Решение № 196825, 18.10.2006, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" жовтня 2006 р. Справа № 15/226

За позовом Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі Львівської філії Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України”

до відповідача Відкрите акціонерне товариство “Березнефарфор”

про стягнення боргу та штрафних санкцій за переданий газ в сумі 195.280,14 грн.

Суддя Коломис В.В.

Секретар судового засідання: Михалевська Л.В.

За участю представників: від позивача –Працьовитий Ю.В. (дов. в справі);

від відповідача– Драгончук Н.В.-голова правління.

Стаття 22 ГПК України роз’яснена.

В судовому засіданні оголошувалася перерва.

СУТЬ СПОРУ: Позивач –Дочірня компанія “Газ України” НАК “Нафтогаз України” в особі Львівської філії Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України”– просить суд стягнути з відповідача –Відкритого акціонерного товариства “Березнефарфор”–195.280,14 грн., в тому числі 166.893,83 грн. основного боргу, 10.685,77 грн. пені, 11.862,56 грн. штрафу, 1.687,22 грн. відсотків річних та 4.330,76 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідач відзиву на позов суду не подав. Безпосередньо в попередньому судовому засіданні представник останнього наявність основного боргу не оспорює.

Заслухавши пояснення представників сторін в попередньому судовому засіданні, дослідивши всі фактичні докази у справі, давши цьому достатню і об’єктивну оцінку, суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.

При цьому суд встановив та врахував таке.

26 грудня 2005 року між сторонами по справі був укладений договір на постачання природного газу (промисловим споживачам та суб’єктам господарської діяльності) за № 1470 (далі –Договір; а.с. 4-6), відповідно з яким позивач зобов’язувався передати відповідачу в 2006 році природний газ, а останній, в свою чергу, зобов’язувався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору (п. 1.1 Договору).

Розглядом матеріалів справи судом встановлено, що позивачем на виконання умов Договору, протягом січня–березня 2006 року було передано відповідачу 633733 куб.м природного газу на загальну суму 366.321,51 грн.

Зазначене, в свою чергу, підтверджується наявними в матеріалах справи Актами передачі-приймання природного газу (а.с. 6).

При цьому, судом не приймаються до уваги викладені в актах зауваження споживача щодо суми, яка підлягає оплаті за спожитий природний газ, оскільки ціна (вартість) природного газу, зазначена в актах за січень, лютий 2006 року повністю відповідає положенням пункту 4.1 Договору.

Відповідно до п. 5.2 Договору, відповідач зобов’язувався першу оплату в розмірі 50% від вартості запланованих місячних обсягів проводити не пізніше, ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу, а наступні оплати проводити плановими платежами по 25% від вартості запланованих місячних обсягів до 10 та до 20 числа поточного місяця. При цьому, остаточний розрахунок здійснюється сторонами на підставі акту приймання–передачі газу (за звітний місяць) до 10 числа наступного за звітним місяця.

Натомість, відповідач, в порушення взятих на себе зобов’язань та умов Договору, розрахунки за спожитий природний газ здійснив несвоєчасно і неналежним чином. Як вбачається з наявних в матеріалах справи банківських виписок, відповідач провів розрахунки на суму 199.427,68 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача склала 166.893,83 грн.

Доказів сплати цього боргу відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення 166.893,83 грн. основного боргу обгрунтовані, законні, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і на підставі ст.ст. 173, 193, 225 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530 п. 1 ЦК України підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, зобов’язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми.

Оскільки прострочення виконання зобов’язання з боку відповідача має місце, позовні вимоги про стягнення з відповідача 1.687,22 грн. відсотків річних та 4.330,76 грн. інфляційних втрат, згідно поданого позивачем розрахунку, обгрунтовані і підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 11.862,56 грн. штрафу та 10.685,77 грн. пені, то останні є обгрунтованими, передбаченими чинним законодавством, як от ст. 231 ГК України, ст.ст. 549, 551, 611 п. 3 ЦК України, пунктом 6.2 Договору та Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Натомість, суд, враховуючи обставини у справі, ступінь вини відповідача у виникненні спору, його фінансове становище, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу, вважає за можливе застосувати своє право, передбачене п. 3 ст. 83 ГПК України, і на підставі ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України, зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню з відповідача, як сторони, що порушила зобов’язання, до двадцяти відсотків, присудивши до стягнення 4.509,67 грн. неустойки.

Судові витрати, передбачені ст. 44 ГПК України і понесені позивачем в зв’язку із зверненням до суду за захистом порушеного права, на підставі ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,–

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з відповідача – Відкритого акціонерного товариства “Березнефарфор” (34600 м. Березне Рівненської області, вул. Зірненська, 10, р/р 26000051702951 в “Приватбанк”, МФО 333391, ЄДРПОУ 05391040),–на користь позивача –Львівської філії Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (79039, м. Львів, вул. Єрошенка, 28, р/р 26002301413904 в Промисловому безбалансовому відділенні філії “Львівське центральне відділення Промінвестбанку”, МФО 325633, код ЄДРПОУ 25559381),–166893 грн. 83 коп. основного боргу, 4330 грн. 76 коп. інфляційних нарахувань, 1687 грн. 22 коп. відсотків річних, 4509 грн. 67 коп. неустойки, 1952 грн. 80 коп. сплаченого державного мита та 118 грн. 00 коп. сплаченої інформаційно-технічної послуги по забезпеченню судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Коломис В. В.

Повний текст рішення складено в повному обсязі та підписано «23» жовтня 2006 року.