№ 20236540, 12.12.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/8142/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2011 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхтенко Л.Р.,

при секретарі судового засідання Легенченко О.А.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1, за довіреністю, ОСОБА_2, за довіреністю

представника відповідача не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Стройіндустрія»до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002142301 від 06.10.2011 року, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Стройіндустрія»до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002142301 від 06.10.2011 року та припинення грошових зобовязань, викладених в цьому податковому повідомленні - рішенні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі акту перевірки від 23.09.2011 року № 4182/23-1/31691771 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Стройіндустрія»по взаємовідносинам контрагентом-постачальником ТОВ «ВСТК»за період червень 2011 року»Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси було винесено податкове повідомлення рішення №0002142301 від 06.10.2011 року про донарахування позивачу податку на додану вартість в сумі 141823, 25 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 35455, 81 грн.

Позивач вважає, що висновки акту перевірки є необґрунтованими, зроблені відповідачем без урахування первинних документів, що підтверджують реальність господарської операції позивача з ТОВ «ВСТК»та з цих підстав прийняте відповідачем податкове повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки. Також судом на адресу відповідача направлявся запит з проханням надати копії документів, що стали підставою для висновків акту перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Запит був належним чином отриманий відповідачем, про що свідчить поштове повідомлення про вручення. Відповідачем не була надана відповідь на запит суду.

Відповідно до п. 6 ст. 71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представників позивача, судом по справі встановлені наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройіндустрія»має статус юридичної особи з 07.11.2001 року та перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Суворовському районі м. Одеси.

Також судом встановлено, що на підставі наказу ДПІ у Суворовському районі м. Одеси № 1783 від 09.09.2011 року та згідно з актом ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 2132/23-512/35179825 від 26.08.2011 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки субєкта господарювання ТОВ «ВСТК», на підставі запиту (а.с. 23) та наданих позивачем документів, головним державним податковим інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Савчуком Д.О. було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Стройіндустрія»по взаємовідносинам контрагентом постачальником ТОВ «ВСТК»за період червень 2011 року.

За результатами вказаної перевірки, перевіряючим був складений та підписаний акт від 23.09.2011 року № 4182/23-1/31691771 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Стройіндустрія»по взаємовідносинам контрагентом-постачальником ТОВ «ВСТК»за період червень 2011 року»(а.с. 12-22).

Актом перевірки зафіксовано, що ТОВ «Стройіндустрія»(Замовник) уклало договір поставки з ТОВ «ВСТК»(Постачальник) від 02.04.2011 року № 4, відповідно до якого: п. 1.1. Постачальник зобовязується передати у власність Замовнику товар, а Замовник зобовязується прийняти та своєчасно здійснити оплату. Між тим, ПП «Стройіндустрія»не надало письмових та документальних підтверджень, з якого моменту Замовник є власником товару, не доведено факт прийняття товару; п.2.1. договору обсяг товару визначається Замовником шляхом надання письмових замовлень. Такі замовлення перевіряючим не надані та документи, що підтверджують факт замовлення товару; п. 3.5. договору Замовник повинен звіріти відповідність товару… ПП «Стройіндустрія»не надано копії специфікації, у звязку з чим неможливо провести звірку тоннажу та асортименту товару; п.4.1. договору ціна товару визначається у специфікаціях та у прайс-листах, такі документи не надані перевіряючим; п. 4.5. договору Постачальник проводить звірку взаєморозрахунків із Замовником. Позивачем не надані перевіряючому акти звірок з ТОВ «ВСТК»; п. 3.2. договору - доставка товару здійснюється автотранспортом Постачальника. ПП «Стройіндустрія»не надані товарно-транспортні накладні та дорожні листи. На підставі цього договору, позивачем було отримано від ТОВ «ВСТК»податкові накладні на загальну суму 457194 грн., в т.ч. ПДВ. Також в акті перевірки перевіряючий посилається на висновки акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 2132/23-512/35179825 від 26.08.2011 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки субєкта господарювання ТОВ «ВСТК», в якому зазначено, що у ТОВ «ВСТК»основні та транспортні засоби відсутні, тобто, на думку перевіряючого, фактичну доставку товару не доведено. Крім того, перевіряючий посилається в акті перевірки на те, що кількість працюючих осіб на підприємстві позивача 26 осіб, що свідчить про неможливість здійснення всієї діяльності підприємства, а документи надані на перевірку мають формальні ознаки.

З огляду на вищевикладене, перевіряючий прийшов в акті перевірки до висновку, що ПП «Стройіндустрія»фактично не отримувало товар та послуги від ТОВ «ВСТК»за договором від 02.04.2011 року № 4.

Також в акті перевірки зафіксовано, що між ПП «Стройіндустрія»та ТОВ «ВСТК»був укладений договір поставки від 02.04.2011 року № 5, відповідно до якого: п.1.1. Виконавець надає Замовнику бульдозер погрузчики та забезпечує персоналом на орендованих складських площадках по вул. Хімічна, 1, Хімічна, 5, Станція Ліски. Проте, ПП «Стройіндустрія»не надано договори оренди, ТОВ «ВСТК»не надавало послуги, а фактично само собі ці послуги надавало ПП «Стройіндустрія»; п.2.7. договору Замовник проводить оплату за надані послуги згідно розрахунку. Між тим, ПП «Стройіндустрія»не надано кількість працюючих за даними послугами, які отримані від ТОВ «ВСТК». За цим договором, позивач отримав податкову накладну від ТОВ «ВСТК»в сумі 220800 грн., в т.ч. ПДВ.

Також, в акті перевірки зафіксовано, що ПП «Стройіндустрія»надано податкову накладну № 567 від 30.06.2011 року в сумі 172945 грн., в т.ч. 28824, 25 грн. за договором про надання послуг від 02.04.2011 року № 6, укладеного між ПП «Стройіндустрія»та ТОВ «ВСТК», який не був наданий позивачем. Крім того, актом перевірки зафіксовано, що при проведенні аналізу податкової звітності ПП «Стройіндустрія» за червень 2011 року згідно з Детальною інформацією по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, ТОВ «ВСТК»має стан 9 направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, ПП «Стройіндустрія»має стан 0. Згідно з актом ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 2132/23-512/35179825 від 26.08.2011 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки субєкта господарювання ТОВ «ВСТК»встановлено, що ТОВ «ВСТК»за юридичною адресою не знаходиться, основних засобів ведення фінансово-господарської діяльності, фактичних трудових ресурсів не встановлено, це підприємство має ознаки «податкової ями».

На підставі викладеного, перевіряючий прийшов до висновку щодо не встановлення факту реального здійснення господарських операцій отримання товару та послуг від ТОВ «ВСТК», порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України та завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «ВСТК»за червень 2011 року у розмірі 141823, 25 грн., а відповідно заниження податку на додану вартість в сумі 141823, 25 грн.

Судом встановлено, що позивач був ознайомлений з актом перевірки та висловив свою не згоду з ним, подавши письмові заперечення на акт (а.с. 114-119), які були розглянуті відповідачем та листом від 05.10.2011 року № 28306/10/23-016 (а.с. 110-113) залишені без задоволення.

Судом встановлено, що на підставі вказаного акту перевірки, Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси було винесено податкове повідомлення рішення №0002142301 від 06.10.2011 року про донарахування позивачу податку на додану вартість в сумі 141823, 25 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 35455, 81 грн. (а.с.11).

Судом досліджені копія договору поставки № 4 від 02.04.2011 року, укладений між ПП «Стройіндустрія»(Замовник) та ТОВ «ВСТК»(Постачальник) (а.с. 24-27), письмові заявки до цього договору (а.с. 28-30), специфікації до цього договору (а.с. 31-33), договір надання послуг № 5 від 02.04.2011 року, укладений між ТОВ «ВСТК»(Виконавець) та ПП «Стройіндустрія» (Замовник) (а.с. 34-35), письмова заявка до цього договору (а.с. 36), договір на транспортне обслуговування № 6 від 02.04.2011 року, укладений між ТОВ «ВСТК»(Виконавець) та ПП «Стройіндустрія»(Замовник) (а.с. 37-38), заявка до цього договору (а.с. 39), рахунки-фактури за вказаними договорами (а.с. 40-44), видаткові накладні (а.с. 45-47), талони замовника (а.с. 48- 49), акт звірки взаємних розрахунків між ПП «Стройіндустрія»та ТОВ «ВСТК»(а.с. 50), виписки банку по рахунку (а.с. 51-57, 120-121), оборотно-сальдова відомість по рахунку: 631 (а.с. 58, 59), податкові накладні (а.с. 60-63), акти виконаних робіт по договору № 5, 6 (а.с. 64-65), договір оперативної оренди № 03-10 від 01.10.2010 року, відповідно до якого в оренді у позивача приміщення та площадка, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Хімічна, 5 (а.с. 89-93), договір оренди № 280 від 30.08.2007 року, відповідно до якого у позивача в оренді площадка, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Хімічна, 1 (а.с. 94-97), договір № 64-ЮІ від 17.06.2010 року, укладений між ДП «УДЦТС»та ПП «Стройіндустрія»(а.с. 99-109), журнал-ордер по рахунку 281 Товари на складі за червень 2011 року (а.с. 122), журнал-ордер по рахунку 201 Сировина й матеріали за червень 2011 року (а.с. 123), звіт по приходним послугам та товарам (а.с. 124-125), технологічна карта на виготовлення бетонної маси (а.с. 126-147), реєстр виданих та отриманих податкових накладних у червні 2011 року (а.с. 148- 156), реєстр по приходу сировини, матеріалів за червень 2011 року (а.с.175-176), журнал приходу товару за червень 2011 року (а.с. 177-177), журнал отпуску товару (а.с. 188-197), наказ № 1 ПП «Стройіндустрія»від 04.01.2011 року «Про облікову політику підприємства»(а.с. 204-206), довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 28.11.2011 року стосовно ТОВ «ВСТК»(а.с. 209-214), відповідно до якого запис про внесення інформації щодо відсутності особи за юридичною адресою вчинений 09.09.2011 року.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Відповідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Пунктом 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201. 4 ст. 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 201.6. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Відповідно до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 10 тисяч гривень з 01 січня 2012 року понад 100 тисяч гривень з липня 2011 року. До платників податку, до яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обовязковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців 8 і 9 п. 201.10 ст. 201 цього Кодексу.

Таким чином, Податковим кодексом України, передбачені випадки не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку: відсутність податкової накладної, оформлення її з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу, складання податкової накладної особою, яка у встановленому порядку не зареєстрована як платник податку на додану вартість та/або відсутність мети їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає.

Як вбачається з матеріалів перевірки, контрагент, за спірний період був належним чином зареєстрований як платник ПДВ та надані податкові накладні були належним чином оформлені, також товар був придбаний з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Позивачу відмовлено у включенні суми до податкового кредиту податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ВСТК»за червень 2011 року в сумі 141823, 25 грн., оскільки позивачем не надані певні документи на підтвердження умов договорів та відповідно до акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 2132/23-512/35179825 від 26.08.2011 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки субєкта господарювання ТОВ «ВСТК», ТОВ «ВСТК»за юридичною адресою не знаходиться, основних засобів ведення фінансово-господарської діяльності, фактичних трудових ресурсів не встановлено, та має ознаки «податкової ями».

Суд вважає, що податковий орган помилково прийшов до такого висновку, оскільки з матеріалів справи вбачається, що документи, які відповідач вважає відсутніми, насправді наявні у позивача та не були надані перевіряючим з причин їх не вимагання, що й підтверджується запитом ревізора.

Також суд критично відноситься до посилання відповідача на дані акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 2132/23-512/35179825 від 26.08.2011 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки субєкта господарювання ТОВ «ВСТК», якими встановлений факт відсутності у вищезазначеного субєкта основних засобів ведення фінансово-господарської діяльності, фактичних трудових ресурсів, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 10 Розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 року, у разі неможливості проведення перевірки складається відповідний акт, який засвідчує такий факт.

Відповідно до пп. 5.2.3 Наказу від 28 лютого 2007 року № 110 «Про затвердження Порядку взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби з питань реєстрації та обліку платників податків», якщо за наслідками перевірки встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то складається акт перевірки місцезнаходження платника податків та проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків.

Тобто, зі змісту вищевказаних норм, вбачається, що за результатами перевірки платника податку, місцезнаходження якого не встановлено, складається акт, проте в ньому повинно зазначатися причини неможливості проведення перевірки.

В даному випадку за результатами перевірки складений акт про неможливість проведення перевірки та зроблений відповідний висновок про те, що за ТОВ «ВСТК»основних засобів ведення фінансово-господарської діяльності, фактичних трудових ресурсів не встановлено, та це підприємство має ознаки «податкової ями».

Проаналізувавши приписи норм Податкового кодексу України, які регулюють порядок проведення перевірок та Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 року, Порядку взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби з питань реєстрації та обліку платників податків, затвердженого наказом від 28 лютого 2007 року № 110, суд вважає, що у разі відсутності платника податку за місцезнаходженням у акті перевірки повинні зазначатися лише причини неможливості проведення перевірки та ніяким чином не можуть робитися висновки за результатами перевірки, які впливатимуть на права, свободи та інтереси інших осіб, в даному випадку позивача.

Крім того, відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 28.11.2011 року стосовно ТОВ «ВСТК»(а.с. 209-214), запис про внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за юридичною адресою був вчинений державним реєстратором 09.09.2011 року, в той час як правовідносини між позивачем та ТОВ «ВСТК»існували у червні 2011 року.

Також суд критично відноситься до посилань перевіряючого в акті перевірки на те, що кількість працюючих осіб на підприємстві позивача 26 осіб, що свідчить про неможливість здійснення всієї діяльності підприємства, а документи надані на перевірку мають формальні ознаки, за недоведеністю та необґрунтованістю таких стверджень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій та бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів правомірність винесення податкового повідомлення рішення №0002142301 від 06.10.2011 року про донарахування позивачу податку на додану вартість в сумі 141823, 25 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 35455, 81 грн., тому, позовні вимоги позивача, виходячи із приписів ст. 162 КАС України, підлягають задоволенню шляхом визнання його протиправним та скасування.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд керуючись п. 1 ст. 94 КАС України присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати (судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.) з Державного бюджету України.

З огляду на вищевикладене, відповідно до приписів Податкового кодексу України та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159-163, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Стройіндустрія» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002142301 від 06.10.2011 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси № 0002142301 від 06.10.2011 року.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний12 грудня 2011 року .

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя Л.Р. Юхтенко