Решение № 19868672, 29.11.2011, Хозяйственный суд Автономной Республики Крым

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

29.11.2011

Справа №5002-17/4059-2011

За позовом Керченського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі

До відповідачів:

1. Коктебельської селищної ради

2. Всеукраїнської громадської організації «Товариство рятування на водах України»

про визнання недійсним договору, укладеного між Коктебельською селищною радою та Всеукраїнською громадською організацією «Товариство рятування на водах України» від 07.06.2011 року б/н на передачу в оренду причалу № 211, про зобов’язання Всеукраїнської громадської організації «Товариство рятування на водах України» повернути Коктебелівській селищній раді у комунальну власність причал № 211

Суддя В.І. Гайворонський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Прокурор – Куїнджі М.О.

Від Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі – Білоусов В.С., представник

Суть спору: Прокурор просить визнати недійсним договір, укладений між Коктебельською селищною радою та Всеукраїнською громадською організацією «Товариство рятування на водах України» від 07.06.2011 року б/н на передачу в оренду причалу № 211, а також зобов’язати Всеукраїнську громадську організацію «Товариство рятування на водах України» повернути Коктебелівській селищній раді у комунальну власність причал № 211, у зв’язку з порушенням порядку використання державного майна, встановленого Законом.

Відповідачі в судове засідання не з’явились, відзиви на позов не надали.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними у ній матеріалами, при цьому виходить із того, що згідно ст.129 Конституції України надання доказів є правом стороні, а не обов’язком.

По справі проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

Згідно договору суди укладеного між Коктебельською селищною радою та Всеукраїнською громадською організацією «Товариство рятування на водах України» від 07.06.2011 року б/н, Коктебельська селищна рада передає в користування Всеукраїнській громадській організації «Товариство рятування на водах України» причал № 211 для організації роботи по рятуванню життів людей на водних об'єктах смт. Коктебель.

Згідно ч.3 ст.827 ЦК України до договору позички застосовуються положення глави 58 ЦК України.

Частиною 2 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» причали усіх категорій і призначень, причальні та гідротехнічні споруди, захисні споруди приватизації не підлягають.

Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» не можуть бути предметом оренди об’єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна».

Спірний договір не відповідає вказаним нормам.

Ст 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, серед них визначено, що зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства.

У ст. 215 ЦК України вказано, що підставою для недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення вимог, встановлених ст. 203 ЦК України.

Таким чином щодо визнання договору недійсним вимога є законною та підлягає задоволенню.

Вимога про зобов’язання Всеукраїнської громадської організації «Товариство рятування на водах України» повернути Коктебелівській селищній раді у комунальну власність причал № 211 задоволенню не підлягає, оскільки відсутні докази отримання

Всеукраїнською громадською організацією «Товариство рятування на водах України» майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 795 ЦК України таким доказом повинен бути відповідний документ (акт).

Ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості, а також закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед Законом та судом.

Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

Про необхідність дотримання принципу диспозитивності сторін також указується в постанові Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132. (справа № Д12/12), а в постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

Таким чином, суд вправі розглядати справу по тим матеріалам, яки надані зацікавленими особами.

Оскільки відповідні докази не надані до прийняття рішення не існує підстав залучати їх до справи після прийняття рішення.

Судові витрати згідно ч. 3 ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню відповідачами до бюджету, в рівних частинах із 1\2 підлягаючим сплати сум, оскільки вимоги задоволені частково.

Відповідно до п. «б» ч. 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру ставка державного мита встановлюється в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (17Х5=85 грн.).

Відповідно до п. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України неоподатковуваний мінімум встановлений у розмірі 17 грн.

Таким чином з кожного відповідача підлягає стягненню по 21, 25 грн.( 42,5:2) судові витрати з держмита по 59 грн. ІТР (118:2).

Судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення сплачуються як за вимоги матеріального, так і за вимоги нематеріального характеру, та складають 236,00 грн.

Згідно постанови Кабінету міністрів України від 05 серпня 2009 року № 825 з 05.08.2009 року розмір судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу складає 236,00 грн.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним договір, укладений між Коктебельською селищною радою та Всеукраїнською громадською організацією «Товариство рятування на водах України» від 07.06.2011 року б/н на передачу в оренду причалу № 211.

Стягнути з Коктебелівської селищної Ради (98186, м. Феодосія, смт. Коктебель, пер. Висотний 1) на користь бюджету (р/р 31115095700002 в банку одержувача Головне Управління Госказначества в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200) судові витрати з державного мита в сумі 21,25 грн.

Стягнути з Всеукраїнської громадської організації «Товариство рятування на водах України» (04212, м. Київ, вул. Зої Гайдай, 3 офіс 256, ідентифікаційний код 00021539) на користь бюджету (р/р 31115095700002 в банку одержувача Головне Управління Госказначества в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200) судові витрати з державного мита в сумі 21,25 грн.

Стягнути з Коктебелівської селищної Ради (98186, м. Феодосія, смт. Коктебель, пер. Висотний 1) на користь бюджету (Отримувач: 22050000 Державний бюджет м. Сімферополя; р/р 31218259700002 в УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026) судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн.

Стягнути з Всеукраїнської громадської організації «Товариство рятування на водах України» (04212, м. Київ, вул. Зої Гайдай, 3 офіс 256, ідентифікаційний код 00021539) на користь бюджету (Отримувач: 22050000 Державний бюджет м. Сімферополя; р/р 31218259700002 в УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026) судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн.

Видати накази.

В частині зобов’язання Всеукраїнської громадської організації «Товариство рятування на водах України» повернути Коктебелівській селищній раді у комунальну власність причал № 211 - у позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Гайворонський В.І.