Решение № 19976021, 12.12.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" грудня 2011 р.Справа № 3/17-4063-2011 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Делівері"

До відповідача: Приватного підприємства "ГАРАНТ ПЛЮС"

про стягнення 3534,68 грн.

Суддя Дяченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю

Від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ: Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Делівері" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, у якій просить суд стягнути з Приватного підприємства "ГАРАНТ ПЛЮС" 1894,37 грн. боргу, 153,52 грн. 3% річних, 522,85 грн. інфляційних, 963,94 грн. пені.

Представник відповідача у судові засідання не зявився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, видана станом на 21.10.2011 року, у звязку з чим суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

07 серпня 2003 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Делівері" (Перевізник) та Приватним підприємством "ГАРАНТ ПЛЮС" (Замовник) було укладено Договір про транспортно-експедиційні послуги автомобільним транспортом №0-2 (далі за текстом Договір), згідно якого Замовник зобовязався надавати для перевезення вантажі, а Перевізник здійснювати ї перевезення та супроводжування на умовах, обумовлених даним договором та правилами перевезень вантажів.

У відповідності до положення п. 2.1 Договору перевезення вантажу виконується Перевізником лише на підставі заявок, що подає Замовник відповідно до додатку 1 до договору; заявка на перевезення вантажу заповнюється за місцем відправки та в присутності Перевізника; Вантажовідправник повинен надати вантаж Перевізнику до перевезення не менш ніж за годину до відправлення вантажу, згідно графіку відправлень.

З урахуванням положень п.п. 3.1, 3.2 договору розмір плати за перевезення вантажів та інші операції і послуги визначаються за тарифами Перевізника, розрахунки між Перевізником та Замовником здійснюється у безготівковій, сплата вартості послуг з перевезення вантажів та інших послуг повинна бути здійснена протягом однієї доби від дня надання Перевізником рахунку-фактури.

На виконання умов договору про транспортно-експедиційні послуги автомобільним транспортом №0-2 від 07 серпня 2003 року, Перевізником надано транспортно-експедиційні послуги у період з 06.12.2008р. по 23.12.2008р. вартістю 2394,37 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями квитанцій про прийняття вантажу (а.с. 16-34) та двосторонньо підписаними актами здачі-приймання виконаних робіт за листопад-грудень на суму 1839,17 грн. та 2391,56 грн.

06.01.2009р., з урахуванням наявної заборгованості, Перевізником було виставлено Замовнику рахунок на сплату транспортно-експедиційних послуг на суму 2394,37 грн.

Однак, як вбачається з пояснень пердставника Товариства з обмеженою відповідальністю "Делівері", вартість отриманих транспортно-експедиційних послуг Приватним підприємством "ГАРАНТ ПЛЮС" у строк, встановлений Договором, не сплачена.

27.03.2009р. відповідачем лише частково погашено наявну заборгованість на суму 500грн., у звязку з чим за відповідачем рахується несплачена заборгованість у розмірі 1894,37грн. При цьому, 21.05.2009р. Приватне підприємство "ГАРАНТ ПЛЮС" у гарантійному листі, адресованому позивачу визнавало за собою необхідність сплати заборгованість та гарантувало її сплату у строк до 15.06.2009р.

Відповідно до п. 4.3 Договору Замовник, у випадку несвоєчасної сплати вартості перевезень, несе відповідальність у вигляді сплати подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від несвоєчасної вартості перевезень.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням прийнятих на себе зобовязань відповідачем та направлені на стягнення з відповідача суми 1894,37 грн. боргу, 153,52 грн. 3% річних, 522,85 грн. інфляційних, 963,94 грн. пені.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Товариством з обмеженою відповідальністю "Делівері" про стягнення заборгованості в розмірі 1894,37 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п. 4.3 Договору Замовник, у випадку несвоєчасної сплати вартості перевезень, несе відповідальність у вигляді сплати подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від несвоєчасної вартості перевезень.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, перевіривши уточнений розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем 963,94 грн. пені, викладений у додатку до письмових пояснень, наданих суду 25.11.2011р., вважає його вірним, однак таким, що підлягає приведенню у відповідність до вимог п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Відповідно до даних проведеного перерахунку пені з урахуванням шестимісячного терміну нарахування пені з моменту виникнення зобовязання, сума пені, що підлягає стягненню становить 250,40 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем 153,52 грн. 3% річних, 522,85 грн. інфляційних, вважає його вірним, а вимоги про їх стягнення правомірними.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача 1894,37 грн. боргу, 153,52 грн. 3% річних, 522,85 грн. інфляційних та 250,40 грн. пені.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 81,39 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 188,32 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства "ГАРАНТ ПЛЮС" (65080, м. Одеса, пров. Південний, 3, код 31501951; п/р 2600130523980 у ФАКБ „Інвестбанк” у м. Одеса, МФО 328094) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Делівері" (8300, м. Донецьк, вул. Капітана Ратнікова, 6, кв. 7; код 31738765; р/р 26000098018711 ДФ ВАТ „Кредитпромбанк”, МФО 335593) 1894 (тисяча вісімсот девяносто чотири) грн. 37 коп. боргу, 153 (сто пятдесят три) грн. 52 коп. 3% річних, 522 (пятсот двадцять дві) грн. 85 коп. інфляційних, 250 (двісті пятдесят) грн. 40 коп. пені, 81 (вісімдесят одна) грн. 39 коп. державного мита та 188 (сто вісімдесят вісім) грн. 32 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 15.12.2011р.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Д'яченко Т.Г.