Решение № 20112140, 19.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.12.11р.Справа № 14/5005/14506/2011 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", 69035, м.Запоріжжя, вул. Діагональна, 11

до відповідача-1 Державного підприємства "Придніпровська залізниця", 49602, м.Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108

відповідача-2 Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод", 61071, м.Харків, Карачівське шосе, 44

про стягнення 1183,36 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

Від позивача не з'явився

Від відповідача-1 ОСОБА_1 - провідний юрисконсульт юридичного сектору, довіреність № 488 від 01.01.2011 року

Від відповідача-2 не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1 державного підприємства "Придніпровська залізниця" та до відповідача-2 приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" про стягнення суми шкоди у розмірі 1 183,36 грн., судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані спричиненням позивачу майнової шкоди із-за недостачі вантажу.

Відповідач-1 позовні вимоги не визнає (відзив на позовну заяву від 14.11.11р.) посилаючись на те що, відправник вантажу не підготував належним чином вагон та вантаж для перевезення вантажу дрібної фракції, що призвело до втрати вантажу під час перевезення, що є порушенням п. 5, п. 6 Правил перевезення вантажів на вагонах відкритого типу, ст. 31 Статуту залізниць України. Крім того, 12.12.11р. відповідачем-1 суду надана письмова заява, в якій він зазначив, що просить суд звернути увагу на лист відправника за № 1670 від 22.09.11р. вантажу, доданий до матеріалів справи, в якому той ставить до відома державне підприємство "Придніпровська залізниця", що питання щодо недостачі вантажу буде урегульовано між вантажовідправником та вантажоодержувачем без участі залізниці.

Відповідач-2 позовні вимоги не визнає (відзив на позовну заяву № 1982 від 11.11.11р.) посилаючись на те, що відправником вантажу було вжито всіх необхідних заходів для запобігання втрати вантажу. Відповідач-2 звернув увагу суду на те, що ПРАТ „Харківський коксовий завод” не має договірних відносин, а відповідно, і зобовязань перед ПАТ „Запорізький завод феросплавів”, оскільки договір поставки коксової продукції укладено між позивачем та ТОВ Торговий дім „Луганський літейно - механічний завод”, а в даному судовому процесі відповідач-2 виступає лише вантажовідправником.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.

Справа по суті розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 08.12.11р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника відповідача-1, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору поставки за № 1007467 від 23.12.10р., укладеному між позивачем та ПАТ „Нікопольський завод феросплавів”, по залізничній накладній за № 44763423 на адресу позивача зі станції відправлення Основа Південної залізниці на станцію Запоріжжя - Ліве Придніпровської залізниці 22.08.11р. прибув вагон за № 65541203 з вантажем коксового горішку. Вантажовідправник - ПРАТ „Харківський коксовий завод”.

Зазначений вагон виданий позивачу згідно зі ст. ст. 52, 129 Статуту залізниць України зі складанням комерційного акта АА № 019432/629 від 23.08.11р., в якому зафіксовано: на підставі акта загальної форми за № 622 від 22.08.11р., ст. Синельніково-1 проведена комісійна видача вантажоотримувачу з перевескою вагону на справних електронних вагах вантажоотримувача за № 0120, перевірка 06.06.11р. За документом значиться 5 полувагонів вага 217300 кг, у вагоні за № 65541203 тара 22000 кг, нетто 43200 кг. Фактично у вагоні за № 65541203 виявилася вага брутто 64300 кг, тара з документа 22000 кг, нетто 42300 кг, що менше ваги, яка вказана в документі на 900 кг. У комерційному відношенні навантаження шапкоподібне вище рівня бортів на 10-20 см, вантаж маркований вапном. Зсередини над 5-6 люками порушено маркування, є поглиблення розміром 180х150х70 см. У технічному відношенні вагон справний, праворуч нещільне прилягання кришки 5 люка до армовочного листа хребтової балки, зазор довжиною 20 см, шириною 3 см, зовні закладений клоччям, складений акт форми ГУ-106 за № 249 від 22.08.11. На деталях вагону є сліди вантажу, який перевозили. Двері і люка зачинені, течії вантажу немає. Вантажовідправник у порушення ст. 31 Статуту залізниць України, не визначив придатність вагону до перевезення вантажу, у порушення ТУ Р. 2 п. 3 , п. 5 не вжив передбачених заходів для запобігання втрати вантажу на шляху слідування”.

Крім того, в акті за № 249 від 22.08.11р. про технічний стан вагону (а. с. 27) зазначено, що праворуч за рухом нещільне прилягання кришки 5 люка до армовочного листа хребтової балки, зазор 20х3 см, зовні закладений клоччям. Втрата вантажу можлива, вантажовідправник бачити міг, але не вжив заходів для запобігання втрати вантажу на шляху слідування.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню за рахунок відповідача-2, виходячи з наступного:

Згідно зі ст. 31 Статуту залізниць України та пунктів 5 і 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу вантажовідправник перед навантаженням вантажу в вагон повинен визначити його придатність для перевезення вантажу в комерційному відношенні, при завантаженні вантажів, які містять дрібні фракції, - усунути щілини та конструктивні зазори вагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу.

Як вбачається з матеріалів справи, відправник не виконав вимоги ст. 31 Статуту залізниць України, пунктів 5 і 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, не підготував вагон до перевезення вантажу дрібної фракції, не вжив заходів, що виключають втрату вантажу на шляху прямування.

Відправник зобовязаний перед завантаженням вантажів пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобовязаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів.

Як вбачається з комерційного акту у вагоні за № 65541203 був наявним зазор довжиною 20 см, шириною 3 см, праворуч за рухом нещільне прилягання кришки 5 люка до армовочного листа хребтової балки.

У разі навантаження в вагон відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню вантажу під час перевезення особливо у випадках навантаження вище рівня бортів. Такі заходи розробляються відправником окремо для кожного виду вантажу (п. 6 Правил перевезень вантажу в вагонах відкритого типу).

Відповідач-2 міг бачити несправність вагону за № 65541203, яка спричинила втрату вказаного вантажу з огляду на його сипучість, оскільки на деталях вагону є сліди вантажу, який перевозили.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі покладаються на відповідача-2. У позовних вимогах до відповідача-1 відмовити.

Керуючись ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст. ст. 6, 31, 129 Статуту залізниць України, статтями 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Харківський коксовий завод” (61071, м. Харків, Карачівське шосе, 44, р/р 26009301812365 в Ф ПАТ ПІБ в м. Харків, МФО 351458, код ЄДРПОУ 24481702) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів"(69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, р/р 26005130029045 в ПАТ „Приватбанк”, м. Дніпропетровськ, МФО 305299, ЄДРПОУ 00186542) 1183 (одну тисячу сто вісімдесят три) грн. 36 коп. - основного боргу, 102 (сто дві) грн. - витрат на держмито, 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

У позовних вимогах до відповідача-1 відмовити.

СуддяС.П. Панна Повне рішення складено 19.12.11р