 року слідчий Томусяк В.С. прийняв постанову про те, щоб оглянутий 20.09.2008 року автобус «Iveco Mago», реєстраційний номер НОМЕР_1, приєднати до справи як речовий доказ і залишити його на зберіганні на штраф майданчику ОСОБА_45 РВУ МВС України в Хмельницькій області. Згідно повідомлення від 22.09.2008 року оперативного чергового ОСОБА_45 УМВС ОСОБА_59 автобус зберігається на штраф майданчику вказаного райвідділу. Протоколу огляду вказаного автобуса при прийняті його на зберігання як речового доказу на штрафний майданчик в матеріалах справи та в ОСОБА_45 РВУ МВС України в Хмельницькій області відсутній.

Відсутність належного кріплення трубопроводу гідроприводу гальмівного механізму задніх правих коліс, закріплення до трубопроводу відрізку гумового шлангу було зафіксовано лише при експертному огляді та дослідженні вказаного автобуса 23.09.2008 року за місцем його знаходження на території штрафного майданчика ОСОБА_45 УМВС України в Хмельницькій області в присутності слідчого Томусяка В.С., слюсарів ОСОБА_44 і ОСОБА_60, який фактично відкушував частину трубопроводу з відрізком гумового шлангу. При цьому, слідчий понятих до участі у вказаній слідчій дії не залучав, безпосередньо перед вилученням речового доказу автобус знизу не оглядав, протоколу огляду та виїмки не складав. Допустив до участі в експертному огляді автобуса слюсарів ОСОБА_44 і ОСОБА_60, які разом з підсудним ОСОБА_14 працюють у ОСОБА_13, яка є власником автобуса. Після цього, лише 18.05.2009 року слідчий оглянув відрізок трубопроводу гідроприводу гальмівного механізму заднього контуру на праві задні колеса з прикріпленим до нього гумовим шлангом і своєю постановою визнав його речовим доказом.

Як вбачається з наведеного, слідчий Томусяк В.С. порушив вимоги ст.ст. 79,127,181,188,189,190,191 КПК України та Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання і передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами попереднього слідства, дізнання і судами, що затверджена Генеральним прокурором СРСР, Міністром внутрішніх справ СРСР, Міністром юстиції СРСР, Головою Верховного Суду СРСР, Першим заступником Голови КДБ СРСР 18 жовтня 1989 р. N 34/15.

З наведених вище підстав, суд визнає недопустимим доказом по справі фрагмент трубопроводу гідроприводу гальмівного механізму заднього правого колеса автобуса «Iveco Mago», реєстраційний номер НОМЕР_1, до якого за допомогою полімерних стяжних фіксуючих ремінців чорного кольору прикріплена гумова трубка чорного кольору , оскільки цей доказ здобутий з порушенням порядку, встановленого ст.ст. 79,127,181,188,189,190,191 КПК України та Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання і передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами попереднього слідства, дізнання і судами.

Невизнання вини підсудним ОСОБА_14 суд розцінює як спробу уникнути кримінальної відповідальності за скоєне діяння. Версія підсудного ОСОБА_14 про те, що після початку плавного пригальмовування з метою уникнення зіткнення з попереду їдучим автомобілем ГАЗ-3307, державний номерний знак НОМЕР_2, в автобусі зламався шток, провалилася педаль гальм і в зворотне положення не повернулася, що позбавило його можливості в подальшому застосувати гальмування, спростовується доказами по справі , дослідженими в їх сукупності. Відповідно до висновку судової експертизи технічного стану автобуса «Iveco Mago», реєстраційний номер НОМЕР_1 № 226А, від 27.10.2008 року несправність вакуумного підсилювача гальмівного приводу і пошкодження кінематичного зв'язку між органами керування і виконавчими органами носить аварійний характер, оскільки пошкодження розташовані в зоні максимальної деформації елементів конструкції автобуса і утворились внаслідок взаємного зміщення частин вакуумного підсилювача гальмівного приводу в напрямку дії деформуючого зусилля, що спричинило дані пошкодження, що співпадає з напрямком деформації елементів конструкції транспортного засобу внаслідок дії ударного навантаження в процесі розвитку ДТП.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_48, який проводив вказану експертизу по справі, повністю підтвердив свої висновки, показав, що порушення герметичності заднього контуру робочої гальмівної системи автобуса «Iveco Mago», не позбавляло підсудного можливості гальмувати передніми колесами. Ця обставина підтверджується також протоколом відтворення обстановки і обставин події від 21.10.2010 року, згідно якого при пошкодженні трубопроводу, що веде до правих задніх коліс автобуса «Iveco Mago», реєстраційний номер НОМЕР_7, гальмування відбувалося.

          При аналізі доказів суд виходить з того, що жодна з експертиз не має наперед встановленої сили. Дані висновки по справі суд оцінював в сукупності з іншими доказами, зокрема, показаннями потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_16, ОСОБА_31, ОСОБА_35, ОСОБА_22, ОСОБА_19, ОСОБА_38, ОСОБА_40 та ОСОБА_41, протоколами огляду місця ДТП і автобуса «Iveco Mago», протоколами відтворення обстановки і обставин події за участю свідка ОСОБА_40, потерпілого ОСОБА_14 і прийшов до висновку про те , що дана експертиза узгоджуються з показами вказаних свідків – очевидців ДТП.

Аналіз фактичних дій ОСОБА_14 переконують суд в тому, що підсудний в порушення вимог п.п. 1.5 (ч. 1), 2.3 б, 10.1., 11.2., 11.3., 12.1., 12.3. Правил дорожнього руху не обрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого не мав змоги контролювати рух автобуса та безпечно керувати ним, відволікався від керування автобусом, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, будучи об’єктивно спроможним виявити перешкоду для руху у виді гальмуючого автомобіля ГАЗ-3307 і стоячих на узбіччі автомобіля «DAF» та його причепа, з вказаних вище причин своєчасно не зреагував на зміну дорожньої обстановки, не гальмував взагалі, при виявлені перешкоди у вигляді гальмуючого в напрямку його руху автомобіля ГАЗ-3307 не впевнився в можливості здійснити безпечний для інших учасників руху об'їзду перешкоди шляхом виїзду на смугу зустрічного руху, яка на той час була вільна, чим позбавив водія автомобіля «Skoda Octavia A5», ОСОБА_17 можливості в послідуючому уникнути зіткнення, здійснив об'їзд автомобіля ГАЗ-3307 з правої сторони по узбіччю, після чого, раптово виїхав на зустрічну смугу руху, де перегородив рух автомобілю «Skoda Octavia A5» і допустив зіткнення з ним.

Суд, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, даючи остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності, прийшов до висновку, що в діях підсудного ОСОБА_15 відсутній інкримінований йому склад злочину, передбачений ст.287 КК України, а тому його необхідно виправдати.

Згідно ст.323 КПК України суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Виправдувальний вирок згідно ст.327 КПК України постановлюється у випадках, коли не встановлені події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також, коли не доведено участі підсудного у вчинені злочину.

Відповідно до ст.2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, тобто сукупність об’єктивних та суб’єктивних ознак, передбачених цим кодексом.

Статтею 287 КК України передбачена кримінальна відповідальність за випуск в експлуатацію завідомо технічно несправних транспортних засобів, допуск до керування транспортним засобом особи, яка перебуває в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, або не має права на керування транспортним засобом, чи інше грубе порушення правил експлуатації транспорту, що убезпечують дорожній рух, вчинене особою, відповідальною за технічний стан або експлуатацію транспортних засобів, якщо це спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тяжке тілесне ушкодження або його смерть.

Підсудному ОСОБА_15 інкримінується надання ним, як особою, яка є відповідальною за технічний стан транспортних засобів при виїзді на маршрути і при поверненні в гараж, всупереч переліку перевірки технічного стану систем, вузлів і агрегатів автобусів (ДТЗ) механіком ВТК при випуску на маршрути, дозволу водію ОСОБА_14 про здійснення поїздки на технічно несправному автобусі «Iveco Mago», реєстраційний номер НОМЕР_1, що мав несправності у вигляді тріщин та короблення гальмівних дисків гальмівних механізмів передніх коліс та контактування трубопроводу гідроприводу гальмівного механізму задніх правих коліс автобуса з елементами випускної системи, внаслідок внесення до неї конструктивних змін, при яких його експлуатація заборонена.

Стаття 287 КК України може бути застосована лише за умови, що особа, відповідальна за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, усвідомлювала наявність зазначених у цій статті обставин, які унеможливлюють експлуатацію таких засобів.

Під час судового розгляду справи встановлено, що підсудний ОСОБА_15 ввечері 19.09.2008 року о 22 годині при поверненні водія ОСОБА_14 в гараж перевірив технічний стан автобуса «Івеко-Маго»: оглянув автобус в оглядовій ямі, перевірив гальма, після чого, не виявивши технічних несправностей, дозволив ОСОБА_14 поставити автобусу в бокс. Вранці 20.09.2008 року при виїзді автобуса ОСОБА_15 перевірив стоянкові гальма і світлову сигналізацію, спустившись в оглядову яму, перевірити гальма на наявність підтікань, рульову систему. З оглядової ями бачив, що гумового шлангу біля гальмівної трубки не було, гальмівна трубка до моста була прикріплена добре, сліди протікання гальмівного трубопроводу були відсутні. Гальмівний трубопровід з глушником знаходилися на відстані 20 см один від одного. Про несправності у вигляді тріщин та короблення гальмівних дисків гальмівних механізмів передніх коліс ні водій ОСОБА_14 , ні власник автобуса його не повідомляли, а виявити їх самостійно він не мав можливості, оскільки без зняття коліс, що не входило в його обов’язки, цього зробити неможливо. Після перевірки технічного стану автобуса «Івеко-Маго» згідно вимог своєї посадової інструкції він розписався у в шляховому листі, а водій ОСОБА_14 в журналі механіка про проведення перед рейсового технічного огляду автобуса, що підтверджується показами підсудних ОСОБА_15, ОСОБА_14, вказаним журналом механіка. Крім того, підсудний ОСОБА_14, власник автобуса ОСОБА_13 та слюсар ОСОБА_24, який здійснював ремонт цього автобуса, підтвердили, що приблизно за три тижні до ДТП їм було відомо про несправності у вигляді тріщин та короблення гальмівних дисків гальмівних механізмів передніх коліс автобуса, але про це механіків ВАТ «Поділля-Плюс» вони не повідомляли.

Фрагмент трубопроводу гідроприводу гальмівного механізму заднього правого колеса автобуса «Iveco Mago», реєстраційний номер НОМЕР_1, до якого за допомогою полімерних стяжних фіксуючих ремінців чорного кольору прикріплена гумова трубка чорного кольору, як доказ здобутий з порушенням порядку, встановленого ст.ст. 79,127,181,188,189,190,191 КПК України та Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання і передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами попереднього слідства, дізнання і судами, визнаний недопустимим доказом. Інших доказів, які б підтверджували факт контактування трубопроводу гідроприводу гальмівного механізму задніх правих коліс автобуса з елементами випускної системи, внаслідок внесення до неї конструктивних змін, при яких його експлуатація заборонена, на час випуску підсудним ОСОБА_15 автобуса в рейс в матеріалах справи не має і їх не здобуто в судовому засіданні.

Крім того, органами досудового слідства та державним обвинуваченням не доведено прямого причинного зв’язку між несправностями у вигляді тріщин та короблення гальмівних дисків гальмівних механізмів передніх коліс автобуса і контактування трубопроводу гідроприводу гальмівного механізму задніх правих коліс автобуса з елементами випускної системи з дорожньо-транспортною пригодою.

В зв’язку з вищевикладеним, суд вважає, що в діях підсудного ОСОБА_15 відсутній склад злочину, передбачений ст. 287 КК України, і він підлягає виправданню.

У відповідності до вимог ст. ст. 50, 65 КК України при призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу та обставини справи, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст. 12 КК України вчинений підсудним злочин відноситься до категорії тяжкого.

Суд не вбачає обставин, які б обтяжували чи пом’якшували покарання ОСОБА_14.

Разом з тим, призначаючи покарання, суд враховує, що ОСОБА_14 вперше притягується до кримінальної відповідальності, характеризуються позитивно по місцю проживання та роботи, думку потерпілих по справі, які в судовому засіданні просили суд обрати підсудному максимальне і реальне покарання, заявивши, що підсудний не просив у них вибачення і заходів щодо відшкодування причиненої шкоди не вживав.

З урахуванням наведеного, суд призначає ОСОБА_14 покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції частини статті, за якою його засуджується, оскільки виправлення та перевиховання підсудного можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства.

Суд вважає, що таке покарання буде необхідне й достатнє для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.

По справі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_13, ОСОБА_14, ВАТ «Поділля –Плюс» правонаступником якого на даний час є ПАТ «Поділля –Плюс», ОСОБА_15, ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», правонаступником якого з 20.04.2011 року є публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» заявлено цивільні позови потерпілими ОСОБА_26 в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_61 і ОСОБА_27, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_25 міським споживчим товариством «Кооператор», фізичною особою–підприємцем ОСОБА_13 про відшкодування шкоди, заподіяної злочином.

Вирішуючи цивільні позови судом встановлено, що ОСОБА_14 має право керування транспортними засобами категорії В,С,D,Е, що підтверджується посвідченням водія серії ХМА № 271054, виданого 13.08.2004 року на його ім’я. (Том 1 а.с.68).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СРГ № 135393 власником автобуса «Iveco Mago», реєстраційний номер НОМЕР_1, є ОСОБА_13. ( Том 1 а.с.30), яка згідно свідоцтва про державну реєстрацію серії ВОО №258963 від 08.07.2005 року є фізичною особою-підприємцем ( Том 1 а.с.35) і відповідно до ліцензії серії АВ №110030 від 19.04.2006 року надає послуги з перевезення пасажирів (том 1 а.с.38).

Відповідачем ОСОБА_13 не заперечується, що підсудний ОСОБА_14 станом на 20 вересня 2008 року працював в неї водієм, перебував у трудових відносинах та в день вчинення автопригоди на виконання трудових зобов’язань здійснював перевезення пасажирів. Крім того, ці обставини підтверджуються трудовим договором від 23.04.2008 року, довідкою про трудові відносини фізичної особи з платником податку серія Л №454352 від 01.06.2008 року, наказом «Про закріплення транспортних засобів за працівниками» від 02.05.2008 року, дорожнім листом серія АААТ №028895 від 20.09.2008 року (Том 1 а.с.65,66, 67, 32).

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання,… тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

ОСОБА_28, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

В судовому засіданні ОСОБА_13 визнала, що шкоду було завдано не внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, а з вини підсудного ОСОБА_14, про що свідчить заявлений нею до останнього цивільний позов про відшкодування шкоди , завданої злочином.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз’яснено, що не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки на підставі трудових відносин з володільцем цього джерела ( шофер, машиніст, оператор тощо).

Відповідно до ч.1ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне покласти відповідальність за спричинену діями підсудного шкоду потерпілим на цивільного відповідача –фізичну особу-підприємця ОСОБА_13.

          Вирішуючи цивільні позови потерпілих ОСОБА_26 в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_61 і ОСОБА_27, ОСОБА_7, та Хмельницького міського споживчого товариств «Кооператор» до , фізичної особи–підприємця ОСОБА_13 про відшкодування шкоди, заподіяної злочином, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 1201 ЦК України визначено, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов’язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам’ятника, ці витрати. Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.

Особі, яка понесла витрати на поховання потерпілого, на якого поширюється дія Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», надається допомога на поховання в розмірі та порядку, визначених ст.ст. 45 і 46 вказаного Закону.

Згідно п. 8 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Розміри граничної вартості стандартних пам’ятників і огорож встановлені Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.10.2008 року №45 «Про витрати на поховання та пов’язані з цим ритуальні послуги у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання», який у Хмельницькій області становить 2500 гривень.

Статтею 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» під поняттям «поховання» законодавець розуміє комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.

Відповідно до Порядку проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 р. N826витрати на поховання провадяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України. Організація поховання працівника, який загинув на виробництві або помер у лікарні під час лікування отриманої на виробництві травми, проводиться страхувальником.

Розмір і процедура проведення та обліку витрат на поховання та пов'язаних з цим ритуальних послуг встановлюються правлінням Фонду для обласних управлінь його виконавчої дирекції на диференційній основі відповідно до фінансових можливостей та місцевих умов за поданням виконавчої дирекції Фонду. При цьому проводяться витрати на: саме поховання; придбання одягу, взуття, інших предметів для похорону; організацію поминального обіду; релігійні обряди; виготовлення і встановлення пам'ятників та огорож тощо.

Як вбачається з акту спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 20.09.2008 року з заступником генерального директора Хмельницького міського споживчого товариства «Кооператор» ОСОБА_18 і водієм товариства ОСОБА_17, нещасний випадок з потерпілими був пов’язаний з виробництвом, сім’ям потерпілих були роз’яснені їх права згідно чинного законодавства.

Для мотивування позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 4417 грн. гривень позивачем ОСОБА_26 надано: квитанцію до прибуткового касового ордера №1014 від 01.11.2008 року на суму 4417 грн. за оплату поминального обіду від 1.11.2008 року та рахунку №32 від 01.11.2008 року про придбання продуктів харчування для вказаного обіду. Однак, суд вважає, що ці вимоги не підлягають задоволення, як такі що не відповідають вимогам ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу».

Із частини 1 ст. 1200 ЦК України слідує, що у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

ОСОБА_28 відшкодовується: дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років);

Особам, визначеним у пунктах 1 - 5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

Статтею 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачено, що разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку:

1) своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомогу дитині відповідно до статті 9 цього Закону; організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

Повідомленням начальника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за №2183 від 28.09.2009 року підтверджується, що вищевказані позивачами страхові виплати відділенням Фонду призначені, частково виплачені і продовжують виплачуватися.

З викладених підстав позовні вимоги ОСОБА_26, ОСОБА_61 і ОСОБА_27 частині стягнення щомісячних платежів в сумі по 3288 грн. на користь ОСОБА_61 і ОСОБА_27 до досягнення повноліття і до досягнення віку 23 років відповідно та витрат на поховання задоволенню не підлягають.

Вимоги позивача ОСОБА_7 в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягають задоволенню частково в сумі 2500 гривень.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується собою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ст. 23 ЦК України під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи яка її завдала, якщо моральної шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи.

Проаналізувавши матеріали справи суд приходить до висновку, що неправомірними діями підсудного ОСОБА_14 потерпілими ОСОБА_62, ОСОБА_26,ОСОБА_61, ОСОБА_27, було спричинено моральну шкоду, яка виразилася у втраті близьких їм людей. Внаслідок пережитих трагічних подій, пов’язаних з безповоротною втратою позивачами ОСОБА_27 дружини і матері , а позивачем ОСОБА_7 - сина, порушилося їх сімейне життя, вони були вимушені планувати його по новому та самостійно переборювати сімейні та побутові проблеми, які виникли у зв’язку з цим. Внаслідок цього потерпілі зазнали значних переживань та душевних страждань.

Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань ( фізичних, душевних, психічних), яких зазнали позивачі, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення) та з урахуванням інших обставин справи. При цьому суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд також враховує, що відповідачем ОСОБА_13 на термін з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року була застрахована цивільно-правова відповідальність за договором обов’язкового страхування, що підтверджується полісом №ВВ/31658876 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 31.03.2008 року.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ПАТ «Українська страхова компанія «ОСОБА_19 – ОСОБА_22» в рахунок відшкодування моральної шкоди позивачам ОСОБА_62, ОСОБА_26, ОСОБА_61 і ОСОБА_27 по 2550 гривень кожному.

З викладених підстав суд приходить до висновку, що заявлені потерпілими ОСОБА_7, ОСОБА_26, ОСОБА_61, ОСОБА_27 позовні вимоги про відшкодування їм моральної шкоди підлягають частковому задоволенню та вважає за необхідне стягнути на їх користь з ОСОБА_13 спричинену моральну шкоду: ОСОБА_62 в розмірі 197450 гривень, ОСОБА_26, ОСОБА_61 і ОСОБА_27 в розмірі по 147450 гривень кожному.

Окрім цього, суд приходить до висновку, що неправомірними діями підсудного ОСОБА_14 потерпілим ОСОБА_5 і ОСОБА_4 також було спричинено моральну шкоду, яка виразилася в ушкодженні їх здоров’я. Останні вимушені були тривалий час лікуватися, знаходитися у медичних установах в умовах стаціонару, а отже звичний образ їх життя значно змінився. Виходячи із характеру отриманих тілесних ушкоджень, процес видужування був для них тривалим та затяжним. Таким чином суд вважає, що потерпілі зазнали переживань та душевних страждань. З цих підстав суд вважає за необхідне стягнути на їх користь з ОСОБА_13 спричинену моральну шкоду: ОСОБА_5 в розмірі 10000 гривень, ОСОБА_4 в розмірі 20000 гривень. В їх позові до ПАТ «Українська страхова компанія «ОСОБА_19 – ОСОБА_22» слід відмовити за безпідставністю.

Заявлені позивачами позовні вимоги до ВАТ «Поділля-Плюс», правонаступником якого є ПАТ «Поділля-Плюс» про відшкодування завданої злочином шкоди задоволенню не підлягають, оскільки вина підсудного ОСОБА_15 не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.

Цивільний позов Хмельницького міського споживчого товариства «Кооператор» до приватного підприємця ОСОБА_13 про відшкодування заподіяної матеріальної шкоди за пошкодження автомобіля, витрат на проведення експертного автотоварознавчого дослідження, поховання ОСОБА_18 і ОСОБА_17 підлягає частковому задоволенню в сумі 105921,18 гривень, оскільки вина підсудного ОСОБА_14 в заподіяні цієї шкоди підтверджується матеріалами кримінальної справи, розмір вказаної шкоди підтверджується висновком експерта автотоварознавця за № 110/09 від 24.04.2009 року, згідно якого заподіяний пошкодженням автомобіля матеріальний збиток складає 130311,18 грн., платіжним дорученням №385 від 27.04.2009 року на суму 600 грн., а тому з врахуванням суми страхового відшкодування в розмірі 25500 гривень зменшеним на суму франшизи, яка складає 510 гривень згідно поліса №ВВ/3165876 слід стягнути в рахунок вказаного відшкодування 105921,18 гривень. При цьому суд вважає необхідним зобов`язати позивача ОСОБА_25 міське споживче товариство «Кооператор» після відшкодування збитків зняти з реєстрації і передати ОСОБА_13 пошкоджений автомобіль «Skoda Octavia A5», реєстраційний номер НОМЕР_3, оскільки пошкоджений автомобіль хоча і не може бути використаний за призначенням, однак має певну цінність.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ПАТ «Українська страхова компанія «ОСОБА_19 – ОСОБА_22» на користь Хмельницького міського споживчого товариства «Кооператор» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, що заподіяна пошкодженням автомобіля 24990 гривень.

Цивільний позов позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_13 до відповідача ОСОБА_14 про відшкодування майнової шкоди в сумі 80462,10 гривень та 2250 гривень витрат на проведення експертизи підлягає повному задоволенню, оскільки вина відповідача у заподіянні цієї шкоди підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами: показаннями позивача, протоколом огляду місця ДТП, висновком автотоварознавчої експертизи, трудовим договором між сторонами від 23.04.2008 року.

Оскільки прокурором в інтересах держави не заявлено цивільний позов про відшкодування витрат, понесених державними лікувальними установами на лікування цих потерпілих, питання про їх стягнення з підсудного ОСОБА_14 може бути вирішено в порядку цивільного судочинства.

Накладений арешт на майно ВАТ «Поділля – Плюс», правонаступником якого є ПАТ «Поділля – Плюс», підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 93 КПК України з підсудного ОСОБА_14 підлягають стягненню на користь експертних установ судові витрати за проведення експертиз по справі .

Долю речових доказів по справі слід вирішити у відповідності до вимог ст. 81 КПК України:

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

засудив :

ОСОБА_14 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі строком на вісім років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

ОСОБА_15 у обвинуваченні в вчиненні злочину, передбаченого ст. 287 КК України виправдати за відсутністю в його діях складу злочину.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженому ОСОБА_14 залишити попередній-підписку про невиїзд з постійного місця проживання, обраний ОСОБА_15 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання скасувати.

Строк відбуття покарання ОСОБА_14 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Цивільні позови ОСОБА_7, ОСОБА_26, ОСОБА_61, ОСОБА_27, Хмельницького міського споживчого товариства «Кооператор» до ОСОБА_13 про відшкодування шкоди, завданої злочином, задовольнити частково. Цивільні позови ОСОБА_4 і ОСОБА_5 до ОСОБА_13 про відшкодування шкоди, завданої злочином, задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_9, на користь цивільних позивачів - потерпілих:

- ОСОБА_7 в рахунок відшкодування моральної шкоди 197450 (сто дев’яносто сім тисяч чотириста п’ятдесят) гривень;

- ОСОБА_26 в рахунок відшкодування моральної шкоди 147450 (сто сорок сім тисяч чотириста п’ятдесят) гривень;

- ОСОБА_61 в рахунок відшкодування моральної шкоди 147450 (сто сорок сім тисяч чотириста п’ятдесят) гривень;

- ОСОБА_27 в рахунок відшкодування моральної шкоди 147450 (сто сорок сім тисяч чотириста п’ятдесят) гривень,

- ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди 20000 (двадцять тисяч) гривень;

- ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 (десять тисяч) гривень;

- Хмельницького міського споживчого товариства «Кооператор» (розрахунковий рахунок №26008880178071 в ХОФ АКБ СР, МФО 315018, ЗКПО 01563768) в рахунок відшкодування витрат, пов’язаних з пошкодженням автомобіля «Skoda Octavia A5», реєстраційний номер НОМЕР_3, в сумі 105321 (сто п’ять тисяч триста двадцять одну) гривню 18 копійок, витрати за проведення експертного дослідження в сумі 600 (шістсот) гривень, а всього на загальну суму 105921,18 (сто п’ять тисяч дев’ятсот двадцять одну) гривню 73 копійки.

Зобов`язати ОСОБА_25 міське споживче товариство «Кооператор» після відшкодування збитків зняти з реєстрації і передати ОСОБА_13 пошкоджений автомобіль «Skoda Octavia A5», реєстраційний номер НОМЕР_3, 2006 року випуску, кузов TMBCA41Z36B072645, чорного кольору, свідоцтво про реєстрацію СРВ 605085.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ОСОБА_19 – ОСОБА_22» на користь цивільних позивачів - потерпілих:

- ОСОБА_7 в рахунок відшкодування: матеріальної шкоди 2500 (дві тисячі п’ятсот) гривень, моральної шкоди 2550 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят) гривень;

- ОСОБА_26 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2550 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят) гривень;

- ОСОБА_61 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2550 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят) гривень;

- ОСОБА_27 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2550 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят) гривень;

-Хмельницького міського споживчого товариства «Кооператор» (розрахунковий рахунок №26008880178071 в ХОФ АКБ СР, МФО 315018, ЗКПО 01563768) в рахунок відшкодування витрат, пов’язаних з пошкодженням автомобіля «Skoda Octavia A5», реєстраційний номер НОМЕР_3, 24990 (двадцять чотири тисячі дев’ятсот дев’яносто) гривень.

В решті позову відмовити.

Цивільний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_13 до відповідача ОСОБА_14 про відшкодування майнової шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_14 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_13 в рахунок відшкодування заподіяної пошкодженням автобуса шкоди 80462 (вісімдесят тисяч чотириста шістдесят дві) гривні 10 копійок та 2250 (дві тисячі двісті п’ятдесят) гривень в рахунок відшкодування витрат на проведення автотоварознавчої експертизи.

Стягнути з ОСОБА_14 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області (розрахунковий рахунок 31258272210321, МФО 815013 банк Управління Державного казначейства в Хмельницькій області, код 25575309) судові витрати за проведення:

- судової експертизи технічного стану транспортного засобу , призначення платежу: ”За дослідження №12”) в сумі 706 (сімсот шість) гривень 68 копійок;

- судової автотоварознавчої експертизи , призначення платежу: ”За дослідження №3”) в сумі 441 (чотириста сорок одна) гривня 29 копійок;

- судової автотехнічної експертизи, призначення платежу: ”За дослідження №12”) в сумі 282 (двісті вісімдесят дві) гривні 36 копійок.

- судової автотехнічної експертизи, призначення платежу: ”За дослідження №12”) в сумі 1622 (одна тисяча шістсот двадцять дві) гривні 59 копійок;

Стягнути з ОСОБА_14 на користь Київського науково дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України судові витрати за проведення :

-          судової металознавчої експертизи № 10441 від 20.02.2009 року в сумі 2820 (дві тисячі вісімсот двадцять) гривень;

-          судової криміналістичної експертизи металів і сплавів №3794/10-14 від 26.01.2011 року в сумі 2907 (дві тисячі дев’ятсот сім) гривень;

-          судової металознавчої, трасологічної та авто технічної експертизи №3791/3792/3793 від 31.01.2011 року в сумі 8592 (вісім тисяч п’ятсот дев’яносто дві) гривні.

Скасувати арешт на майно відкритого акціонерного товариства «Поділля-Плюс», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Поділля-Плюс», накладений постановою Красилівського районного суду Хмельницької області від 17.06.2010 року.

Речові докази:

- автобус «Iveco Mago», реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходиться на зберіганні на штрафному майданчику ОСОБА_45 УМВС України в Хмельницькій області, фрагмент трубопроводу гідроприводу гальмівного механізму заднього правого колеса автобуса «Iveco Mago», реєстраційний номер НОМЕР_1, кришку, корпус, шток вакуумного підсилювача та головний гальмівний циліндр автобуса «Iveco Mago», що знаходяться в камері схову речових доказів ОСОБА_45 УМВС України в Хмельницькій області, повернути їх власнику ОСОБА_13;

- автомобіль «Skoda Octavia A5», реєстраційний номер НОМЕР_3, що знаходиться на зберіганні в ОСОБА_45 УМВС України в Хмельницькій області, передати власнику Хмельницькому міському споживчому товариству «Кооператор»;

- ксерокопію 37,40,100 листів журналу механіка щозмінного передрейсового па післярейсового технічних оглядів транспортних засобів, посадову інструкцію механіка ВТК (відділу технічного контролю); договір № 94 довготермінового зберігання транспортного засобу; договір № 128 про надання автопідприємством послуг приватним підприємцям; відомості про матеріально технічне забезпечення суб’єкта господарювання, його кваліфікаційні та інші можливості для забезпечення здійснення господарської діяльності з перевезення пасажирів та вантажів відповідно до видів робіт визначених Законом України «Про автомобільний транспорт»; наказ № 513 по Хмельницькому автопідприємству 22021; наказ № 18-К; наказ № 23-К; наказ № 61а; графік роботи механіків ВТК на вересень місяць 2008 року; посадова інструкція механіку ВТК (відділу технічного контролю); перелік перевірки технічного стану систем, вузлів і агрегатів автобусів (ДТЗ) механіком ВТК при випуску на маршрути ВАТ «Поділля-Плюс»; дорожній лист № 028895; відомість № 3337Н/Ж0001ОАЫ 43100482 АС: ОСОБА_25 680100; квитково-касовий лист (для міжміського сполучення) серія УМА № 039683; подорожній лист службового легкового автомобіля № 34561, що знаходяться в матеріалах кримінальної справи, залишити в матеріалах кримінальної справи.

На вирок може бути подана апеляція до Хмельницького апеляційного суду через Красилівський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення

Суддя ОСОБА_63