№ 20117461, 22.12.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2011 р.

Справа № 20-35/17-2573-2011

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Бєляновського В.В.,

Суддів: Шевченко В.В.

Мирошниченко М.А.

при секретарі - Ткачук Є.О.

за участю представників:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Приватного підприємства „Тактик”

на ухвалу господарського суду Одеської області

від 14.11.2011р.

по справі № 20-35/17-2573-2011

за позовом: Приватного підприємства „Тактик”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Лідер”

про визнання дійсним договору купівлі –продажу та визнання права власності

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.11.2011 року (суддя –Щавинська Ю.М.) провадження у справі № 20-35/17-2573-2011 припинено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв’язку з тим, що позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Судова ухвала мотивована тим, що подана позивачем 14.11.2011 року до господарського суду заява про відмову від позову не суперечить чинному законодавству та не порушує прав та інтересів інших осіб.

Приватне підприємство „Тактик” в поданій до Одеського апеляційного господарського суду апеляційній скарзі просить зазначену ухвалу скасувати та винести нову ухвалу про припинення провадження по справі та повернення судового збору (державного мита) позивачу. Апеляційна скарга обґрунтована порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 80 ГПК України та ст. 7 Закону України „Про судовий збір”.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, при винесенні оскаржуваної ухвали вирішуючи питання щодо повернення державного мита місцевий суд виходив із того, що згідно з п. 9 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.94р. № 02-5/612 „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України”, з подальшими змінами, при вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що відповідно до п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93р. N 7-93 "Про державне мито" останнє підлягає поверненню позивачеві тільки у випадках припинення провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 ч. 1 ст. 80 ГПК. В усіх інших випадках застосування статей 80 та 81 ГПК державне мито поверненню не підлягає.

При цьому, посилання позивача на положення Закону України „Про судовий збір” місцевим судом не було прийнято до уваги з посиланням на те, що позов подано і державне мито сплачено до набрання ним чинності.

Проте, з такими висновками місцевого суду колегія суддів погодитися не може, оскільки вони є помилковими.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Згідно з ч. 3 цієї статті про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету.

З 01.11.2011 року набрав чинності Закон України „Про судовий збір”, статтею 7 якого врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначені підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду. Зокрема, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 названого Закону сума судового збору підлягає поверненню повністю у випадках, зазначених у ст. 80 ГПК України (припинення провадження у справі), без будь - яких винятків. При цьому, з дня набрання чинності цим Законом приписи статті 7 підлягають застосуванню незалежно від того, коли –до набрання Законом чинності чи після цього –подано позов та сплачено грошові кошти до бюджету за подання позовної заяви до суду.

Таким чином, сплачене позивачем за платіжними дорученнями № 6 від 23.06.2011р., № 9 від 11.07.2011р. державне мито загальною сумою 25 500 грн. за подання позовної заяви до господарського суду підлягає поверненню з державного бюджету позивачеві на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір”.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 99, 101-106 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Тактик” задовольнити.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 14.11.2011 року у справі № 20-35/17-2573-2011 змінити, викласти її резолютивну частину в наступній редакції:

Прийняти відмову Приватного підприємства „Тактик” від позову.

Провадження у справі № 20-35/17-2573-2011 припинити.

Повернути Приватному підприємству „Тактик” (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 65, код ЄДРПОУ:32916704) з державного бюджету України державне мито загальною сумою 25500 грн., сплачене за платіжними дорученнями № 6 від 23.06.2011р., № 9 від 11.07.2011р. за подання позовної заяви до господарського суду, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір”.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Мирошниченко М.А.

Шевченко В.В.