Решение № 19983362, 23.11.2011, Хозяйственный суд города Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2011 року справа № 5020-1727/2011 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю „Кедр”

(пл. Ак. Стародубова, 1, оф. 53, м. Дніпропетровськ, 49050)

до Приватного підприємства „Атам”

(вул. Дубініна, 9, м. Севастополь, 99023)

про повернення майна та стягнення заборгованості у розмірі 7260,00 грн.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1., довіреність №88 від 01.12.2010;

відповідача ОСОБА_2., довіреність б/н від 14.11.2011.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Кедр” (далі Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Приватного підприємства „Атам” (далі Відповідач) про повернення майна Кавомашини Optima, заводський номер ОРО 5331, в кількості 1 шт., вартістю 2600,00 грн. та стягнення заборгованості у сумі 7 260,00 грн., у тому числі: 60,00 грн. основний борг, 7200,00 грн. 50% від суми невиконаного зобовязання.

Позивач з посиланням на статті 526, 530, 610, 611,764, 782 Цивільного кодексу України та 291 Господарського кодексу України обґрунтовує позовні вимоги тим, що Відповідач не виконав зобовязання за договором оренди обладнання №237С від 19.07.2006 щодо обовязку щомісячно купувати у орендодавця каву, в розмірі 2 кг в місяць, обовязку здійснення орендної плати за період з липня 2006 року по липень 2011 року та обовязку повернути орендоване обладнання у звязку з розірванням договору.

Представник Позивача у судовому засіданні 23.11.2011 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник Відповідача у засіданні суду 23.11.2011 проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві від 23.11.2011 /а.с.55/, з урахуванням заяви від 23.11.2011 /а.с.42/, зокрема, зазначив, що строк дії договору №237С від 19.07.2006 складає 12 місяців, тому право Позивача на стягнення орендної плати та право на відмову від договору в односторонньому порядку виникли у серпні 2006 року.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

19.07.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Кедр” (далі Орендодавець) та Приватним підприємством „Атам” (далі Орендар) укладено договір оренди обладнання №237С (далі Договір), відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець зобовязується передати, а орендар зобовязується прийняти в строкове платне користування нижче визначене обладнання з тарою, упаковкою і технічною документацією та зобовязується сплачувати орендодавцеві орендну плату.

Відповідно до пінту 2.1 Договору майно, що орендується, вважається переданим орендареві з дати підписання акта передання-приймання майна, що орендується.

Строк оренди складає 12 календарних місяців з дати прийняття майна, що орендується, за актом передання-приймання. Договір може бути розірвано в односторонньому порядку в разі порушення стороною умов Договору. В такому випадку сумлінна сторона письмово повідомляє іншу сторону про скорочення договору оренди. Документи, які підтверджують факт надсилання вказаного повідомлення, свідчать про розірвання договору (пункти 2.2, 2.3 Договору).

Актом передачі-приймання орендованого майна від 19.07.2006 майно - Кавомашина Optima, заводський номер ОРО 5331, в кількості 1 шт., вартістю 2600,00 грн. передано орендарю /а.с.14/.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 Договору розмір орендної плати з урахуванням ПДВ складає 1,00 грн. на місяць за одну одиницю майна. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця в строк до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому орендувалось майно.

Позивач зазначає, що у звязку з невиконанням Відповідачем умов Договору відносно сплати орендної плати ним 30.07.2011 за вих. №250 від 28.07.2011 /а.с.15/ було надіслано на адресу Відповідача вимогу про розірвання договору оренди, повернення майна та сплати орендної плати за період з липня 2006 року по липень 2011 року у сумі 60,00 грн., про що свідчить фіскальний чек №1301 від 30.07.2011 з описом вкладення в цінний лист /а.с.17, 18/.

Проте, Відповідач умови Договору не виконав, орендну сплату за період з липня 2006 року по липень 2011 року не оплатив, що зявилось підставою для звернення Позивача до суду з позовом про стягнення з Відповідача заборгованості за Договором.

Дослідивши матеріали справи та наявні докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що одна особа (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до положень статті 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

З матеріалів справи вибачається, що пунктом 2.3 Договору передбачено, що Договір може бути розірвано в односторонньому порядку в разі порушення стороною умов Договору. В такому випадку сумлінна сторона письмово повідомляє іншу сторону про скорочення договору оренди. Документи, які підтверджують факт надсилання вказаного повідомлення, свідчать про розірвання договору.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.2 Договору після закінчення строку оренди Орендар зобовязаний протягом 3 робочих днів повернути майно, що орендується, Орендодавцю разом з тарою, упаковкою та технічною документацією за актом передання-приймання. Повернення майна, що орендується, здійснюється шляхом його передачі уповноваженому представнику Орендодавця.

Судом встановлено, що Відповідач зобовязання за Договором щодо сплати орендної плати та повернення майна не виконав, доказів погашення заборгованості у сумі 60,00 грн. та повернення майна на день прийняття рішення суду не надав.

Суд не приймає до уваги доводи Відповідача, виходячи з наступного.

Положеннями статті 764 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Судом встановлено, дія Договору припинилася в порядку пункту 2.3 Договору шляхом надіслання Позивачем 30.07.2011 на адресу Відповідача вимоги за вих. №250 від 28.07.2011 про розірвання договору оренди, повернення майна та сплати орендної плати.

Відповідно до частини першої статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України та статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог даних Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На підставі вищевказаного суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення орендної плати у розмірі 60,00 грн. та повернення майна Кавомашини Optima, заводський номер ОРО 5331, в кількості 1 шт., вартістю 2600,00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача 50% від суми невиконаного зобовязання по пункту 5.8. Договору у сумі 7200,00грн., із розрахунку, що середня вартість кави складає 120,00 грн.

Проте, зазначені вимоги Позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 5.8 Договору передбачено, що під час оренди майна орендар зобовязаний використовувати на орендованому обладнанні каву, придбану тільки у орендодавця в розмірі не менше ніж 2 кг кави на місяць.

Відповідно до пункту 7.4 Договору у випадку, якщо Орендар неналежно виконує зобовязання по пункту 5.8 Договору він зобовязаний повернути обладнання й оплатити різницю між початковою та залишковою вартістю згідно акту повернення обладнання, а також оплатити 50% від суми невиконаних зобовязань по пункту 5.8 Договору.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів субєктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 610, частини третій статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що пунктом 5.7 Договору передбачено, що одночасно з підписанням даного Договору орендар зобовязаний укласти Договір купівлі-продажу кави з орендодавцем.

Таким чином, придбання Відповідачем 2 кг кави на місяць на виконання умов пункту 5.8 Договору повинно здійснюватися на підставі договору купівлі-продажу.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що договір купівлі-продажу кави між сторонами не укладався, в Договорі вартість кави, яку повинен купувати Відповідач, не визначена, розмір середньої вартості кави, який Позивач визначив у позовній заяві, жодним доказом не підтверджений.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Кедр” в частині стягнення з Відповідача 50% від суми невиконаного зобовязання по пункту 5.8. Договору у сумі 7200,00 грн. задоволенню не підлягають.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобовязати Приватне підприємство „Атам” (вул. Дубініна, 9, м. Севастополь, 99023, ідентифікаційний код 24491385, р/р 2600910091 в ПАТ Банк «Морский», МФО 324742) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Кедр” (пл. Ак. Стародубова, 1, оф. 53, м. Дніпропетровськ, 49050, ідентифікаційний код 30404186, р/р 2600130288901 в АБ «Кредит Днепр», МФО 305749) обладнання кавомашину «Optima», заводський номер ОР 05331, у кількості 1 шт., вартістю 2 600,00 грн.

3. Стягнути з Приватного підприємства „Атам” (вул. Дубініна, 9, м. Севастополь, 99023, ідентифікаційний код 24491385, р/р 2600910091 в ПАТ Банк «Морский», МФО 324742) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Кедр” (пл. Ак. Стародубова, 1, оф. 53, м. Дніпропетровськ, 49050, ідентифікаційний код 30404186, р/р 2600130288901 в АБ «Кредит Днепр», МФО 305749) заборгованість з орендної плати у розмірі 60,00 грн. (шістдесят грн. 00 коп.), а також державне мито у розмірі 85,84 грн. (вісімдесят пять грн. 84 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.М. Юріна

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України

та підписано 28.11.2011.