№ 194157, 03.10.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

03.10.06р.

Справа № А20/298-06

За позовом: Прокурора Бабушкінського району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Дніпропетровськ

до : Товариства з обмеженою відповідальністю „ Енбіс” м.Дніпропетровськ

про : стягнення 2 807 грн.15 коп.

Суддя Пархоменко Н.В.

Секретар-помічник судді Левчук М.С.

Представники сторін:

Від прокурора : Лунегов Є.С. пом. прокурора згідно посвідчення № 10

Від позивача: Бичкова С.І. заст. начальника відділу за довір. № 03.06/23 від 11.01.2006 року

Від відповідача: Балтакса О.А. директор.

Суть спору:

Позивач просить стягнути з відповідача 2807 грн.15 коп. штрафу за не створенні робочі місця для працевлаштування інвалідів .

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні позов підтримали.

Представник відповідача позов визнав та посилається на ті підстави, що в 2005 році не створили 1 робоче місце для інвалідів.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін , оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

На підставі статті 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 №875-ХХІІ (зі змінами та доповненнями) (далі Закон) для підприємств (об’єднань), установ і організацій (далі-підприємства) незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % від загальної численності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік у кількості 1 робочого місця.

Згідно п.3 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 № 314 (зі змінами та доповненнями) (далі Положення) робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда, а згідно пункту 5 цього ж Положення підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, управління соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Згідно статті 20 вищеназваного Закону, у випадку, якщо кількість працюючих на підприємствах інвалідів була менша, ніж встановлено зазначеним нормативом, то підприємства зобов’язанні сплатити відділенню Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції у розмірі середньорічної плати на даному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом (штрафні санкції –це обов’язковий платіж, який платить підприємства у разі невиконання ними нормативу робочих для забезпечення працевлаштування інвалідів).

Згідно пункту 5 Положення підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їж до колективного договору , інформують центри зайнятості, місцевим органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту населення про створення ( пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

У відповідності до п. 9 ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства, установи, організації, на яких на яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відділеннях Фонду за своїм місцезнаходженням і щороку не пізніше 1 лютого подають до зазначених відділень звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою 10-ПІ річна, що затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 року № 338.

Відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю „Енбіс” був наданий позивачу, Дніпропетровському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік. Згідно наданого звіту середньо облікова чисельність штатних працівників облікового складу складає 14 осіб, фонд оплати праці складає 78600 грн., середньорічна заробітна плата складає - 5614 грн. Кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів, відповідно до 4% нормативу становить 1 особа за даними звіту на підприємстві інваліди не працювали, таким чином кількість нестворених робочих місць 1 ( одне ).

Відповідальність за незабезпечення зазначених нормативів відповідно до частини другої статті 19 цього Закону ( 875-12 ) покладається на керівників підприємств. А в разі, коли кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, то відповідальність покладається на підприємства у вигляді щорічної сплати штрафних санкцій, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за? кожне робоче місце, не зайняте інвалідом (частина перша статті 20 вказаного Закону).

Аналіз зазначених положень Законодавства про соціальний захист інвалідів дає підстави для висновку про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій статті 18 цього Закону, але на відповідача покладається обовязок створити нормативи робочих місць для забезпечення пацевлаштування інвалідів та повідомити місцеві органи соціального захисту населення та фонд зайнятості про наявність вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідач не надав доказів , що у своїх звітах до центру зазначав про наявність вакансій для інвалідів. Отже, органи працевлаштування інвалідів не мали підстав для направлення інвалідів на підприємство відповідача, відсутність повідомлення про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів робить таке направлення неможливим. Самостійно відповідач також не займався цією діяльністю. Зазначене свідчить, що відповідач не створив робочих місць відповідно до нормативу саме для працевлаштування осіб з обмеженими фізичними властивостями

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають повному задоволенню у сумі - 2 807 грн. 15 коп., штрафу.

Згідно із статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 94,160-163, 167 , пунктом 6 розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд - ,

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного підприємства „ Енбіс”( 49057, м.Дніпропетровськ, Героїв Сталінграду , 155 а, р/р 260023011787 у філії ДЦВ „ Промінвестбанк”, МФО 305437, код ЄДРПОУ 20200056) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (49000, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса 60. р/р 31215230500008 в банку УДКУ в Дніпропетровській обл., МФО 805012, ЄДРПОУ 25005978) – 2807 ( дві тисячі вісімсот сім ) грн.15 коп. штрафу.

Постанову може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили у відповідності до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Пархоменко

Постанова виготовлена

в повному обсязі 09.10.2006 року