Постановление суда № 19404237, 18.10.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"18" жовтня 2011 р. м. КиївК-4179/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В.(головуючого),

Островича С.Е.,Рибченка А.О.,Федорова М. О., Шипуліної Т.М.,

при секретарі судового засідання ТитенкоМ.П.,

за участю представників відповідача: Шилова А.К., Поярко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м.Харкова на постанову Господарського суду Харківської області від04.06.2007 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від13.02.2008 року по справі№АС-53/214-07 (22а-103/08)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Олтрейд-Схід»

доДержавної податкової інспекції у Фрунзенському районі м.Харкова

проскасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Олтрейд-Схід»(даліпозивач, Товариство) звернулося до суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м.Харкова (далівідповідач, ДПІ, орган податкової служби) про скасування податкового повідомлення рішення від 17.05.2007 року № 0000131600/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ) в розмірі 2631 455грн. за січень 2007 року.

Постановою Господарського суду Харківської області від04.06.2007 року, позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним спірне податкове повідомлення рішення. Визнано право Товариства на бюджетне відшкодування у сумі 2631 455грн.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від13.02.2008 року по справі№АС-53/214-07 (22а-103/08), рішення суду першої інстанції скасовано в частині визнання права Товариства на бюджетне відшкодування у сумі 2631 455грн., провадження в цій частині закрито. В іншій частині постанову Господарського суду Харківської області від04.06.2007 року залишено без змін.

Судові рішення обґрунтовані тим, що невиконання продавцями товару (робіт, послуг) зобовязань зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них і не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законодавством умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Не погоджуючись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення першої інстанції, а рішення суду апеляційної інстанції - в частині задоволення позовних вимог посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У касаційній скарзі орган податкової служби, зокрема, зазначає, що однією з обовязкових підстав бюджетного відшкодування є сплата податкових зобовязань усіма учасниками фінансово - господарської діяльності по ланцюгу до виробника.

Зокрема, зазначає, що одним з основних постачальників товарів позивача у січні 2007 року було ТОВ Компанія «Реал-Торг». Відповідно складеної довідки по взаємовідносинах ТОВ Компанія «Реал-Торг»з позивачем встановлено, що одним з постачальників ТОВ Компанія «Реал-Торг»є ТОВ «Реал-Агро-Трейд», яке згідно відповіді Дергачівської МДПІ на обліку не значиться, тобто не зареєстровано у встановленому законодавством порядку, як платник ПДВ, чим порушено вимоги п.2.3 ст.2, п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 та п. 9.3 ст. 9 Закону України від 03.04.1997 № 168/97 - ВР «Про податок на додану вартість»(далі - Закон № 168/97).

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги та пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Судами встановлено, що органом податкової служби була проведена виїзна позапланова перевірка Товариства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ, за її результатами складено акт від 16.05.2007 року.

Актом перевірки встановлено, що Товариством необґрунтовано віднесено до складу податкового кредиту за січень 2007 року суму ПДВ в розмірі 2631 455грн. внаслідок чого відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97 у позивача відсутнє право на бюджетне відшкодування ПДВ за січень 2007 року по податковій декларації за лютий 2007 року у розмірі 2631 455грн.

Фактичною підставою для зменшення позивачу відємного значення з ПДВ слугував висновок ДПІ, викладений у акті перевірки, що за результатами проведення зустрічних перевірок постачальників товариства по ланцюгу до виробника (ТОВ «Реал-Агро-Трейд») фактичне надходження ПДВ до бюджету від останнього підтвердити неможливо, тому, на думку відповідача, позивачем неправомірно сформовано податковий кредит у січні 2007 року.

На підставі зазначеного Акту органом податкової служби прийнято податкове повідомлення рішення від 17.05.2007 року № 0000131600/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ) в розмірі 2631 455грн.

Судами також встановлено, що у січні 2007 року Товариство придбало у ТОВ Компанія «Реал-Торг»товар (запчастини, інструмент, абразивний інструмент, замки, обладнання, конвеєрна стрічка, кукурудза) на суму 21738626,25 грн., що підтверджується відповідними податковими накладними та здійснення даних господарських операцій не заперечується органом податкової служби. За результатами фінансово-господарської діяльності Товариство отримало право на відшкодування ПДВ.

Крім того, судами зазначено, що ТОВ «Реал-Агро-Трейд»в січні 2007 року не виступало постачальником Товариства, жодних господарських відносин між позивачем та ТОВ «Реал-Агро-Трейд»за вказаний період не виявлено.

Задовольняючи позовні вимоги Товариства, суди у цій справі керувалися положеннями спеціального закону, який визначає платників ПДВ, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон № 168/97.

Пунктом 1.7 ст.1 Закону №168/97ВР визначено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до положень пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із суми податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Як визначено пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 цього ж Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту) (пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону).

Так, згідно пп.7.2.6 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.1.8 ст.1 вказаного Закону бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно положення п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168/97ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп.7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

З аналізу вище наведених норм вбачається, що право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ, а не з самого факту існування зобовязання по сплаті останнього в ціні товару.

Враховуючи викладене та з огляду на те, що позивач, отримавши податкові накладні від постачальника товару, сплатив суму за поставлений товар, зокрема суму ПДВ, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність віднесення Товариством до податкового кредиту зазначених сум ПДВ та формування суми бюджетного відшкодування правильний і ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Судами також вірного зазначено, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Аналізуючи вище наведені норми та фактичні обставини справи, колегія судів Вищого адміністративного суду дійшла висновку про обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Таким чином ухвалені по справі судові рішення першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, а зазначена позиція скаржника є помилковою. Відповідно судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасуванню не підлягають, як такі, що прийняті за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м.Харкова залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Харківської області від04.06.2007 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від13.02.2008 року по справі№АС-53/214-07 (22а-103/08) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст.ст.237-239 КАС України.

Суддя О.В. Карась