Решение № 20176783, 23.12.2011, Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 2-629/11

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2011                                                                       місто Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді - Лиманської М.В.,

при секретарі Варлига Я.С.,

з участю прокурора – Червонюк Ю.М,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою прокурора Городнянського району Чернігівської області в інтересах КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня»до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину

В С Т А Н О В И В :

10 листопада 2011 року прокурор Городнянського району звернувся до суду в інтересах держави в особі КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня»з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілої від злочину.

Позовні вимоги прокурор мотивував тим, що 23.05.2010р. ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1 рухаючись по автодорозі Городня-Дроздовиця, порушив Правила дорожнього руху, не вибрав безпечної швидкості руху, не справився з керуванням, внаслідок чого його автомобіль НОМЕР_2 ОСОБА_3 та пасажир автомобіля НОМЕР_3 Маслова /Горицька/ Я.С. отримали тілесні ушкодження, які відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою розладу здоров’я, строком понад 21 день. Дії ОСОБА_1 органом досудового слідства були кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України.

Постановою Городнянського районного суду від 05 липня 2011 року кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.1 ст.286 КК України провадженням закрито у зв’язку із примиренням обвинуваченого з потерпілими.

У судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог прокурора, оскільки вважає, що він добровільно відшкодував шкоду потерпілим, тому ці вимоги прокурора є необґрунтованими.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

По справі встановлено, що постановою Городнянського районного суду від 05 липня 2011 року кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 по ч.1 ст. 186 КК України закрито провадженням у зв’язку із примиренням обвинуваченого з потерпілими.

Як вбачається із зазначеної постанови суду, 23.05.2010р. ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1 рухаючись по автодорозі Городня-Дроздовиця, порушив Правила дорожнього руху не вибрав безпечної швидкості руху, не справився з керуванням, внаслідок чого його автомобіль НОМЕР_2 ОСОБА_3 та пасажир автомобіля НОМЕР_3 Маслова /Горицька/ Я.С. отримали тілесні ушкодження, які відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою розладу здоров’я, строком понад 21 день. Дії ОСОБА_1 органом досудового слідства були кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України.

Судом також встановлено, що внаслідок одержаних тілесних ушкоджень потерпіла від злочину ОСОБА_3 перебувала в травматолого-ортопедичному відділенні Чернігівської обласної лікарні з 23.05.2010 року по 04.06.2010 року (10 ліжко-днів), що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними довідками. /а.с.4,19/

За ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов’язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров’я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров’я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Фактичні витрати закладу охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину визначаються згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат на лікування закладу охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використанням, затвердженим постановою КМ України від 16.07.1993 року № 545.

Як передбачено п.1 цього Порядку, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров’я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров’я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Як встановлено судом, потерпіла перебувала на лікуванні саме з приводу одержаних в результаті ДТП тілесних ушкоджень, а ця дорожньо-транспортна пригода мала місце з вини відповідача, в зв’язку з чим стосовно нього і було порушено кримінальну справу.

Тобто, перебування потерпілої ОСОБА_3 на лікуванні в КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня»в даному випадку є наслідком злочинних дій відповідача.

В п.3 вищенаведеного Порядку роз’яснено, що відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину може мати місце і тоді, коли кримінальну справу стосовно обвинуваченого закрито з підстав, передбачених ст.7 КПК України.

Отже, згідно норм діючого законодавства відповідач зобов’язаний відшкодувати витрати закладу охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілої.

Згідно довідки КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня»/а.с. 19/ вартість одного ліжко-дня у травні-червні 2010 року становила 205 грн.28 коп., потерпіла ОСОБА_3 перебувала в травматолого-ортопедичному відділенні Чернігівської обласної лікарні з 23.05.2010 року по 04.06.2010 року (10 ліжко-днів), тому витрати Чернігівської обласної лікарні за цей період склали 2052 грн. 80 коп.

Отже, з відповідача належить стягнути на користь лікарні вказану суму коштів.

Оскільки прокурор звільнений від сплати судового збору на користь держави, враховуючи, що позов підлягає задоволенню, у відповідності з вимогами статті 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 188 грн. 20 коп.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1206 ЦК України, ст.ст. 45, 79, 88, 212-215 ЦПК України, 93-1 КПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги прокурора Городнянського району Чернігівської області в інтересах КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілої від злочину – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня» для зарахування на рахунок № 31414544700001 код ЄДРПОУО 22824670 МФО 853592 в УДК в Чернігівській області 2052 грн. 80 коп. витрат, понесених закладом охорони здоров’я на стаціонарне лікування ОСОБА_3 від злочину.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 188 грн.20коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя                                                                                           М. В. Лиманська

заяву задоволено повністю