Решение № 19899541, 23.11.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2011 р. Справа № 5016/3678/2011(17/173)

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Кондратовій О.В..,

з участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, довіреність № 09/44 від 03.10.2011р.;

від відповідача не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5016/3678/2011(17/173)

За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль», 54002, Каботажний узвіз,18, м.Миколаїв,

до відповідача: Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Машпроект», 54042, м.Миколаїв, вул. Чайковського, 6А, кв. 26,

про: стягнення заборгованості у сумі 38 185грн. 81 коп.,-

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль», (надалі- позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Машпроект», (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 38 185грн. 81 коп.

Позивач заявлені позовні вимоги в судовому засіданні підтримав в повному обсязі.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, місце і час судового розгляду справи у судове засідання не зявився, вимоги ухвали суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав, позов не спростував.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України, спір розглядається за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, при цьому суд виходив з такого:

Між Державним підприємством «Миколаївська теплоелектроцентраль», правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство „Миколаївська теплоелектроцентраль" (далі - Позивач) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Машпроект»(далі - Відповідач) було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді за № 2492 від 01.10.2000 р.(далі -Договір).

Відповідно до умов Договору, позивач взяв на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію в гарячій воді у потрібних йому обсягах, а останній зобов'язався оплачувати теплову енергію в терміни, передбачені цим договором.

Договір, згідно п.10.4 пролонгувався на кожний наступний рік, так як за місяць до закінчення строку дії Договору про його припинення не було заявлено письмово однією із сторін.

У зв'язку з тим, що об'єкт теплоспоживання Споживача за адресою: м. Миколаїв, вул. Чайковського, 6А, кв. 26, обладнаний приладом обліку теплової енергії, її облік здійснювався Енергопостачальною організацією відповідно до наданих Споживачем звітів, згідно з умовами п.5.3 Договору.

Відповідно до п.6.3 Договору, споживач зобов'язаний сплачувати за 20 днів до початку розрахункового періоду (розрахунковим періодом є календарний місяць) вартість зазначеної в Договорі кількість теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Пунктом 6.4. договору встановлено, якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку, при перевищенні фактичного використання понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця. Отже, датою остаточного розрахунку за теплову енергію, спожиту в поточному місяці, є 25 число поточного місяця, а з 26-го числа починається прострочення.

У відповідності до умов пункту 5.7. договору, споживачу щомісяця направляється акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді за попередній місяць. Споживач зобов'язаний протягом п'яти календарних днів підписати зазначений акт і один примірник направити на адресу Енергопостачальної організації. У випадку відсутності протягом п'яти днів мотивованої відмови від підписання або неповернення підписаного примірника Енергопостачальній організації, акт приймання-передачі теплової енергій у гарячій воді вважається прийнятим споживачем. Оскільки Відповідач не надавав позивачу обгрунтованої відмови від підписання актів приймання-передачі теплової енергії, акти приймання-передачі є прийнятими ним та, відповідно, обсяги спожитої теплової енергії є узгодженими.

За період з листопада 2009 р. по квітень 2011 р. Енергопостачальна організація виконала взяті на себе зобов'язання з постачання теплової енергії, натомість Споживач порушив порядок розрахунків за Договором, внаслідок чого утворилась заборгованість останнього за спожиту теплову енергію.

За період з листопада 2009 р. по квітень 2011 р. включно нараховано до сплати 347608,16 грн., сплачено частково у сумі 345183,88 грн., заборгованість становить 24317,61 грн.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, що згідно з розрахунком позивача складає, відповідно, 7190,35 грн. інфляційних витрат, 2266,21 грн. 3% річних.

Судом також було перевірено правильність нарахування сум 3 % річних та збитків від інфляції за допомогою програми «Законодавство»версія 2.8.1; після здійсненого судом перерахунку судом було встановлено, що суми збитків від інфляції та 3% річних співпадають із нарахованими позивачем сумами.

Відповідно до частини 3 статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання на кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2.3 Договору передбачена відповідальність Споживача за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у вигляді пені. Так відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та умов Договору, сума пені, нарахована позивачем, становить 4411,64 грн.

Таким чином, позовні вимоги позивача в частині підстав стягнення заборгованості визнаються господарським судом обґрунтованими.

Разом з тим, при вирішенні даного спору суд вважає доцільним застосувати положення ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи наведене, а також ступінь виконання зобов'язання боржником, той факт, що порушення зобов'язання відповідачем у справі не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд вирішив зменшити розмір нарахованого позивачем штрафу до 2000,00 грн.

Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»задовольнити частково.

2.Стягнути з Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Машпроект», 54042, м.Миколаїв, вул. Чайковського, 6А, кв. 26, ідентифікаційний код 22440780 на користь Відкритого акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль”, 54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18, ідентифікаційний код 30083966, суму основного боргу у розмірі 24 317,61 грн. (двадцять чотири тисячі триста сімнадцять грн. 61 коп.), інфляційні витрати в розмірі 7190,35 грн. (сім тисяч сто девяносто грн.. 35 коп.), 3% річних в розмірі 2 266,21 грн. (дві тисячі двісті шістдесят шість грн.. 21 коп.), пеню в розмірі 2000,00 (дві тисячі грн. 00 коп.) грн., 381,86 грн. (триста вісімдесят одна грн.. 86 коп.) державного мита та 236,00грн. (двісті тридцять шість грн.. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті позову відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Коваль

Рішення підписано 25.11.2011 року.