Постановление суда № 19902185, 08.11.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"08" листопада 2011 р. Справа № 5023/8573/11

вх. № 8573/11

Суддя господарського суду <Текст >Лаврова Л.С.

при секретарі судовогозасідання Васильєва Л.О.

за участю представників сторін:

позивач-Моїсеєнко К.О. відповідач- Алісултанова І.Б.

розглянувши справу за позовом ТОВ "Іскра" м. Куп"янськ 3-я особа <Текст >

до АК "Харківобленерго" м. Харків 3-я особа <Текст >

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

ТОВ"Іскра" ( позивач) просить суд визнати недійсним додаткову угоду від 24.06.11 року та додатки "Порядок розрахунків" до договору про постачання електричної енергії № 60-054 від 15.07.2004 року укладені між АК"Харківобленерго" та ТОВ"Іскра". Судові витрати покласти на відповідача.

В обгрунтування позовних вимог посилається на договір про постачання електричної енергії за № 60-054 від 15.07.2004 року укладений між позивачем та відповідачем який підписаний не уповноваженою особою головним енергетиком ОСОБА_1

Відповідач проти заявлених вимог заперечує , надавши відзив на позовну заяву, та вважає що доводи викладені в позовній заяві є безпідставними, а вимоги не відповідають чинному законодавству.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 31.10.11 року до 08.11.11 року до 9 години.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, а саме :

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності),може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

На підставі викладеного та керуючись ст.77,86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

<Текст >Розгляд справи відкласти на "22" листопада 2011 р. о< Текст >9:30

<Текст >

Суддя (підпис< Текст >Лаврова Л.С.

<Текст >