Решение № 1955205, 25.07.2008, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2008 р. Справа № 17/387/08

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Колесниковій В.В.,

з участю представників сторін:

від позивача – не з’явились;

від відповідача –не з’явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/387/08

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Новий регіон», м. Миколаїв, вул. Будівельників, 14/4,

до виконавчого комітету Миколаївської міської ради, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20,

про: визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий регіон»(надалі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до виконавчого комітету Миколаївської міської ради (надалі - відповідач) про визнання права власності.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним:

Відповідно до договору купівлі-продажу комунального майна, який було укладено між позивачем та територіальною громадою м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради 20.09.2006 року та посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Лашиною О.П. 20.09.2006 рокуза реєстровим № 3848, позивачу були передані у власність нежитлові приміщення магазину будівельних матеріалів загальною площею 181,3 кв. м. на 1 поверсі в літері А-5, що складає 1\1 частки, які знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Будівельників, 14/4.

06.11.2006 року право власності на зазначене нерухоме майно було зареєстроване за позивачем в Реєстрі права власності на нерухоме майно, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий 06.11.2006 року за № 12404237 КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації».

Прозивачем було здійснено внутрішнє перепланування належних йому зазначених нежитлових приміщень магазину будівельних матеріалів. При цьому за рахунок внутрішнього перепланування загальна плоша зменшена на 2,4 кв.м., таким чином загальна площа –178,9 кв.м., основна площа –148,0 кв.м.

Зазначені роботи були здійснені позивачем без дозволу на будівництво, затвердженого проекту та дозволу на виконання будівельних робіт, що суперечить вимогам ст. ст. 24, 28, 29 Закону України «Про планування і забудову територій».

Проте, Ленінський районний відділ ГУ МНС України в м. Миколаєві області погоджує можливість оформлення самовільного внутрішнього перепланування, що підтверджується висновком № 69/3357 від 03.06.2008 року.

Санітарно –епідеміологічна станція Ленінського району м. Миколаєва також не заперечує проти оформлення самовільного внутрішнього перепланування, про що повідомила своїм висновком за № 3/3-1266 від 09.06.2008 року.

Головне управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради також погодило та не заперечує проти оформлення самовільного внутрішнього перепланування, здійсненого позивачем.

Вимогами п. 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 передбачено, що оформлення права власності на нерухоме майно та видача свідоцтва про право власності здійснюється органами місцевого самоврядування, тобто Миколаївською міською радою.

Однак зазначений правовстановлювальний документ позивачу не видається органом місцевого самоврядування. Водночас відсутність свідоцтва про право власності позбавляє позивача права здійснити реєстрацію права власності на нерухоме майно, оскільки приписами п. 2.1 вказаного Тимчасового положення передбачено, що разом з заявою до БТІ надається свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Статтею 181 Цивільного кодексу України визначено, що до нерухомих речей відносяться об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено право власника майна на пред'явлення позову про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Під державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обмежень слід розуміти офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (ст.2 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав та їх обмежень”). Отже, названі у цьому Законі органи єдиної системи реєстрації відповідних прав можуть бути відповідачами за позовами про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, пред'явленими згідно зі ст. 392 Цивільного кодексу України. Оскільки відповідно до пункту 5 розділу V „Прикінцеві положення” Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, останні можуть бути відповідачами у таких справах (п. 18 Інформаційного листа ВГСУ 31.01.2001 № 01-8/98 „Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом”, в редакції Інформаційного листа ВГСУ від 22.11.2005 року № 01-8/2167).

На адресу господарського суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представнка підприємства.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, який надійшов на адресу господарського суду проти позовних вимог не заперечує.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Новий регіон» задовольнити повністю.

2. Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «Новий регіон», м. Миколаїв, вул. Будівельників, 14/4 (код 23399068) право власності на самочинно забудовані за рахунок внутрішнього перепланування загальна площа зменшена на 2,4 кв.м., таким чином загальна площа –178, 9 кв.м., основна площа –148, 0 кв.м. нежитлові приміщення магазину будівельних матеріалів, який знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Будівельників, 14/4.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М.Коваль