Решение № 19349921, 17.11.2011, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

_____________________

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

17 листопада 2011 р.Справа № 5028/21/12/2011

Позивач: Регіональне відділення Фонду державного майна

України по Чернігівській області,

проспект Миру, 43, м. Чернігів, 14000

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю

"Чернігівський завод будівельних матеріалів",

Київське шосе, 3, м. Чернігів, 14000

Адреса для листування: вул. Панаса Мирного, 7, офіс 5, м. Київ, 01011

(ліквідатору Ткачуку О.В.)

Предмет спору: про стягнення збитків 118,00 грн.

Суддя Белов С.В.

Представники сторін:

Позивач: ОСОБА_1., довіреність № 10.6.03584 від 14.11.2011 року, провідний спеціаліст відділу юридичної роботи.

Відповідач: не зявився.

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Чернігівський завод будівельних матеріалів” про стягнення збитків у розмірі 118,00 грн.

Позивачем подано додаткові документи по справі.

11 листопада 2011 року на адресу господарського суду Чернігівської області від відповідача (ліквідатора ТОВ „Чернігівський завод будівельних матеріалів”) надійшов відзив на позов в якому ліквідатор не заперечив проти предявленого позивачем позову та просив розглядати справу без участі відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 17 листопада 2011 року виклала позовні вимоги та просила задовольнити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні 17 листопада 2011 року представник позивача надала суду пояснення та додаткові документи по справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив наступне.

Клопотання про залучення документів до матеріалів справи, підлягають задоволенню, відповідно до ст. 22 ГПК України.

15 травня 2008 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Чернігівський завод будівельних матеріалів” було укладено договір зберігання державного майна, у відповідності до якого позивач передає, а відповідач приймає державне майно, яке знаходиться на території відповідача (14000, м. Чернігів, вул.Київське шосе, 3), а саме: обєкт цивільної оборони - сховище (3 класу, на 150 чол.) з обладнанням (6 од.), та зобовязується зберігати і повернути його в схоронності та в установлені Договором строки.

Факт передачі майна підтверджується актом приймання передачі від 15.05.2008 року. Зазначеним актом передбачена вартість переданого на зберігання майна, а саме: вартість сховища 3 класу на 150 чол., визначена за згодою сторін, становить 118626,00 грн., а вартість обладнання 6 одиниць, визначена за згодою сторін, становить 118,00 грн.

08.06.2011 року, проведеною перевіркою виконання умов збереження та використання державного майна, встановлено що зберігачем (відповідачем) до перевірки не надані та втрачені 4 од. обладнання цивільної оборони, а саме: радіометр СРП 88П (1990 р. в.), індикатор «Белла»(1990 р. в.), ЗІП груповий з СРП 68 та радіостанція «Лен»(акт перевірки від 08.06.2011 року).

У відповідності до наданих представником позивача витягів з реєстру обєктів державноївласності, балансова вартість дозиметру ДСК-04 (1991 р. в.), дозиметру ДРГ-05 (1985 р. в.), радіометру СРП 88П (1990 р. в.), індикатору «Белла» (1990 р. в.), ЗІП груповий з СРП 68 - становить 00грн. 00 коп. Балансова вартість радіостанції «Лен»становить 118,00 грн.

Відповідно до п. 2.8. Договору, відповідач несе матеріальну відповідальність за втрату, пошкодження або нестачу майна.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Згідно п. 4.2. Договору, за втрату і нестачу майна відповідач зобовязався виплатити Органу управління суму у розмірі вартості майна.

У відповідності до ч. 1 ст. 950 Цивільного кодексу України, за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Згідно статті 951 Цивільного кодексу України, збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем, у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем 22.07.2011 року було направлено на адресу відповідача (ліквідатора) претензію № 18-6-02416 від 22.07.2011 року щодо погашення суми завданих збитків, у розмірі 118,00 грн. Про направлення зазначеної претензії свідчить реєстр відправлених листів, через Чернігівський поштамт 22.07.2011 року в матеріалах справи.

Сума завданих збитків відповідачем не погашена.

Постановою господарського суду Чернігівської області від 05 травня 2010 року у справі № 16/137б/83б, Товариство з обмеженою відповідальністю „Чернігівський завод будівельних матеріалів” визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.04.2005 року, у справі №25/282, відхилено твердження скаржника, стосовно того, що згідно п. 1. ст. 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, вимоги за зобовязаннями боржника, що виникли під час проведення процедури банкрутства, можуть предявлятися тільки в межах ліквідаційної процедури після визнання боржника банкрутом, на підставі того, що кредитор, відповідно до ст. 124 Конституції України має право звернутися до суду та отримати судове рішення, яке в подальшому має право предявити в процедурі банкрутства, і вимоги його будуть вважатися встановленими.

Враховуючи вищенаведене, а також факт визнання відповідачем позовних вимог, вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми завданих збитків у розмірі 118,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягають стягненню в доход державного бюджету судові витрати по справі.

Керуючись Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 950, 951 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Чернігівський завод будівельних матеріалів” (14000, м. Чернігів, Київське шосе, 3, код 32284441) до державного бюджету на рахунок ГУДКУ у Чернігівській області (отримувач Держбюджет м. Чернігів, номер рахунку 31112102700002, код ЄДРПОУ 22825965, МФО 853592, назва платежу за заподіяні державі збитки) 118,00 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Чернігівський завод будівельних матеріалів” (14000, м. Чернігів, Київське шосе, 3, код 32284441) в доход Державного бюджету (Одержувач: Держбюджет м. Чернігова, код 22825965, рахунок 31111095700002 в ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) 102,00 грн. державного мита.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Чернігівський завод будівельних матеріалів” (14000, м. Чернігів, Київське шосе, 3, код 32284441) в доход державного бюджету (Одержувач: Держбюджет м. Чернігова, код 22825965, рахунок 31210264700002 в ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності 264) 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Белов С.В.

17.11.11 <>