Решение № 19950805, 07.12.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2011 р. Справа № 5016/3230/2011(4/132)

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “Автомир Вінниця” ,

вул. Мира, 16, м. Очаків, 57500,

Відповідачі 1. Товариство з обмеженою відповідальністю “Автодом Николаев”,

вул. Кірова, 244, м. Миколаїв, 54028,

2. Товариство з обмеженою відповідальністю “Автомир-Херсон”,

вул. Нафтовиків, 15, м. Херсон, 73000

3. Приватне підприємство “Мажар-2”,

вул. Корольова, 38, м. Черкаси, 18000

4. Товариство з обмеженою відповідальністю “Мажар-Авто”,

вул. Корольова, 38, м. Черкаси, 18000

Суддя Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача - ОСОБА_1 довіреність № 1/3 від 21.03.2011р.

Від відповідача-1 - ОСОБА_2 довіреність № 1 від 01.10.2011р.

Від відповідача-2 - не зявився

Від відповідача-3 - не зявився

Від відповідача-4 - не зявився

СУТЬ СПОРУ: стягнення заборгованості солідарно в сумі 17 909 407,44 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом і просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість в сумі 17 909 407,44 грн., з яких: 17478000, 00 грн. боргу, 207 305,97 грн. інфляції за період з квітня 2011р. по серпень 2011р. та 3 % річних в сумі 224 101,47 грн. за період з 29.03.2011р. по 01.09.2011р., посилаючись на неналежне виконання відповідачем-1 обовязків за договором поставки № 29 від 16.03.2011р., а відповідачами-2, 3, 4 обовязків по забезпеченню умов виконання цього договору за договорами поруки №№ 1, 2, 3 від 16.03.2011р. обґрунтовуючи свої вимоги ст.ст. 553, 554, 610, 625 ЦК України та 265-267 ГК України. Відповідачі позов визнали повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача, виходячи з наступного:

16.03.2011р. позивач та відповідач-1 уклали договір № 29, згідно якого відповідач-1 повинен поставити та передати у власність товар, а позивач зобовязаний прийняти та оплатити його згідно умов договору (арк.спр. 11-14).

Пунктами 3.1, 3.2 договору сторони визначили, що загальна вартість товару складає 17500 000,00 грн., яку позивач повинен був здійснити шляхом попередньої оплати у розмірі не менше ніж 90% вартості, шляхом перерахування грошей на поточний банківський рахунок відповідача-1 протягом 7 днів з моменту укладення договору.

На виконання своїх зобовязань за договором від 16.03.11р. позивач в період з 16 по 18 березня 2011р. перерахував грошові кошти на розрахунковий рахунок відповідача-1 на загальну суму 17478000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (арк.спр. 15-74).

Відповідно до пунктів 4.1, 5.2 договору відповідач-1 повинен був здійснити поставку повністю протягом пяти днів з моменту здійснення попередньої оплати за товар, а у разі прострочення поставки в повному обсязі або частково товару, протягом трьох банківських днів з моменту прострочення, повернути позивачу повну суму попередньої оплати за договором, шляхом перерахування повної суми здійсненої попередньої оплати на поточний банківський рахунок позивача в безготівковій формі.

Отже, відповідно до умов договору товар повинен був поставлений не пізніше 23.03.2011р., а у разі прострочення поставки, попередня оплата повернута в строк до 29.03.2011р.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач-1 свої обовязки за договором не виконав, товар в обумовлений строк не поставив, перераховані кошти не повернув. На час розгляду справи доказів виконання умов договору не надав, позов визнав в повному обсязі.

В якості забезпечення виконання зобовязань відповідача-1 за договором поставки № 29 від 16.03.2011р., на виконання п.п. 8.4-8.6 зазначеного договору, між позивачем та відповідачами-2, 3, 4 було укладено договори поруки, а саме:

між позивачем та відповідачем-2 укладено договір поруки № 1 від 16.03.2011р. (п. 8.4 договору);

між позивачем та відповідачем-3 укладено договір поруки № 2 від 16.03.2011р. (п. 8.5 договору);

між позивачем та відповідачем-4 укладено договір поруки № 3 від 16.03.2011р. (п. 8.6 договору).

08.06.2011р. позивач звернувся до поручителів відповідача-1 з письмовими вимогами про негайне виконання зобовязань за договором поставки протягом семи днів, які залишились без відповіді.

Відповідно до ст.ст. 553, 554 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з простроченням відповідачем-1 виконання грошових зобов'язань за договором, позивачем нараховані інфляція у сумі 207 305,97 грн. за період з квітня 2011р. по серпень 2011р. та 3 % річних в сумі 224 101,47 грн. за період з 29.03.2011р. по 01.09.2011р., що підтверджені розрахунками позивача, які відповідачами не заперечені, тому підлягають задоволенню повністю на підставі ст.ст. 611, 625 ЦК України.

Таким чином, станом на час розгляду справи, борг відповідачів складає 17909 407,44 грн., який підлягає стягненню солідарно на підставі ст.ст. 526, 554 ЦК України.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Позивач довів належним чином свої вимоги, а відповідачі визнали їх в повному обсязі.

На підставі викладеного, позов підлягає задоволенню повністю, судові витрати слід віднести на відповідачів, оскільки спір виник з їх вини.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути в солідарному порядку з товариства з обмеженою відповідальністю “Автодом Николаев” (вул. Кірова, 244, м. Миколаїв, код 32283610), товариства з обмеженою відповідальністю “Автомир Херсон” (вул. Нафтовиків, 15, м. Херсон, код 35027749), приватного підприємства “Мажар-2” (вул. Корольова, 38, м. Черкаси, код 21354334) та товариства з обмеженою відповідальністю “Мажар-Авто” (вул. Корольова, 38, м. Черкаси, код 34998087) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Автомир Вінниця” (вул. Мира, 16, м. Очаків, код 34272286) суму 17478000, 00 грн. (сімнадцять мільйонів чотириста сімдесят вісім тисяч грн. 00 коп.) боргу, 207 305,97 грн. (двісті сім тисяч триста пять грн. 97 коп.) інфляції, 224 101,47 грн. (двісті двадцять чотири тисячі сто одна грн. 47 коп.) 3 % річних, 25 500,00 грн. (двадцять пять тисяч пятсот грн. 00 коп.) - держмита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу.

Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.

Суддя Т.М.Дубова

Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 ГПК України та підписано суддею 08.12.2011р.