№ 19921129, 06.12.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2011 р.Справа № 5016/2775/2011(3/149)

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ярош А.І.,

Суддів: Журавльова О.О., Михайлов М.В.

при секретарі судового засідання: Герасименко Ю. А.

за участю представників сторін:

від позивача: Пономаренко Є.В.

від відповідача: не зявився, повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на рішення господарського суду Миколаївської області від 06 жовтня 2011 року

у справі №5016/2275/2011(3/149)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Вента.ЛТД”

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення заборгованості в сумі 22816,69грн.,

ВСТАНОВИВ:

18 серпня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Вента.ЛТД” (позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (відповідач) з урахуванням уточнень, в яких просив: стягнути з відповідача борг у сумі 25333,72грн., 3% річних 118,66грн., інфляційні 77,56грн. та пеню 613,14грн.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 06 жовтня 2011 року по справі № 5016/2275/2011(3/149) (суддя Смородінова О.Г.) позов задоволено у повному обсязі.

Приймаючи рішення, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п. 1 ст. 612, ст.ст. 525, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки відповідачем не було проведено жодної пропрати за наявними у матеріалах справи накладними.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ФОП ОСОБА_2 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: рішення скасувати, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник посилається на те, що ТОВ „Вента.ЛТД” відповідно до ст. 33, ч.2 ст. 34, ч.1 ст. 36 та ст. 43 Господарського процесуального кодексу не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували поставку товару та його належне отримання, зокрема заявок ФОП ОСОБА_2 на поставку товару. Отже, на думку скаржника вищевикладене свідчить про те, що сторони не узгодили ассортимент, обсяг, ціну та строки поставки товару на підставі п. 3.1. договору.

Крім того, скаржник зазначає, що будь-який товар від ТОВ „Вента.ЛТД” ФОП ОСОБА_2 не отримував, товарно-транспортні накладні не підписував. Вважає, що висновок суду про те, що поставка товару здійснювалась за умовами договору № 1951 від 09.12.2009р. не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки у видаткових накладних, що містяться у матеріалах справи, підставою для поставки товару вказаний договір № 1951 від 10.12.2009р..

ФОП ОСОБА_2 в судове засідання апеляційної інстанції не зявився, про дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник ТОВ „Вента.ЛТД” надав заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін., вважаючи його обґрунтованим та таким, що відповідає дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представника ТОВ „Вента ЛТД”, розглянувши матеріали справи на предмет правильності встановлення обставин та застосування місцевим судом норм матеріального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 грудня 2011 року між ТОВ „Вента.ЛТД” (постачальник) та ФОП ОСОБА_2А (покупець) був укладений договір поставки товару № 1951, відповідно до якого постачальник, зобовязався поставляти та передавати у власність покупця лікарські препарати та медичні товари, а покупець, зобовязався приймати цей товар і вчасно оплачувати його на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 1.2 договору асортимент, кількість і ціна товару, що поставляється, визначаються в специфікаціях чи накладних, що складаються на кожну партію товару, що поставляється, і є невідємною частиною даного договору.

Загальна ціна договору визначається сумою всіх товарів, отриманих за накладними, орієнтовано складає 1000000грн. (п. 1.4. договору)

На підставі п. 3.1 договору постачання товару здійснюється транспортним засобом та за рахунок ТОВ „Вента.ЛТД”, окремими партіями, після складання та узгодження заявки. Заявка узгоджується сторонами по телефону або в іншій формі.

Термін оплати покупцем кожного конкретного постачання, постачальник вказує у відповідній накладній. У випадку, якщо постачальником не зазначений конкретний термін чи дата оплати, оплата покупцем повинна бути здійснена в повному обсязі в термін, не більш десяти календарних днів з дати одержання товару. (п. 4.2 договору)

Пунктом 5.1, договору передбачено, що за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець на вимогу постачальника сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, а також відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та сплачує три відсотки річних простроченої суми.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом дванадцяти місяців, а в частині виконання грошових зобовязань до повного завершення. У падку відсутності повідомлення від сторін про намір розірвати даний договір у період не менш, ніж за два тижні до закінчення терміну дії договору, останній вважається пролонгованим та той же строк і на тих же умовах. (п. 8.1 договору)

На виконання умов договору відповідно до товарно-транспортних накладних, які наявні у матеріалах справи, ТОВ „Вента.ЛТД” поставив ФОП ОСОБА_2 за період з 05 травня 2011 року по 08 серпня 2011 року товару на загальну суму 25333,72 грн.. Термін сплати сторони зазначили в кожній накладній, який майже по всім накладним складає 30 діб, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п.1 та п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На підставі ст.ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом першим ст. 612 та ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За несвоєчасну оплату поставленого товару покупець на вимогу постачальника сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, а також відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та сплачує три відсотки річних простроченої суми.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає вірним висновок господарського суду першої інстанції про те, що матеріалами справи підтверджується, що поставка товару ТОВ „Вента ЛТД” на адресу ФОП ОСОБА_2 здійснювалась належним чином у відповідності до умов чинного договору поставки, укладеного між сторонами, однак в порушення п.4.2 договору поставки ФОП ОСОБА_2 жодної проплати за вищевказаними накладними у встановлений строк не провів. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного обгрунтованого висновку щодо стягнення суми боргу у розмірі 25333,72 грн, 3% річних у сумі 118,66грн., інфляційних сум в розмірі 77,56 грн., пені 613,14грн. та судових витрат.

Посилання скаржника на те, що ТОВ „Вента ЛТД” не надало належних та допустимих доказів, які б підтверджували поставку товару та отримання його, зокрема заявок ФОП ОСОБА_2 на поставку товару, є безпідставними, та спростовуються положеннями п. 3.1 договору, відповідно до якого заявка узгоджується сторонами по телефону або в іншій формі та спростовується наявними у матеріалах справи товарно-транспортними накладними, підписаними сторонами та скріпленими печатками, в яких зазначені асортимент, ціна та обсяг товару.

Доводи скаржника про те, що накладні підписані невідомими особами з боку обох сторін та в них неправильно зазначена дата договору поставки товару від 10.12.2009р., коли між сторонами укладався договір від 09.12.2009р., що свідчить про відсутність заборгованості відповідача, не заслуговують на увагу судової колегії, носять хибний характер, оскільки в матеріалах справи достатньо належних доказів: транспортних накладних, які підтверджують тривалі правовідносини між сторонами не тільки за оспорюваний період з травня по липень 2011р., а й за період 20092010 років, квітень 2011року, також проплати відповідача по іншим накладним.

Враховуючи вищевикладене, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, та матеріали справи не спростовують вищенаведені висновки суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

Таким чином, оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 06 жовтня 2011 року по справі № 5016/2275/2011(3/149) залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.

Повний текст постанови підписано 12.12.2011р.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя О.О. Журавльов

Суддя М.В. Михайлов