№ 19919087, 29.11.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2011                                                                                           № 41/470

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Баранця О.М.

суддів:           Чорної Л.В.

          Калатай Н.Ф.

від позивача – не з’явився.

від відповідача – не з’явився.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

«Виробниче об’єднання «Укрфарм»

на рішення господарського суду м. Києва від 15.11.2010 року.

у справі № 41/470 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Комунального підприємства Броварської міської ради Київської

області «Броваритепловодоенергія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об’єднання

«Укрфарм»

про стягнення 45068,83 грн.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду м. Києва від 15.11.2010 року позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об’єднання «Укрфарм» ( місцезнаходження: 03115, м. Київ, Святошинський р –н, вул. Святошинська, 30 А; фактична адреса: 07400, м. Бровари, вул. Київська, 288, код ЄДРПОУ 33998641) на користь Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броваритеплоенергомережа» ( місцезнаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Грушевського, 3 А, код ЄДРПОУ 13711949) 45 068 (сорок п’ять тисяч шістдесят вісім) грн. 83 коп. – основного боргу, 450 (чотириста п’ятдесят) грн. 69 коп. –державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 15.11.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче об’єднання «Укрфарм» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.01.2011 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 41/470.

В судове засідання 22.02.2011 року представник позивача та відповідача не з’явилися, про місце та час судового засідання повідомлені належним чином, у зв’язку з чим розгляд справи відкладено на 01.03.2011 року та зобов’язано відповідача повідомити про результати розгляду справи № 17/129-09/9-10, яка розглядається (розглянута) в господарському судді Київської області.

Ухвалою Київського апеляційного господарського від 01.03.2011 року апеляційне провадження у справі № 41/470 за позовом Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броваритеплоенергомережа» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об’єднання «Укрфарм» про стягнення 45068,83 грн. зупинено до вирішення справи № 17/129-09/9-10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об’єднання «Укрфарм» до Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броваритеплоенергомережа» про визнання частково недійсним договору про надання послуг з теплопостачання № 196 від 05.03.2006 року. Зобов’язано сторін повідомити про результати розгляду справи № 17/129-09/9-10.

15.11.2011 року від Комунального підприємства «Броваритепловодоенергія» надійшов лист, в якому останній повідомляє, що ухвалою господарського суду Київської області від 28.07.2011 року справу 17/129-09/9-10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об’єднання «Укрфарм» до Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броваритеплоенергомережа» про визнання частково недійсним договору про надання послуг з теплопостачання № 196 від 05.03.2006 року залишено без розгляду. Також повідомляється, що Комунального підприємства «Броваритепловодоенергія» є правонаступником Комунального підприємства «Броваритеплоенергомережа».

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського змінено склад колегії суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2011 року поновлено апеляційне провадження у справі № 41/470. Замінено Комунальне підприємство «Броваритеплоенергомережа» його правонаступником Комунальним підприємством «Броваритепловодоенергія» (07401, Київська обл., м. Бровари, вул. Грушевського, 3а, код ЄДРПОУ 13711949). Розгляд апеляційної скарги у справі № 41/470 призначити на 29.11.2011 року.

В судове засідання 29.11.2011 року представники позивача та відповідача не з’явилися про причини неявки суд не повідомили.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників позивача та відповідача враховуючи, що останні належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

          Як вбачається з матеріалів справи, 05 березня 2006 року між Комунальним підприємством Броварської міської ради Київської області "Броваритеплоенергомережа" (теплогенеруюча організація, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче об’єднання «Укрфарм» (споживач, відповідач) був укладений договір про надання послуг з теплопостачання № 196 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) сторони погодили, що за цим Договором теплоплогенеруюча організація бере на себе зобов’язання постачати споживачеві теплову енергію, а споживач зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим Договором.

          Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 Договору початок і закінчення опалювального сезону визначається рішенням органу місцевого самоврядування. Кількість теплової енергії, що відпускається споживачу для опалення та вентиляції, встановлюється в залежності від температури зовнішнього повітря, а для технологічних цілей та гарячого водопостачання по добовому графіку, погодженому з теплогенеруючою організацією.

          Пунктом 2.3 Договору сторони узгодили, що кількість фактично відпущеної теплової енергії споживачу розраховується згідно «Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових і громадських споруд, а також на господарсько–побутові потреби в Україні» (Держжитлокомунгосп України, 1993 рік) або по контрольно–вимірювальним приладам, встановлених на межі розподілу теплових мереж «Теплогенеруючої організації» та «Споживача», а при тимчасовій відсутності чи виходу з ладу –розрахунковим шляхом. Прилади обліку опломбовуються у встановленому порядку. При підвищенні споживачем температури зворотної води проти графіка, розрахунок за відпущене тепло проводиться по температурному перепаду, передбаченому графіком.

          Згідно з пунктом 3.1.1 Договору теплогенеруюча організація зобов’язана відпускати споживачу теплову енергію на об’єкти, перераховані у додатку № 1 до цього Договору.

          Відповідно до пункту 4.1.14 Договору споживач зобов’язаний щомісячно не пізніше 25 числа, представляти теплогенеруючій організації довідку про зміну кількості споживання гарячої води, опалювальної площі, теплових навантажень та інші зміни.

          Пунктом 4.1.20 Договору сторони узгодили, що споживач, у випадку наявності засобів обліку, зобов’язаний щомісячно наприкінці звітного місяця знімати показники засобів обліку теплової енергії з обов’язковим складанням двохсторонього акту про фактичне споживання теплової енергії. У випадку, якщо споживач безпідставно відмовився від оформлення належним чином зазначеного акту (підпис, печатка) на акті робиться відмітка про відмову і нарахування проводиться за показниками, знятими представником теплогенеруючої організації.

          Згідно з пунктом 6.1 Договору розмір оплати за користування послугами з теплопостачання встановлюється згідно з діючими тарифами, які затверджуються рішенням Виконкому Броварської міської ради.

          Пунктами 7.1 та 7.2 Договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

          У відповідності з пунктом 7.3 Договору оплата за послуги з теплопостачання здійснюється грошовими коштами до 18 числа місяця, що передує місяцю надання послуги з теплопостачання в розмірі 100% від запланованої вартості надання послуг з теплопостачання на наступний місяць:

          - планова вартість обсягу споживання теплової енергії при наявності приладів обліку визначається згідно табл. № 1 до даного Договору за затвердженими тарифами;

          - планова вартість послуг з теплопостачання визначається згідно загальної опалювальної площі, що зазначена в Додатку № 1 до даного Договору за затвердженими тарифами;

          - планова вартість послуг з підігріву води визначається за затвердженими тарифами;

- без засобів обліку –по розрахунку згідно Додатку № 1 до даного Договору;

          - при наявності засобів обліку –по середньомісячній витраті за попередні два розрахункові місяці.

          Згідно з пунктом 7.7 Договору послуги з теплопостачання надані теплогенеруючою організацією у відповідному місяці оформлюються актом про надання послуг. Теплогенеруюча організація зобов’язується направити споживачу акт про надання послуг, а споживач зобов’язується протягом п’яти днів з дня його отримання повернути теплогенеруючій організації акт в належно оформленому вигляді (підпис та печатка).

          Відповідно до пункту 10.1 Договору договір укладається строком на один рік і діє з 01 вересня 2005 року до 01 вересня 2006 року, а в частині проведення розрахунків за теплову енергію до повного здійснення.

          Згідно з пунктом 10.2 Договору він вважається щорічно поновленим, якщо за місяць до закінчення його дії не надійде заява від однієї із сторін про розірвання цього Договору, чи його перегляд.

          Позивач на виконання умов Договору за період з травня 2008 року по травень 2009 року поставляв відповідачеві теплову енергію, на підставі чого позивач виставив на оплату відповідачу наступні рахунки № 2227/196 від 26 травня 2008 року на суму 41,24 грн., № 2474/196 від 22 липня 2008 року на суму 51, 55 грн., № 3110/196 від 23 вересня 2008 року на суму 278,87 грн., № 3767/196 від 29 жовтня 2008 року на суму 1938,23 грн., № 4444/196 від 26 листопада 2008 року на суму 5228,41 грн., № 5294/196 від 29 грудня 2008 року на суму 7038,31 грн., № 307/196 від 29 січня 2009 на суму 9298,34 грн., № 669/196 від 27 лютого 2009 року на суму 10013,75 грн., № 5/196 від 06 лютого 2009 року на суму 8559,16 грн., № 446/196 від 06 березня 2009 року на суму 2603,39 грн., № 1586/196 від 25 травня 2009 року на суму 36,16 грн., однак за поставлену теплову енергію розрахунки з позивачем в повному обсязі проведені не були, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 45068,83 грн.

          Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

          Згідно статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

          Відповідно до статті 275 Господарським кодексом України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

          Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

          Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

          За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Як вбачається з матеріалів даної справи, станом на день розгляду справи в суді першої інстанції суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, тому загальна заборгованість останнього перед позивачем в силу наведеного вище становить 45068,83 грн.

           Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

          Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Договір № 196 про надання послуг з теплопостачання від 05.03.2006 року не визнаний недійсним в установленому законом порядку.

          Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції цілком законного та обґрунтованого висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 45068,83 грн.

          Статтею 4-3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Виходячи з викладеного, колегія суддів на підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України суд –

ПОСТАНОВИВ:

          1. Рішення господарського суду міста Києва від 15.11.2010 року у справі № 41/470 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

          2. Справу № 41/470 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя                                                                      Баранець О.М.

Судді                                                                                          Чорна Л.В.

                                                                                          Калатай Н.Ф.

30.11.11 (відправлено)