Постановление суда № 20000717, 30.11.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2011 р.Справа № 2-а-6366/10/1470 Категорія:Головуючий в 1 інстанції: Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Яковлєва О.В.,

суддів Бойка А.В., Романішина В.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 січня 2011 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Мир продуктів” до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва в якому ставить вимоги про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 21.08.2010 року №0003331510/1, 0003321510/1, 0003341510/1.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки акта невиїзної документальної перевірки з питань дотримання позивачем граничних термінів несвоєчасно сплачених узгоджених сум податкового зобовязання з податку на прибуток, за період з серпня 2007 року по квітень 2010 року, від 16.06.2010 року №4754/15-10/32092878, при цьому сплачені позивачем суми платежів за інший податковий період, віднесені відповідачем на погашення інших сум податкових зобовязань без урахування волевиявлення платника податків.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 січня 2011 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва подано апеляційну скаргу, з якої вбачається про порушення судом першої інстанції вимог матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану постанову суду та винести нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що 16.06.2010 року працівниками ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва проведено невиїзну документальну перевірку позивача стосовно своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань до бюджету, в ході якої виявлено порушення п.5.3 ст.5 ЗУ “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, про що складено акт №4754/15-10/32092878 від 16.06.2010 року.

На підставі даного акту позивачу нараховано фінансові санкції з податку на прибуток у розмірі 80583,47 грн. та відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.08.2010 року №0003331510/1, 0003321510/1, 0003341510/1.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, зроблено висновок щодо задоволення позовних вимог.

Закон України ”Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” - є спеціальним законом з питань оподаткування і встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків,

Згідно з ст.9 ЗУ “Про систему оподаткування” платники податків і зборів зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлений законом термін.

Відповідно до пп.4.1.1 п.4.1, ст.4, пп.5.3.1 п.5.3 ст. 5 ЗУ “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яка зазначена у податковій декларації та зобовязаний самостійно сплатити зазначену суму. Згідно з пп.5.4.1 п.5.4 цього ж закону узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена у строк, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 7.7 ст.7 вищевказаного закону визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою зазначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами у рівних пропорціях.

Вищевказаним законом визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, однак до повноважень податкового органу не належить зміна призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що позивач самостійно визначивши та перерахувавши суми податку, а також визначивши напрямок бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в рахунок погашення зобовязань наступних податкових періодів, виконав своє зобовязання зі сплати цього податку за визначеними ним періодами, що виключає застосування до нього штрафних санкцій на підставі пп..17.1.7 п.17.1 ст.17 ЗУ ”Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. У податкового органу відсутнє право самостійно змінювати призначення платежу визначеного платником податків при здійсненні розрахунків зі сплати податків, зокрема, з метою погашення податкового боргу.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212 КАСУ, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 січня 2011 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий О.В. Яковлєв

Судді А.В. Бойко

В.Л. Романішин