Решение № 19950654, 29.11.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2011 р. Справа № 5016/3676/2011(8/183)

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль”,

54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївзеленгосп”,

54022, м. Миколаїв, вул. Маячна, 1,

про стягнення коштів у сумі 17383 грн. 10 коп., -

Суддя Гриньова Новицька Т.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1, дов. № 09/42 від 03.10.2011р.

Від відповідача не зявився.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство “Миколаївська теплоелектроцентраль” (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївзеленгосп” (далі - відповідач) коштів у сумі 17383 грн. 10 коп., з яких: 15028 грн. 67 коп. - основний борг за теплову енергію спожиту на підставі договору № 3142 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.03.2010р.; 1353 грн. 56 коп. сума, на яку збільшився борг з урахуванням індексу інфляції; 556 грн. 62 коп. три проценти річних; 444 грн. 25 коп. пеня, а також про стягнення коштів на погашення судових витрат по справі, які складаються з державного мита у сумі 173 грн. 83 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

Про дату, час і місце розгляду справи сторони повідомлені у встановленому Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України) порядку, шляхом надсилання на їхні адреси ухвали від 31.10.2011р. про порушення провадження у справі, яку відповідач отримав 07.11.2011р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 95).

Проте відповідач відзив на позовну заяву не подав, позов не заперечив і не спростував. Листом за вих. № 212 від 28.11.2011р. звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, посилаючись на неможливість його представника прибути у судове засідання.

Заслухавши думку представника позивача, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача, оскільки останнє, всупереч вимог ст. 33 ГПК України, не підтверджено жодними доказами. Крім цього, відповідач не був позбавлений права надати відзив на позовну заяву, в якому викласти свої заперечення, в обґрунтування яких подати відповідні документи. Також, суд не зобовязував представників сторін явкою в судове засідання. З огляду на викладене, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом відхилено.

Неподання відзиву на позовну заяву не перешкоджає розгляду спору по суті, тому, відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

встановив:

01.03.2010р. між сторонами укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 3142 (далі - Договір). Згідно з п. 9.4 Договору він є чинним дотепер. За умовами Договору позивач зобовязався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені Договором.

Відповідно до п. 5.3 Договору споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії, в терміни, передбачені в додатку № 1 до Договору.

Згідно з п. 6.2 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що відповідач за 20 днів до початку розрахункового періоду сплачує позивачу вартість зазначеної в Договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Відповідачу щомісяця направляється акт прийому-передачі теплової енергії в гарячій воді (за формою Додатка № 3) за попередній місяць. Відповідач зобовязаний протягом пяти календарних днів підписати зазначений акт і один екземпляр направити на адресу позивача. У випадку відсутності протягом пяти днів мотивованого відмовлення від підписання або неповернення підписаного екземпляра позивачу, акт прийому-передачі теплової енергії у гарячій воді вважається прийнятим відповідачем (п. 6.5 Договору).

На виконання умов Договору в період з березня 2010 року по квітень 2011 року позивач поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді для теплопостачання приміщення за адресою: вул. Дунаєва, 39 відповідно до Додатку 1.1 до Договору, на загальну суму 15028 грн. 67 коп. (розгорнутий розрахунок наведений позивачем на а.с. 9).

Листом за № 69 від 20.04.2011р. відповідач просив позивача відстрочити оплату заборгованості за теплову енергію у сумі 15028 грн. 67 коп. У звязку з цим 29.06.2011р. між сторонами укладена додаткова угода до Договору, відповідно до умов якої відповідач зобовязався сплатити заборгованість за теплову енергію в сумі 15028 грн. 67 коп. до вересня 2011 року.

Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем за отриману теплову енергію в гарячій воді у сумі 15028 грн. 67 коп. залишається несплаченою.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) та ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. ст. 24, 25 Закону України “Про теплопостачання” споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією; у разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії - сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами.

Пунктом 7.2.2 Договору встановлено, що несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію тягне за собою нарахування пені в розмірі 1,0% належної до сплати суми за кожен день прострочення, на підставі положення Закону України від 20.05.1999р. № 686 - ХІV.

На підставі п. 7.2.2 Договору та положень Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. № 543/96-ВР, позивачем нарахована відповідачу пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення, розмір якої складає 444 грн. 25 коп. (розгорнутий, обґрунтований розрахунок пені наведений позивачем на а.с. 11).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі наведеної норми Закону України, стягненню з відповідача на користь позивача також підлягають 1353 грн. 56 коп. інфляційних втрат та 556 грн. 62 коп. три проценти річних (розрахунки вказаних сум наведені позивачем на аркушах справи 9, 10).

Відповідно до приписів ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на Договорі сторін, чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не заперечені і не спростовані, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст. ст. 525, 526, 549, 610, 611, 625, 629 ЦК України, ст. ст. 193, 230 ГК України, ст. ст. 24, 25 Закону України “Про теплопостачання”, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 821, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївзеленгосп” (54022, м. Миколаїв, вул. Маячна, 1; ідентифікаційний код 36383789) на користь Відкритого акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль” (54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18; ідентифікаційний код 30083966):

-на розрахунковий рахунок 26034001411 в МОУ ВАТ “Державний Ощадний Банк України”, МФО 326461 - 15028 (пятнадцять тисяч двадцять вісім) грн. 67 коп. боргу за теплову енергію;

-на розрахунковий рахунок 260083011411 в МОУ ВАТ “Державний Ощадний Банк України”, МФО 326461 444 (чотириста сорок чотири) грн. 25 коп. пені; 1353 (одна тисяча триста пятдесят три) грн. 56 коп. інфляційних втрат; 556 (пятсот пятдесят шість) грн. 62 коп. три проценти річних; 173 (сто сімдесят три) грн. 83 коп. витрат на оплату позовної заяви державним митом; 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено “05” грудня 2011 року

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька