Решение № 19876310, 01.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.12.11 р. Справа № 30/124

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", м. Київ

до відповідача: Приватного підприємства "Хотей", м. Макіївка, Донецька область

про стягнення заборгованості у сумі 202248,91грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: ОСОБА_1 за дов. №б/н від 16.08.2010р.

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", м. Київ, звернувся до господарського суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Хотей", м. Макіївка, Донецька область про стягнення заборгованості у сумі 202248,91грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на ухвалу господарського суду Донецької області по справі №27/95Б від 15.03.2011р., постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.04.2011р. по справі № 27/95Б, розрахунок суми позову, правовстановлюючі документи тощо.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 19.09.2011р., у звязку із знаходженням судді Довгалюк В.О. на лікарняному, справу №30/124 передано на розгляд судді Лейбі М.О.

20.09.2011р. позивач надав суду супровідний лист, яким просить суд залучити до матеріалів справи довідку №3082 від 19.09.2011р., якою підтверджується повне невиконання відповідачем зобовязань щодо оплати коштів у розмірі 197794,47грн. в рамках затвердженої 15.03.2011р. господарським судом Донецької області мирової угоди. Лист та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

20.09.2011р. відповідач надав суду клопотання про зупинення провадження по справі до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги позивача на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.04.2011р. по справі 27/95б.

Ухвалою господарського суду від 15.11.2011р. строк вирішення спору було продовжено на 15 днів, до 04.12.2011р., відповідно до ст.69 ГПК України.

16.11.2011р. позивач надіслав на адресу суду додаткові пояснення по справі №3791 від 07.11.2011р., в яких просить суд задовольнити позовні вимоги в розмірі 202248,91грн., які складаються із 197794,47грн. розмір основного боргу, який підлягав сплаті протягом 15 банківських днів з дати затвердження мирової угоди господарським судом Донецької області; 2080,91грн. 3% річних за період з 06.04.2011р. 11.08.2011р.; 2373,53грн. інфляційні за період з 06.04.2011р. 11.08.2011р. Додаткові пояснення судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

30.11.2011р. від позивача на адресу суду надійшла телеграма, з якої вбачається, що Вищим господарським судом України розглянуто справу №27/956, касаційну скаргу ТОВ "ВіЕйБі Лізинг" залишено без задоволення, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.04.2011р., залишено без змін, у звязку з чим, позивач просить суд розглянути справу за наявними матеріалами без участі представника позивача.

Розгляд справи відкладався, у звязку з необхідністю представлення додаткових документів.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Донецької області ухвалою від 16.07.10р. порушена справа про банкрутство Приватного підприємства „Хотей", м.Макіївка відповідно до п.4 ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ведений мораторій на задоволення вимог кредиторів, введена процедура розпорядження майном боржника строком на 6 місяців до 16.01.11р., розпорядником майна призначена арбітражний керуючий Козловська Д.В.

15.03.2011р. господарським судом Донецької області по справі №27/95Б винесена ухвала, якою затверджена мирова угода від 09.03.2011р. по справі №27/95Б про банкрутство ПП “Хотей” та припинено провадження по справі.

ТОВ "ВіЕйБі Лізинг" є кредитром боржника, розмір грошових вимог якого становить 1977944,71грн. 4 черга задоволення та додатково штрафу і пені у розмірі 85601,70грн 6 черга задоволення.

Умовами мирової угоди від 09.03.2011р. передбачено наступне: боржник погашає заборгованість кредиторів 2-ї черги протягом трьох банківських днів з дати затвердження мирової угоди господарським судом Донецької області (п.1.3.1 та 3.1 мирової угоди); заборгованість за реєстром вимог кредиторів 4-ї черги списується у розмірі 90% заборгованості, заборгованість за реєстром вимог кредиторів 4-ї черги погашається у розмірі 10% протягом 15 банківських днів з дати затвердження мирової угоди господарським судом Донецької області (п.1.3.2 та 3.3 мирової угоди); заборгованість за реєстром вимог кредиторів 6-ї черги списується у розмірі 100: заборгованості (п.1.3.3 та п.3.4 мирової угоди).

Мирова угода визначена Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі-Закон), як судова процедура, яка застосовується щодо боржника.

Згідно ст.35 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.

Частиною 5 ст.38 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що з дня затвердження мирової угоди боржник приступає до погашення вимог кредиторів згідно з умовами мирової угоди.

У разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою. У разі порушення провадження у справі про банкрутство цього ж боржника обсяг вимог кредиторів, щодо яких було укладено мирову угоду, визначається в межах, передбачених зазначеною мировою угодою (ч.8 ст.39 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”).

Як вбачається з матеріалів справи, на момент звернення позивача з позовом до суду по справі №30/124, відповідач суму заборгованості у розмірі 202248,91грн. у встановлений мировою угодою від 15.03.2011р. по справі №27/95Б строк не сплатив, що також підтверджено довідкою №3082 від 19.09.2011р. генерального директора та головного бухгалтера ТОВ "ВіЕйБі Лізинг", яка наявна у матеріалах справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянув матеріали справи, представлені документи, заслухав пояснення позивача, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 35 ГПК України визначено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Донецької області від 15.03.2011р. по справі №27/95Б встановлено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 197794,47грн., затвердженою мировою угодою від 09.03.2011р.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.04.2011р. ухвалу господарського суду Донецької області від 15.03.2011р. у справі №27/95б залишено без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов мирової угоди від 09.03.2011р., затвердженою ухвалою господарського суду Донецької області від 15.03.2011р. по справі №27/95Б відповідач зобовязання у встановлений мировою угодою строк належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.

Загальна сума заборгованості за мировою угодою від 09.03.2011р. по справі №27/95Б становить 197 794,47грн.

На момент прийняття рішення по справі відповідач доказів оплати заборгованості за мировою угодою від 09.03.2011р. в сумі 197794,47грн. суду не надав, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У звязку із невиконанням відповідачем вищезазначеної мирової угоди в розмірі 197794,47грн., позивач просить стягнути з відповідача інфляційні в сумі 2373,53грн., а також 3% річних у сумі 2080,91грн.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у звязку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобовязання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобовязань, а не штрафною санкцією. Таким чином, грошовими зобовязаннями відповідача перед позивачем є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних.

Приписами діючого законодавства на передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України проценти (3% річних) та інфляційні за весь час прострочення грошового зобовязання не поширюється заборона на їх нарахування в період дії затвердженої в межах справи про банкрутство мирової угоди, у звязку з чим кредитор не позбавлений права заявляти вимоги щодо стягнення процентів та інфляційних втрат відповідно до порядку, встановленого діючим законодавством України.

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних, враховуючи факт наявності заборгованості у період, за який вони нараховані, є обґрунтованими та правомірними.

Перевіривши розрахунок 3 % річних, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення 3% у розмірі 2080,91грн., є такими, що підлягають задоволенню.

Здійснивши перевірку розрахунку інфляційних, суд дійшов висновку, що розмір інфляційних за заявлений позивачем період нарахування, складає 2346,03грн., у звязку з чим вимоги позивача щодо стягнення інфляційних підлягають частковому задоволенню в розмірі 2346,03грн.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, оскільки відповідно до ст.79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Дослідивши наданий відповідачем в обґрунтування заявленого клопотання супровідний лист Донецького апеляційного господарського суду від 06.09.2011р. про направлення матеріалів справи №27/95б до Вищого господарського суду України, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано суду обґрунтованих доказів розгляду вказаної справи Вищим господарським судом України.

Крім того, розгляд Вищим господарським судом України вказаної справи жодним чином не перешкоджає розгляду справи 30/124 по суті.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", м. Київ до Приватного підприємства "Хотей", м.Макіївка, Донецька область про стягнення заборгованості у сумі 197794,47грн., 3% річних у сумі 2080,91грн, інфляційних у сумі 2373,53грн., задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Хотей", м. Макіївка, Донецька область (86126, Донецька область, м.Макіївка, вул.Московська,62/14, ЄДРПОУ 31534531) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", м. Київ (04119, м.Київ, вул.Дегтярівська,21-г, ЄДРПОУ 33880354) заборгованість у сумі 197 794,47грн., 3% річних у сумі 2080,91грн, інфляційні у сумі 2346,03грн.

Стягнути з Приватного підприємства "Хотей", м. Макіївка, Донецька область (86126, Донецька область, м.Макіївка, вул.Московська,62/14, ЄДРПОУ 31534531) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", м. Київ (04119, м.Київ, вул.Дегтярівська,21-г, ЄДРПОУ 33880354) державне мито в розмірі 2022,21грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 235,97грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 01.12.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 05.12.2011р.

Суддя Лейба М.О.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >