Решение № 19981003, 24.11.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.11.11р.Справа № 18/5005/14762/2011 За позовом Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖКОКС", м. Запоріжжя

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.

про стягнення 779,00 грн.

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 дов.від 12.04.11р.

від відповідача: ОСОБА_2 дов.від 01.01.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ЗАПОРІЖКОКС" звернулося до господарського суду із позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про стягнення шкоди від недостачі вантажу в розмірі 779,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу під час його перевезення, що відповідачем не було забезпечено, оскільки у належному позивачеві вантажі виявлено недостачу. Тому відповідач згідно з ст. 314 ГК України, ст.ст. 105, 110, 113, 114 Статуту залізниць України має відшкодувати завдану позивачу шкоду.

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що відповідальність за завантаження вагонів належним чином, який би забезпечував збереження вантажу несе відправник, а не залізниця.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.01.2010 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест Холдінг»(продавець) та відкритим акціонерним товариством «Запоріжкокс»(покупець), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ЗАПОРІЖКОКС" було укладено договір № ДУК-01/10-39р/206, за умовами якого продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію за марочним складом, цінами та кількістю, вказаними у Специфікаціях, оформлених у вигляді додатків, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.1.2 договору продавець поставляє вугілля протягом строку поставки. Об'єми та строки поставок вугілля щомісячно узгоджуються сторонами та вказуються у відповідних Специфікаціях. Під партією вугілля мається на увазі кількість вугілля, що надійшло від одного вантажовідправника по одній залізнодорожній накладній.

Згідно п. 2.2 договору датою поставки та переходом ризиків втрати/пошкодження вугілля вважається датою календарного штемпеля залізничної станції в залізничній накладній. Датою переходу права власності вважається дата підписання акту приймання-передачі.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору Товариством з обмеженою відповідальністю „Метінвест Холдинг” було передано Публічному акціонерному товариству „Запоріжкокс” вугільний концентрат марки Ж 0-100 у кількості 1 317,00 тон на суму 2 542 352,34 коп., про що свідчить акт приймання-передачі від 08.06.2011р. №119690.

Відповідно до п. 2.3 договору вугілля поставляється залізничним транспортом у справних та очищених від раніше перевезених вантажів на піввагонах навалом. Мінімальна партія відвантаження 1 вагон.

Відповідно до розділу „Загальні положення” Статуту Публічного акціонерного товариства „Запоріжкокс” Відкрите акціонерне товариство „Запоріжкокс” створено відповідно до наказу Міністерства промислової політики України від 30.11.1993р. №319 шляхом перетворення Запорізького державного коксохімічного заводу у Відкрите акціонерне товариство „Запоріжкокс”; найменування Відкритого акціонерного товариства „Запоріжкокс” викладене відповідно до вимог та положень Закону України „Про акціонерні товариства” від 17.09.2008р. №514-VI як Публічне акціонерне товариство „Запоріжкокс”; Товариство є правонаступником усього майна, прав та обовязків державного підприємства „Запорізький державний коксохімічний завод”;

В межах даного договору 09.06.2011 року на адресу позивача надійшла партія вугілля марки Ж0-100 з 5-ти вагонів. Відповідно до залізничної накладної №52281466 вантажовідправником вугілля є ТОВ "Донвугіллятехінвест".

01.06.2011 р. на станції Запоріжжя-Ліве була проведена комісійна видача вагону № 67873273, в результаті чого виявлено недостачу. Так, у залізничній накладній вказано, що маса вугілля у вагоні № 67873273 становить 69 000 кг. Проте під час видачі вугілля було встановлено, що фактична його вага у вагоні № 67873273 становить - 67900 кг., тобто виявлена недостача 1100 кг.

Згідно з п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, з врахуванням норми недостачі 1% маси, зазначеної в перевізних документах, недостача складає: у вагоні № 67873273 - 1100 кг (виявлена недостача) - 690 кг (норма недостачі) = 410 кг.

Недостача продукції документально підтверджена комерційним актом АА № 0199218/363 від 09.06.2011р.

Згідно з розрахунком вартість вугілля, якого недостає, складає 1583,33 грн.: 1583,33 грн. (ціна за тону, без ПДВ, згідно зі специфікацією № 1756 від 01.06.2011р. до договору № ДУК-01/10-39р/206 від 15.01.2010р.) х 0,41 т (розмір недостачі) = 679,17грн. (вартість недостачі без ПДВ), вартість з ПДВ =779 грн.

Позивачем був оплачений рахунок-фактура СФ-119690 від 08.06.2011 р. платіжним дорученням №2від 30.09.2010 року, рахунок №СФ-95841 від 15.09.2010р. є рахунком попередньої оплати.

Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 ЦК України. Зокрема даною нормою закону передбачено, що шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, які її завдала. При цьому особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Згідно з ч. 3 ст.314 ГК України за шкоду, при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає у розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Відповідно до положень п. 129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час перевезення залізницею, засвідчуються комерційними актами, що складаються залізницями. Як уже зазначалося в комерційному акті АА № 0199218/363 від 09.06.2011р. зафіксовано факт незбереження прийнятого до перевезення вугілля.

Згідно з п.п. 110, 113 Статуту, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу; за незбереження прийнятого до перевезення вантажу вона несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди. Розмір такої шкоди в даному випадку складається із вартості вантажу, який оплачений Позивачем, але фактично ним не отриманий.

Крім цього, п. 114 Статуту передбачено, що за недостачу вантажу залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час його перевезення, у розмірі вартості недостачі вантажу.

Враховуючи вищевикладене, зазначення у комерційному акті АА № 0199218/363 від 09.06.2011р. про наявність недостачі у вагоні № 67873273, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, а відповідні заперечення відповідача безпідставними.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-87 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ-38, пр-т. Карла Маркса,108, р/р 26006000012 в ДФ АБ "Експрес-Банк", МФО 306964, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс" (69600, м. Запоріжжя, вул. Діагональна,4, р/р 26003005410004 в АКБ "Індустріалбанк", м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 00191224) 779,00 грн. (сімсот сімдесят дев'ять грн.00 коп.) шкоди від недостачі вантажу, 102 (сто дві) грн. - витрат на держмито, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

СуддяВ.І. Петрова Повне рішення складено 25.11.2011 року