№ 19463383, 22.09.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2011 р. м.Вінниця Справа № 2а/0270/3314/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни,

при секретарі судового засідання: Чорному В.В.

за участю :

прокурора: Сувалова В.О.

представника відповідача: Тимошенко Т.А.

у відсутність позивача

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Рівненського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Рівне

до: Подільського управління Капітального будівництва Міністерства оборони

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Рівненський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м.Рівне з позовом до Подільського управління Капітального будівництва Міністерства оборони України про стягнення заборгованості в сумі 43866,24 грн.

Позовні вимоги мотивовані, зокрема тим, що за відповідачем рахується заборгованість по орендній платі за землю в сумі 43866,24 грн., яка на момент звернення з позовом до суду не погашена.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник Державної податкової інспекції у м.Рівне в судове засідання не зявився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності (вх.№20517 від 08.08.2011 року). Одночасно зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, мотивуючи тим, що строк, на який був укладений договір оренди земельної ділянки, закінчився, земельна ділянка на сьогоднішній день не використовується, а тому стягнення орендної плати є безпідставним. В звязку з чим в задоволенні позову просила відмовити. Разом з тим, представник відповідача щодо правильності визначення суми заборгованості не заперечила.

Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Подільське управління капітального будівництва Міністерства оборони України (далі - управління), згідно Положення, затвердженого Наказом Державного секретаря Міністерства оборони України, є державною госпрозрахунковою організацією Міністерства оборони України; є самостійним господарюючим субєктом, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обовязки, бути позивачем і відповідачем у судах загальної юрисдикції України, отримує прибуток від здійснення госпрозрахункової діяльності і розподіляє його згідно з чинним законодавством.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Управління -є юридичною особою та взято на облік у Державній податковій інспекції у м. Вінниці як платник податків з 03.09.2003 року за №1057, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків (а.с.7 зворотній бік).

Як вбачається з облікової картки платника станом на 20.07.2011 року, за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по орендній платі з юридичних осіб в загальній сумі 43866,24 грн.

Дана заборгованість виникла внаслідок самостійно поданих управлінням податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності № 2045 від 26.01.2010 року та №89034 від 08.06.2011 року та згідно податкових повідомлень-рішень №0008711543/0 в сумі 2738,33 грн., №0008031543/0 в сумі 2189,81 грн., №0008041543/0 в сумі 547,67 грн., прийнятих у звязку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання ДПІ у м.Рівне.

Слід зазначити, що згідно договору оренди земельної ділянки від 19 червня 2007 р. укладеного між Рівненською міською радою та Управлінням, останнє прийняло в строкове платне користування земельну ділянку площею 6555 кв.м. для будівництва та обслуговування двох житлових будинків, що знаходяться за адресою: м. Рівне, вул.. Вербова, 41.

Згідно пункту 4.1 вказаного договору, за оренду земельної ділянки управління сплачує орендодавцю орендну плату виключно у грошовій формі, згідно розрахунку розміру орендної плати.

В звязку з чим та за наявності орендованої саме Управлінням земельної ділянки, останнім і подавались до податкового органу податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

На виконання статей 6, 8 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) ДПІ у м.Рівне виставила платнику податку першу податкову вимогу №1/618 від 03.08.2010 року та другу податкову вимогу №2/731 від 14.09.2010 року, які відповідачем отримані. Проте, у визначені законом строки заборгованість в сумі 43866,24 грн. не погашена.

Визначаючись щодо позовних вимог суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За статтею 17 Закону України "Про плату за землю" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно підпункту 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України.

Згідно пункту 287.1 статті 287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 статті 287 вищезазначеного Кодексу визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається сумою податкового боргу платника податків. При цьому, грошовим зобовязанням є - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобовязання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідальність за несвоєчасність сплати податкових зобовязань платники податків несуть у відповідності із законодавством України.

Статтею 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

За сукупністю наведених обставин, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, відповідачем не спростовані, а відтак, підлягають задоволенню в загальній сумі 43866,24 грн.

Згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України (вул. 600-річчя, 68, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 24980188) заборгованість в сумі 43866,24 (сорок три тисячі вісімсот шістдесят шість грн. 24 коп.) на р/р 33212812700002 місцевого бюджету м.Рівне, Головне управління ДКУ в Рівненській області, код ЄДРПОУ 22586331 МФО 833017.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяВоробйова Інна Анатоліївна

22.09.2011