№ 1987173, 13.03.2008, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2008 р.

Справа № 30/320-07-8787

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів Л.І. Бандури, Л.І. Бойко,

при секретарі судового засідання С.Б. Іоффе,

за участю представників сторін:

від позивача: Н.В. Гоголь

від відповідача: Д.Н. Нан

3-я особа: О.В. Воловецька,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги

Управління капітального будівництва Одеської міської ради

та Виконавчого комітету Одеської міської ради

на рішення господарського суду Одеської області від 17.12.2007р.

у справі № 30/320-06-8787

за позовом ДП „Транспортно-експедиційний центр”

до Виконавчого комітету Одеської міської ради

за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління капітального будівництва Одеської міської ради

про внесення змін у договір та зобов’язання вчинити певні дії.

В судовому засіданні на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва до 13.03.2008р.

ДП „Транспортно-експедиційний центр” звернулось до господарського суду із позовом до Виконавчого комітету Одеської міської ради, в якому просило:

- внести зміни до пункту 3.2. договору на право забудови від 16.02.2005р., укладеного між ДП „Транспортно-експедиційний центр” та Виконавчим комітетом Одеської міської ради і зареєстрованого в Управлінні капітального будівництва за №027\кс від 16.02.2005р.;

- зобов’язати Виконавчий комітет Одеської міської ради прийняти виконання ДП „Транспортно-експедиційний центр” зобов’язань за п.3.2. Договору в грошовій формі;

- зобов’язати Виконавчий комітет Одеської міської ради ввести в експлуатацію житловий комплекс з вбудовано-прибудованим торговим центром за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 22-а.

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.12.2007р. (суддя Н.В. Рога) позов задоволено частково, пункт 3.2 договору на право забудови від 16.02.2005р. викладено в слідуючей редакції: „Дочірнє підприємство „Транспортно-експедиційний центр” зобов’язано у виконання Договору перерахувати плату за право забудови в розмірі 3168720грн. 26коп. (три мільйони сто шістдесят вісім тисяч сімсот двадцять грн. 26 коп.), без ПДВ, на рахунок Управління капітального будівництва виконавчого комітету Одеської міської ради №37182033001148 в Управлінні Державного казначейства в м. Одесі Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, код ЄДРПОУ 04056902, МФО 828011, а також у виконання цього Договору безоплатно передати після вводу житлового комплексу в експлуатацію нерухоме майно –квартири в житловому комплексі –квартира №78 в 5 корпусі загальною площею 82,90 кв.м, квартира №4 в 7 корпусі загальною площею 80,50 кв.м, квартира №71 в 7 корпусі загальною площею 118,90 кв.м, квартира №85 в 3 корпусі загальною площею 55,20 кв.м, квартира №1 в 4 корпусі загальною площею 79,50 кв.м, шляхом укладення з фізичними особами згідно наданому Виконкомом списку договорів пожертви у відповідності з вимогами діючого законодавства України”. Зобов’язано виконавчий комітет Одеської міської ради прийняти виконання ДП „Транспортно-експедиційний центр” зобов’язань за п.3.2. Договору на право забудови від 16.02.2005р. в грошовій формі. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Рішення мотивовано тим, що згідно п.6 ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є зміна правовідношення. Зміна правовідношення –це спосіб захисту, який полягає у трансформації одного правовідношення іншим, переростання одного обов’язку і інший, покладенні на боржника нового обов’язку. Отже, чинним законодавством передбачено можливість зміни правовідношення, а тому правомірною є вимога позивача щодо внесення змін у договір на право забудови від 16.02.2005р. шляхом викладення п.3.2. договору у новій редакції. Порядок внесення змін у господарські договори передбачений ст.188 Господарського кодексу України та був дотриманий позивачем, що підтверджується матеріалами справи. У зв’язку із неотриманням у встановлений чинним законодавством строк відповіді на лист від 19.06.2007р., позивач правомірно звернувся до суду з даним позовом. Що ж стосується вимоги позивача про зобов’язання виконавчого комітету Одеської міської ради ввести в експлуатацію житловий комплекс з вбудовано-прибудованим торговим центром за адресою: м. Одеса, вул..Балківська,22-а, то ця вимога задоволенню не підлягає, виходячи з того, що вона не обґрунтована позивачем нормами матеріального права і на даний час ще не підписаний та не затверджений Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта.

Виконавчий комітет Одеської міської ради, не погоджуючись з прийнятим судом рішенням, звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати, в позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що даний спір підвідомчий окружному адміністративному суду Одеської області і повинен розглядатись за правилами КАС України. Отже, господарський суд повинен був припинити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України. Також скаржник послався на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, і внаслідок чого дійшов хибного висновку про дотримання позивачем порядку внесення змін у господарські договори.

Управління капітального будівництва Одеської міської ради також звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення скасувати, в позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 188 ГК України, ст. 4-2, ст. 43 п. 3 ч. 1 ст. 84 ГПК України, ч. 2 п.4 Роз’яснення Вищого арбітражного суду від 10.12.1996р. № 02-5/422 „Про судове рішення”.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, апеляційна інстанція встановила наступне.

16.02.2005р. між виконавчим комітетом Одеської міської ради (виконком) та ДП „Транспортно-експедиційний центр” (забудовник) був укладений договір на право забудови, предметом якого є надання забудовнику від імені виконкому права забудови земельної ділянки загальною площею 1,7836га в межах відводу за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 22-а, строком до 01.04.2010р. для здійснення будівництва жилого комплексу з вбудовано-прибудованим торговим центром та комплексного благоустрою прилеглої території.

За умовами п.3.2. зазначеного договору на етапі зведення 50% коробки жилих будинків по вул. Балківська, 22-а, забудовник зобов’язався письмово повідомити виконкому перелік конкретних квартир (№ квартири, її загальна та жила площа, поверх) по номенклатурі та поверховості, узгодженій окремо, в розмірі 5,18% від загальної площі жилих будинків за вказаною адресою, з подальшою передачею цих квартир з внутрішньою обробкою перед вводом жилого комплексу до експлуатації.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Між тим, пунктом 6 частини 2 ст.16 Цивільного кодексу України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є зміна правовідношення. Зміна правовідношення –це спосіб захисту, який полягає у трансформації одного правовідношення іншим, переростання одного обов’язку в інший, покладенні на боржника нового обов’язку. Отже, апеляційна інстанція погоджується з висновком місцевого господарського суду, що чинним законодавством передбачена можливість зміни правовідношення, а тому правомірною є вимога позивача щодо внесення змін у договір на право забудови від 16.02.2005р. шляхом викладення у новій редакції п.3.2. Договору.

Позивач звернувся з листом № 81 від 19.06.2007р. до відповідача з пропозицією внести зміни у вищевказаний договір. Його пропозиції були розглянуті комісією міськради по визначенню розміру дольової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Одеси і прийнято рішення рекомендувати виконкому розглянути можливість взаєморозрахунку з містом по житлу в грошовій формі, що оформлено протоколом № 20 від 12.07.2007р. (а.с.38-39). На даний час позивачем фактично завершено будівництво житлового комплексу, однак виконком не розглянув пропозиції ДП „Транспортно-експедиційний центр” про внесення змін у договір, що змусило останнього звернутися до суду з даним позовом.

Розрахунок грошової компенсації зроблений позивачем на дату укладення договору на право забудови (16.02.2005р.), з урахуванням нормативів щодо опосередкованої вартості спорудження житла в розрахунку на один квадратний метр по регіонах України станом на 01.12.2004р. (лист Державного комітету України з будівництва та архітектури від 20.12.2004р. № 7/8-1616 „Про інформацію щодо опосередкованої вартості спорудження житла по регіонах України”, згідно якого вартість 1кв.м. загальної площі квартир будинку (з ПДВ) в Одеській області становить 1927,0грн.) зобов’язання щодо передачі 2061,38кв.м. може бути виконане шляхом перерахування коштів у сумі 3972279грн.26коп.(з ПДВ).

За таких обставин місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив позов в частині внесення змін в п.3.2 договору від 16.02.2005р. і відмовив в іншій частині про зобов’язання відповідача ввести в експлуатацію житловий комплекс, пославшись на те, що ця вимога не обґрунтована нормами матеріального права і не підписаний акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта.

Заперечення скаржника стосовно того, що даний спір не підлягає розгляду в господарському суді, а повинен розглядатися в адміністративному суді, апеляційна інстанція відхиляє, т.я. у даній справі предметом спору є внесення змін у господарський договір, а згідно ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.

Враховуючи викладене, рішення господарського суду Одеської області слід залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів –

постановила:

Рішення господарського суду Одеської області від 17.12.2007р. у справі № 30/320-07-8787 залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання постанови законної сили.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя Л.І. Бандура

Суддя Л.І. Бойко