Решение № 19903921, 14.11.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" листопада 2011 р.Справа № 16/5025/1760/11 За позовом Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Хмельницький

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Маниківці Деражнянського району

про стягнення 2 000,00 грн. штрафних санкцій

Суддя Магера В.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 представник за довір. №2 від 14.01.2011 р.;

від відповідача: не зявився.

В судовому засіданні 14.11.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення у справі.

Суть спору: Позивач звернувся до суду із позовом, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 01.11.2011 р., яка прийнята судом, в якому просить суд стягнути з відповідача 1000,00 грн. штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та 1000,00 грн. пені за прострочення сплати штрафу, а всього 2000,00 грн.

Представник позивача позовні вимоги, з урахуванням заяви про їх збільшення підтримав, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, наполягав на задоволенні позовних вимог.

При цьому позивачем зазначається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 протягом 2010 р. займала монопольне (домінуюче) становище на товарному ринку комплексних послуг з надання торгівельних місць для реалізації продовольчих та непродовольчих товарів на ринку для споживачів з часткою 100 відсотків в територіальних межах м. Деражня. Дії фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, які полягали у застосуванні при розрахунку вартості утримання торгівельного місця для торгівлі із контейнерів на ринку 30 відсотків рентабельності, що суперечить вимогами розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації від 09.07.2009 р. №253/2009-р та призвели до завищення вартості цих послуг, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п.2 ст.50, ч.1 та п.1 ч.2 ст.13 Закону України „Про захист економічної конкуренції” у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку шляхом: вчинення дій, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку; встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку. За порушення зазначене у п.2 цього рішення, відповідно до абз.2 ч.2 ст.52 Закону України „Про захист економічної конкуренції” на відповідача накладено штраф у розмірі 1 000 грн.

Листом відділення 21.06.2011 р. №01-23/13-2132 відповідачу було вручено копію зазначеного рішення адміністративної колегії відділення. У листі Відповідач попереджувався, що у разі несплати штрафу у встановлений в рішенні строк з дня отримання копії зазначеного рішення, буде додатково нараховуватись пеня у розмірі 1,5% від суми штрафу за кожен день прострочення відповідно до ч.5 ст.56 Закону України „Про захист економічної конкуренції”.

Двомісячний строк, протягом якого Відповідач зобов'язаний був сплатити штраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, розпочався 22.06.2011 р. і закінчився 22.08. 2011 р. У зазначений строк відповідач штраф не сплатив.

Відповідно до ч.5 ст.56 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, за прострочення сплати штрафу пеня підлягає стягненню за період з 23.08.2011 р. по 31.10.2011р. в розмірі 1000,00 грн. (70 днів х 15 грн. = 1 050 грн.). Відповідно до ч.5 ст.56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” розмір пені не може перевищувати розмір накладеного відділенням штрафу, тому розмір пені становить 1000,00 грн.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, в судове засідання не зявився, відзив на позов не подав, позовні вимоги по суті та розміром не оспорив, доказів сплати штрафних санкцій не подав. Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Ухвали суду на адресу сторони направлені рекомендованою кореспонденцією. Тому суд, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Відповідач ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_2.

Рішенням №57-рш від 17.06.2011 р. у справі №03-08/08-11 визнано, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 протягом 2010 р. займав монопольне (домінуюче) становище на товарному ринку комплексних послуг з надання торговельних місць для реалізації продовольчих та непродовольчих товарів на ринку для споживачів з часткою 100 відсотків в територіальних межах м. Деражня.

Визнано дії фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, які полягали у застосуванні при розрахунку вартості утримання торгівельного місця для торгівлі із контейнерів на ринку 30 відсотків рентабельності, що суперечить вимогами розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації від 09.07.2009р. №253/2009-р та призвели до завищення вартості цих послуг, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п.2 ст.50, ч.1 та п.1 ч.2 ст.13 Закону України „Про захист економічної конкуренції” у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку шляхом: вчинення дій, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку; встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

За порушення зазначене у п.2 цього рішення, відповідно до абз.2 ч.2 статті 52 Закону України „Про захист економічної конкуренції” на відповідача накладено у розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень.

Листом від 21.06.2011 р. №01-23/13-2132 позивач повідомив відповідача про застосування до останнього штрафу у розмірі 1000,00 грн. Даний лист отриманий 21.06.2011 р. відповідачем особисто, що підтверджується його підписом на листі.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не сплатив розмір штрафу за рішенням №57-рш від 17.06.2011 р, позивач звернувся з позовом до суду про примусове його стягнення, а також стягнення з відповідача пені у розмірі 1000 грн. за несвоєчасну сплату штрафу.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне:

У відповідності до п.2 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Згідно ч.1, п.1 ч.2 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку. Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається: 1) встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Відповідно до ст.52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" органи Антимонопольного комітету України за вчинення суб'єктом господарювання порушення у вигляді зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку тягне за собою накладення органами Антимонопольного комітету України штрафу у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за порушення законодавства про захист економічної конкуренції (п.2 ст.50, ч.1, п.1 ч.2 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції") прийнято рішення про застосування згідно ч.2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" штрафу в розмірі 1 000 грн.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідач в добровільному порядку штраф не сплатив, рішення не оскаржив.

Згідно з ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Позивач на цій підставі нарахував відповідачу 1 000,00 грн. пені.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про захист економічної конкуренції" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний Комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у звязку із порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в т.ч. про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Як вбачається з матеріалів справи, заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості по сплаті штрафу в розмірі 1 000 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. При цьому визначена позивачем пеня в сумі 1 000,00 грн. розрахована в межах максимально можливого, згідно норм чинного законодавства розміру.

Судом також враховується, що рішення адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 57-рш від 17.06.2011р. по справі №03-08/08-11 відповідачем в установленому порядку та визначені строки не оскаржене, сума штрафу по ньому не сплачена, доказів, що спростовують не надано. Натомість в тексті рішення зазначено, що при визначенні розміру штрафу позивачем було враховано, що порушення вчинено вперше, відповідач знаходиться у важкому фінансовому становищі.

За таких обставин, враховуючи вимоги ст. 33 ГПК України в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позов заявлений обґрунтовано, підтверджений належними доказами, відповідає чинному законодавству та підлягає задоволенню.

Враховуючи задоволення позову, судові витрати по справі згідно ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.12, 33, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Хмельницький до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Маниківці Деражнянського району про стягнення 2 000,00 грн. штрафних санкцій задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Маниківці Деражнянського району (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) із зарахуванням в доход Державного бюджету України, на рахунок Управління Державного казначейства України за місцем знаходження платника податків за КЕКД 21081100 „Адміністративні штрафи та інші санкції” (символ звітності 106) 2000, 00 грн. (дві тисячі гривень 00 коп.) штрафних санкцій.

Видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Маниківці Деражнянського району (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095, р/р 31112095700002 УДК у м. Хмельницькому, код 23565225, ГУ ДКУ у Хмельницькій області, МФО 815013 державне мито в сумі 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.), а в доход державного бюджету на р/р 31211264700002 УДК у м. Хмельницькому, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності 264, код ОКРО 23565225, ГУДКУ у Хмельницькій області, МФО 815013, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).

Видати наказ.

СуддяВ.В. Магера

Повний текст рішення виготовлено та підписано 16.11.2011 р.

Віддрук. 2 прим.:

1 - до матеріалів справи;

2 відповідачу (рекоменд. з повід.).