№ 20021439, 07.12.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2011 № 4/124

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Калатай Н.Ф.

суддів:

при секретарі Кулачок О. А.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю № 128/03 від 06.05.2011 року

від відповідача 1: ОСОБА_2 представник за довіреністю № 10/00-224 від 13.10.2011 року

від відповідача 2:не зявились

від третьої особи:Білоусов О. А. керуючий санацією

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» (Херсонська філія АТ «Брокбізнесбанк»

на рішення господарського суду міста Києва від 29.09.2011 року

у справі № 4/124 (суддя Борисенко І. І.)

за позовомПублічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» (Херсонська філія АТ «Брокбізнесбанк»

до 1. Публічного акціонерного товариства «Банк «Форум»

2. Нововоронцовської державної нотаріальної контори Херсонської області

третя особа Мале приватне підприємство «Таврія»

про зобовязання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про:

- зобовязання відповідача 1 подати до відповідача 2 письмове повідомлення про припинення іпотечного договору від 06.03.2009 року, посвідченого Виноградовою Н.М,. державним нотаріусом Нововоронцовської нотаріальної контори Херсонської області, під реєстровим номером 640, і зняття заборони відчуження комплексу Блок № 1, розташованого за адресою: Херсонська область, Нововоронцовський район, с.м.т. Нововоронцовка, вул. Бериславська, 99, номер РПВН957380, номер в Єдиному реєстрі заборони відчуження обєктів нерухомого майна 8526963;

- поновлення переважного права позивача перед іншими кредиторами на задоволення своїх вимог за рахунок нерухомого майна комплексу Блок № 1, розташованого за адресою: Херсонська область, Нововоронцовський район, с.м.т. Нововоронцовка, вул. Бериславська, 99 за РПВН957380, що є предметом іпотеки за іпотечним договором № 18/2008/1-5 від 31.01.2008 року, посвідченого Виноградовою Н.М., державним нотаріусом Нововоронцовської нотаріальної контори Херсонської області, під номером в реєстрі 259, шляхом здійснення Нововоронцовською нотаріальною конторою Херсонської області державної реєстрації іпотеки в Державному реєстрі іпотек та заборони відчуження обєктів нерухомого майна в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.09.2011 року, повний текст якого підписаний 05.10.2011 року, у справі № 4/124 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що позивач не довів, що має переважне право (пріоритет) перед іншими кредиторами на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

В той же час, в оспорюваному рішенні судом зазначено, що заявлені позовні вимоги позивача щодо зобовязання відповідача 1 подати повідомлення про припинення іпотечного договору, не відповідають способам захисту порушеного права, встановленим чинним законодавством.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 29.09.2011 року у справі № 4/124 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що судом першої інстанції при прийнятті оспорюваного рішення не прийнято до уваги те, що у відповідності до змісту ст. 3 Закону України «Про іпотеку», позивач має переважне право перед іншими кредиторами на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, закріпивши це переважне право в порядку, передбаченому чинним законодавством України, шляхом внесення записів до Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна та в Державний реєстр іпотек.

Крім того, посилаючись на безпідставність зняття відповідачем 2 реєстраційних записів в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна та в Державному реєстрі іпотек, який підтверджували обтяження іпотекою спірного майна за позивачем починаючи з 31.01.2008 року, апелянт посилається на те, що він не міг надати листа про повне погашення третьою особою кредитної заборгованості перед ним, оскільки ця заборгованість до цього часу існує; що апелянт не надав відповідачу 2 документів щодо зняття записів про обтяження спірного майна на його користь, про що свідчать записи в Журналі реєстрації вихідної кореспонденції апелянта за 25.02.2009 року; що заява апелянта про вилучення обтяження обєктів нерухомого майна від 25.02.2009 року № 02/1-40 та повідомлення апелянта про виключення запису з державного реєстру іпотек від 25.02.2009 року № 02/1-46/1 були надані апелянту третьою особою; що апелянту невідомі зміст та природа протоколу Херсонської філії акціонерного банку «Брокбізнесбанк» № 31 від 25.02.2009 року який зазначено в заяві про вилучення обтяження та в повідомленні про виключення запису з реєстрів як підстава для такого виключення.

Ухвалою від 02.11.2011 року колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя Калатай Н. Ф., судді Баранець О. М., Пашкіна С. А. відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» (Херсонська філія АТ «Брокбізнесбанк» прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

06.12.2011 року до відділу документального забезпечення суду від відповідача 2 надійшла заява про розгляд справи за відсутності представників відповідача 2.

Під час розгляду скарги представник позивача апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, представники відповідача 1 та третьої особи позивача проти її задоволення заперечили та просили спірне рішення залишити без змін.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, з урахуванням правил ст.ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просить зобовязати відповідача 1 подати до відповідача 2 письмове повідомлення про припинення іпотечного договору від 06.03.2009 року, посвідченого Виноградовою Н.М., державним нотаріусом Нововоронцовської нотаріальної контори Херсонської області, під реєстровим номером 640, і зняття заборони відчуження комплексу Блок № 1, розташованого за адресою: Херсонська область, Нововоронцовський район, с.м.т. Нововоронцовка, вул. Бериславська, 99, номер РПВН957380, номер в Єдиному реєстрі заборони відчуження обєктів нерухомого майна 8526963, та поновити переважне право позивача перед іншими кредиторами на задоволення своїх вимог за рахунок вищевказаного нерухомого майна.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що зазначене переважне право на задоволення своїх вимог за рахунок вищевказаного нерухомого майна він набув як його іпотекодержатель за іпотечним договором № 18/2008/1-5 від 31.01.2008 року, посвідченим Виноградовою Н.М., державним нотаріусом Нововоронцовської нотаріальної контори Херсонської області, під номером в реєстрі 259.

Суд першої інстанції в задоволенні позовних вимог відмовив, з чим колегія суддів погоджується з огляду на наступні обставини.

31.01.2008 року Акціонерний банк «Брокбізнесбанк», правонаступником якого є позивач, та третя особа уклали кредитний договір № 18/2008Ю (далі Кредитний договір № 18/2008Ю), предметом якого є надання позивачем третій особі у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти.

Статтею 1 Кредитного договору № 18/2008Ю встановлено, що кредит надається у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості у розмірі 1500000 грн.; термін користування кредитом з 01.02.2008 року по 29.01.2010 року; процентна ставка за користування кредитом 19% річних.

В рахунок забезпечення виконання третьою особою зобовязань за Кредитним договором № 18/2008Ю, третьою особою та позивачем 31.01.2008 року укладено іпотечний договір №18/2008/1-5 (далі Іпотечний договір №18/2008/1-5), предметом іпотеки за яким є Блок № 1, а саме:

- кафе «Таврія», тамбур, ганок, підвал (літ. «А», «а», «а1», «а2», під А) загальною площею 164,2 кв. м., стіни металеві, обкладені цеглою;

- ковбасний цех (літ «Б»), загальною площею 93,2 кв. м.,стіни черепашникові;

- сторожка (літ. «В», загальною площею 46,2 кв. м., стіни черепашникові;

- душ (літ. «Д») загальною площею 5,4 кв. м.,стіни черепашникові;

- ангар, підвал (літ. «З», літ. «З») загальною площею 217,4 кв. м.,стіни металеві, цегляні;

- вбиральня (літ. «Г») стіни черепашникові;

- коптильня, тамбур (літ. И», «и»), загальною площею 96,1 кв. м.,стіни шлакоблочні черепашникові;

- бойня (літ. «К») загальною площею 13,4 кв. м.,стіни черепашникові;

- теплиця (літ. «Л»)стіни цегляні;

- навіс (літ. «М»);

- вхід в підвал (літ «Н»)стіни черепашникові;

- вбиральня (літ «О»), стіни цегляні;

- склад (літ «П») загальною площею 425,3 кв. м.,стіни черепашникові;

- вагон (літ «Р»), стани металеві;

- огорожі та споруди «№№1-6».

Вказане вище майно розташовано за адресою: Херсонська область, Нововоронцовський район, селище Нововоронцовка, вулиця Бериславська , будинок № 99 та належить третій особі на праві власності згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Нововоронцовської селищної ради від 06.05.2003 року та зареєстрованого в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (РПВН) під реєстраційним номером 957380 згідно даних Витягу про реєстрацію в Реєстрі прав власності на нерухоме майно від 06.05.2003 року № 494087.

Іпотечний договір №18/2008/1-5 посвідчений Виноградовою Н.М., державним нотаріусом Нововоронцовської державної нотаріальної контори Херсонської області, під номером в реєстрі 259.

На виконання Іпотечного договору №18/2008/1-5 внесено записи до Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна про реєстрацію реєстраційний номер 6500895, контрольна сума Б762Е2Г653 та до Державного реєстру іпотек реєстраційний номер 6501028, контрольна сума ДАА63Г48В8, що підтверджується даними Витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна від 31.01.2008 року № 16749281 бланк КЛ № 469553 та даними витягу про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек від 31.08.2008 року № 16749593 бланк КЛ № 469555 (т. 1 а.с. 22-23).

За твердженням позивача, станом на 15.11.2010 року третя особа має прострочену кредитну заборгованість перед позивачем за Кредитним договором № 18/2008Ю від 31.08.2008 року у розмірі 1708660,90 грн.

В той же час, позивач дізнався про вилучення з Державного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек запису щодо перебування у іпотеці нерухомого майна, яке за умовами Іпотечного договору №18/2008/1-5 було передане в забезпечення виконання третьою особою грошових кредитних зобовязань перед позивачем.

Листом № 02/1-1529 від 16.08.2010 року (т. 1 а.с. 24) позивач звернувся до відповідача 2 з вимогою щодо поновлення безпідставно вилучених реєстраційних записів в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна та в Державному реєстрі іпотек, внесених у відповідності до Іпотечного договору №18/2008/1-5, поновивши порушене право позивача на переважне стягнення кредитної заборгованості за рахунок предмету іпотеки згідно Закону України «Про іпотеку».

На зазначений лист відповідач 2 відповів листом № 400/01-14 від 18.08.2010 року, до якого додав копії документів, на підставі яких було проведено вилучення спірного нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, а також вилучено запис з Державного реєстру іпотек.

Як слідує з наданих відповідачем 2 копій документів, зазначене вилучення було проведено на підставі листа позивача № 02/1-46/1 від 25.02.2009 року (т. 1 а.с. 26), в якому позивач повідомив про повне виконання третьою особою кредитних зобовязань за Кредитним договором № 18/2008Ю та звільнення від заборони спірного нерухомого майна, заяви про вилучення обтяження обєкта нерухомого майна від 25.02.2009 року № 02/1-46 та повідомлення про виключення запису з Державного реєстру іпотек від 25.02.2009 року № 02/1-46/1.

Саме на підставі вказаних документів відповідачем 2 вилучено запис в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна під номером 6500895, контрольна сума Б762Е2Г653 та в Державному реєстрі іпотек під номером 6501028, контрольна сума ДАА63Г48В8.

Вилучення записів про обтяження іпотекою нерухомого майна, яке є предметом Іпотечного договору № 18/2008/1-5 від 31.01.2008 року, підтверджується Витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек (реєстрація вилучення запису) від 26.02.2009 року за № 22727007 (т. 1 а.с. 30), Витягом про реєстрацію у Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна (реєстрація вилучення запису) від 26.02.2009 року за № 22726950 (т. 1 а.с. 29).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобовязання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 575 ЦК України одним із видів застав є іпотека.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;

Згідно статті 5 Закону України «Про іпотеку» предметом іпотеки може бути один або декілька обєктів нерухомого майна.

Статтею 3 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обовязки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. Іпотека має похідний характер від основного зобовязання і є дійсною до припинення основного зобовязання.

Згідно статті 17 Закону України «Про іпотеку»:

- іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом;

- наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою;

- відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Порядок державної реєстрації іпотек регулюється Тимчасовим порядком державної реєстрації іпотек ,затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 р. N 410 далі Порядок).

Порядком зокрема встановлено наступне:

- державна реєстрація відомостей про обтяження чи зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором та передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної здійснюється шляхом внесення запису до Реєстру, а також змін і додаткових відомостей до запису, виключення запису з Реєстру (п. 4);

- державна реєстрація обтяження нерухомого майна іпотекою може здійснюватися будь-яким реєстратором (п. 5);

- реєстраторами є державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси, які згідно з договорами, укладеними з адміністратором Реєстру, здійснюють державну реєстрацію іпотек, відомостей про обтяження чи зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором, передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи чи рішення суду, приймають запити, видають завірені витяги з Реєстру та виконують інші функції, передбачені цим Порядком (ч. 4 п. 2);

- внесення до Реєстру відомостей про обтяження майна іпотекою здійснюється реєстратором на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи чи рішення суду (п. 6);

- після виконання зобов'язання, забезпеченого іпотекою, іпотекодержатель зобов'язаний протягом десяти днів надіслати реєстратору письмове повідомлення про виключення запису з Реєстру з обов'язковим зазначенням порядкового номера запису. Запис про обтяження майна іпотекою може бути виключений на підставі рішення суду з обов'язковим зазначенням порядкового номера запису. (п. 25);

- реєстратор вносить до Реєстру відомості про виключення запису в день надходження повідомлення чи рішення суду (п. 26).

Питання внесення змін до Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна регулюються Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 9 червня 1999 року N 31/5 (далі Положення).

Положенням встановлено наступне:

- Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна це електронна база даних, яка містить відомості про обтяження нерухомого майна, а саме: накладені заборони та арешти нерухомого майна; вилучення записів про заборони, арешти; видані витяги з Реєстру заборон (па. 1.1);

- реєстраторами Реєстру заборон є: державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з Адміністратором і мають повний доступ до Реєстру заборон через комп'ютерну мережу; державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та його регіональні філії. Реєстратори приймають заяви про реєстрацію обтяження об'єкта нерухомого майна від державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів, які не є Реєстраторами, посадових осіб виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, судів та слідчих органів, та постанови про арешт майна боржника органів державної виконавчої служби та інших осіб, визначених цим Положенням; уносять та вилучають записи до (з) Реєстру заборон про заборони, арешти щодо нерухомого майна; отримують (видають) витяги з Реєстру заборон (п. 1.5);

- підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна є, серед інших, накладення (зняття) державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом - Реєстратором заборони відчуження на об'єкти нерухомого майна (п.2.1.1).

Згідно статті 74 Закону України «Про нотаріат» одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування знімає заборону відчуження нерухомого майна.

Отже, отримавши від позивача листа № 02/1-46/1 від 25.02.2009 року, в якому позивач повідомив про повне виконання третьою особо кредитних зобовязань за Кредитним договором № 18/2008Ю та звільнення від заборони спірного нерухомого майна, заяви про вилучення обтяження обєкта нерухомого майна від 25.02.2009 року № 02/1-46 та повідомлення про виключення запису з Державного реєстру іпотек від 25.02.2009 року № 02/1-46/1, відповідач 2 правомірно, у відповідності до приписів чинного законодавства, вилучив записи щодо спірного майна в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна та в Державному реєстрі іпотек, а, в подальшому, отримавши від відповідача 1 відповідні документи щодо внесення запису про спірне майно, правомірно вніс записи про його обтяження на користь відповідача 1.

Щодо вимог про зобовязання відповідача 2 поновити переважне право позивача перед іншими кредиторами на задоволення своїх вимог за рахунок вищевказаного нерухомого майна слід зазначити наступне.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації (ч. 7 ст. 3 Закону України «Про іпотеку»).

Згідно ст. 4 Закону України «Про іпотеку» обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог осіб на передане в іпотеку нерухоме майно. Державна реєстрація здійснюється особою, на яку відповідно до законодавства покладені функції щодо державної реєстрації обтяжень нерухомого майна іпотекою, на підставі повідомлення іпотеко держателя.

Відповідно до умов статті 73 Закону України «Про нотаріат» нотаріус чи посадова особа органу місцевого самоврядування за місцем нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладають заборону їх відчуження, зокрема, за повідомленням іпотекодержателя.

Статтею 13 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що предмет іпотеки може бути переданий в наступну іпотеку за згодою попередніх іпотекодержателів, якщо інше не встановлено попереднім іпотечним договором. Попередня іпотека має вищий пріоритет над наступними іпотеками.

Позивач в обґрунтування вимог щодо пріоритетності його права на задоволення своїх вимог за рахунок спірного майна посилається на те, що згідно ним відповідачу 2 не направлялись документи, на підставі яких було проведено вилучення запису щодо спірного майна в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна та в Державному реєстрі іпотек ( лист позивача № 02/1-46/1 від 25.02.2009 року, заява про вилучення обтяження обєкта нерухомого майна від 25.02.2009 року № 02/1-46 та повідомлення про виключення запису з Державного реєстру іпотек від 25.02.2009 року № 02/1-46/1)

На підтвердження вказаних обставин позивач долучив до матеріалів справи витяг з Журналу реєстрації вихідної кореспонденції (т. 1 а.с. 31-36) з якого слідує, що в період з 12.01.2009 року по 26.02.2009 року жодних листів на імя відповідача 2 позивачем не направлялось.

Проте, з наданих відповідачем 2 копії вищезгаданих документів слідує, що вони підписані директором Херсонської філії АБ «Брокбізнесбанк» Благіда Т. М., містять відтиск печатки зазначеної особи.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надано жодних доказів того, що зазначені документи керівником його Херсонської філії Благідою Т. М. не підписувались.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, що скріплюється печаткою.

В матеріалах справи відсутні докази того, що підпис який міститься на зазначених документах є підписом саме керівника його Херсонської філії Благіди Т. М., а ні проти того, що зазначені документи містять відтиск печатки саме Херсонської філії позивача.

Враховуючи, що печаткою юридичної особи завіряється підпис уповноваженої особи, колегія суддів вважає доведеним, що зазначені документи були підписані від імені позивача уповноваженою на те особою.

Як слідує з матеріалів справи, після вилучення з реєстрів записів про обтяження спірного майна на користь позивача до Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна та до Державного реєстру іпотек внесено записи, згідно яким обтяження спірного майна зареєстровано за відповідачем 1, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна від 12.08.2010 року за № 28135857 (т.1 а.с. 41- 66), а також Витягом з Державного реєстру іпотек за № 29215790 від 12.11.2010 року (т. 1 а.с. 39-40).

Зазначене обтяження зареєстроване на підставі укладеного між третьою особою та відповідачем 1 Іпотечного договору № 0200-І-10 від 06.03.2009 року (посвідчений державним нотаріусом Виноградовою Н.М. Нововоронцовської державної нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі за № 640), який укладені в рахунок забезпечення виконання третьою особою зобовязань за укладеним з відповідачем 1 Кредитним договором № 0200/06/05/KLI від 11.10.2006 року.

Доказів того, що зазначені у попередньому абзаці договори були у встановленому законом порядку визнані недійсними, або що третя особа на дату обтяження спірного майна на користь відповідача 1 не мала кредитної заборгованості перед останнім, матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства, оскільки, позивач не довів, що має переважне право (пріоритет) перед іншими кредиторами на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про поновлення переважного права позивача перед іншими кредиторами на задоволення своїх вимог за рахунок нерухомого майна. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Щодо вимог позивача про зобовязання відповідача 1 подати до відповідача 2 письмове повідомлення про припинення Іпотечного договору № 0200-І-10 від 06.03.2009 року і зняття заборони відчуження спірного майна слід зазначити наступне.

Статтею16 ЦК України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки рим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст.20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

З огляду на вказані правові норми, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача щодо зобовязання відповідача 1 подати повідомлення про припинення іпотечного договору, не відповідають способам захисту порушеного права, встановленим чинним законодавством.

Крім того, згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Пунктом 2 ст. 14 ЦК України встановлено, що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Позивачем не наведено норм закону, згідно яких відповідач 1 зобовязаний за обставин, що склалися та що їх досліджено судом, подати до відповідача 2 письмове повідомлення про припинення Іпотечного договору № 0200-І-10 від 06.03.2009 року і зняття заборони відчуження спірного майна.

З огляду на викладене, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» (Херсонська філія АТ «Брокбізнесбанк» задоволенню не підлягає, рішення господарського суду міста Києва суду у справі № 4/124 від 29.09.2011 року відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

Згідно ч. 1 ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини, що на них посилається апелянт, які повязані з правовідносинами відповідача 1 та третьої особи за Іпотечним договором № 0200-І-3 від 11.10.2006 року, та документальні докази на підтвердження зазначених обставин, в тому числі і щодо внесення записів до реєстрів відносно іпотечного майна до уваги колегією суддів прийняті бути не можуть як такі, що не впливають на вирішення спору по суті, оскільки матеріали справи свідчать про те, що на дату внесення записів до реєстрів про реєстрацію обтяження спірного майна за відповідачем 1 це майно не було в обтяженні, оскільки попередній записи про обтяження на користь позивача були вилучені і позивачем не доведено, що це було здійснено безпідставно або незаконно.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» (Херсонська філія АТ «Брокбізнесбанк».

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» (Херсонська філія АТ «Брокбізнесбанк» на рішення господарського суду міста Києва від 29.09.2011 року у справі № 4/124 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 29.09.2011 року у справі № 4/124 залишити без змін.

3. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи № 4/124.

Головуючий суддя

Судді