Решение № 20420394, 19.12.2011, Чаплинський районний суд Херсонської області

набрало чинності "___"____20____р.

Справа № 2-284/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2011 р. Чаплинський районний суд Херсонської області                                                            

складі:

головуючого –судді Венглєвської Н.Б.

при секретарі - Зінченко С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Чаплинка

справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства „Дослідне господарство інституту тваринництва степових районів ім.М.Ф.Іванова „Асканія Нова” про стягнення заборгованності по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації грошових доходів затримкою виплати заробітної плати,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути на її користь з відповідача ДП ДГ інституту тваринництва степових районів ім.М.Ф.Іванова „Асканія Нова” заборгованність по заробітній платі в сумі 2459 гривень 99 копійок,середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 12835 гривень та компенсацію втрат частини грошових доходів затримкою виплати заробітної плати в сумі 2106 гривень 49 копійок. В судовому засіданні представник позивачки за дорчунням ОСОБА_2 повністю підтримав заявлені позовні вимоги позивачкою ОСОБА_1 і в обгрунтування їх пояснив, що 03.07.2006 року позивачка ОСОБА_1 була прийнята відповідачем на роботу охоронником, а 18.01.2010 року звільнилась з роботи за згодою сторін, і згідно законодавства про працю відповідач повинен був здійснити повний розрахунок і виплатити належні їй кошти, які на момент звільнення становили 2459 гривень 99 копійок.В день звільнення і до теперішнього часу відповідачем не було проведено з нею повного розрахунку. Фактично відповідач порушив вимоги закону, тому відповідно до ст.ст.116,117 КЗпП України зобов”язаний сплатити заборгованність по заробітній платі, середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку, яка становить 12835 гривень, та виплати компенсацію втрат частини грошових доходів, яка становить 2106 гривень 49 копійок.

Представник відповідача за дорученням ОСОБА_3 пред”явлені позовні вимоги визнав частково і пояснив, що дійсно позивачка ОСОБА_1 працювала охоронцем відділення №1 ДП ДГ ІТСР „Асканія Нова” з 03.07.2006 року по 18.01.2010 року.Дійсно за час роботи відповідач заборгував виплату заробітньої плати, яка станом на 18.01.2010 року становить 2459 гривень 99 копійок.Відносно стягнення середнього заробітку за час затримки виплати розрахункових при звільненні не згоден в повному обсязі, так як позивачка не пред”являла вимог до підприємства про розрахунок і була відсутня на роботі в день звільнення.З даними вимогами вона звернулася до суду 07.02.2011 року, а тому відповідно до законодавства їй повинно бути нараховано середній заробіток за затримку виплати заробітної плати саме з 07.02.2011 року по день винесення рішення, а не з моменту звільнення. Також не згоден з нарахуванням компенсації, так як із-за тяжкого фінансового становища і відсутності коштів у підприємства вона не нараховувалася, а відповідно не підлягає виплаті.Просив задовольнити позов частково.

                    Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази надані сторонами вважає встановленими наступні обставини і відповідні їм правовідносини.

Позивачка ОСОБА_1 з 03.07.2006 року по 18.01.2010 року перебувала у трудових відносинах з відповідачем ДП ДГ ІТСР „Асканія Нова”, працювала до звільнення на посаді охоронника, що підтверджується записом в трудовій книжці та накази підприємства. Наказом № 4-к від 15.01.2010 року ОСОБА_1 звільнена з займаної посади, за згодою сторін на підставі ст.36 КЗпП України. Згідно ст.116 КЗпП України при звільнені робітника виплата всіх сум, що йому належить від підприємства, установи, організації проводиться в день звільнення. Судом встановлено, що виплата належного розрахунку позивачці ОСОБА_1 в сумі 2459 гривень 99 копійок відповідачем не проведена до теперішнього часу, що не заперечували сторони, а також підтверджується довідкою відповідача від 30.05.2011 року. Згідно ст.117 ч.1 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки зазначені в статті 116 КЗпП України підприємство, установа,організація повинні сплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.Судом встановлено, що дійсно відповідачем в день звільнення позивачки і з моменту звернення, а саме з 20.01.2010 року, не проведено розрахунок, також не проведено розрахунок і до теперішнього часу, тому підлягає стягненню середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати з 20.01.2010 року по 19.12.2011 року. Заперечення відповідача, що розрахунок повинен бути проведений з моменту звернення до суду судом не приймається, так як позивач зверталася до відповідача про виплату нарахованою заробітної плати 20.01.2010 року, що підтверджується копією заяви.Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року „Про практику застосування судами законодавства про працю” установивши при розгляді справи, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства в день звільнення суми, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки.Сама відсутність коштів у робототавця не виключає його відповідальності.Відповідно до вищезазначеного позовні вимоги позивачки законні і обгрунтовані.При визначенні розміру суми, що підлягає стягненню з відповідача суд керується Постановою Кабінету Міністрів № 100 від 08.02.1995 року „ Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати” п.2 абзац 4 і п.4 абзац 3, які передбачають,що якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.В інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи з установленних йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового місячного окладу.Судом встановлено, що позивачка була принята на роботу з 03.07.2006 року і пропрацювала до 04.11.2006 року.З 04.11.2006 року по 09.03.2007 року пологова відпустка відповідно до листка непрацездатності, з 10.03.2007 році по 17.01.2010 року перебувала у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років, з 05.08.2009 року по 08.12.2009 року другий листок непрацездатності, у зв”язку з пологовою відпусткою.За дані періоди нарахування проведені у зв”язку з тимчасовою непрацездатністю робітника, які не включаються при обчисленні середнього заробітку.Фактично позивачка працювала і мала заробіток з 03.07.2006 по 04.11.2006 року. Згідно довідки про заробітну плату за 2006 рік за вищезазначений період її посадовий оклад складається в сумі 375 гривень, який повинен бути взятий для визначення середнього заробітку.Таким чином середньоденний заробіток складається: 375 гр.:26 робочих днів=14,42.За період звільнення до фактичного розрахунку затримка становить 485 робочих днів за період з 20.01.2010 року по 19.12.2011 року/ 14,42Х 485 робочі дні= 6993 гривні 70 копійок, яка підлягає примусовому стягненню, а заявлений позов в цій частині частковому задоволенню. Задоволенню підлягає позов в частині примусового стягнення компенсації втрат частини грошових доходів в сумі 2106 гривень 49 копійок, так як вона передбачена Постановою Кабінету Міністрів від 21.02.2001 року №159 „Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв”язку з порушенням термінів їх виплати.Всього підлягає примусовому стягненню 11560 гривень 18 копійок.

У відповідності до ст. 88 ч.2 ЦПК України підлягають примусовому стягненню з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 115 гривень 60 копійок / ЄДРПОУ 24103696, ГУ ДКУ у м.Херсоні МФО 852010 р/р 31216206700299 код платежу 22030001/.

Керуючись ст.ст.116,117 КЗпП України, Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159, ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Дослідне господарство інституту тваринництва степових районів ім.М.Ф.Іванова „Асканія Нова” на користь ОСОБА_1 заборгованність по заробітній платі в сумі 2459 гривень 99 копійок, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 6993 гривні 70 копійок, компенсації втрат частини грошових доходів 2106 гривень 49 копійок, а всього 11560 гривень 18 копійок, на користь держави судовий збір в сумі 115 гривень 60 копійок /ЄДРПОУ 24103696, ГУ ДКУ у м.Херсоні МФО 852010, р/р 31216206700299 код платежу 22030001/.

В іншій частині позову відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Херсонської області протягом десяти днів з дня його проголошення,шляхом подання апеляційного скарги до Чаплинського районного суду Херсонської області.

Суддя: Венглєвська Н.Б.