Постановление суда № 19982513, 11.08.2011, Хозяйственный суд города Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

11 серпня 2011 року справа № 5020-9/395

Суддя господарського суду міста Севастополя Янюк О.С.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 (довіреність б/н від 10.08.2011);

відповідача не зявився

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Инкергазпорт” про прийняття додаткового рішення у справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „Инкергазпорт”

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 41)

до Управління капітального будівництва Дніпропетровської

обласної державної адміністрації

(49070 м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 56)

про визначення часток майна,

ВСТАНОВИВ:

13 липня 2010 року господарським судом міста Севастополя (далі суд) було винесено рішення у справі № 5020-9/395 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Инкергазпорт” (далі заявник, позивач) до Управління капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі відповідач) про визначення часток майна, відповідно до якого визнано обєкт незавершеного будівництва Базу матеріально технічного постачання “Інкерман” в місті Севастополі оздоровчого комплексу “Таврія”, який розташований за адресою: м. Севастополь, Балаклавський район, с. Сахарна голівка, вул. Нефтяна, 20, спільною частковою власністю Управління капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49070 м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 56, ідентифікаційний код 32973170, відомості про рахунки відсутні) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Инкергазпорт” (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 41, ідентифікаційний код 04011650, відомості про рахунки відсутні), яка була створена за договором про спільну діяльність №4/06-04 від 01.07.2004:

-з ідеальною часткою 10%, що належить Управлінню капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49070 м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 56, ідентифікаційний код 32973170, відомості про рахунки відсутні;

-з ідеальною часткою 90%, що належить Товариства з обмеженою відповідальністю „Инкергазпорт” (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 41, ідентифікаційний код 04011650, відомості про рахунки відсутні). Зазначене рішення набрало законної сили 29.09.2010.

22.07.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю «Инкергазпорт»звернулось до суду із заявою про винесення додаткового рішення у справі № 5020-9/395, а саме в резолютивній частині якої зазначити: «визнати обєкт незавершеного будівництва Базу матеріально-технічного постачання «Інкерман»в місті Севастополі оздоровчого комплексу «Таврія», який розташований за адресою: м. Севастополь, Балаклавський район, с. Сахарна голівка, вул. Нефтяна,20, спільною часткову власністю Управління капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації та товариства з обмеженою відповідальністю «Інкергазпорт», яка була створена за договором про спільну діяльність від 01.07.2004 №4/06-04: з ідеальною часткою 10% або 1/10 частки, яка належить Управлінню капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації; з ідеальною часткою 90% або 9/10 частки, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Інкергазпорт». Заявлені вимоги обґрунтовує неможливістю проведення державної реєстрації права власності через те, що ідеальні частки обєкта нерухомості в резолютивній частині рішення зазначені лише у відсотках, а не в простих дробах.

У судовому засіданні заявник (позивач) підтримав заявлені вимоги з підстав викладених у заяві про прийняття додаткового рішення у справі.

Відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст.88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо:

1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення;

2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення державного мита з бюджету.

Тобто, додаткове рішення засіб виправлення неповноти судового рішення. Неповнота судового рішення може полягати в невирішені деяких питань, що стояли перед судом.

Крім того, зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Аналогічна думка міститься також у Розясненні Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996 №02-5/422 «Про судове рішення». Так у п.11 зазначено, що прийняття додаткового рішення припустиме виключно з підстав, передбачених ст.88 ГПК України. Порушення вимог цієї статті тягне за собою зміну або скасування рішення в апеляційному чи у касаційному порядку (п.4 ч.1 ст.104, ст.111-10 ГПК України).

Із змісту позовних вимог та резолютивної частини рішення вбачається, що судом були вирішені всі питання, що ставились позивачем у позовній заяві, а вимога ТОВ «Инкергазпорт»про зазначення ідеальних часток обєкта нерухомості в простих дробах є фактично зміною резолютивної частини рішення, що в свою чергу суперечить змісту ст.88 ГПК України.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для винесення додаткового рішення у даній справі, а тому зазначена заява є такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.86, 88 ГПП України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Инкергазпорт»про винесення додаткового рішення залишити без задоволення.

Суддя підписО.С.Янюк