Приговор № 20132398, 21.11.2011, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 1-182/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2011 року

смт.Любар Любарський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого-судді І.І.Замеги

при секретарі Г.М.Войтович

з участю прокурора С.О.Пазюри

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт.Любар кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, розлученого, не військовозобов’язаного, раніше судимого

- 15.09.2010 року Любарським районним судом за ч.2 ст.185 КК України до 3-х років позбавлення волі. На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,

В С Т А Н О В И В:

12 вересня 2011 року, близько 21 год. підсудний ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, неподалік свого домогосподарства, що в с.Семенівка по вул.Мороза,3 Любарського району, вступив у словесну суперечку з ОСОБА_2 В ході вказаної суперечки, підсудний підняв частину цеглини, яка знаходилась на землі даної вулиці, і кинув її в область тулуба ОСОБА_2

          Внаслідок цього потерпілому було заподіяно тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому 5-6-7 ребра, які відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, так як визвали тривалий розлад здоров”я і не являються небезпечним для життя.

В судовому засіданні в пред’явленому обвинуваченні підсудний ОСОБА_1П, себе у вчиненому винним визнав повністю і показав, що 12.09.2011 року, близько 21-ї години, він зайшов в житловий будинок, де знаходилися ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2. В даному будинку між ним та останнім виникла словесна суперечка. В ході суперечки потерпілий вийшов з житлового будинку, а за ним вийшов і він. Після цього ОСОБА_2 взяв лом в домогосподарстві і він почав втікати з домогосподарства. Коли він вийшов на вул.Мороза в с.Семенівка Любарського району і побачив, як потерпілий вийшов з домогосподарства, то він на грунті злості умисно підняв частину цеглини та кинув у область туловища останнього, від чого той впав на землю.

Крім особистого визнання своєї вини підсудним його вина у вчиненні даного злочину підтверджується дослідженими по справі доказами.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 12.09.2011 року, близько 21-ї години, він знаходився в житловому будинку разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і в цей час зайшов його син ОСОБА_1 з яким в нього виникла словесна суперечка. В ході суперечки він вийшов з житлового будинку, а за ним вийшов підсудний, який хотів продовжувати суперечку. Після цього він взяв лом в домогосподарстві і ОСОБА_1 почав втікати з домогосподарства. В подальшому він з ломом вийшов на вул.Мороза, щоб піти до своїх знайомих. В цей час ОСОБА_1 підняв частину цеглини та кинув в нього в область туловища, в наслідок чого він відчув сильну біль області ребер і впав на землю та втратив свідомість. Коли він прийшов до тями то біля нього стояли ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та швидка і він їм розповів вище викладене.

Свідок ОСОБА_4П, в суді пояснила, що 12.09.2011 року, вона разом із ОСОБА_1 знаходилась в житловому будинку ОСОБА_2 Близько 21-ї години до будинку зайшов підсудний, який вступив в словесну суперечку з потерпілим. Вході суперечки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вийшли на двір, а вона разом із ОСОБА_3 залишилась в будинку. Однак, їх довго не було і вони тоді вийшли на двір, щоб подивитись де вони. Вийшовши на вулицю Мороза с.Семенівка, вони побачили на землі ОСОБА_2, який скаржився на біль в області туловища. Після цього вона одразу зателефонувала до швидкої. В подальшому приїхала швидка і вони дізнались, що ОСОБА_1 кинув частину цеглини в область туловища ОСОБА_2.

Свідок ОСОБА_1 в судовому засіданні дав аналогічні покази, що і ОСОБА_4

висновком судово – медичної експертизи № 82 від 04.10.2011 року, згідно якої у ОСОБА_2 є закрита травма грудної клітки у вигляді перелому 5-6-7 ребер зліва, що відносяться до середнього ступеня тяжкості, так як визвали тривалий розлад здоров’я і не являються небезпечним для життя.

Із висновку судово-медичної експертизи №82 від 04.10.2011 року слідує, що у ОСОБА_2 є закрита травма грудної клітки у вигляді перелому 5-6-7 ребер зліва, що відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, так як визвали тривалий розлад здоров’я і не являються небезпечним для життя.

Згідно висновку судово-наркологічної експертизи №- 733 від 04.10.2011 року, у ОСОБА_5 наявні психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Потребує примусового лікування від алкоголізму. Протипоказань не має.

Аналізуючи всі досліджені по справі докази суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_1 у нанесенні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я, доведена в повному об»ємі та кваліфікує його дії за ч.1 ст.122 КК України.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1П, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу підсудного, який негативно характеризується за місцем проживання, зловживає спиртними напоями, раніше притягувався до кримінальної відповідальності і вчинив злочин в період іспитового строку, його роль у вчиненні злочину, обставини, що пом’якшують покарання - його щире каяття, та обставини, які обтяжують покарання – рецидив злочинів, а тому призначає його в межах санкції ч.1 ст.122 КК України у вигляді позбавлення волі.

Враховуючи, що ОСОБА_1П, вчинив новий злочин, після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, то суд на підставі ст.71 КК України до покарання за цим вироком частково приєднує не відбуту частину покарання за вироком Любарського районного суду від 15 вересня 2010 року, яким він був засуджений до трьох років позбавлення волі та згідно ст.ст.75, 76 КК України був звільнений від відбуття покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку тривалістю два роки.

          Цивільний позов по справі не заявлений.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України,

Суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.122 КК України і обрати йому покарання за цим Законом у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання призначеного за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Любарського районного суду від 15 вересня 2010 року і призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у вигляді 4 /чотирьох/ років позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити попередній – тримання під вартою.

Строк відбування покарання засудженому рахувати з 09 вересня 2011 року.

Стягнути із засудженого ОСОБА_5 1153 (тисяча сто п»ятдесят три) грн. 56 коп. судових витрат за проведення судових експертиз перерахувавши їх на розрахунковий рахунок 31258272211843 МФО 811039 код 25574601 УДК в Житомирській області, одержувач НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, призначення платежу:“За експертні роботи”.

Речові докази по справі: дві теніски, шорти та желетка, а також знаряддя злочину - складний однопредметний ніж, які знаходиться на зберіганні у кімнаті для зберігання речових доказів Любарського РВ УМВС в Житомирській області, після набрання вироком суду законної сили – знищити.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через Любарський районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_5, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя ОСОБА_6