Решение № 19852906, 14.10.2011, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

                                                                                          Справа № 1407/2-1790/11

РІШЕННЯ

іменем України

"14" жовтня 2011 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді –Вуїва О.В., при секретарі –Вишняковій А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»»до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2011 року ПрАТ «АСК «Інго Україна»»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу в якому вказувало, що 25 квітня 2008 року між ним та ТОВ «Перша лізингова компанія»строком на один рік було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, а саме належного останньому на праві власності автомобіля «Дачія Логан», 2007 року випуску, реєстр. номер НОМЕР_1.

Сторони договору визначили у ньому ряд страхових випадків, при настанні яких страховик зобов’язаний сплатити страхувальнику страхове відшкодування.

До таких випадків віднесено й дорожньо-транспортну пригоду за участю застрахованого автомобіля.

За умовами договору при настанні страхового випадку (дорожньо-транспортної пригоди) позивач зобов’язався відшкодувати всі прямі та супутні збитки, завдані страхувальнику за винятком узгодженої сторонами суми, що не підлягає відшкодуванню (франшизи в розмірі 505 грн.).

10 листопада 2008 року о 10 год. 35 хвилин в м. Вознесенську на вул. Кірова ОСОБА_1, керуючи автомобілем «ВАЗ-21063», реєстр. номер НОМЕР_2 перед початком руху не переконався, що це буде безпечним та створив перешкоду автомобілю «Дачія Логан», реєстр. номер НОМЕР_1 та допустив з ним зіткнення, пошкодивши його.

Постановою Вознесенського міськрайонного суду від 01 грудня 2008 року відповідача було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ТОВ «Перша лізингова компанія»було завдано матеріальну шкоду, що у вигляді страхового відшкодування була повністю виплачена страховиком потерпілому.

Тому виходячи з положень ст.ст. 993, 1166, 1188 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», згідно яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, позивач просив стягнути з відповідача 16380,15 грн. матеріальної шкоди, а також всі понесені судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з’явився, направивши на адресу суду телеграму про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, проте направив на адресу суду письмову заяву про розгляд справи без його участі та повне визнання позовних вимог.

Оскільки матеріали справи містять всі необхідні відомості про права та взаємовідносини сторін, а тому суд вважав можливим розглядати справу без участі сторін.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних доказів, суд прийшов до висновку про необхідність застосування передбачених ст. 174 ЦПК України наслідків визнання позову відповідачем, оскільки визнання позову не суперечить вимогам закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

Зокрема судом встановлено, що 25 квітня 2008 року між ЗАТ «АСК «Інго Україна»»(правонаступником якого є ПрАТ «АСК «Інго Україна»») та ТОВ «Перша лізингова компанія»строком на один рік було укладено договір страхування транспортного засобу, а саме належного останньому на праві власності автомобіля «Дачія Логан», 2007 року випуску, реєстр. номер НОМЕР_1.

Сторони договору визначили у ньому ряд страхових випадків, при настанні яких страховик зобов’язаний сплатити страхувальнику страхове відшкодування.

До таких випадків віднесено й дорожньо-транспортну пригоду за участю застрахованого автомобіля.

За умовами договору при настанні страхового випадку (дорожньо-транспортної пригоди) позивач зобов’язався відшкодувати всі прямі та супутні збитки, завдані страхувальнику за винятком узгодженої сторонами суми, що не підлягає відшкодуванню (франшизи в розмірі 505 грн.).

З матеріалів справи також вбачається те, що 10 листопада 2008 року о 10 год. 35 хвилин в м. Вознесенську Миколаївської області на вул. Кірова ОСОБА_1, керуючи автомобілем «ВАЗ-21063», реєстр. номер НОМЕР_2 в порушення п. 10.1 ПДР України перед початком руху не переконався, що це буде безпечним та створив перешкоду автомобілю «Дачія Логан», реєстр. номер НОМЕР_1 та допустив з ним зіткнення, пошкодивши його.

Постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 грудня 2008 року відповідача було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ТОВ «Перша лізингова компанія»було завдано матеріальну шкоду, що відповідно до умов договору страхування, ст.ст. 979, 988, 990 ЦК України, ст.ст. 1, 9, 20, 25 Закону України «Про страхування»було повністю виплачено страховиком потерпілому у вигляді страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України, п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»(далі –Постанова Пленуму) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме винною особою.

Положення ч. 1 ст. 1166 ЦК України вказують на те, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, повинна бути відшкодована винною особою в повному обсязі.

Згідно абз. 2, 4 п. 9 Постанови Пленуму при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, слід враховувати, що потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди. При цьому повинна враховуватися зношеність пошкодженого майна.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки

За таких обставин, суд вбачає підстави для повного задоволення позовних вимог.

В силу ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню всі понесені ним судові витрати.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 174, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»»до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу – задовольнити повністю.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»(р/р 26500024747600 в ПАТ «УкрСиббанк»в м. Харкові, МФО 351005, код ЄДРПОУ 16285602) матеріальну шкоду в розмірі 16 380 (шістнадцять тисяч триста вісімдесят) гривень 15 копійок, а також судові витрати в розмірі 283 (двісті вісімдесят три) гривні 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: