Решение № 20425862, 20.12.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2011 р. Справа № 5016/3535/2011(7/163)

м. Миколаїв

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ГЕЛА”, 03055, м.Київ, вул. В.Василевського, 7

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “МПК-Лідер”, 55553, Миколаївська область, Єланецький район, с. Калинівка, провул. Янтарний, буд. 20

про: стягнення з відповідача 130730,92 грн.

Суддя Семенчук Н.О.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1, дов. № б/н від 04.11.2011 року

Від відповідачане зявився СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “ГЕЛА” звернулось до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “МПК-Лідер” заборгованості в розмірі 130730,92 грн. з якої: основний борг - 85756,00 грн., 5% штрафу - 4287,80 грн., 10% штрафу 8575,60 грн., 20% річних - 18091,00 грн., пеня - 14020,52 грн.

Відповідач в судове засідання не зявився, причин неявки не повідомив, правом встановленим ст. 59 ГПК України не скористався, відзив по суті позовних вимог до суду не надав. Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.12.2011 року відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Вказана ухвала була отримана повноважним представником відповідача про що свідчить відповідний підпис на ухвалі суду від 12.12.2011 року.

Згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

20.07.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “ГЕЛА” та Товариством з обмеженою відповідальністю “МПК-Лідер” був укладений договір про надання послуг № 8 (Далі Договір) згідно предмету якого відповідач доручає, а позивач зобов'язується виконати у відповідності до умов цього Договору роботи по збиранню врожаю сільськогосподарських культур, а відповідач зобовязується прийняти та оплатити їх.

Пункт 3.1.1 Договору визначає обовязки позивача, а саме позивач зобовязується забезпечити збирання врожаю на сільгоспугіддях відповідача у 2010 році таких сільськогосподарських культур рапсу площею 180 га та зернових площею 180 га. Збирання врожаю здійснюється сільськогосподарською технікою позивача.

Пунктом 3.2. Договору сторонами визначено, що на відповідача покладені наступні обовязки, зокрема п.п. 3.2.1 Договору встановлює, що відповідач зобовязаний сплатити вартість послуг, наданих позивачем.

Пункт 4.1 Договору визначає, що плата за послуги, надані позивачем, здійснюється у грошовій формі.

Згідно п. 4.5 Договору остаточні розрахунки здійснюються на підставі акту виконаних робіт, який складається і підписується Сторонами не пізніше, ніж через 3 дні після завершення робіт по збору врожаю. Остаточні розрахунки здійснюються відповідачем не пізніше 30 днів після підписання акту виконаних робіт (п. 4.6 Договору).

Так, позивач вимоги Договору виконав надавши відповідачеві послуги по збиранню рапсу на суму 45000,00 грн. та зернових на суму 40756,00 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 10.08.2010 року (а.с. 10), який підписаний відповідачем та скріплений печаткою підприємства.

Відповідач своєчасно оплату за отримані послуги не здійснив, внаслідок чого позивач направив відповідачеві листа № 36 від 28.02.2011 року з проханням розрахуватись за отримані по Договору послуги (а.с. 14). Також позивачем 21.09.2011 року була направлена відповідачеві претензія № 62 від 21.09.2011 року, що підтверджується фіскальним чеком № 0727 від 21.09.2011 року (а.с. 17-18).

Позивач вказує, що ним від відповідача відповіді на претензію не отримано, відповідач вимоги Договору в частині своєчасної оплати вартості отриманих від позивача послуг не здійснив, що і зумовило позивача звернутись до суду з позовною заявою.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України, встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 530 ч. 1 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за отримані по Договору послуги в розмірі 85756,00 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно вимог п. 5.2 Договору, у разі порушення відповідачем порядку і строків розрахунків, передбачених п. 4.6 Договору, позивач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України за кожний день прострочки.

Так, позивач за порушення відповідачем строків оплати за надані послуги просить суд на підставі п. 5.2 Договору стягнути з відповідача згідно наданих розрахунків пеню (за період з 10 вересня 2010 року по 30.09.2011 року) в розмірі 1420,52 грн., які підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 4.6 Договору, - остаточні розрахунки здійснюються відповідачем не пізніше 30 днів після підписання акту виконаних робіт, акт виконаних робіт по Договору підписаний 10.08.2010 року то позивач у відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України мав право нарахувати штрафні санкції за прострочення виконання зобовязання за період з 10.09.2010 року по 10.03.2011 року.

Так, розмір пені який підлягає задоволенню за період з 10.09.2010 року по 10.03.2011 року за підрахунком суду становить 6591,46 грн.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 7429,06 грн. (14020,52 грн. - 6591,46 грн.) пені задоволенню не підлягають.

Згідно вимог п. 5.3 Договору, за несвоєчасні розрахунки, окрім сплати пені, відповідач сплачує штраф у розмірі 5% від простроченої суми заборгованості по закінченню трьох місяців прострочки, а по закінченню пяти місяців прострочки 10% від суми загального боргу.

Так, позивач нарахував та просить суд за порушення відповідачем строків оплати за надані по Договору послуги стягнути з відповідача 5% штрафу за три місяці прострочення виконання зобовязань по Договору в розмірі 4287,80 грн. та 10% штрафу за пять місяців прострочення виконання зобовязань по Договору в розмірі 8575,60 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 5% штрафу за три місяці прострочення виконання зобовязань по Договору в розмірі 4287,80 грн. задоволенню не підлягають, оскільки позивач предявляючи вказані вимоги разом з вимогами про стягнення з відповідача 10% штрафу за пять місяців прострочення виконання зобовязань по Договору в розмірі 8575,60 грн., намагається подвійно стягнути з відповідача штрафні санкцій за одне і теж порушення.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 10% штрафу за пять місяців прострочення виконання зобовязань по Договору в розмірі 8575,60 грн., є обґрунтованими відповідно до вимог Договору та підлягають задоволенню.

Пунктом 5.4 Договору сторонами встановлено, що у випадку прострочення виконання грошових зобовязань по розрахунках, згідно акту виконаних робіт, відповідач сплачує на користь позивача проценти за користування коштами, в розмірі 20% річних з простроченої суми.

Так, позивач нарахував та просить суд за порушення відповідачем строків оплати за надані по Договору послуги стягнути з відповідача проценти за користування коштами в розмірі 18091,00 грн., які обґрунтовані відповідно до вимог Договору та підлягають задоволенню.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобовязання за Договором, відповідач, у порушення приписів ст. 33 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують неналежне виконання відповідачем зобовязань щодо оплати вартості наданих позивачем послуг, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Частиною 5 ст. 49 ГПК України визначено, що - суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “МПК-Лідер” (55553, Миколаївська область, Єланецький район, с. Калинівка, провул. Янтарний, буд. 20, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 34462926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ГЕЛА” (03055, м.Київ, вул. В.Василевського, 7, р/р 260020128101 в АТ «Брокбізнесбанк», м.Києва, МФО 300249, код ЄДРПОУ 30551582) 85756,00 грн. - основного боргу, 10% штрафу 8575,60 грн., 20% річних - 18091,00 грн., пені 6591,46 грн., 1246,98 грн. держмита та 214,76 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено 26.12.2011 року.

Суддя Н.О.Семенчук