№ 19463196, 05.07.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2011 р. м. Вінниця Справа № 2а/0270/3026/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,

при секретарі судового засідання: Терлецькому Євгену Броніславовичу

за участю представника позивача ОСОБА_1,

у відсутність прокурора та представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: прокурора Гайсинського району Вінницької області в інтересах держави в особі Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Швейна фабрика "Віта"

про: стягнення податкового боргу за рахунок майна

ВСТАНОВИВ :

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов прокурора Гайсинського району Вінницької області в інтересах держави в особі Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області (далі - Гайсинська МДПІ, позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Швейна фабрика "Віта" (далі - ТОВ "Швейна фабрика "Віта", Товариство, відповідач) про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовано тим, що станом на 02.06.2011 року ТОВ "Швейна фабрика "Віта" має податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у сумі 11705 грн. 13 коп. Дана заборгованість виникла в результаті подання відповідачем в органи Державної податкової служби податкових декларацій з податку на доходи фізичних осіб, а саме: №5973, №5971 від 19.03.2011 року та №9002050547 від 18.04.2011 року.

Узгоджену суму заборгованості по податку на доходи фізичних осіб відповідачем добровільно у встановлений законодавством строк не сплачено, що і стало причиною звернення прокурора Гайсинського району Вінницької області в інтересах держави в особі Гайсинської МДПІ до суду з проханням про стягнення з ТОВ "Швейна фабрика "Віта" податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у сумі 11705 грн. 13 коп.

Згідно ст.121 Конституції України та ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" на прокуратуру покладено функції представництва інтересів держави в суді. Відповідно до ч. 5 ст. 36-1 згаданого Закону прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах, форму його здійснення та може здійснювати представництво на будь-якій стадії судочинства.

Частиною 2 ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (діяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Ухвалою суду від 23.06.2011 року відкрито провадження у справі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час, місце і дату судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Натомість, 30.06.2011 року відповідачем через відділ прийому суду подано заяву (вх. №17056), в якій зазначено, що Товариство згодне із стягненням податкового боргу на суму 8555 грн. 13 коп., так як ТОВ "Швейна фабрика "Віта" сплатило частину заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у сумі 3150 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 120 від 10.06.2011 року, яке міститься в справі. В даній заяві відповідач просить розглянути справу без його участі.

Прокурор в судове засідання також не з'явився, хоч і був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, про причини неявки не повідомив.

Відповідно до вимог статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Таким чином, судом ухвалено провести судове засідання у відсутність вказаних учасників процесу.

У судовому засіданні 05.07.2011 року від представника позивача - ОСОБА_1 надійшло клопотання про зменшення розміру позовних вимог на суму 2868 грн. 65 коп. в звязку зі сплатою відповідачем частини заборгованості. В підтвердження надано відповідні докази. Відтак, змінені позовні вимоги представником підтримано та усно пояснено, що в адміністративному позові заявлена до стягнення лише сума недоїмки, що вбачається із картки особового рахунку відповідача, але при цьому була і пеня, яка не зазначалась в позові.

Після сплати Товариством 3150 грн. дана сума по картці особового рахунку зарахована в погашення недоїмки, однак за несвоєчасну сплату нарахована пеня. Тому позивач в письмовій заяві про зменшення позовних вимог врахував вище зазначену суму та пеню. Але, оскільки, первинно в позовній заяві пеня не враховувалась, то представником позивача уточнено дане клопотання в частині стягнення лише недоїмки в сумі 8555 грн. 13 коп.

Отже, враховуючи права, якими наділені строни адмінстративного процесу відповідно до статтей 49, 51 КАС України, заява Гайсинської МДПІ прийнята судом.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Як слідує з позовної заяви та підтверджено поданими відповідачем в органи Державної податкової служби України податковими деклараціями з податку на доходи фізичних осіб №5973, №5971 від 19.03.2011 року (а.с. 10, 12) та №9002050547 від 18.04.2011 року (а.с. 14), а також відповідно до поданих відповідачем та позивачем заяв про часткову сплату заборгованості, ТОВ "Швейна фабрика "Віта" станом на момент розгляду справи в суді має заборгованість по сплаті податку на доходи фізичних осіб у сумі 8555 грн. 13 коп.

Вказана заборгованість виникла, зокрема, у результаті подання відповідачем до Гайсинської МДПІ податкових декларації з податку на доходи фізичних осіб.

Однак, відповідачем добровільно заборгованість не погашено, нараховані суми податку на доходи фізичних осіб відповідачем не оскаржувалися.

Пунктом 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законами.

Пунктом 11 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” визначено, що державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Зі змісту ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Взявши до уваги, що відповідач має податкову заборгованість перед бюджетом, яку не погасив, що підтверджується матеріалами справи, а також враховуючи, що викладені у заяві факти стверджуються відповідними доказами, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам, а отже підлягають задоволенню в заявленому обсязі.

Оскільки, позивачем в даній справі є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Швейна фабрика "Віта" (вул. Першого Травня, 14, м. Гайсин, Вінницька область, 23700, р/р 26005135235 в "Райффайзен Банк Аваль" у м. Києві, МФО 380805, код ЄДРПОУ 00308650) борг по податку на доходи фізичних осіб в сумі 8555 грн. 13 коп. (вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять гривень тринадцять копійок) за рахунок його майна до місцевого бюджету м. Гайсин.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяЧудак Олеся Миколаївна