№ 20256357, 23.11.2011, Чернігівський окружний адміністративний суд

23.11.2011                                                                                 Справа № 2а/2570/5273/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

<Список >

          16 листопада 2011 р.           м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді                                                                      Ткаченко О.Є.,

за участю          секретаря                                                            Серкіної О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Ніжинської об’єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод», третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору-Головне управління Державного казначейства України в Чернігівській області, про стягнення сум податку, що використані не за цільовим призначенням,

В С Т А Н О В И В :

30.11.2010 року Ніжинська об’єднана державна податкова інспекція Чернігівської області (далі – Ніжинська ОДПІ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод» (далі – ТОВ«Лосинівський маслосирзавод») про стягнення сум податку на додану вартість, що використані не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету в сумі 452226,97 грн. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач є переробним підприємством, який у своїй діяльності керується нормами пункту 11.21 статті11 Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядком обліку та використання коштів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 року № 291. Ніжинською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року, за результатами якої складено акт перевірки від 16.07.2010 року №854/23-21403660. Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату відповідачем податку на додану вартість для виплати дотацій, і як наслідок, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 року № 291 «Про реалізацію пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», (що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), дана сума є такою, що використана не за цільовим призначенням і підлягає стягненню до державного бюджету. Тому позивач просить стягнути суму податку на додану вартість, що використана не за цільовим призначенням і підлягає стягненню до Державного бюджету в розмірі 452226,97 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено того, що податкова служба може визначати цільове або нецільове використання коштів, які передбачені для перерахування на рахунки постачальників та звертатись до суду щодо їх стягнення. Зазначив, що кошти, перераховані ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» за квітень 2009 року, травень 2009 року та липень 2009 року в сумі 452226,97 грн., повинні зарахуватися як дотаційні кошти за квітень 2009 року, травень 2009року та липень 2009року, оскільки у відповідних платіжних дорученнях було зазначено в призначенні платежу, що кошти перераховано відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №291 від 02.04.2009року для сплати дотацій за квітень 2009 року, травень 2009року та липень 2009 року. Також представник відповідача наголошував на тому, що ТОВ«Лосинівський маслосирзавод» виконало вимоги законодавства, надало позивачу копії платіжних доручень, які засвідчують перерахування дотаційних коштів товаровиробникам за поставлену ними на ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» сільськогосподарську сировину в квітні, травні, липні 2009 року. Затримка перерахунку коштів на декілька днів на спецрахунки для виплат дотацій сільгоспвиробникам виникла не з вини відповідача, оскільки залежить від реалізації цієї молочної продукції. Суми перераховані постачальникам в повному обсязі і від постачальників претензій до ТОВ “Лосинівський маслосирзавод” не має. Жодної шкоди Державному бюджету нанесено не було. Тому представник відповідача вважає, що сума податку на додану вартість для виплати дотацій переробним підприємствам в розмірі 452226,31 грн. не може вважатися такою, що використана відповідачем не за призначенням.

Протокольною ухвалою суду від 10.11.2011 року залучено до участі у справі Головне управління Державного казначейства України в Чернігівській області (далі - ГУДК України в Чернігівській області) в якості третьої особи на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на те, що Ніжинським УДК ГУДК України в Чернігівській області відкрито небюджетний рахунок №37127596123660 «Рахунки інших клієнтів Державного казначейства» для перерахування сум податку на додану вартість для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними молоко та м’ясо в живій вазі. Неперераховані на небюджетні рахунки суми податку на додану вартість та виплати сум коштів, здійснені з небюджетних рахунків за призначенням з порушенням визначеного порядку, вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до бюджету. Також представник ГУДК України в Чернігівській області надав відомості щодо дат зарахування дотацій на небюджетний рахунок №37127596123660. За таких обставин, представник третьої особи вважає, що сума в розмірі 452226,31 грн. є такою, що використана ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» не за цільовим призначенням та підлягає стягненню до Державного бюджету.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» (ідентифікаційний код-21403660) зареєстроване Ніжинською районною державною адміністрацією Чернігівської області 20.05.1999 року та взято на податковий облік як платник податків до Ніжинської ОДПІ з 21.05.1999 року за №84, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 28.10.2011 року та довідкою про взяття на облік платника податків від 16.12.2009 року № 11225 (а.с. 64,130).

ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» є переробним підприємством, яке у своїй діяльності на момент виникнення спірних правовідносин керувалось нормами пункту 11.21 статі 11 Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядком обліку та використання коштів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 року № 291 «Про реалізацію пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі-Постанова № 291).

Ніжинською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року, за результатами якої складено акт перевірки від 16.07.2010 року №854/23-21403660 (а.с. 22-63).

Перевіркою встановлено порушення Постанови № 291, а саме: ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» несвоєчасно перераховано на небюджетний рахунок суми податку на додану вартість в розмірі 452226,97 грн. по деклараціях з ПДВ за квітень 2009 року в розмірі 28347,97 грн., за травень 2009 року в розмірі 200123,00 грн. та за липень 2009 року в розмірі 223756,00 грн.

Згідно пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Пунктом 9 Постанови № 291 передбачено, що контроль за правильністю визначення сум податку на додану вартість та їх перерахуванням за платіжними дорученнями на небюджетні рахунки здійснюють органи державної податкової служби.

Відповідно до пункту 5 Постанови № 291 перерахування коштів сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними молоко та м'ясо в живій вазі здійснюється за платіжними дорученнями з поточного рахунка переробного підприємства за цінами відповідно до укладених договорів, а сум дотацій - з його небюджетного рахунка, відкритого в територіальному органі Державного казначейства (далі - небюджетний рахунок), на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників (крім тих, що ведуть особисте селянське господарство), які вони повинні відкрити в обслуговуючих банках протягом одного звітного періоду.

Неперераховані на небюджетні рахунки суми податку на додану вартість та виплати сум коштів, здійснені з небюджетних рахунків за призначенням з порушенням цього Порядку, вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету.

Згідно із пунктом 6 Постанови № 291 переробні підприємства за результатами діяльності за кожний звітний (податковий) період ведуть окремий податковий і бухгалтерський облік готової продукції, виготовленої з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі.

За результатами окремого обліку готової продукції, виготовленої з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі, переробні підприємства відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість" визначають суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, які виникають у зв'язку з переробкою та поставкою такої продукції, і складають окрему податкову декларацію, яка разом з декларацією щодо іншої діяльності подається до органу державної податкової служби за місцем реєстрації переробного підприємства як платника податку на додану вартість у порядку і в строки, встановлені зазначеним Законом, з урахуванням вимог нормативно-правових актів ДПА. Визначена до сплати за окремою податковою декларацією сума податку на додану вартість перераховується переробним підприємством на його небюджетний рахунок у строки, встановлені для сплати податку на додану вартість, з урахуванням коштів, перерахованих відповідно до пункту 5 цього Порядку. Переробне підприємство не пізніше останнього календарного дня місяця, що настає за звітним періодом, за кожний звітний (податковий) період подає як підтвердження сплати сум податку реєстр платіжних доручень на фактично зараховані на небюджетний рахунок кошти і виписку територіальних органів Державного казначейства з небюджетного рахунка. Суми податку на додану вартість, визначені переробним підприємством за окремою податковою декларацією, щодо яких переробне підприємство не подало органу державної податкової служби підтвердження їх перерахування на небюджетний рахунок, вважаються такими, що використовуються переробним підприємством не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету.

Відповідно до пункту 7 Постанови № 291 переробні підприємства проводять щомісяця розрахунок сум дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставку молока та м'яса в живій вазі згідно з додатком 2 за фактичними даними про обсяги закупленого молока та м'яса в живій вазі і надходження на небюджетний рахунок сум податку на додану вартість. На підставі цього розрахунку переробними підприємствами проводиться остаточне перерахування за платіжними дорученнями сум дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені молоко та м'ясо в живій вазі за звітний період, крім особистих селянських господарств.

З урахуванням авансового платежу перерахування дотації проводитися переробним підприємством не менш як два рази на місяць.

Не перераховані переробними підприємствами на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників суми дотацій у строки, встановлені законодавством для сплати податку на додану вартість до бюджету, вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету.

Згідно абзацу «а» підпункту 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Підпункт 5.3.1. пункту 5.3 ст. 5 вищевказаного Закону передбачає, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до підпункту 5.14 наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» від 30.05.1997 року № 166 передбачено порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість переробного підприємства, в рядку 20 такої податкової декларації вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню в особовому рахунку платника та спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам.

Отже, переробні підприємства зобов'язані самостійно перерахувати на окремий рахунок суму ПДВ, зазначену в окремій декларації протягом десяти днів, наступних за 20 календарним днем, що настає за звітним податковим періодом.

Відповідачем до Ніжинської ОДПІ подано декларації з ПДВ за квітень 2009 року від 20.05.2009 року, за травень 2009 року від 19.06.2009 року та за липень 2009 року від 20.08.2009 року, а також уточнюючий розрахунок від 03.09.2009 року (а.с. 5-6,7-8,9-10,11).

ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» надало позивачу копії платіжних доручень щодо перерахування коштів на особовий рахунок для виплати дотацій сільгоспвиробникам по зобов’язанням за квітень, травень та липень 2009 року, які засвідчують перерахування дотаційних коштів товаровиробникам за поставлену ними на ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» сільськогосподарську сировину в квітні, травні та липні 2009 року, а саме:

за квітень 2009 року:

-          № 149 від 01.06.2009 р. на суму 28347,97грн.

за травень 2009 року:

-          № 152 від 07.07.2009 р. на суму 41 958,35 грн.;

-          № 153 від 07.07.2009 р. на суму 9 344,04 грн.;

- № 154 від 07.07.2009 р. на суму 3468,52 грн.;

- № 155 від 07.07.2009 р. на суму 1279,84 грн.;

- № 156 від 07.07.2009 р. на суму 3265,20 грн.;

- № 157 від 07.07.2009 р. на суму 12719,37 грн.;

- № 158 від 07.07.2009 р. на суму 15734,42 грн.;

- № 159 від 07.07.2009 р. на суму 1425,53 грн.;

- № 160 від 07.07.2009 р. на суму 12812,20 грн.;

- № 164 від 13.07.2009 р. на суму 5981,16 грн.;

- № 165 від 13.07.2009 р. на суму 2854,72 грн.;

- № 166 від 13.07.2009 р. на суму 86486,47 грн.;

- № 167 від 15.07.2009 р. на суму 2792,52 грн.

Всього на суму 200122,34 грн.

за липень 2009 року:

-          № 168 від 03.09.2009 р. на суму 64 662,56 грн.;

-          № 169 від 03.09.2009 р. на суму 2 069,45 грн.;

-          № 170 від 03.09.2009 р. на суму 4 789,48 грн.;

-          № 171 від 03.09.2009 р. на суму 15 550,30 грн.;

-          № 172 від 03.09.2009 р. на суму 19 145,15 грн.;

-          № 173 від 03.09.2009 р. на суму 2 911,64 грн.;

-          № 174 від 03.09.2009 р. на суму 19 763,57 грн.;

-          № 175 від 03.09.2009 р. на суму 4 158,52 грн.;

-          № 176 від 03.09.2009 р. на суму 90 705,33 грн.

Всього на суму 223 756,00 грн.

У вказаних платіжних дорученнях призначення платежу зазначено: «перерахування дотацій за квітень 2009 року згідно Постанови КМ України № 291 від 02.04.2009 року», «дотація на молоко за травень 2009 року згідно Постанови КМ України № 291 від 02.04.2009року», «перерахування дотації на молоко за липень 2009 року згідно Постанови КМ України № 291 від 02.04.2009року» (а.с. 142-155).

Отримання вказаних платіжних доручень представником Ніжинської ОДПІ не заперечувалось в судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснив у квітні, травні та липні 2009року зарахування 485362,84 грн. - суми дотаційних коштів за квітень, травень, липень 2009 року на свій небюджетний рахунок № 37127596123660, відкритий в Ніжинському УДК ГУДКУ в Чернігівській області, тобто в порядку, визначеному чинним законодавством, що підтверджується виписками банку по рахунку (а.с. 156-166).

Крім того, листами сільгоспвиробників підтверджено факт отримання ними дотаційних коштів (а.с. 167-186).

Надходження вказаних сум податку на додану вартість, а саме 452226,97 грн., до бюджету не заперечується представниками Ніжинської ОДПІ та ГУДКУ в Чернігівській області.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» було перераховано кошти на особовий рахунок для виплати дотацій сільгоспвиробникам по зобов’язанням за квітень, травень, липень 2009 року, що підтверджується платіжними дорученнями, а, отже, Ніжинська ОДПІ не довела суду, що кошти, які перераховані на рахунки сільгоспвиробників, використані не за призначенням.

Відтак факт не сплати позивачем сум узгоджених податкових зобов’язань є недоведеним, а стягнення сум податку на додану вартість як такі, що використані не за цільовим призначенням, - необґрунтованим.

Тому, суд приходить до висновку, що сума податку на додану вартість для виплати дотацій переробним підприємствам в розмірі 452226,97 грн. за квітень, травень, липень 2009року не може вважатися такою, що використана ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» не за призначенням, а тому не підлягає стягненню до Державного бюджету.

Викладену правову позицію також підтримано ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2011 року по справі № 2а-1896/10/2570 (а.с. 192-195).

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Ніжинської ОДПІ до ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» не підлягають задоволенню як необґрунтовані.

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позовних вимог Ніжинської об’єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод», третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору-Головне управління Державного казначейства України в Чернігівській області, про стягнення сум податку, що використані не за цільовим призначенням, відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Суддя                                                                                 Ткаченко О.Є.