№ 19915769, 06.12.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2011 року Справа № 5005/5421/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Швеця В.В. (доповідач)

суддів: Павловського П.П., Чус О.В.

при секретарі: Литвин А.П.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №85-143юр від 11.05.11 р.,

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №б/н від 26.08.11 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Дніпротехсервіс", м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.11р. у справі №5005/5421/2011

за позовом Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м.Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Дніпротехсервіс", м.Дніпропетровськ

про стягнення 42 576,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому, з врахуванням заяви про зміну позовних вимог, просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничої фірми "Дніпротехсервіс" суму неустойки у розмірі 56976грн. та судові витрати по справі.

Позовні вимоги мотивовані посиланням на те, відповідачем порушені строки поставки товару за договором №4180 від 25.08.2010р., що є підставою для нарахування неустойки.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2011 р. у справі № 5005/5421/2011 (суддя Рудовська І.А.) задоволено.

Приймаючи згадане рішення, господарський суд виходив з того, що відповідач порушив умови договору в частині своєчасної поставки продукції, що є підставою для стягнення неустойки. При цьому, судом першої інстанції залишено без задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки на підставі ст.233 ГК України.

Не погодившись з даним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Дніпротехсервіс" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду залишити без змін.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.08.2010 року між Відкритим акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Дніпротехсервіс" (продавець) було укладено контракт № 4180.

Відповідно до п. 1.1. та п.3.1. даного контракту продавець зобов`язався поставити і передати у власність покупця товар у строки відповідно до специфікації № 1 (додаток № 1 до контракту), а покупець зобовязався прийняти його та оплатити за умовами, обумовленими в 4.1 до цього контракту.

В подальшому найменування Відкрите акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" було змінено на Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг".

На виконання умов контракту, відповідач поставив позивачу корпус живлення 493611007 (ч.ОФ. 36.123 МЗ) вартістю 96 000 грн. (податкова накладна № 003679 від 29.12.2010 р. та стінку торцеву розвантажувальну, 20274758 СБ вартістю 896 400грн. (податкова накладна № 002342 від 09.09.2010 р.).

Відповідно до п.3.1 контракту, поставка товару здійснюється у строки, передбачені у специфікації.

Згідно Специфікації № 1, поставка стінки торцевої розвантажувальної передбачена на 01.09.2010 р.

Протоколом оперативної наради виготовлення замовлення позивача згідно до контракту складеного за участю представника відповідача від 14.11.2010 р. строк поставки корпусу живлення 493611007 був змінений до 15.11.2010 р.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України та положень статті 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 8.1. контракту у випадку прострочення поставки продукції проти строків обумовлених в п. 3.2 договору відповідач сплачує позивачу неустойку в розмірі 0,5% від суми недопоставленого товару за кожний день прострочки.

28.01.2011 року позивач на адресу відповідача направив претензію на суму 44 496 коп., яку відповідач залишив без розгляду і задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач порушив умови договору в частині поставки продукції. Прострочення поставки продукції становить 44 дні (96 000 грн. (вартість 1 шт. продукції з ПДВ) х 0,5% х 44 днів) сума неустойки за порушення строків поставки становить 21 120 грн. Прострочення поставки продукції становить 8 днів (896 400грн. (вартість 1 шт. продукції з ПДВ) х 0,5% х 8 днів) сума неустойки за порушення строків поставки становить 35 856 грн. Загалом сума становить 56 976 грн.

Відповідно до ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктом 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення прийнято місцевим господарським судом за повністю дослідженими обставинами справи з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 101-103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Дніпротехсервіс", м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.11р. у справі №5005/5421/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.В.Швець

Судді П.П.Павловський

О.В.Чус

Повний текст постанови

складено 09.12.2011 р.