№ 19480641, 29.08.2011, Чернігівський окружний адміністративний суд

29.08.2011                                                                                 Справа № 2а/2570/4020/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" серпня 2011 р.

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючоїсудді - ЖитнякЛ.О., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу№2а/2570/4020/2011

за позовом          Державної податкової інспекції у Козелецькому районі Чернігівської області

до          Державного сільськогосподарського підприємства «Білики»

про          стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

28.07.2011 Державна податкова інспекція у Козелецькому районі Чернігівської області (далі ДПІ) звернулась до суду з позовом до Державного сільськогосподарського підприємства «Білики» (далі ДСП«Білики») про стягнення податкового боргу на загальну суму 32121,90грн., а саме: податку на додану вартість в сумі 720,00грн. та по податку на доходи фізичних осіб в сумі 31401,90грн. з відкритих рахунків в установах банків, згідно Єдиного банку даних про платників податків – юридичних осіб, мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

Відповідно до ч.4 ст.1832 Кодексу адміністративного судочинства України суд вжив всі належні заходи для повідомлення відповідача про відкриття скороченого провадження рекомендованим листом за адресою реєстрації, вказаною у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб та матеріалах справи. Відповідач заперечень проти позову або заяви про визнання позову, не надав. Про наслідки неподання заперечень проти позову та необхідних документів, поінформований.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, за наявності достатніх підстав, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.11.2002 ДСП«Білики» як юридична особа, зареєстровано Козелецькою районною державною адміністрацією Чернігівської області, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України і взято на облік до ДПІ як платника податків.

В силу п.3 ч.1 ст.9 Закону України від25.06.1991 №1251 «Про систему оподаткування» (чинного на момент вчинення правопорушення) платник податків зобов’язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законодавством терміни. А згідно ст.11 цього Закону платник податку несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та додержання законів про оподаткування.

Відповідно аналогічні зобов’язання встановлені п.1.2 ст.1 Закону України від21.12.2000 №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (також чинного на момент вчинення правопорушення), де визначено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Вказана правова норма повністю кореспондується із пп.14.1.156 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011.

Досліджуючи позовні вимоги судом встановлено, що згідно розрахунку позивача станом відповідач має податковий борг на загальну суму 32121,90грн., а саме: податку на додану вартість в сумі 720,00грн. (з урахуванням пені в сумі9,00грн.) та по податку на доходи фізичних осіб в сумі 31401,90грн. Вказані суми визначені податковою декларацією з податку на додану вартість за податкові періоди: грудень2010року, лютий2011року, квітень2011року та травень2011року, і також податковою декларацією з податку на доходи фізичних осіб за січень2011року, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Таким чином відповідно до вимоги ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України, на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога від05.11.2009 №1/168 та друга податкова вимога від17.12.2009 №2/183. Вказані вимоги були отримані відповідачем 10.11.2009 та 17.12.2009 відповідно, а отже податкові зобов’язання є узгодженими.

Крім того необхідно врахувати, що 18.01.2010 ДПІ було прийнято рішення №2 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Однак передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Отже, оскільки встановлено порушення відповідачем вищезазначених норм Закону України «Про систему оподаткування», Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та пп.16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов’язання.

З огляду на встановлене, враховуючи норму п.11 ч.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», якою передбачено право органів державної податкової служби стягувати заборгованість перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок майна платників податків, що кореспондується із пп.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України, якою встановлено право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини та відповідає вимогам ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно якої активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Тому враховуючи п.54.3 ст.54, п.57.3 ст.57, п.58.3 ст.58 та п.120.1 ст.120 та пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, суд визнав позовні вимоги про стягнення податкового боргу підтвердженими належними та допустимими доказами і такими, що підлягають задоволенню.

При цьому згідно з п.8 ч.6 ст.1832 та ч.1 ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.160-163, ч.4 ст.1832 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного сільськогосподарського підприємства «Білики» (вул.Леніна,99, с.Білики Козелецького району Чернігівської області, 17044, кодЄДРПОУ32191703) з відкритих розрахункових рахунків в установах банків, податковий борг на загальну суму 32121,90грн. (тридцять дві тисячі сто двадцять одна гривня 90коп.) та перерахувати на р/р34120999700163, одержувач Державний бюджет Козелецького району, код22824138, банк ГУДК в Чернігівській області, МФО853592.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку є остаточною. Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку ч.8-10 ст.1832 та ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                           Л.О.Житняк